Browsing by Author "BOIKO, M. F."

Now showing 1 - 20 of 22

Aulacomnium аrenopaludosum Boiko sp. nov. (Bryopsida, Aulacomniaceae) – новий вид мохів зі степової зони України
(2010) Бойко, М. Ф.; BOIKO, M. F.
У статті дано опис нового для науки виду мохів – Aulacomnium аrenopaludosum Boiko sp. nov. Дернинки дрібні, щільні, жовто-зелені. Стебло прямостояче, розгалужене, рідше просте, до 0,5-1,5 (2) см заввишки. Псевдоподій завжди багато, виводкові тільця листкоподібні, зібрані шапочкою на їх верхівках. Ризоїдна повсть лише в нижній частині стебла – до 3-5 листка знизу, бурувата. Листки збіжні (до 7 клітин), відворочені лише у середній частині – до 2/3 довжини, у верхній третині плоскі, з загостреною або цілісною, нерівномірно виямчастою або визубленою верхівкою. Жилка не доходить до верхівки листка за кілька клітин, при основі дещо розширена, до верху тоншає. Коленхіматичність клітин дещо збільшується у старих листків. У нижніх кутах основи листка клітини не забарвлені, прозорі, лише зрідка у старих листків вони дещо забарвлені, але не коричневі, а брудножовті, часто забарвлена лише одна клітина. Від основи листка клітини по краю піднімаються вгору 1-3 (частіше1) рядами. Вегетативне розмноження листкоподібними виводковими тільцями. Стерильний вид, спорогони невідомі. Зібраний південніше с. Галицинове, Жовтневий р-н, Миколаївська область та в Буркутському лісництві Голопристанського району Херсонської області, Україна. Зростає на розкладених рештках рослин у невеличких болітцях з Betula borysthenica Klokov та з кущових верб Salix sp. Від близьких видів – Aulacomnium palustre (Hedw.) Schwaegr. та Aulacomnium androgynum (Hedw.) Schwaegr. новий вид відрізняється стабільними ознаками, габітуально схожий з Aulacomnium androgynum. A new for science species of mosses Aulacomnium аrenopaludosum Boiko is described. The turfs are small, dense, yellow-green. The stem is erect, branched, rarely simple, to 0-,5-1,5 cm high. There are always many pseudopodia with leaf-like gemmae gathered together on their tops. Rhizoid tomentum is only in the lower part of a stem – up to 3-5 leaves, brownish. The leaves are decurrent (up to 7 cells), turned away only in the middle part – to 2/3 of length, in the top third are flat, with acuminate or integrate, unevenly cutting or toothed top. Rib does not reach a few cells up to the leaf top, sligthly enlarged at the base, becomes thinner to the top. Old leaves consist of more collenchyme cells. In the lower cornes of the leaf base, cells are not coloured, transparent, in old leaves only occasionally somewhat dirty-yellow coloured, often only one cell is coloured. Cells are situated in 1-3 rows along the leaf edge from leaf base upward. Vegetative propagation occurs by leaf-like gemmae. Sterile species, sporogonia are unknown. Collected from the southern vicinity of the Halytsynove village, Zhovtnevyi district, Mycolaivsky region and in Burcutska forest area, Golopristanskiy district of Khersonskaya region, Ukraine. The moss grows on plants’ remains in small marshes with Betula borysthenica Klokov and bush willows Salix sp. The new species differs from the close related species – Aulacomnium palustre (Hedw.) Schwaegr. и Aulacomnium androgynum (Hedw.) Schwaegr.– by stable characters with habitual similarity to Aulacomnium androgynum.
Aulacomnium аrenopaludosum Boiko sp. nov. (Bryopsida, Aulacomniaceae) – новий вид мохів зі степової зони України
(2010) Бойко, М. Ф.; BOIKO, M. F.
У статті дано опис нового для науки виду мохів – Aulacomnium аrenopaludosum Boiko sp. nov. Дернинки дрібні, щільні, жовто-зелені. Стебло прямостояче, розгалужене, рідше просте, до 0,5-1,5 (2) см заввишки. Псевдоподій завжди багато, виводкові тільця листкоподібні, зібрані шапочкою на їх верхівках. Ризоїдна повсть лише в нижній частині стебла – до 3-5 листка знизу, бурувата. Листки збіжні (до 7 клітин), відворочені лише у середній частині – до 2/3 довжини, у верхній третині плоскі, з загостреною або цілісною, нерівномірно виямчастою або визубленою верхівкою. Жилка не доходить до верхівки листка за кілька клітин, при основі дещо розширена, до верху тоншає. Коленхіматичність клітин дещо збільшується у старих листків. У нижніх кутах основи листка клітини не забарвлені, прозорі, лише зрідка у старих листків вони дещо забарвлені, але не коричневі, а брудножовті, часто забарвлена лише одна клітина. Від основи листка клітини по краю піднімаються вгору 1-3 (частіше1) рядами. Вегетативне розмноження листкоподібними виводковими тільцями. Стерильний вид, спорогони невідомі. Зібраний південніше с. Галицинове, Жовтневий р-н, Миколаївська область та в Буркутському лісництві Голопристанського району Херсонської області, Україна. Зростає на розкладених рештках рослин у невеличких болітцях з Betula borysthenica Klokov та з кущових верб Salix sp. Від близьких видів – Aulacomnium palustre (Hedw.) Schwaegr. та Aulacomnium androgynum (Hedw.) Schwaegr. новий вид відрізняється стабільними ознаками, габітуально схожий з Aulacomnium androgynum. В статье дано описание нового для науки вида мхов Aulacomnium аrenopaludosum Boiko sp. nov. Дерновинки мелкие, плотные, жолто-зеленые. Стебель прямостоячий, разветвленный, реже простой, до 0,5-1,5 (2) высотой. Псевдоподий всегда много, выводковые тельца листообразные, собраны шапочкой на их верхушках. Ризоидный войлок только в нижней части стебля до3-5 листка снизу, буроватый. Листья сбегающие (до 7 клеток), отвороченные только в средней части – до 2/3 длины, у верхней трети плоские, с заостренной или цельной, неравномерно выемчатой или зазубренной верхушкой. Жилка несколько не доходит до верхушки листа, кверху утончается. Колленхиматичность клеток увеличивается у старых листьях. В нижних углах основания листа клетки не окрашены, прозрачные, лишь изредка у старых листьев они несколько грязножелтоватые, часто окрашена только лишь одна клетка. От основания листа клетки по краю поднимаются вверх 1-3 (чаще 1) рядами. Вегетативное размножение листовидными выводковыми тельцами. Стерильный вид, спорогoны неизвестны. Собран южнее с. Галицинове Жовтневого р-на Николаевской области и в Буркутском лесничестве Голопристанского р-на Херсонской области Украины. Растет у небольших болотец на останках растений среди Betula borysthenica Klokov и кустистых ив (Salix sp.). От близких видов – Aulacomnium palustre (Hedw.) Schwaegr. и Aulacomnium androgynum (Hedw.) Schwaegr. новый вид отличается стабильными признаками, габитуально похожий на Aulacomnium androgynum. A new for science species of mosses Aulacomnium аrenopaludosum Boiko is described. The turfs are small, dense, yellow-green. The stem is erect, branched, rarely simple, to 0-,5-1,5 cm high. There are always many pseudopodia with leaf-like gemmae gathered together on their tops. Rhizoid tomentum is only in the lower part of a stem – up to 3-5 leaves, brownish. The leaves are decurrent (up to 7 cells), turned away only in the middle part – to 2/3 of length, in the top third are flat, with acuminate or integrate, unevenly cutting or toothed top. Rib does not reach a few cells up to the leaf top, sligthly enlarged at the base, becomes thinner to the top. Old leaves consist of more collenchyme cells. In the lower cornes of the leaf base, cells are not coloured, transparent, in old leaves only occasionally somewhat dirty-yellow coloured, often only one cell is coloured. Cells are situated in 1-3 rows along the leaf edge from leaf base upward. Vegetative propagation occurs by leaf-like gemmae. Sterile species, sporogonia are unknown. Collected from the southern vicinity of the Halytsynove village, Zhovtnevyi district, Mycolaivsky region and in Burcutska forest area, Golopristanskiy district of Khersonskaya region, Ukraine. The moss grows on plants’ remains in small marshes with Betula borysthenica Klokov and bush willows Salix sp. The new species differs from the close related species – Aulacomnium palustre (Hedw.) Schwaegr. и Aulacomnium androgynum (Hedw.) Schwaegr.– by stable characters with habitual similarity to Aulacomnium androgynum.
Lazarenkia (Pottiaceae, Bryopsida) – новий рід мохів та нова видова комбінація
(2011) Бойко, М. Ф.; BOIKO, M. F.
В статті подаються матеріали щодо опису нового роду мохоподібних – Lazarenkia Boiko (Pottiaceae, Bryopsida), який включає один вид – Lazarenkia kozlovii. Назва Lazarenkia дана на честь видатного українського бріолога А. С. Лазаренка. A new genus of bryophytes Lazarenkia Boiko (Pottiaceae, Bryopsida) is described with giving the name in honour of famous Ukrainian bryologist A. S. Lazarenko. The genus Lazarenkia includes one species – Lazarenkia kozlovii. В статье приводятся материалы к описанию нового рода Lazarenkia Boiko (Pottiaceae, Bryopsida), который включает один вид – Lazarenkia kozlovii. Название рода Lazarenkia дано в честь выдающегося украинского бриолога А. С. Лазаренко.
Lazarenkia (Pottiaceae, Bryopsida) – новий рід мохів та нова видова комбінація – Lazarenkia kozlovii
(2011) Бойко, М. Ф.; BOIKO, M. F.
В статті подаються матеріали щодо опису нового роду мохоподібних – Lazarenkia Boiko (Pottiaceae, Bryopsida), який включає один вид – Lazarenkia kozlovii. Назва Lazarenkia дана на честь видатного українського бріолога А.С. Лазаренка. В статье приводятся материалы к описанию нового рода Lazarenkia Boiko (Pottiaceae, Bryopsida), который включает один вид – Lazarenkia kozlovii. Название рода Lazarenkia дано в честь выдающегося украинского бриолога А.С.Лазаренко. A new genus of bryophytes Lazarenkia Boiko (Pottiaceae, Bryopsida) is described with giving the name in honour of famous Ukrainian bryologist A.S.Lazarenko. The genus Lazarenkia includes one species – Lazarenkia kozlovii.
RECENT LITERATURE OF BRYOPHYTES IN UKRAINE (2011–2015)
(2017) BOIKO, M. F.; VIRCHENKO, V. M.; LOBACHEVSKA, O. V.; Бойко, М. Ф.; Вірченко, В. М; Лобачевська, О. В.
Анотований список мохоподібних заповідника «Єланецький степ» та прилеглих територій (Миколаївська область, Україна)
(2009) Бойко, М. Ф.; BOIKO, M. F.
У статті наводиться список мохоподібних заповідника, який нараховує 46 видів, з яких три є представниками відділу Marchantiophyta, а 43 – Bryophyta. Найбільшою кількістю видів представлені родини Pottiaceae – 9 видів, Brachytheciaceae – 6, Bryaceae – 6 та Hypnaceae – 5. Серед родів домінує Bryum, який представлений тут 6 видами. Роди Orthotrichum та Brachythecium мають по 3 види, 9 родів представлені на дослідженій території двома видами, останні 16 родів одновидові. The list of Bryophytes of the reserve is given in the article whith 46 species, including 3 from division Marchantiophyta and 43 – Bryophyta. Pottiaceae family has the greatest number of species – 9, Brachytheciaceae – 6, Bryaceae – 6, Hypnaceae – 5. The Bryum genera dominates with 6 species here. The genera Orthotrichum and Brachythecium have 3 species lach, 9 genera are represented by 2 species, the rest genera have only one species in each. В статье приведен список мохообразных заповедника, который насчитывает 46 видов, из них три вида представители отдела Marchantiophyta, 43 – Bryophyta. Наибольшим количеством видов представлены семейства Pottiaceae – 9 видов, Brachytheciaceae – 6, Bryaceae – 6 и Hypnaceae – 5. Среди родов доминирует Bryum, который представлен здесь 6 видами. Роды Orthotrichum и Brachythecium имеют по 3 вида, 9 родов представлены на исследованной территории двумя видами, все последние 16 родов являются одновидовыми.
Анотований список фіторізноманіття та ліхенорізноманіття дачної садиби на Олешківських пісках (Херсонська область, Україна)
(2016) Бойко, М. Ф.; BOIKO, M. F.
В статті наведено видовий склад різноманіття рослин та лишайників дачної ділянки на Олешківській піщаній арені. Ділянка була закладена як сільська садиба ще в кінці 1940-х років і до середини 1990-х років інтенсивно використовувалася як город та сад для отримання рослинної сільськогосподарської продукції та для вигодовування тварин. З середини 1990-х років було розпочато трансформування сільської садиби в дачну ділянку, яке відбувається і понині. На території ще залишилася низка видів рослин, що зростали на пісках до їх освоєння. На город, в сад та на територію двору проникли бур’яни, висаджувалися багаторічні та однорічні квіти. На посаджених деревах та на інших субстратах поселилися мохи та лишайники. Нині нараховується 67 видів диких трав’янистих рослин, 12 видів ефіроолійних, 77 видів квітів та декоративних рослин та 44 види овочевих рослин. Дерева, кущі та виткі рослини представлені 69 видами, мохоподібні – 17, ліхенофільні гриби – 1, лишайники – 18 видами. Є представники флори України, що занесені до природоохоронних документів. In the article the species composition and diversity of lichens of Oleshkivski suburban sandy area are given. This site was founded as a farmstead in the late 1940’s – mid 1990’s and intensely used as garden and vegetable garden for agricultural products and for feeding animals. Since the mid-1990s a transformation of rural estates in suburban plot had begun. It takes place nowadays as well. There is a number of plant species that grow on sand. The territory of the kitchen-garden, the garden and the court is planted with weeds, perennial and annual flowers. Mosses and lichens settled at the planted trees and other substrates. Currently, there are 67 species of wild herbaceous plants, 12 species of aromatic, 77 species of flowers and ornamental plants and 44 species of vegetables. Trees, shrubs and climbing plants are presented by 69 species, bryophytes – by 17 species, lichenicolous mushrooms – by 1, lichens – by 18 species. Some representatives of the flora of Ukraine are indicated in the environmental documents. В статье приведен видовой состав разнообразия растений и лишайников дачной усадьбы на Олешковской песчаной арене. Участок был заложен как сельская усадьба еще в конце 1940–х годов и до средины 1990–х годов интенсивно использовался как огород и сад для получения растительной продукции и для кормления животных. Со средины 1990–х годов было начато трансформирование сельской усадьбы в дачный участок, которое продолжается и теперь. На територии еще остается ряд видов растений, которые произрастали на песках до их освоения. В огород, в сад и на территорию двора проникли сорняки, здесь высажены многолетние и однолетние цветы. На посаженых деревьях и на других субстратах поселились мхи и лишайники. Ныне насчитывается 67 видов диких травянистых растений, 12 видов эфиромасличных, 77 видов цветов и декоративних растений и 44 вида овощных культур. Деревья, кусты и вьющиеся растения представлены 69 видами, мохообразные – 17, ліхенофильные грибы – 1, лишайники – 18 видами. Есть представители флоры, которые занесены в природоохранные документы.
Анотований список фіторізноманіття та ліхенорізноманіття дачної садиби на Олешківських пісках (Херсонська область, Україна)
(2016) Бойко, М. Ф.; BOIKO, M. F.
В статті наведено видовий склад різноманіття рослин та лишайників дачної ділянки на Олешківській піщаній арені. Ділянка була закладена як сільська садиба ще в кінці 1940-х років і до середини 1990-х років інтенсивно використовувалася як город та сад для отримання рослинної сільськогосподарської продукції та для вигодовування тварин. З середини 1990-х років було розпочато трансформування сільської садиби в дачну ділянку, яке відбувається і понині. На території ще залишилася низка видів рослин, що зростали на пісках до їх освоєння. На город, в сад та на територію двору проникли бур’яни, висаджувалися багаторічні та однорічні квіти. На посаджених деревах та на інших субстратах поселилися мохи та лишайники. Нині нараховується 67 видів диких трав’янистих рослин, 12 видів ефіроолійних, 77 видів квітів та декоративних рослин та 44 види овочевих рослин. Дерева, кущі та виткі рослини представлені 69 видами, мохоподібні – 17, ліхенофільні гриби – 1, лишайники – 18 видами. Є представники флори України, що занесені до природоохоронних документів. В статье приведен видовой состав разнообразия растений и лишайников дачной усадьбы на Олешковской песчаной арене. Участок был заложен как сельская усадьба еще в конце 1940–х годов и до средины 1990–х годов интенсивно использовался как огород и сад для получения растительной продукции и для кормления животных. Со средины 1990–х годов было начато трансформирование сельской усадьбы в дачный участок, которое продолжается и теперь. На територии еще остается ряд видов растений, которые произрастали на песках до их освоения. В огород, в сад и на территорию двора проникли сорняки, здесь высажены многолетние и однолетние цветы. На посаженых деревьях и на других субстратах поселились мхи и лишайники. Ныне насчитывается 67 видов диких травянистых растений, 12 видов эфиромасличных, 77 видов цветов и декоративних растений и 44 вида овощных культур. Деревья, кусты и вьющиеся растения представлены 69 видами, мохообразные – 17, ліхенофильные грибы – 1, лишайники – 18 видами. Есть представители флоры, которые занесены в природоохранные документы. In the article the species composition and diversity of lichens of Oleshkivski suburban sandy area are given. This site was founded as a farmstead in the late 1940’s – mid 1990’s and intensely used as garden and vegetable garden for agricultural products and for feeding animals. Since the mid-1990s a transformation of rural estates in suburban plot had begun. It takes place nowadays as well. There is a number of plant species that grow on sand. The territory of the kitchen-garden, the garden and the court is planted with weeds, perennial and annual flowers. Mosses and lichens settled at the planted trees and other substrates. Currently, there are 67 species of wild herbaceous plants, 12 species of aromatic, 77 species of flowers and ornamental plants and 44 species of vegetables. Trees, shrubs and climbing plants are presented by 69 species, bryophytes – by 17 species, lichenicolous mushrooms – by 1, lichens – by 18 species. Some representatives of the flora of Ukraine are indicated in the environmental documents.
Матеріали до проектованих ботанічних заказників (Херсонська область, Україна)
(2015) Шапошникова, А. О.; Бойко, М. Ф.; Мойсієнко, І. І.; Мельник, Р. П.; Пономарьова, А. А.; ШАПОШНИКОВА, А. А.; МОЙСИЕНКО, И. И.; ПОНОМАРЕВА, А .А.; SHAPOSHNIKOVA, A. O.; BOIKO, M. F.; MOYSIYENKO, I. I.; MELNIK, R. P.; PONOMARYOVA, A. A.
Мохоподібні лівобережжя України : до таксономічного аналізу
(2012) Бойко, М. Ф.; BOIKO, M. F.
Проведено порівняльний аналіз видового складу таксонів найвищого рангу (відділи, класи) бріофлор ботаніко-географічних районів лівобережжя України: Лівобережного Полісся, Лівобережного Лісостепу, Лівобережного Степу. Бріофлора території лівобережжя України нині нараховує 385 видів, що складає 45,6% усієї бріофлори України. В окремих ботаніко-географічних районах бріофлора нараховує таку кількість видів: Лівобережного Полісся – 272 види, (3 види антоцеротофітів, 46 маршанціофітів та 223 види бріофітів), Лівобережного Лісостепу – 229 (з них 2 види антоцеротофітів, 28 маршанціофітів, 199 бріофітів), Лівобережного Степу – 290 (з них 1 вид антоцеротофітів, 31 вид маршанціофітів, 258 бріофітів) видів. З 385 видів мохоподібних території лівобережжя України спільними для всіх трьох ботаніко-географічних районів є 165 видів, що складає менше половини видового складу бріофлори, а саме – 42,8%. З них 1 вид антоцеротофітів, 17 – маршанціофітів та найбільше бріофітів – 147 видів, серед яких переважають бріопсиди – 125 видів (верхоспорогонних мохів –71 вид, бокоспорогонних – менше, лише 54), 13 видів сфагнопсидів і 9 політрихопсидів. В усіх трьох районах лівобережжя України зустрічаються 165 видів мохоподібних, 82 види зустрічаються в певних двох районах. Специфічними для окремих ботаніко-географічних районів з 385 видів мохоподібних виявилися 138 видів, що складає 35,8% всієї бріофлори лівобережжя України. З них в Лівобережному Степу – 81 вид, на Лівобережному Поліссі – 42 і лише 15 – в Лівобережному Лісостепу. Введено «Коефіцієнт специфічності бріофлори» (КСБ). Серед трьох досліджених бріофлор він найвищий для бріофлори Лівобережного Степу – 21,03, для Лівобережного Полісся – 10,9, найнижчий для бріофлори Лівобережного Лісостепу – всього 3,89. A comparative species analysis for divisions and classes in bryofloras of phytogeographical regions of Ukrainian Livoberezhya revealed for Levoberzhne Polissya - 272 species (incl. 3 from Anthocerotophyta, 46 - Marchanthoiphyta and 223 species from Bryophyta), for Levoberzhna Forest-steppe - 229 species (incl. 2 - Anthocerotophyta, 28 - Marchanthoiphyta, 199 - Bryophyta), from Levoberzhna Steppe - 290 (1 - Anthocerotophyta, 31 - Marchanthoiphyta, 258 - Bryophyta). Among 385 species of bryobionta in Ukrainian Levoberzhya, 165 species are common for all three phytogeographical areas, that includes less than a half of the bryoflora species (42.8%). Among them, 1 species from Anthocerotophyta, 17 - Marchanthoiphyta and 147 -Bryophyta. Among Bryophyta, Briopsida dominates - 125 species (upper-sporiferous mosses - 71 species, side-sporiferous mosses - only 54), 13 species of Sphagnopsida and 9 - Polytrichopsida. There are 165 species of bryobionta in all three areas of Ukrainian Livoberezhya, 82 species are found in certain two areas; 138 of 385 species of bryobionta are specific for phytogeographical areas that comprizes 35.8% of the bryoflora of Ukrainian Livoberezhya. Among them, 81 species are found in Levoberezhna Steppe, 42 - Levoberezhne Polissya, and only 15 species - in Levoberezhna Forest-steppe. The Bryoflora Specificity Coefficient (BSC) is offered. Among three Bryofloras studied, the highest meanings of the coefficient are in Levoberezhna Steppe - 21.03, Levoberezhne Polissya - 10.9, the lowest BSC is in Levoberezhna Forest-steppe - only 3.89. Проведен сравнительный анализ видового состава таксонов наивысшего ранга (отделы, классы) бриофлор ботанико-географических районов левобережья Украины: Левобережного Полесья, Левобережной Лесостепи, Левобережной Степи. Бриофлора территори левобережья Украины насчитывает 385 видов, что составляет 45,6% всей бриофлоры Украины. В отдельных ботанико-географических районах бриофлора имеет следующее количество видов: Левобережного Полесья – 272 вида, (3 вида Anthocerotophyta, 46 – Marchanthoiphyta и 223 виды Bryophyta), Левобережной Степи – 229 (из них: 2 вида Anthocerotophyta, 28 – Marchanthoiphyta , 1999 – Bryophyta), Левобережной Степи – 290 (из них 1 вид Anthocerotophyta, 31 – Marchanthoiphyta, 258 – Bryophyta) видов. Из 385 видов мохообразных левобережья Украины общими для всех трех ботанико-географических районов являются 165 видов, что составляет меньше половины видового состава бриофлоры, а именно– 42,8%. Из них 1 вид Anthocerotophyta, 17 – Marchanthoiphyta и наибольше Bryophyta – 147 видов, среди которых преобладают бриопсиды – 125 видов (верхоспорогонных мхов –71 вид, бокоспорогонных – меньше, лишь 54), 13 видов сфагнопсидов и 9 политрихопсидов. Во всех трех районах левобережья Украины встречаются 165 видов мохообразных, 82 вида встречаются в определенных двух районах. Специфическими для отдельных ботанико-географических районов из 385 видов мохообразных оказались 138 видов, что составляет 35,8% всей бриофлоры левобережья Украины. Из них в Левобережной Степи – 81 вид, на Левобережном Полесье – 42 и только 15 – в Левобережной Лесостепи. Введен «Коэффициент специфичности бриофлоры» (Ксб). Среди трех исследованных бриофлор он наивысший в бриофлоре Левобережной Степи – 21,03, Лівобережного Полесья – 10,9, самый низкий в бриофлоре Левобережной Лесостепи – всего 3,89.
МОХОПОДІБНІ ЛІВОБЕРЕЖЖЯ УКРАЇНИ : ДО ТАКСОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ
(2012) Бойко, М. Ф.; BOIKO, M. F.
Проведено порівняльний аналіз видового складу таксонів найвищого рангу (відділи, класи) бріофлор ботаніко-географічних районів лівобережжя України: Лівобережного Полісся, Лівобережного Лісостепу, Лівобережного Степу. Бріофлора території лівобережжя України нині нараховує 385 видів, що складає 45,6% усієї бріофлори України. В окремих ботаніко-географічних районах бріофлора нараховує таку кількість видів: Лівобережного Полісся – 272 види, (3 види антоцеротофітів, 46 маршанціофітів та 223 види бріофітів), Лівобережного Лісостепу – 229 (з них 2 види антоцеротофітів, 28 маршанціофітів, 199 бріофітів), Лівобережного Степу – 290 (з них 1 вид антоцеротофітів, 31 вид маршанціофітів, 258 бріофітів) видів. З 385 видів мохоподібних території лівобережжя України спільними для всіх трьох ботаніко-географічних районів є 165 видів, що складає менше половини видового складу бріофлори, а саме – 42,8%. З них 1 вид антоцеротофітів, 17 – маршанціофітів та найбільше бріофітів – 147 видів, серед яких переважають бріопсиди – 125 видів (верхоспорогонних мохів –71 вид, бокоспорогонних – менше, лише 54), 13 видів сфагнопсидів і 9 політрихопсидів. В усіх трьох районах лівобережжя України зустрічаються 165 видів мохоподібних, 82 види зустрічаються в певних двох районах. Специфічними для окремих ботаніко-географічних районів з 385 видів мохоподібних виявилися 138 видів, що складає 35,8% всієї бріофлори лівобережжя України. З них в Лівобережному Степу – 81 вид, на Лівобережному Поліссі – 42 і лише 15 – в Лівобережному Лісостепу. Введено «Коефіцієнт специфічності бріофлори» (КСБ). Серед трьох досліджених бріофлор він найвищий для бріофлори Лівобережного Степу – 21,03, для Лівобережного Полісся – 10,9, найнижчий для бріофлори Лівобережного Лісостепу – всього 3,89. A comparative species analysis for divisions and classes in bryofloras of phytogeographical regions of Ukrainian Livoberezhya revealed for Levoberzhne Polissya - 272 species (incl. 3 from Anthocerotophyta, 46 - Marchanthoiphyta and 223 species from Bryophyta), for Levoberzhna Forest-steppe - 229 species (incl. 2 - Anthocerotophyta, 28 - Marchanthoiphyta, 199 - Bryophyta), from Levoberzhna Steppe - 290 (1 - Anthocerotophyta, 31 - Marchanthoiphyta, 258 - Bryophyta). Among 385 species of bryobionta in Ukrainian Levoberzhya, 165 species are common for all three phytogeographical areas, that includes less than a half of the bryoflora species (42.8%). Among them, 1 species from Anthocerotophyta, 17 - Marchanthoiphyta and 147 -Bryophyta. Among Bryophyta, Briopsida dominates - 125 species (upper-sporiferous mosses - 71 species, side-sporiferous mosses - only 54), 13 species of Sphagnopsida and 9 - Polytrichopsida. There are 165 species of bryobionta in all three areas of Ukrainian Livoberezhya, 82 species are found in certain two areas; 138 of 385 species of bryobionta are specific for phytogeographical areas that comprizes 35.8% of the bryoflora of Ukrainian Livoberezhya. Among them, 81 species are found in Levoberezhna Steppe, 42 - Levoberezhne Polissya, and only 15 species - in Levoberezhna Forest-steppe. The Bryoflora Specificity Coefficient (BSC) is offered. Among three Bryofloras studied, the highest meanings of the coefficient are in Levoberezhna Steppe - 21.03, Levoberezhne Polissya - 10.9, the lowest BSC is in Levoberezhna Forest-steppe - only 3.89. Проведен сравнительный анализ видового состава таксонов наивысшего ранга (отделы, классы) бриофлор ботанико-географических районов левобережья Украины: Левобережного Полесья, Левобережной Лесостепи, Левобережной Степи. Бриофлора территори левобережья Украины насчитывает 385 видов, что составляет 45,6% всей бриофлоры Украины. В отдельных ботанико-географических районах бриофлора имеет следующее количество видов: Левобережного Полесья – 272 вида, (3 вида Anthocerotophyta, 46 – Marchanthoiphyta и 223 виды Bryophyta), Левобережной Степи – 229 (из них: 2 вида Anthocerotophyta, 28 – Marchanthoiphyta , 1999 – Bryophyta), Левобережной Степи – 290 (из них 1 вид Anthocerotophyta, 31 – Marchanthoiphyta, 258 – Bryophyta) видов. Из 385 видов мохообразных левобережья Украины общими для всех трех ботанико-географических районов являются 165 видов, что составляет меньше половины видового состава бриофлоры, а именно– 42,8%. Из них 1 вид Anthocerotophyta, 17 – Marchanthoiphyta и наибольше Bryophyta – 147 видов, среди которых преобладают бриопсиды – 125 видов (верхоспорогонных мхов –71 вид, бокоспорогонных – меньше, лишь 54), 13 видов сфагнопсидов и 9 политрихопсидов. Во всех трех районах левобережья Украины встречаются 165 видов мохообразных, 82 вида встречаются в определенных двух районах. Специфическими для отдельных ботанико-географических районов из 385 видов мохообразных оказались 138 видов, что составляет 35,8% всей бриофлоры левобережья Украины. Из них в Левобережной Степи – 81 вид, на Левобережном Полесье – 42 и только 15 – в Левобережной Лесостепи. Введен «Коэффициент специфичности бриофлоры» (Ксб). Среди трех исследованных бриофлор он наивысший в бриофлоре Левобережной Степи – 21,03, Лівобережного Полесья – 10,9, самый низкий в бриофлоре Левобережной Лесостепи – всего 3,89.
МОХОПОДІБНІ СМАРАГДОВОЇ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ ПІД ОХОРОНОЮ БЕРНСЬКОЇ КОНВЕНЦІЇ
(2019) Бойко, М. Ф.; BOIKO, M. F.
У статті дано характеристику видів мохоподібних, які включені до Додатку І Бернської конвенції, що була прийнята у 1979 р. та зустрічаються у бріофлорі України. Це такі види, як Dicranum viride (Sull. & Lesq.) Lindb. (Dicranaceae), Dichelyma capillaceum (With.) Myrin (Fontinalaceae), Buxbaumia viridis (Mougeot ex Lam. & DC) Mougeot & Nestler, 1823 (Buxbaumiaceae), Meesia longiseta Hedw. Meesiaceae), Hamatocaulis (Drepanocladus) vernicosus (Mitt.) Hedenäs (Amblystegiaceae), Mannia triandra (Scop.) Grolle (Aytoniaceae). Вказується українська та латинська назви виду, код виду із Стандартної форми даних Смарагдового об’єкта, їх біогеографічний регіон, загальна характеристика виду, родина, наукова цінність, загальний ареал, поширення виду в Україні з вказівкою фізико-географічних зон та гірських ландшафтних країн України (Українські Карпати (Закарпаття, власне Карпати, Прикарпаття), Крим (Гірський Крим, Південнобереговий Крим), Українське Полісcя, Неморальна зона (в т.ч. Опілля, Розточчя, Західний Лісостеп), Лісостепова зона, Степова зона (в тому числі Степовий Крим), місцезнаходження, умови місцезростання, фотографічне зображення виду, головні фактори зменшення чисельності популяцій видів, прийняті заходи охорони з вказівкою кодів Смарагдових об’єктів, у яких зберігається вид, необхідні заходи охорони та список використаних джерел. Отже, у зв’язку з актуальністю вивчення видів рослин, в тому числі несудинних, які включені в додатки Бернської конференції та проектуванням природоохоронної мережі Емеральд (Смарагдової мережі) України, необхідно посилити дослідження популяцій цих рідкісних видів та біотопів, у яких вони зростають. Особливо це важливо щодо видів мохоподібних, оскільки знахідки більшості з них були зроблені досить давно. Матеріали сучасних досліджень дадуть можливість реального відображення стану популяцій видів у природоохоронній екологічній мережі з метою їх дієвої охорони. The article describes the bryophyte species that are listed in Appendix I of the Bern Convention, adopted in 1979, that are found in Ukraine. These are Dicranum viride (Sull. & Lesq.) Lindb. (Dicranaceae), Dichelyma capillaceum (With.) Myrin (Fontinalaceae), Buxbaumia viridis (Mougeot ex Lam. & DC) Mougeot & Nestler (Buxbaumiaceae), Meesia longiseta Hedw. (Meesiaceae), Hamatocaulis (Drepanocladus) vernicosus (Mitt.) Hedenäs (Amblystegiaceae), and Mannia triandra (Scop.) Grolle (Aytoniaceae). The Ukrainian and Latin names of species, their codes from the Standard Data form of the Emerald website, the biogeographical region of occurrence, general characteristics of the species, its taxonomic positions, scientific value, distribution in the world and in Ukraine, with the indication of physiographic zones and landscapes of Ukraine, including Ukrainian Carpathians (Zacarpattia, Carpathians, Prykarpattia), Crimea (Mountain Crimea, Southern Coast Crimea), Ukrainian Polissia, Nemoral zone (including Opillia, Roztochchia, Western Forest-steppe), Forest-Steppe zone, Steppe zone (including Steppe Crimea), habitat, habitat conditions, photographic image of a species, key factors of the abatement, adopted protection activities, codes of the Emerald sites where the species occurs, necessary protection activities, and the list of literary sources are indicated for each species. Therefore, due to the urgency of the study of plant species, including non-native species included in the annexes of the Berne Conference and the design of the Emerald Nature Network of Ukraine, it is necessary to strengthen the study of populations of these rare species and biotopes in which they grow. This is especially important for species of bryophytes, as the findings of most of them were made long ago. These materials will be used when designing the Emerald Network of Ukraine. В статье дана характеристика видов моховидных, которые включены в Дополнение І Бернской конвенции принятой в 1979 г. и встречаются в бриофлоре Украины. Это такие виды, как Dicranum viride (Sull. & Lesq.) Lindb. (Dicranaceae), Dichelyma capillaceum (With.) Myrin (Fontinalaceae), Buxbaumia viridis (Mougeot ex Lam. & DC) Mougeot & Nestler, 1823 (Buxbaumiaceae), Meesia longiseta Hedw. Meesiaceae), Hamatocaulis (Drepanocladus) vernicosus (Mitt.) Hedenäs (Amblystegiaceae), Mannia triandra (Scop.) Grolle (Aytoniaceae). Приводятся украинские и латинские названия видов, код вида со Стандартной формы данных Изумрудного объекта, биогеографический регион вида, семейство, научная ценность, общий ареал, распространение вида в Украине с указанием физико-географических зон и горных ландшафтных стран Украины (Украинские Карпаты (Закарпатье, собственно Карпаты, Прикарпатье), Крым (Горный Крым, Южнобереговый Крым), Украинское Полесье, Неморальная зона (в т.ч. Ополье, Розточье, Западная Лесостепь), Лесостепная зона, Степная зона (в том числе Степной Крым), местонахождение, условия местопроизрастания, фотографическое изображение вида, главные факторы уменьшения численности популяцій видов, принятые меры охраны с указанием кодов Изумрудных объектов, у которых сохраняется вид, необходимые меры охраны и список использованных источников. В связи с актуальностью изучения видов растений, в том числе несосудистых, которые включены в дополнение к Бернской конференции, а также разработкой сети Эмеральд. Особенно актуально усилить изучения мхов, по скольку находки большинства из них были сделаны давно. Материалы современных исследований дадуть возможность реально отобразить состояние популяций видов у экологической сети с целью их охраны.
Мохоподібні степової зони України
(2009) Бойко, М. Ф.; BOIKO, M. F.
У монографії подано відомості про мохоподібні степової зони України, які представлені тут 312 видами 126 родів 53 родин 20 порядків 6 класів 3 відділів надвідділу Bryobionta. Мохоподібні розміщені за системою Чекліста мохоподібних України (Бойко, 2008). Назви таксонів наводяться згідно з вимогами Міжнародного кодексу ботанічної номенклатури. Для кожного виду вказується латинська та українська назви та літературні джерела, в яких ці види наводяться для степової зони. Наводяться також відомі зі степової зони внутрішньовидові таксони (varietas, forma), найвідоміші синоніми, діагнози таксонів, ключі для визначення усіх таксонів, крім внутрішньовидових, опис діагностичних відмінностей яких практично збігається з ознаками, які було використано у ключах. В основу праці покладено матеріали власних досліджень (з 1972 р. по 2009 р. включно), опрацьовані матеріали зі степової зони, що зберігаються в гербаріях (LW, KW, KHER, KHEM) та усі відомі нам літературні дані. При характеристиці виду вказується його еколого-ценотичні особливості, еволюційно-географічний елемент та тип ареалу, оцінка рідкісності (дуже рідкісний, рідкісний, зустрічається спорадично, зустрічається часто, звичайний вид), характеристика місцезростань, місцезнаходження у всіх областях степової зони: Одеській, Миколаївській, Херсонській, Кіровоградській, Дніпропетровській, Запорізькій, Харківській, Донецькій, Луганській та у АР Крим, вказується його загальне поширення. Розрахована на ботаніків, екологів, географів, викладачів та студентів. The data as for the known 312 moss species of 126 genera 53 families 20 orders 6 classes 3 departments of Bryobionta on the territory of the steppe zone of Ukraine are given in the monograph. The mosses are given according to the system of Check-list of mosses of Ukraine (Boyko, 2008). The names of all the taxa are presented according to the requirements of International Codex of Botanical Nomenclature. Latin and Ukrainian names are pointed for each species as well as the literature sources where these species are given for the steppe zone. Varietas, forma, popular synonyms, taxon diagnoses, keys for determination of all the taxa except for varietas, description of diagnosis differences are described. The research materials of the author (since 1972 up to now), materials from the steppe zone, held in the herbariums (LW, KW, KHER,KHEM) and all the known to us data from literature were the basis of the work. In the characteristics of the species we showed its ecological and coenotic peculiarities, evolution-geographical element and the type of natural habitat, rarity evaluation (very rare, rare, sporadic, frequently met, usual species), the characteristics of habitat, spreading in all the regions of the steppe zone: Odesa, Mykolaiv, Kherson, Kirovohrad, Dnipropetrovsk, Zaporizhzh’a, Kharkiv, Donetsk, Luhansk regions and the Autonomic Republic of Crimea. It may be of assistance for botanists, ecologists, geographists, teachers and students.
Пагоноутворення і ритм розвитку Salvia aethiopis L. в умовах Північного Причорномор’я
(2007) Павлова, Н. Р.; Бойко, М. Ф.; PAVLOVA, N. R.; BOIKO, M. F.
В статті наводяться матеріали щодо пагоноутворення і ритму розвитку Salvia aethiopis L. в умовах Північного Причорномор’я. Усі пагони з повним циклом розвитку. Виявлені чотири типи розеткової частини пагонів. Пазушні бруньки тільки вегетативні. Ритм розвитку пагонів не повністю співпадає з річним клімаритмом. This article elucidates features of branching and seasonal development in Salvia aethiopis L. in the region of Nothern Prichornomorye. All the sprouts have complete development cycle with all buds being vegetative. The four types of sprout rosettes are described. The sprout seasonal development does not fit the annual climarythm completely.
ПУТРЕДОФІТИ У БРІОФЛОРІ УКРАЇНИ
(2018) Бойко, М. Ф.; BOIKO, M. F.
Значна кількість видів мохоподібних зростає на такому субстраті, як гнилі рештки рослин, тварин і грибів. У бріофлорі України таких 134 види – 77 видів мохів та 57 печіночників, що становить 15,55 % видового складу. Проте ця субстратогрупа не типізована, не має короткої однослівної назви, яка характеризувала б особливості видів цієї групи. Нами запропоновано дати їй назву путредофіти (від латинського рútredo – гниття, quasi lignum putridum – гнила, трухлява деревина). Називати цю групу епіксилами неправильно, оскільки епіксили зростають на оголеній деревині стовбурів дерев, гілок та пнів до того часу, доки ці субстрати не почали розкладатися і на них стали добре помітні процеси гниття. Путредофіти – це види, які поселяються не тільки на гнилій деревині різних стадій гниття, а й на гнилих рештках трав’янистих рослин, на гнилій лісовій підстилці, на розкладених рештках грибів, лишайників, інших мохів, на рештках тварин та на їх екскрементах, на розкладених предметах діяльності та побуту людини різних стадій гниття (наприклад, викинуте взуття, одяг, ганчірки тощо). Серед бріопутредофітів виділяємо 5 груп за відношенням до путредосубстратів та до інших типів субстратів, на яких поселяються ці види мохоподібних: І група – евпутредофіти (гр. eu – хорошо, добре + путредофіти) (17 видів); ІІ група – субпутредофіти (лат. sub – під + путредофіти) (25 видів); ІІІ група – мезопутредофіти (гр. mesos – середній + путредофіти) (41 вид); ІV група – олігопутредофіти (гр. ολίγος – небагато + путредофіти) (30 видів); V група – паулопутредофіти (лат. paulo – трохи, трішечки, незначно + путредофіти) (21 вид). A large number of bryophyte species grow on certain substrates as rotten remnants of plants, animals and fungi. In the bryoflore of Ukraine, 134 such species were previously detected – out of them 77 species of Bryophyta and 57 of Marchantiophyta, representing 15,8 % of the species composition. However, this substrate group is not typified, does not have a short, single–word name, which would characterize the features of these species. It is proposed to name it putredophytes (from the latin pútredo – rotting, quasi lignum putridum – rotten wood). Putredophytes are not epixiles, as epixiles grow on the bare wood of trunks, branches and stumps of the trees until these substrates start decomposing and the decay processes become well visible. Putredophytes habitats are not only rotten wood of different stages of rotting but also decayed remains of herbaceous plants, rotten forest floor, decomposed remains of fungi, lichens, other mosses, animal remains and excrements, decomposed objects of human activity at various stages of decay (for example, thrown shoes, clothes, etc.). Among the bryoputredophytes, five groups are distinguished in relation to the putredosubstrates and to other types of substrates, on which these types of mosses are located: group I – euputrédophytes (greek eu – good, well + putredophytes) – 17 species of putredobryoflora; group II – subputredophytes (latin sub – + putredophytes) – 25 species; group III – mesoputredophytes (greek mesos – medium + putredophytes) – 41 species; group IV – oligoputredophytes (greek ολίγος – a little + putredophytes) – 30 species); group V – pauloputredophytes (latin paulo – a little bit, little, slightly + putredophytes) – 21 species. Значительное количество видов моховидных произрастают на таком субстрате, как гнилые остатки растений, животных и грибов. В бриофлоре Украины таких 134 вида – 77 видов мхов и 57 печеночников, что составляет 15,55 % видового состава. Однако, эта субстратогруппа не типизирована, не имеет краткого однословного названия, которое характеризовало б особенности этой группы. Нами предложено дать ей название путредофиты (лат. рútredo – гниение, quasi lignum putridum – гнилая, трухлявая древесина). Называть эту группу эпиксилами неправильно, поскольку эпиксилы произрастают на обнаженной древесине стволов деревьев, веток и пней до того времени, пока эти субстраты не начали разлагаться и на них стали хорошо заметны процессы гниения. Путредофиты – это виды, которые поселяются не только на гнилой древесине разных стадий гниения, но и на гнилых остатках травянистых растений, на гнилой лесной подстилке, на разложившихся остатках грибов, лишайников, других мхов, на остатках животных и на их экскрементах, на разложившихся предметах деятельности и быта человека разных стадий гниения (например, выброшенная обувь, одежда, тряпки и др.). Среди бриопутредофитов выделяем 5 групп по отношению к путредосубстратам и другим типам субстратов, на которых поселяются эти виды моховидных: І группа – эвпутредофиты (гр. eu – хорошо + путредофиты) (17 видов); ІІ группа – субпутредофиты (лат. sub – под + путредофиты) (25 видів); ІІІ группа – мезопутредофиты (гр. mesos – средний + путредофиты) (41 вид); ІV группа – олигопутредофиты (гр. ολίγος – немного + путредофиты) (30 видов); V группа – паулопутредофиты (лат. paulo – немножечко, совсем незначительно + путредофиты) (21 вид).
Таксономічна структура бріофлори степової зони України
(2007) Бойко, М. Ф.; BOIKO, M. F.
Бріофлору степової зони України складають 282 види мохоподібних – представники 107 родів, 42 родин, 18 порядків, 5 класів, 3 відділів. Відділ Anthocerotophyta нараховує 1 вид. Відділ Hepaticophyta (Hepatophyta) представлений 30 видами 15 родів 13 родин 3 порядків 2 класів. Найбільше видів має клас Marchantiopsida – 19 видів 6 родів 4 родин. Клас Jungermanniopsida представлений у бріофлорі лише 11 видами 9 родів 9 родин. Відділ Bryophyta нараховує 251 вид представників 99 родів 27 родин 14 порядків 2 класів. Клас Sphagnopsida має всього 15 видів, клас Bryopsida, представлений 236 видами 89 родів 41 родини 18 порядків, 29 видів мохоподібних мають 38 внутрішньовидових таксонів, а саме – 14 різновидів (varietas) та 24 форми (forma). Домінують у бріофлорі родини Pottiaceae – 51 вид, Bryaceae – 32 види, Brachytheciaceae – 23 види. Серед провідних родів – Bryum, (26 видів), Sphagnum (15 видів), Orthotrichum (14 видів), Riccia (14 видів) та Tortula (13 видів). A total of 282 moss species that represent 107 genera, 42 families, 18 orders, 5 classes and 3 divisions compose the bryoflora in the steppe zone of Ukraine. Division Anthocerotophyta consists of 1 species. Division Hepatophyta is represented by 30 species, 15 genera, 13 families, 3 orders and 2 classes. Class Marchantiopsida has the biggest number of species – 19 species of 6 genera and 4 families. Class Jungermanniopsida is represented by 11 species, 9 genera and 9 families only. Division Bryophyta consists of 251 species, 99 genera, 27 families, 14 orders and 2 classes. Class Sphagnopsida has only 15 species. Class Bryopsida consists of 236 species, 89 genera, 41 families and 18 orders. 29 moss species have 38 infra-species taxa, namely 14 varietes and 24 forms. The most species-rich familiesare Pottiaceae (51 species), Bryaceae (32 species), Brachytheciaceae (24 species). Among the main genera are Bryum (26 species), Sphagnum (15 species), Orthotrichum (14 species), Riccia (14 species) Tortula (13 species).
ХАРАКТЕРИСТИКА МОХОПОДІБНИХ ЯК ІНДИКАТОРІВ СТАНУ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА
(2010) Бойко, М. Ф.; BOIKO, M. F.
У оглядовій статті розглядаються питання індикаторної ролі мохоподібних території України. Мохоподібні є одним з чутливих та стабільних індикаторів стану навколишнього середовища. Більшість сфагнових та деякі брієві мохи є трофоіндикаторами різних типів боліт. Мохоподібні є індикаторами особливостей місцезростань, вказують на якості цих місцезростань. Низка видів мохів є індикаторами субстратів з певним переважанням тієї чи іншої хімічної сполуки. Вони реагують на антропогенний вплив, що діє на степові та лісові ценози та складають дигресивні ряди, що вказують на ступінь антропогенного перетворення цих ценозів. Мохи є визнаними індикаторами рівня забруднення селітебних територій, зокрема вони є тест-об’єктами для індикації атмосферного забруднення та індикаторами накопичення важких металів. In the review, the indicator role of bryophytes of Ukraine is elucidated. Bryophytes are among the most sensitive and stable indicators of environmental condition. Most of bog mosses and some of true mosses are trophoindicators for different types of bogs. Bryophytes are indicators of habitat peculiarities, they indicate the quality of the habitats. Some moss species are indicators of substrates with predominance of a particular chemical compound. They respond to anthropogenic influence, which affects the steppe and forest ecosystems and constitute digressive series, which indicate the degree of anthropogenic transformation of coenoses in these ecosystems. Bryophytes are recognized as indicators of urbanization degree, pollution of residential areas, they are test objects for display of air pollution and indicators of heavy metal accumulation in ecosystems. В обзорной статье рассматриваются вопросы индикаторной роли мохообразних территории Украины. Мохообразные – это один из наиболее чутких и стабильных индикаторов состояния окружающей среды. Большинство сфагновых мхов и некоторые бриевые мхи являются трофоиндикаторами разных типов болот. Мохообразные являются индикаторами особенностей местопроизрастаний, указывают на качество этих местопроизрастаний. Ряд видов мхов являются индикаторами субстратов з определенным преобладанием того или иного химического соединения. Они реагируют на антропогенное влияние, которое действует на степные и лесные ценозы и составляют дигрессивные ряды, которые указывают на степень антропогенного превращения этих ценозов. Мхи являются признанными индикаторами уровня загрязнения селитебных территорий, в частности они являются тест-объектами для индикации атмосферного загрязнения и индикаторами накопления тяжелых металлов.
ЧЕКЛІСТ МОХОПОДІБНИХ УКРАЇНИ
(2008) Бойко, М. Ф.; BOIKO, M. F.
У праці подано перелік видів мохоподібних України відповідно до сучасної системи. Мохоподібні (надвідділ Bryobionta) відносяться до 3 відділів – Anthocerotophyta (4 види), Marchantiophyta (188 видів), Bryophyta (639 видів). У відділах вказані класи, порядки, родини, роди, до яких відносяться види. Для кожного виду наводяться його сучасні латинська та українська назви, вказані також найбільш вживані та відомі синоніми. Цитуються літературні джерела щодо бріофлори України, які були опубліковані як раніше, так і в останні десятиріччя, головним чином узагальнюючі праці. Вказано поширення видів в ботаніко-географічних районах та адміністративних областях України. Для рідкісних видів вказано, до яких природоохоронних документів вони занесені. Розраховано на ботаніків, екологів, географів, викладачів та студентів. The list of mosses of Ukraine is given according to the contemporary taxonomical system in this edition. The mosses (superdivision Bryobionta) refer to 3 divisions: Anthocerotophyta (4 species), Marchantiophyta (188 species), Bryophyta (639 species). Modern Latin and Ukrainian names and known synonymy are given to each species. Literature sources on the Ukrainian bryoflora, including those published long ago as well as of the latest decades, especially generalized works, are quoted here. Distribution of all the species both in phytochoria and administrative regions of Ukraine is shown. As for the rare species, relevant documents on nature conservation are given. This edition is addressed to botanists, ecologists, geographers, teachers and students.
ЧЕКЛІСТ МОХОПОДІБНИХ УКРАЇНИ (ТАКСОНОМІЧНИЙ ОГЛЯД, НАДВИДОВІ ТАКСОНИ)
(2008) Бойко, М. Ф.; BOIKO, M. F.
В статті дано результати огляду надвидових таксонів мохоподібних України згідно з «Чеклістом мохоподібних України (2008)»: надвідділ, відділи, класи, порядки, родини, роди. Станом на 30.07.2008 р. надвідділ Bryobionta включає 3 відділи 8 класів 29 порядків 84 родини 253 роди. З них до відділу Anthocerotophyta відносяться 2 роди 1 родина 1 порядок 1 клас, до відділу Marchantiophyta – 61 рід 32 родини 4 порядки 2 класи та до відділу Bryophyta –190 родів 50 родин 18 порядків 5 класів. The results of the review of superspecies taxons of Ukraine Bryophyta according to the «A Checklist of mossesa of Ukraine (2008)» are given in the article: superdivision, division, classes, orders, families, genera. Due to July, 30, 2008 superdivision Bryobionta includes 3 divisions of 8 classes 29 orders 83 families 253 genera. Among them 2 genera 1 family 1 order 1 class refer to Anthocerotophyta division, 61 genera 32 families 10 orders 2 classes refer to Marchantiophyta division and 190 genera 50 families 18 orders 5 classes refer to Bryophyta division.
ЧЕРВОНИЙ СПИСОК МОХОПОДІБНИХ УКРАЇНИ
(2010) Бойко, М. Ф.; BOIKO, M. F.
У монографії наведено відомості про рідкісні та зникаючі види мохоподібних України. Їх нараховується 123 види 66 родів 44 родин, що складає 14,7% усієї бріофлори України. Ці види занесені до офіційних природоохоронних документів: до Червоної книги України – 46 видів, до Світового Червоного списку МСОП – 1 вид, до Червоної книги європейських бріофітів – 92 види, до Додатку І Бернської конвенції та до Європейської директиви з охорони природних місцезростань та дикої фауни і флори – 6. Європейських ендемів у бріофлорі України нараховується 10 видів. Рідкісні види представлені у окремих регіонах України таким чином: у Мішанолісовій зоні їх нараховується 37 видів, у Неморальній зоні – 40, у Лісостеповій – 29, у Степовій – 19, у Карпатській гірській ландшафтній країні – найбільше, 75 видів, у Кримській гірській ландшафтній країні – 23. У адміністративних областях нараховується від 3 (Одеська область), 4 (Кіровоградська, Миколаївська, Харківська), 5 (Полтавська), 6 (Запорізька, Луганська, Сумська), 7 (Дніпропетровська, Хмельницька), 9 (Херсонська, Черкаська), 11 (Донецька, Тернопільська), 12 (Волинська), 14 (Вінницька), 15 (Рівненська), 16 (Чернігівська), 22 (Київська), 25 (Житомирська), 27 (АР Крим), 29 (Чернівецька), 33 (Львівська), до 49 та 50 (Івано-Франківська та Закарпатська, відповідно). Крім 123 рідкісних для усієї України видів, що занесені до офіційних природоохоронних документів, є ще 298 видів, що є рідкісними лише в певних регіонах України. Розрахована на ботаніків, природоохоронців, викладачів та студентів. The book provides information about rare j endandered species of mosses of Ukraine. There are 123 species 66 genere 44 familien representing 14% of all breoflora of Ukraine. These species are lisbed in the officinal environmentel documents – 46 in Red Book of Ukraine, 1 – to the World List of IUNC, 92 – in the Red Data Book of European Bryophytes, to supplement to 1 st Bern Convention and the European Directive of protection nature habitats and Wild fauna and flora – 6. The European endemics are 10 species in Ukraine’s bryoflora. Rare species are presented in the regions of Ukraine in such a way: in mixed-forest zone – 37 species, in Nemoral zone – 40, in Foresn-steppe zone – 29, in Steppe zone – 19, in Carpatian mountain landscape – 75, in Crimean mountain landscape – 23. Rare species are presented in the administrative region’s in such a wey: 3 – in Odesa region, 4 – in Kirovohrad, Mycolaiv, Kharkiv region’s, 5 – Poltava region, 6 – Zaporizhzhya, Luhans’k, Sumy region’s, 7 – Dnipropetrovs’k and Khmelnytsky region’s, 9 – Kherson and Cherkasy region’s, 11 – Donets’k and Ternopil’ region’s, 12 – Volyn’ region, 14 – Vinnitsya region, 15 – Rivne region, 16 – Chernihiv region, 22 – Kyiv region, 25 – Zhytomyr, 27 – AR Crimea, 29 – Chernivtsi region, 33 – Lviv region, 49 – Ivano-Frankivs’k region, 50 – Zakarpattya region. It may be of assistance for botanist, ecologists, geographists, teachers and students.