Browsing by Author "Astasheva O. S."

Now showing 1 - 1 of 1

ЛЮСТРАЦІЯ В ПЕРЕХІДНОМУ ПРАВОСУДДІ: КОНСТИТУЦІЙНІ ЗАСАДИ ТА МІЖНАРОДНІ СТАНДАРТИ
(2025) Стратонов В. М.; Асташева О. С.; Stratonov, V.; Astasheva O. S.
У статті розглянуто доцільність застосування інституту люстрації, як од- ного з можливих інструментів реінтеграції тимчасово окупованих територій України. На основі аналізу рішень конституційних судів окремих держав і практики Європейсько- го суду з прав людини досліджено ключові принципи юридичної відповідальності, які використовувались у процесі люстрації. Обґрунтовано необхідність їх використання під час люстрації в Україні в післявоєнний час, в їх основі верховенство права та його скла- дові – законність, правова визначеність, принцип індивідуалізації покарання та забез- печення належної правової процедури (англ. due process) для особи, до якої можуть за- стосовуватися люстраційні заходи. Обґрунтована необхідність вироблення нових під- ходів до люстрації в Україні та розробки збалансованого закону, який би став основою механізму та процесу регламентації люстраційних процесів на деокупованих територі- ях із дотриманням міжнародних стандартів у сфері захисту прав людини. Окрему увагу приділено правовим викликам, які можуть виникати в процесі провадження люстрації під час реінтеграції, з огляду на підходи національних конституційних судів Європи, Європейського суду з прав людини та Міжнародної організації праці. У статті наголо- шено на потребі в розробці стратегії (національного плану) впровадження механізмів люстрації для їх всебічної інтеграції в конституційну архітектуру держави. Модель повинна бути орієнтованою на забезпечення прав людини, в якій люстрація є не механіз- мом покарання, а інструментом відновлення довіри та відбудови українського суспільства. Особи, які були змушені співпрацювати з окупаційним режимом, але не причетні до сер- йозних порушень прав людини, повинні мати можливість брати участь у механізмах установлення правди та примирення, соціальному діалозі та визнанні своєї відповідаль- ності в такий спосіб, що сприятиме відновленню суспільства, та забезпечення принципів невідворотності та справедливого індивідуалізованого покарання забезпечуючи збере- ження балансу між здійсненням правосуддя та захистом прав і свобод людини. The article examines the feasibility of implementing the institution of lustration as one of the possible instruments for the reintegration of Ukrainian temporarily occupied territories. Based on the analysis of domestic constitutional courts՚ decisions and European Court of Hu- man Rights practice, the article assesses the key principles of legal responsibility that should guide any lustration process. The necessity of applying such principles during post-war lustra- tion in Ukraine is substantiated through the core components of the rule of law. These include legality, legal certainty, individual responsibility and due process for those subjects to lustration. The need to develop new approaches to lustration in Ukraine is emphasized, as well as the need to design a balanced law as the basis for regulating lustration processes in the deoccupied ter- ritories in compliance with international human rights standards. Special attention is devoted to the potential legal challenges that may emerge during the implementation of lustration in the reintegration processes, considering the approaches of European domestic constitutional courts, the European Court of Human Rights and the International Labor Organization. The article highlights the need to develop a strategy or national plan for implementing lustration mecha- nisms to comprehensively integrate them into the constitutional architecture of the state. The model should be focused on safeguarding human rights, in which lustration is not a mechanism of punishment, but an instrument to restore trust and rebuild Ukrainian society. Individuals who were forced to collaborate with the occupying regime, but were not involved in serious human rights violations, should be able to participate in truth-seeking and reconciliation mechanisms, social dialogue and recognition of their responsibility in a manner that contributes to the re- construction of society, ensures accountability, non-repetition and individual responsibility, maintaining the balance between the administration of justice and the protection of human rights and freedoms.