Browsing by Author "Blynova, O."

Now showing 1 - 9 of 9

Assertiveness as a Factor of Students’ Choice of Behavior Strategies in Social Interaction
(2020) Blynova, O.; Moiseienko, V.; Los, O.; Burlakova, I.; Yevdokimova, O.; Toba, M.; Popovych, I. S.; Блинова, О. Є.; Мойсеєнко, В. В.; Лось, О. М.; Бурлакова, І.; Євдокимова, О.; Тоба, М.; Попович, І. С.
The purpose of the study is to examine students’ assertiveness and their choice of behavior strategies in situations of social interaction. It considers assertive behavior as an ability to defend one’s rights, show positive and negative emotions, overcome social anxiety and adapt to social life. The research empirically investigates the correlation between students’ assertiveness and behavior strategies in conflict and in real situations of social interaction. Significant correlations with “competition” and “compromise” strategies (p<.05); indirect correlations of “adaptation” and “avoidance” strategies (p<.05) were established. The obtained results in the female sample were substantiated: between assertiveness and “compromise” (a direct correlation) and “adaptation” (an indirect correlation) (p<.05). In the male sample, assertiveness correlates with the “avoidance” strategy (p<.05). We maintain that internality at a statistically significant level correlates with assertiveness (р< .05). The obtained and substantiated empirical results about the students’ assertive behavior have scientific value. They should be operationalized into educational process. These results are useful for psychological consultancy, psychotherapeutic and training work. El objetivo de la investigación es estudiar la asertividad de los estudiantes y su elección de estrategias de comportamiento en las situaciones de interacción social. El comportamiento asertivo se considera como la capacidad de defender sus propios derechos, expresar sus sentimientos positivos y negativos, superar la ansiedad social, adaptarse a la vida social. Se investigó empíricamente la relación entre la asertividad de estudiantes y las estrategias de comportamiento en conflictos y situaciones reales de interacción social. Fueron establecidas las relaciones significativas con las estrategias de “competencia” y “compromiso” (p<.05), relaciones inversas con las de “adaptación” y “evitación” (p<.05). Recibieron y argumentaron los resultados de la muestra femenina: entre asertividad y “compromiso” (relación directa) y “adaptación” (relación inversa) (p<.05). En la muestra masculina la asertividad se correlaciona con la estrategia de “evitación” (p<.05). Se constató que la internalidad del nivel estadísticamente significativo está relacionada con la asertividad (p<.05). Los resultados empíricos obtenidos y comprobados del comportamiento asertivo de los estudiantes tienen un valor científico. Deben ser operacionalizados en el proceso educativo. Los resultados son útiles también para las consultas psicológicas, la psicoterapia y el retiro.
EMPIRICAL RESEARCH OF THE HARDINESS OF THE PERSONALITY IN CRITICAL CONDITIONS OF LIFE
(2021) Popovych, I.; Kuzikova, S.; Shcherbak, T.; Blynova, O.; Pobokina, G.; Dyatchenko, D.; Mariichyn, A.; Попович, І. С.; Кузікова, С. Б.; Щербак, Т. І.; Блинова, О. Є.; Побокіна, Г. М.; Дятченко, Д. О.; Марійчин, А. А.
Невизначеність та нестабільність – це те, що переслідує нас кожного дня у сучасній новій реальності. Метою є теоретичне обґрунтування та емпіричне дослідження життєстійкості особистості в критичних умовах життя. Встановлено, що середній рівень життєстійкості сприяє оптимальному переживанню ситуацій невизначеності і передбачає вибір людиною копінг-стратегій, що дозволяють протидіяти новим складнощам в професійному та особистому житті. Обґрунтовано, що у респондентів, які мають високі показники життєстійкості, спостерігається більш високий рівень ефективності адаптації. Констатовано, що в учасників програми “Work and Travel”, компонент життєстійкості “прийняття ризику” більш виражений, ніж у респондентів інших вибірок (t = -1.54). Доказано, що емпіричне дослідження змістових психологічних параметрів життєстійкості особистості в критичних умовах життя дозволило зробити суттєві висновки. Зазначено, що результати дослідження потребують операціоналізування у тренінговій і навчально-розвивальній та психокорекційній практиках. Акцентовано, що отримані емпіричні результати доцільно застосувати під час підготовки здобувачів психологічних спеціальностей. Uncertainty and instability haunt us every day in today's new reality. It is a characteristic feature of postmodern society. The purpose of the research is a theoretical justification and empirical study of the hardiness of the personality in critical conditions of life. Psychodiagnostic complex of hardiness is indicated as a factor of personality adaptation. High average and high levels of hardiness are characteristics of an independently developed personality with a high ability to adapt. It has been established that average level of hardiness contributes to the optimal experience of situations of uncertainty and involves a person's choice of coping strategies to counteract the new difficulties in professional and personal life. It has been substantiated that respondents with a high rates of hardiness had a higher level of adaptation efficiency. It has been stated that "risk acceptance" as the component of hardiness of participants of the "Work and Travel" program is more pronounced than in the respondents of other samples (t = -1.54). It has been proved that empirical research of psychological parameters of personality hardiness in critical conditions of life allowed to draw significant conclusions. It is noted that the results of the study need to be operationalized in training, educational and developmental and psycho-correctional practices. It is emphasized that the obtained empirical results should be used in the training of applicants for psychological specialties.
PROFESSIONAL RELEVANCE OF POTENTIAL LABOR EMIGRANTS
(2022) Blynova, O.; Derevianko, S.; Ivanova, O.; Popovych, I. S.; Estay Sepulveda, J. G.; Блинова, О. Є.; Дерев’янко, С. М.; Іванова, О. В.; Попович, І. С.; Естай Сепулведа, Х. Г.
The purpose is to examine professional relevance in the formation of migration policy in the dimensions of social geography and social-psychological determinants of emigrants’ behavior. We conducted empirical research involving people who applied for consultation to official institutions, agencies and economic entities dealing with search for job vacancies and employment of Ukrainian citizens abroad. Метою є визначення професійної затребуваності у формуванні міграційної політики у вимірах соціальної географії і соціально-психологічних детермінант поведінки емігрантів. Проведено емпіричне дослідження серед осіб, які зверталися за консультацією до офіційних установ та агенцій, суб’єктів господарської діяльності, які задіяні в пошуку трудових вакансій та здійснюють працевлаштування громадян України за рубежем. Застосовано психодіагностичні методики: опитувальник “Професійна затребуваність особистості” (О. Харитонова); “Опитувальник стилів ідентичності” M. Берзонські (адаптація О. Бєлінська і I. Бронін); “П’ятифакторний особистісний опитувальник” (адаптація Л. Бурлачук і Д. Ковальов). Результати. З’ясовано, що у потенційних трудових мігрантів, які звертаються до різних агенцій та організацій з метою отримання інформації про можливості працевлаштування за кордоном, спостерігається низький та нижче за середній рівень задоволеності професійною самореалізацією, своєю професійною затребуваністю, результатами власної професійної діяльності. Визначено відмінності між групою потенційних мігрантів та групою осіб, які працевлаштовані та не мають намірів для виїзду за кордон за параметрами: “задоволеність реалізацією професійного потенціалу” (р<.01); “належність до професійної спільноти” (р<.05); “переживання професійної затребуваності” (р < .05). Висновки. Виявлено, що у групі потенційних мігрантів переважає дифузний стиль ідентичності, рішення потенційних мігрантів стосовно важливих життєвих та професійних ситуацій залежать від випадкових чинників, що свідчить про нездатність тримати чіткий вектор професійного розвитку, бачити професійну мету та шляхи її послідовної реалізації. Встановлено наявність взаємозв’язків між переживанням професійної затребуваності та особистісними характеристиками потенційних мігрантів, а саме, з’ясовано, що високий рівень оцінки своєї професійної компетентності, професійного авторитету, задоволеності реалізацією професійного потенціалу зумовлюється відкритістю досвіду, комунікативністю, організованістю, високим рівнем самоконтролю поведінки.
Psychological Features of Subjective Vitality and Hardiness of Representatives of Parachute Sports
(2020) Kuzikova, S.; Shcherbak, T.; Popovych, I. S.; Blynova, O.; Skyba, O.; Кузікова, С.; Щербак, Т.; Попович, І. С.; Блинова, О. Є.; Скиба, О.
The purpose of the research is to clarify the issue of connection of personal vitality with the concept of vitality. The aim of this study is to consider the phenomenon of vitality in accordance with various scientific theories and to illuminate the psychological features of vitality. Also the goal is to analyze the results of an experimental study of the features of vitality and hardiness of parachute representatives. The empirical research has been carried out at the basis of JSC “Avia-Soyuz” of the State Company “Mayske”. The study involved 180 respondents aged 25 to 50 years, including 90 parachute representatives and 90 control group respondents. Informed consent to participate in the study has been obtained from all participants. From the group of empirical methods the psychodiagnostic methods (Subjective Vitality Scale (Ryan & Frederick), Vitality Test (Maddi)) were used in the study. From the group of methods of data analysis (processing) we used qualitative and quantitative analysis of the obtained results, methods of computer processing of experimental data. A theoretical analysis of the subjective vitality phenomenon in the context of psychology is presented; its peculiarities from the point of view of different scientific approaches are highlighted. Psychological and physiological factors of increase of vital energy are analyzed and causes of its exhaustion are examined. Psychological peculiarities of the concept of vitality and its main components have been revealed. The basic psychological patterns that link vitality to the phenomenon of vitality are substantiated in the work. The results of the empirical study, the purpose of which was to investigate the psychological features of subjective vitality and vitality in parachuting, were analyzed. The comparative analysis of the results of parachutists with the representatives of the control group was carried out. Indicators of subjective vitality as a condition and dispositional vitality as a personal quality of parachute representatives were determined as a result of the research. The dynamics of subjective vitality from the beginning to the end of the jump season was analyzed. The features of hardiness and its components: control and risk acceptance were investigated. A comparative analysis of the results of parachute sports representatives with the results of the control group was carried out. Розглянути феномен вітальності згідно з різними науковими теоріями. Висвітлити психологічні особливості життєстійкості. Розкрити питання зв'язку особистісної вітальності з поняттям життєстійкості. Проаналізувати результати експериментального дослідження щодо вивчення особливостей вітальності та життєстійкості разом з її компонентами у представників парашутного спорту. Матеріал та методи. Із групи емпіричних методів: психодіагностичний метод (тести); із групи методів аналізу (обробки) даних: якісний та кількісний аналіз отриманих результатів, методи комп’ютерної обробки експериментальних даних. Методика дослідження суб’єктивної та диспозиційної вітальності Р. Райана і К. Фредеріка, Тест життєстійкості Мадді. У дослідженні взяли участь 180 респондентів віком від 25 до 50 років, серед них 90 представників парашутного спорту та 90 респондентів контрольної групи. Емпіричне досліджування здійснювалося на на базі: АК «Авіа-Союз» ДЗ «Майське». У всіх учасників дослідження була отримана інформована згода на участь в дослідженні. Результати. Представлено теоретичний аналіз феномену суб’єктивної вітальності в контексті психології, висвітлено її особливості з точки зору різних наукових підходів. Проаналізовано психологічні та фізіологічні фактори підвищення життєвої енергії та розглянуто причини її виснаження. Розкрито психологічні особливості поняття життєстійкості та її основних компонентів. В роботі обґрунтовано основні психологічні закономірності, що пов’язують вітальність з феноменом життєстійкості. Проаналізовано результати проведеного емпіричного дослідження, метою якого було експериментально дослідити психологічні особливості суб’єктивної вітальності та життєстійкості у представників парашутного спорту. Здійснено порівняльний аналіз результатів парашутистів з представниками контрольної групи. Висновки. В результаті проведеного дослідження визначено показники суб’єктивної вітальності як стану та диспозиційної вітальності як особистісної якості у представників парашутного спорту. Здійснено аналіз динаміки суб’єктивної вітальності від початку до кінця стрибкового сезону. Досліджено особливості життєстійкості та її компонентів: контролю та прийняття ризику. Проведено порівняльний аналіз результатів представників парашутного спорту з результатами контрольної групи.
PSYCHOLOGICAL SAFETY OF THE EDUCATIONAL SPACE IN THE STRUCTURE OF MOTIVATIONAL ORIENTATION OF FEMALE ATHLETES: A COMPARATIVE ANALYSIS
(2022) Blynova, O.; Popovych, I. S.; Hulias, I.; Radul, S.; Borozentseva, T.; Strilets-Babenko, O.; Minenko, O.; Попович, І. С.
The purpose was to determine the characteristics of female athletes’ perceptions of the psychological safety of the educational space and to compare the impact on the motivational orientation of female athletes of the game (Group I) and individual sports (Group II). An empirical study was conducted with female students from the Faculty of Physical Culture and Sports, with Group I (n = 26; 55.32%) participating in team sports (handball, volleyball), and Group II (n = 21; 44.68%) participating in individual sports (athletics). Psychodiagnostic research methods were used: the “Questionnaire of an Athlete’s Motivational Orientation” (I. Smoldovskaya) was used to study motivational orientation, and the “Psychological Safety of the Educational Space” questionnaire (I. Baeva, E. Volkova, E. Laktionova) was used to study female athletes’ perceptions of psychological safety in the educational space. Results. Differences between groups of female athletes with different perceptions of the level of psychological safety of the university’s educational space were established based on the components of female athletes’ motivational orientation (р<.05), indicating the influence of satisfaction with the parameters of interaction with students, teachers, and coaching staff. It has been proved that a high level of psychological safety (Group 1) was associated with athletes’ motivational focus on the results, on the business, proving the first hypothesis. A low level of psychological safety (Group 2) has been found to cause a focus on oneself, one’s prestige, interest, and benefit. A comparison was made between two groups of female athletes of game sports (Group I) and individual sports (Group II). Group I female athletes had a statistical advantage in the object-oriented and socially-oriented components, whereas Group II female athletes had a higher indicator of the personal-oriented component (р<.05). It was established that there were no statistically significant differences between groups in the result-oriented component of motivational orientation, demonstrating the lack of dependence of motivational orientation on the results of a specific type of sport and disproving the second hypothesis. Conclusions. It is recommended to implement the results obtained in the research into the female athletes’ psychological preparation.
Research of predisposition to risk of participants of extreme sports
(2020) Kuzikova, S.; Shcherbak, T.; Kuzikov, B.; Blynova, O.; Vavryniv, O.; Khmiliar, О.; Popovych, I. S.; Кузікова, С.; Щербак, Т.; Кузіков, Б.; Блинова, О. Є.; Вавринів, О.; Хміляр, О.; Попович, І. С.
The purpose of the research is a theoretical analysis and experimental study of predisposition to risk of participants of extreme sports and establishment of recommendations for the development of personal qualities for successful and safe activities. The study involved representatives of extreme sports (n = 180): skydivers (n = 60), base jumping representatives (n = 60) and motorcyclists (n = 60). The behavioral patterns of respondents engaged in extreme sports have been revealed and substantiated. Levels of predisposition to risk, self-confidence, nervous mental stability and search for thrills of representatives of motorcycle sports, parachuting and base jumping have been determined. The dynamics of the level of predisposition to risk, nervous mental stability and the scale of search for thrills depending on the experience of extreme activity of the respondents have been observed. The relationship between the level of predisposition to risk and such indicators as nervous mental stability, self-confidence, the search for thrills has been established (p ≤ .05). Recommendations for the development of the necessary personal qualities for successful extreme activities have been developed. El objetivo del estudio es efectuar el análisis teórico y el estudio experimental del apetito de riesgo de los participantes de deportes extremos y elaborar las recomendaciones del desarrollo de cualidades personales para actividades exitosas y seguras. En el estudio han participado los representantes de deportes extremos (n = 180): paracaidistas (n = 60), representantes del bungee jumping (n = 60) y motociclistas (n = 60). Se ha revelado y argumentado las reglas de comportamiento de los que practican deportes extremos. Se ha determinado los niveles de apetito de riesgo, de autoconfianza, de estabilidad neuropsicológica y de búsqueda de emociones fuertes de los representantes del motociclismo, paracaidismo y bungee jumping. Se ha monotoreado la dinámica del nivel de apetito de riesgo, de estabilidad neuropsicológica y de escala de búsqueda de emociones fuertes según la experiencia de actividad extrema de los deportistas investigados. Se ha establecido la relación entre el nivel del apetito de riesgo y tales indicadores como estabilidad neuropsicológica, autoconfianza, búsqueda de emociones fuertes (p ≤ .05). Se ha elaborado las recomendaciones del desarrollo de las cualidades personales necesarias para actividades extremas exitosas. Метою дослідження є теоретичне аналізування і експериментальне дослідження схильності до ризику в учасників екстремальних видів спорту та розробка рекомендацій щодо розвитку особистісних властивостей для успішної та безпечної діяльності. У дослідженні взяли участь представники екстремальних видів спорту (n=180): спортсмени-парашутисти (n=60), представники бейсджампінгу (n=60) та мотоциклісти (n=60). Розкрито і обґрунтовано поведінкові закономірності респондентів, що займаються екстремальними видами спорту. Визначено рівні схильності до ризику, впевненості в собі, нервово-психічної стійкості та пошуку гострих відчуттів у представників мотоциклетного спорту, парашутизму та бейсджапмінгу. Відстежено динаміку рівня схильності до ризику, нервово-психічної стійкості та шкали пошуку гострих відчуттів в залежності від досвіду екстремальної діяльності досліджуваних. Встановлено взаємозв’язок рівня схильності до ризику з такими показниками як нервово-психічна стійкість, впевненість в собі, пошук гострих відчуттів (р≤.05). Розроблено рекомендації щодо вироблення необхідних особистісних властивостей для успішної екстремальної діяльності.
RESEARCH OF THE RELATIONSHIP BETWEEN PERFECTIONISM AND FEELINGS OF LONELINESS OF YOUTHS
(2021) Popovych, I.; Blynova, O.; Kostenko, T.; Nesin, Y.; Fedorova, O.; Chaban, O.; Pyslar, A.; Блинова, О. Є.; Костенко, Т. М.; Несін, Ю. М.; Федорова, О. В.; Чабан, О. В.; Пислар, А. Б.; Попович, І. С.
Метою дослідження є теоретичне обґрунтування й емпіричне дослідження психологічних змістових параметрів взаємозв’язку перфекціонізму та почуття самотності осіб юнацького віку. Обґрунтовано новий погляд на сучасну реальність з її постійними змінами та підвищеними вимогами до функціонування особистості в суспільстві. Зауважено, що такий погляд провокує масове формування і поширення перфекціонізму і самотності. Зазначено, що з кожним днем все більше осіб, особливо юнацького віку, страждають від недосконалості цього світу та почуття відірваності від інших. Встановлено, що особи юнацького віку значною мірою схильні до перфекціонізму, орієнтованого на себе (p<.01). Виражений високий рівень почуття самотності зафіксовано у n=18 досліджуваних. Звернуто увагу на те, що сумніви у власних діях та стурбованість помилками неминуче провокують почуття самотності. Зроблено акцент на важливих напрямках актуалізації емпіричних результатів з метою розвитку конструктивного перфекціонізму. Зазначено, що отримані результати доцільно операціоналізувати в навчально-професійну підготовку студентів-психологів. The purpose of the study is a theoretical substantiation and empirical study of the psychological content parameters of the relationship between perfectionism and feelings of loneliness in youth. A new view of modern reality with its constant changes and increased requirements for the functioning of the individual in society has been substantiated. It is noted that such a view provokes the mass formation and spread of perfectionism and loneliness. It is noted that every day more and more people, especially young people, suffer from the imperfections of this world and the feeling of isolation from others. It has been established that socially conditioned perfectionism, concern for mistakes, doubts about one's own actions and self-criticism have a positive significant connection with the feeling of loneliness in youth (p<.01). However, rigid perfectionism and self-centered perfectionism are inversely related to feelings of loneliness. It was found that young men are largely prone to self-centered perfectionism (p<.01). A pronounced high level of loneliness was observed in n=18 subjects. Attention has been drawn to the fact that doubts about one's own actions and concern for mistakes inevitably provoke feelings of loneliness. Emphasis has been placed on important areas of actualization of empirical results in order to develop constructive perfectionism. It has been noted that the results obtained should be operationalized in educational and professional training of students-psychologists.n
Research on the Experience of Users of Political Slogans in Ukraine
(2021) Tkach, B.; Lytvynchuk, L.; Popovych, I. S.; Blynova, O.; Zahrai, L.; Piletska, L.; Ткач, Б. М.; Литвинчук, Л. М.; Попович, І. С.; Блинова, О. Є.; Заграй, Л. Д.; Пілецька, Л. С.
The study partly reveals “Zelenskyi’s phenomenon”, when a person without any political experience confidently won a victory over an experienced politician at the presidential and parliamentary elections. The paper considered neuropsychological understanding of a brand as a multi modal image with emotional connection and as an artificial addiction. Specific features of the perception of political slogans were studied with EMOTIV Epoc+ 14-channel mobile neurointerface and EmotivPRO and EMOTIV Brain Activity Map software. The ranking of slogans in terms of the efficiency of perception of the individuals of 40-60 years old was carried out on the basis of EEG and the cognitive and emotional indexes: obtained stress, interaction, interest, excitement, concentration, relaxation. The study involved 30 men and 30 women who intended to vote in the presidential elections of 2019. It was established which slogans are the best, good, average, ambiguous, with little effect, ineffective, with a negative effect. It was determined that the most effective and at the same time efficient slogan that evokes emotions and really encourages to support is PRESIDENT IS PEOPLE’S SERVANT. The best slogan that appeals to support it is “We Are Ukraine”, “New Policy of Ukraine”, “Country of Strong People!” The basic cognitive and emotional indexes that would contribute to the creation of effective psychological impact on voters’ behavior are the presence in the slogan of the word “Ukraine”, the avoidance of the so-called “stop words” (for women it is “army” and everything related to violence and death, and for men it is everything related to the provision of material benefits), the use of religious sentimentality in women and gender differences in slogans targeting. The value of the studied phenomenon and the efficiency of slogans and other media products before launching them into mass advertising has been proved. У статті частково розкрито “феномен Зеленського”, коли особистість не маючи жодного політичного досвіду упевнено перемагає досвідченого політика на президентських та парламентських виборах. У статті висвітлено результати емпіричних досліджень, що дозволяють об’єктивно оцінити ефективність зовнішньої реклами політичних гасел. Розглянуто методи оцінки ефективності гасел. Висвітлено концепцію розуміння впізнаваності бренда як мультимодального способу з емоційним зв’язком та як штучної залежності. Акцент зроблено на аналізуванні розумової діяльності людини в процесі засвоєння та використання мови. Представлені засоби розташування та умови дослідження. Особливості сприйняття політичних гасел вивчали за допомогою EMOTIV Epoc + 14-канальний мобільний нейроінтерфейс та програмне забезпечення EmotivPRO та EMOTIV Brain Activity Map. Гасла, що варіюються щодо сприйняття ефективності у осіб у віці від 40 до 60 років, проводились на основі ЕЕГ та результуючих когнітивних та емоційних факторів: стрес, взаємодія, інтерес, збудження, концентрація, розслабленість. У дослідженні взяли участь 30 чоловіків та 30 жінок, які мають намір голосувати на президентських виборах 2019 року. Встановлено, які гасла є найкращими, добрими, ані хорошими, ані поганими, неоднозначними, неефективними, не вражаючими та тими, що мають негативний ефект. Було виявлено, що найкращим та одночасно ефективним слоганом, який викликає емоції та справді спонукає підтримати, є ПРЕЗИДЕНТ – НАРОДНИЙ СЛУГА. Найкращим гаслом, яке закликає його підтримати, є «Ми – Україна», «Нова політика України», «Держава сильних людей!» Основними когнітивними та емоційними показниками, які могли б сприяти створенню ефективного психологічного впливу на поведінку виборців, є наявність у слогані слова «Україна», уникання так званих «стоп-слів» (для жінок це армія та все, що пов’язано з насильством та смертю, а для чоловіків – це все, що пов’язано з наданням матеріальних благ), використання релігійної сентиментальності у жінок та гендерні відмінності у націлюваних гаслах. Доведено цінність досліджуваного явища та ефективність гасел та інших засобів масової інформації до запуску їх у масову рекламу.
Spatial Regulation of Personal Behavior under Conditions of the Accelerating COVID-19 Pandemic
(2020) Khmiliar, О.; Popovych, I. S.; Hrys, A.; Pavliuk, M.; Zavatska, N.; Lytvynenko, O.; Blynova, O.; Хміляр, О.; Попович, І. С.; Грись, А.; Павлюк, М.; Завацька, Н.; Литвиненко, О.; Блинова, О. Є.
The purpose of the study is to examine spatial regulation of personal behavior under conditions of the accelerating COVID-19 pandemic. The research uses proxemics as a symbol of regulation of the research participants’ behavior. It shows that keeping a safe distance has reflected on changes in individualtypological personality traits and on transformation of some nations from “contact” into “distant” ones. The paper substantiates that it is important to know the laws of proxemics language to optimize high-quality interaction. It outlines in a methodological aspect that distance between a sender and a receiver of a message is the most symbolic and relevant feature in the process of interaction. Research results. The study establishes that spatial regulation of personal behavior is significantly affected by such internal symbols as social prestige, introversion-extraversion, the overall volume and content of the message. It proves that that messages with personal and non-personal information influence personal behavior regulation. Personal messages are usually transmitted in the intimate and personal spaces. Non-personal messages are transmitted in all four spaces of proxemic interaction: intimate, personal, social and public. The study generalizes that regulation of personal behavior mainly depends on proxemic indexes. El objetivo del artículo es estudiar la regulación espacial del comportamiento de la personalidad en las condiciones de la progresión de la pandemia de COVID19. Se utiliza la proxémica como símbolo de regulación del comportamiento de los sujetos. Se demuestra que la observación estricta de la distancia social cambió las características individuales tipológicas del individuo y transformó varias naciones “de contacto” a “distantes”. Está comprobado que para optimizar la interacción cualitativa es importante conocer las leyes del lenguaje proxémico. Se describe metodológicamente que la distancia entre el remitente y el destinatario del mensaje es la característica más simbólica y relevante del proceso de la interacción. Los resultados de la investigación revelan que los símbolos internos como el prestigio social, la introversión-extraversión, el volumen total y el contenido del mensaje influyen significativamente en la regulación del espacio proxémico. Se demuestra que los mensajes con información personal y no personal influyen en la regulación del comportamiento personal. Los mensajes personales se transmiten generalmente en zonas íntimas y privadas. Los mensajes no sociales se transmiten en las cuatro zonas de la interacción proxémica: íntima, privada, social y pública. Se puede sacar la conclusión: la regulación del comportamiento se basa considerablemente en parámetros proxémicos. Метою статті є дослідження просторової регуляції поведінки особистості в умовах прогресування пандемії COVID-19. Застосовано проксеміку як символ регуляції поведінки досліджуваних. Показано, що жорстке дотримання соціальної дистанції відобразилося на зміні індивідуально-типологічних властивостей особистості і на перетворенні ряду націй з “контактних” у “дистантні”. Обґрунтовано, що для оптимізації якісної взаємодії важливо знати закони проксемічної мови. Методологічно окреслено, що відстань між передавачем і отримувачем повідомлення є найбільш символічною та релевантною ознакою в процесі взаємодії. Результати дослідження. Встановлено, що на регулювання проксемічного простору суттєво впливають такі внутрішні символи, як соціальний престиж, інтроверсія-екстраверсія, загальний обсяг та зміст повідомлення. Доведено, що повідомлення з особистою та неособистою інформацією впливають на регулювання особистої поведінки. Особисті повідомлення зазвичай передаються в інтимній та особистій зонах. Несоціальні повідомлення передаються у всіх чотирьох зонах проксемічної взаємодії: інтимна, особистісна, соціальна і публічна. Узагальнено, що поведінкова регуляція значною мірою базується на показниках проксеміки.