Browsing by Author "Bokshan, H. I."

Now showing 1 - 16 of 16

Communicative Competence in Training Future Language and Literature Teachers
(2020) Popovych, I. S.; Halian, I. M.; Halian, O. I.; Gusak, L. Ye.; Bokshan, H. I.; Попович, І. С.; Бокшань, Г.; Гусак, Л.; Галян, О.; Галян, І.
The purpose of the paper is to present the empirical research on the components of communicative competence of future language and literature teachers during their studies at a higher education institution. The need for communication is considered as a basic one in the development of an individual as a social subject of behavior. The study substantiates that interaction with others, emotional and confidential communication is a factor of personality development, the means of improving communicative competence. The research methods: tests with standardized questionnaires and factor analysis. The study examines communicative competence as an element of professional training of future language and literature teachers. Factor analysis was used to determine the structure of communicative competence of future language and literature teachers. The following factor structure was established: (85.54%): F1 “ Communicative intolerance ” (4.069; 23.94%), F2 “ Communicative dominance ” (2.491; 14.65%), F3 “ Communicative anxiety ” (2.219; 13.05%), F4 “ Ethno-social compromise ” (2.119; 12.47%), F5 “ Communicative helplessness ” (1.822; 10.72%), F6 “ Need for communication ” (1.820; 10.71%). The research determines that in the structure of communicative competence of future language and literature teachers communicative tolerance reflects the need and content of communication and the willingness to communicate with others. The paper substantiates that a low level of communicative tolerance is an incentive for selfdevelopment in perceptive and interactive areas. It emphasizes that affiliation motivation is an important component of developing communicative tolerance at the stage of professional training at a higher education institution. The study shows that an individual’s need for affiliation during studies in a higher education institution is blocked by fear of rejection, causing different types of communicative intolerance. Метою статті є емпіричне дослідження компонентів комунікативної компетентності майбутніх педагогів-філологів на етапі їхнього навчання в закладі вищої освіти. Потреба у спілкуванні розглянута як базова у розвитку людини як соціального суб’єкта поведінки. Обґрунтовано, що взаємодія з оточенням, емоційно-довірливе спілкування є чинником особистісного зростання, засобом формування комунікативної компетентності. Методи дослідження: тести зі стандартизованими анкетами та факторний аналіз. Емпірично досліджено комунікативну компетентність як елемент фахової підготовки майбутніх педагогів-філологів. Факторним аналізом визначено структура комунікативної компетентності майбутніх педагогів-філологів. Встановлено таку факторну структуру (85.54%): F1 “Комунікативна інтолерантність” (4.069; 23.94%), F2 “Комунікативна домінантність” (2.491; 14.65%), F3 “Комунікативна тривожність” (2.219; 13.05%), F4 “Етносоціальний компроміс” (2.119; 12.47%), F5 “Комунікативна безпорадність” (1.822; 10.72%), F6 “Потреба у спілкуванні” (1.820; 10.71%). Встановлено, що у структурі комунікативної компетентності майбутніх педагогів-філологів комунікативна толерантність відображає потребу і зміст комунікації, бажання комунікувати з оточенням. Обґрунтовано, що низький рівень комунікативної толерантності є поштовхом до саморозвитку в перцептивній та інтерактивній площині. Зазначено, що мотивація афіліації є важливим компонентом розвитку комунікативної толерантності на етапі навчання у закладі вищої освіти. Показано, що внутрішня потреба особистості в афіліації під час навчання у закладі вищої освіти блокується страхом неприйняття, викликаючи різні форми комунікативної інтолерантності.
Mythologems of Primordial Elements in the Novel “Yuliia’s and Herman’s Dreams” by Halyna Pahutiak
(2016) Bokshan, H. I.; Бокшань, Г. И.
The purpose of the paper is to characterize the peculiarities of resemantizing mythologems of primordial elements in H. Pahutiak’s literary work. The specific features of the author’s mythological thinking in the novel “Yuliia’s and Herman’s dreams” manifest themselves in transforming cosmogonic and eschatological myths; in using oneiric techniques for actualizing the archetypal images representing the mythologems of primordial elements; in broadening the semantic coverage of these images by adding occasional meanings to traditional ones.
MYTHOPOETICS AND PRAGMATICS OF THE SOVIET ANECDOTE
(2019) Ilinska, N. I.; Bokshan, H. I.; Keba, O. V.; Kuznetsov, I. V.
The article focuses on the mythopoetics and pragmatics of the Soviet anecdote as a speech genre as well as a genre of urban folklore, its definition, genre modus and sociocultural specificity. A case study of “the folklore of intelligentsia” (Yu. Boriev) has been conducted. Much attention is given to the typological convergence of the phenomena of a myth and an anecdote. In the article the myth and the anecdote are revealed as a repository of historical and cultural memory, a product of mass consciousness, which is manifested in the anonymity, myth-creative potential, compensatory function. The hero of the anecdote is the ambivalent figure of the trickster, which goes back to the traditional myth. The emphasis is drawn to the metatextuality inherent in “the folklore of intelligentsia”. The Soviet anecdote poetics performs pragmatic function of the ideological mythdeconstruction.
Social and Psychological Factors of Migration Readiness of Ukrainian Students
(2019) Popovych, I. S.; Blynova, O. Ye.; Bokshan, H. I.; Tsіlmak, O. М.; Zavatska, N. Ye.; Попович, І. С.; Блинова, О. Є.; Бокшань, Г. І.; Цільмак, О. М.; Завацька, Н. Є.
The paper examines the problem of social and psychological factors of labor migration of Ukrainian citizens. It was determined that the students are guided by higher salaries and wages abroad and new experience, in this situation the evaluation of occupational prestige and the possibility to increase social status are rather insignificant. That leads to the students’ understanding of the Ukrainians’ labor migration as a necessary measure, which is caused by the necessity to meet an individual’s basic needs. Статтю присвячено проблемі соціальних та психологічних чинників трудової еміграції українських громадян. Визначено поняття «міграційна готовність», розглянуто особливості міграційної готовності студентів університетів України. Наведено результати авторського соціально-психологічного дослідження, спрямованого на виявлення ставлення до трудової еміграції, оцінки її наслідків для держави, сім’ї та особистості, причин та можливостей власної самореалізації за кордоном. З’ясовано, що студенти орієнтуються на більш високі заробітки за кордоном та новий досвід, при цьому досить незначними є оцінка престижності праці та можливість підвищення соціального статусу, що доводить розуміння студентами трудової еміграції українців як вимушеної міри, яка обумовлена необхідністю задоволення базових потреб людини.
STRATEGIES OF MYTH-MAKING IN THE HISTORICAL AND PHILOSOPHICAL DISCOURSE OF THE NOVEL “THE WANDERING JEW” BY S. HEYM
(2019) Ilinska, N. I.; Bokshan, H. I.; Keba, O. V.; Pomohaibo, J. O.
The article deals with the strategies of myth-making in the historical and philosophical discourse of the novel “The Wandering Jew” by S. Heym. The concepts of “myth-making strategies”, “discourse”, and “multi-genre nature” are being clarified. Genre modifications of the historical novel by S. Heym through its comparison with the genre invariant of the traditional historical novel have been revealed. The author’s transformations of the principle of historicism, “Gothic anthropologism”, the myth-making strategies in the interpretation of history have been ascertained. The historical images of Martin Luther and Paul von Eitzen, the postmodern poetics of their artistic realization have been characterized. It is proved that the main myth-making strategy is the demythologization of history as a discourse of power. The features of the genre structure of S. Heym’s novel “The Wandering Jew” as a postmodern historical novel have been described.
“THE GOSPEL ACCORDING TO AHASUERUS”: APOCRYPHAL DISCOURSE OF THE NOVEL “THE WANDERING JEW” BY S. HEYM
(2019) Ilinska, N. I.; Bokshan, H. I.; Holyk, S. V.; Keba, O. V.
The article deals with the theoretical aspect of the concept of “apocryphal novel”, its difference from other literary transformations of Old Testament and canonical subjects and images. The specificity of the apocryphal discourse, its plot and meaning-forming functions in S. Heym’s novel “The Wandering Jew” are revealed. It is indicated that its components are a modification of the legendary image of Ahasuerus, an apocryphal evangelist in the text of the novel, and a semantically related narrative of the earthly ministry and the sin offering of Jesus. The principles of apocryphization and transcoding of the canonical gospels, as well as other religious and paralegal sources, are analyzed. The conclusions about the anti-dogmatic intentions of the author of the apocryphal novel “The Wandering Jew” are made, which aim at any manifestations of monopoly on truth and utopianism.
THE RESEARCH OF THE MENTAL STATES OF EXPECTING A VICTORY IN MEN MINI-FOOTBALL TEAMS
(2019) Popovych, I. S.; Blynova, O. Ye.; Bokshan, H. I.; Nosov, P. S.; Kovalchuk, Z. Ya.; Piletska, L. S.; Berbentsev, V. I.; Попович, І. С.; Блинова, О. Є.; Бокшань, Галина; Носов, Павло; Ковальчук, Зоряна; Ковальчук, Любомира; Бербенцев, Віктор
The use of content-analysis with the encoding matrix and factor analysis allowed conducting research of the mental states of mini-football players who won in competitions (n=128). Regulation of sporting activities is done through the understanding and control of sportsmen’s mental states. The realization of mental states by their coaches affects the choice of the game guidelines and strategy, determines the content characteristics of tactical and technical training. The principal goal of the research is to examine the mental states of expecting a victory in men mini-football. The research methods: tests with standardized questionnaires, content analysis and factor analysis. The major factor in this structure is F-1 “value and sense self-regulation of a victory” (19.04%), correlated with F-2 “pragmatic self-regulation of a victory” (rs=.424; p≤.01) and F-3 “convergence of a victory” (rs=.362; p≤.01). The findings of the research can be of use to coaches, sporting directors, for those dealing with training, for managers of minifootball and football clubs and also for the researchers in the area of psychology mini-football and psychology sports. Використання контент-аналізу з кодувальною матрицею та факторним аналізом дозволило провести дослідження психічних станів гравців міні-футболу, які виграли у змаганнях (n = 128). Регулювання спортивної діяльності здійснюється через розуміння та контроль психічних станів спортсменів. Реалізація психічних станів їх тренерами впливає на вибір ігрових настановлень та стратегії, визначає змістові характеристики тактикотехнічної підготовки. Основна мета дослідження – вивчити психічні стани очікування перемоги в чоловічому міні-футболі. Методи дослідження: тести зі стандартизованими анкетами, контент-аналіз та факторний аналіз. Основним фактором у цій структурі є F-1 «саморегулювання цінності та почуття перемоги» (19.04%), співвіднесене з F-2 «прагматичною саморегуляцією перемоги» (rs = .424; p≤.01 ) і F-3 «конвергенція перемоги» (rs = .362; p≤.01). Результати дослідження можуть бути корисними для тренерів, спортивних директорів, для тих, хто займається тренуванням, для керівників міні-футболу та футбольних клубів, а також для дослідників у галузі психології міні-футболу та психології спорту.
АРХЕТИПНІ РИСИ БІОГРАФІЇ КАСПАРА ГАУЗЕРА В КАЗКОВІЙ ПОВІСТІ ГАЛИНИ ПАГУТЯК „ВТЕЧА ЗВІРІВ, АБО НОВИЙ БЕСТІАРІЙ”
(2014) Бокшань, Г. І.; Бокшань, Г. И.; Bokshan, H. I.
У статті з’ясовується семантика архетипу „шляхетного дикуна”, втіленого в образі Каспара Гаузера з казкової повісті Г. Пагутяк „Втеча звірів, або Новий бестіарій”. Окреслюється специфіка однойменного образу в романі німецького письменника Я. Вассермана, що є зразком літературної біографії. Аналізуються алюзивні зв’язки образу Каспара Гаузера з міфом про Золотий вік, асоційованим з ностальгією за втраченим раєм; міфопоетичним образом Єдинорога; семіотичною системою Старого Завіту. Розглядається своєрідність реалізації в повісті мотивів самотності й відчуження, гріховності людства, втраченого світового ладу, пошуку гармонії. Прослідковуються особливості міфомислення Г. Пагутяк, що виявляються в інтерпретації образів і символів світової міфології та сакральних текстів через актуалізацію смислів, підпорядкованих авторському задуму. В статье исследуется семантика архетипа „благородного дикаря”, воплощенного в образе Каспара Хаузера из сказочной повести Г. Пагутяк „Бегство зверей, или Новый бестиарий”. Анализируется специфика одноименного образа в романе немецкого писателя Я. Вассермана, являющегося примером литературной биографии. Рассматриваются аллюзивные связи образа Каспара Хаузера с мифом о Золотом веке, ассоциированным с ностальгией об утраченном рае; мифопоэтическим образом единорога; семиотической системой Старого Завета. Характеризуется своеобразие реализации в повести мотивов одиночества и отчуждения, греховности человечества, утраченного мирового порядка, поиска гармонии. Прослеживаются особенности мифологического мышления Г. Пагутяк, которые проявляются в интерпретации образов и символов мировой мифологии, а также сакральных текстов через актуализацию смыслов, подчиненных авторскому замыслу. The article analyzes the semantics of the archetype of „the noble savage” embodied in the image of Kaspar Hauser from the fairy-tale „The Escape of the Animals, or the New Bestiary” by Halyna Pahutiak. It looks at such features of this archetype as moral innocence, inborn kindness, harmonious relationships with nature, intentions to restore the lost order of the Universe. The article details the semantics of damaging influences of the civilization which prevent a person from realizing his or her life mission, expressed in a literary interpretation of „Kaspar Hauser syndrome”. It studies the specific character of creating the image of the same name in the novel by the German writer J. Wassermann, which is a sample of a literary biography. The paper considers the allusive connections of Kaspar Hauser image with the myth of the Golden Age, associated with the nostalgia for the lost Paradise; the mythopoetic image of the Unicorn; the semiotic system of the Old Testament. It deals with the peculiar character of realizing the motifs of loneliness, alienation, human sins, lost universal order, search for harmony. The article highlights the particular qualities of Halyna Pahutiak’s mythological thinking, which is realized through the interpretation of the world mythology images, symbols and sacred texts by actualizing the senses subordinate to the author’s intention.
БЕСТІАРНИЙ КОД У МІЛЕНАРНІЙ МІФОЛОГІЇ ГАЛИНИ ПАГУТЯК
(2017) Бокшань, Г. І.; Бокшань, Г. И.; Bokshan, H. I.
У статті аналізується кореляція бестіарних образів та міфологеми Золотого віку в романі «Господар» та казковій повісті «Втеча звірів, або Новий бестіарій» Г. Пагутяк. Акцентуються особливості втілення в обох творах архетипу шляхетного дикуна. З’ясовується специфіка авторської міфотворчості та інтерпретації традиційних міфологічних образів і мотивів. В статье анализируется корреляция бестиарных образов и мифологемы Золотого века в романе «Хозяин» и сказочной повести «Бегство зверей, или Новый бестиарий» Г. Пагутяк. Акцентируются особенности воплощения в обоих произведениях архетипа благородного дикаря. Определяется специфика авторского мифотворчества, а также интерпретации традиционных мифологических образов и мотивов. The paper analyzes the correlation of the bestiarial images and the mythologem of the Golden Age in H. Pahutiak’s novel “The Master” and the fairy-tale “The Escape of the Animals, or the New Bestiary”. It highlights the peculiarities of the embodiment of the Noble Savage archetype in both literary works. The paper characterizes the specifics of the author’s myth making and the interpretation of the traditional mythological images and motifs.
МІФОЛОГЕМА СОНЦЯ У ТВОРАХ БРУНО ШУЛЬЦА І ГАЛИНИ ПАГУТЯК
(2016) Бокшань, Г. І.; Бокшань, Г. И.; Bokshan, H. I.
У статті аналізується семантика художніх образів, які репрезентують міфологему сонця у творах Б. Шульца та Г. Пагутяк. Відстежуються їх зв’язки з солярними міфами. Приділяється увага інтерпретації символіки вогняної стихії. Висвітлюється концептуальне значення міфологеми сонця для впорядкування художнього мікрокосму обох митців. З’ясовується кореляція цієї міфологеми з низкою бінарних опозицій, представлених у їхній прозі. Акцентується роль міфологеми сонця у художній реалізації концепції циклічного часу у творчості обох письменників. В статье анализируется семантика художественных образов, репрезентирующих мифологему солнца в произведениях Б. Шульца и Г. Пагутяк. Прослеживаются их связи с солярными мифами. Уделяется внимание интерпретации символики огненной стихии. Определяется концептуальное значение мифологемы солнца для упорядочивания художественного микрокосма обоих авторов. Устанавливается корреляция этой мифологемы с рядом бинарных оппозиций, представленных в их прозе. Акцентируется роль мифологемы солнца в художественной реализации концепции циклического времени в творчестве обоих писателей. The paper analyzes the semantics of the literary images representing the mythologem of the Sun in B. Schulz’s and H. Pahutiak’s works. It examines the relations of these images with solar myths. The study looks at the interpretation of fire symbolism. It highlights the conceptual significance of the mythologem of the Sun for arranging the literary microcosm of both authors. The research characterizes the correlation of this mythologem with a number of binary oppositions represented in their prose. It focuses on the role of the mythologem of the Sun in the literary realization of the concept of cyclical time in the works of both writers.
МІФОЛОГІЧНИЙ ТА КУЛЬТУРНО-ІСТОРИЧНИЙ ІНТЕРТЕКСТИ У ПОВІСТІ ГАЛИНИ ПАГУТЯК «ГІРЧИЧНЕ ЗЕРНО»
(2017) Bokshan, H. I.
У статті досліджується своєрідність взаємодії міфологічного та культурно-історичного інтертекстів у повісті Г. Пагутяк «Гірчичне зерно». Аналізуються джерела міфотворчості письменниці й шляхи переосмислення нею образів світової та української міфології, а також Біблійних текстів. З’ясовується специфіка авторських міфологем. Підкреслюється етапне значення повісті «Гірчичне зерно» у процесі формування неоміфологічної домінанти в художній прозі письменниці. В статье исследуется своеобразность взаимодействия мифологического и культурно-исторического интертекстов в повести Г. Пагутяк «Горчичное зерно». Исследуются источники мифотворчества писательницы и пути переосмысления образов мировой и украинской мифологии, а также Библейских текстов. Определяется специфика авторских мифологем. Подчеркивается этапное значение повести «Горчичное зерно» в процессе формирования неомифологической доминанты в художественной прозе писательницы. The article investigates the peculiar interaction of mythological and culturalhistorical intertexts in the narrative “Mustard seed” by H. Pahutiak. It analyzes the sources of the writer’s myth-creation and the ways of interpreting images of the world and Ukrainian mythology and the Bible texts. The article considers the specific character of the author’s mythologems. It highlights the importance of the narrative “Mustard seed” for the formation of the neomythological dominant in the writer’s belles-lettres.
ПРОБЛЕМА ІДЕНТИЧНОСТІ ТВОРЧОЇ ОСОБИСТОСТІ У ПОВІСТЯХ «СПАЛЕНЕ ЛИСТЯ» ГАЛИНИ ПАГУТЯК І «ВЕЖА З ЧОРНОГО ДЕРЕВА» ДЖОНА ФАУЛЗА
(2016) Бокшань, Г. І.; Бокшань, Г. И.; Bokshan, H. I.
Мета статті – з’ясувати специфіку неоміфологічної інтерпретації проблеми ідентичності творчої особистості у повістях «Спалене листя» Г. Пагутяк і «Вежа з чорного дерева» Дж. Фаулза. У роботі аналізується ресемантизований обома авторами міфологічний мотив подорожі, що набуває ознак ініціаційного випробування. Досліджується міфосемантика образу лісу як «іншого світу». Увага приділяється створенню письменниками неоміфологічної формації паралельних світів з відмінними темпоральними характеристиками. Розглядається властивий готичній традиції образ дзеркала, що увиразнює набуття іншого статусу в результаті ініціації. Жіночі персонажі у повістях «Спалене листя» і «Вежа з чорного дерева» характеризуються як утілення архетипу первозданної жінки, семантику якого експліковано у праці К. П. Естес. Акцентується кореляція цих образів з мотивом туги за втраченим раєм. Пропонуються висновки про своєрідність переосмислення Г. Пагутяк і Дж. Фаулзом проблеми ідентичності творчої особистості через реактуалізацію міфологічних мотивів і архетипних образів, а також про типологічну спорідненість міфомислення обох письменників. Цель статьи – определить специфику неомифологической интерпретации проблемы идентичности творческой личности в повестях «Сожженные листья» Г. Пагутяк и «Башня из черного дерева» Дж. Фаулза. В работе анализируется ресемантизированный обоими авторами мифологический мотив путешествия, которое приобретает черты инициационного испытания. Исследуется мифосемантика образа леса как «другого мира». Уделяется внимание созданию писателями параллельных миров с разными темпоральными характеристиками, что является маркером произведений неомифологической формации. Рассматривается характерный для готической традиции образ зеркала, который подчеркивает обретениедругого статуса в результате инициации. Женские персонажи в повестях «Сожженные листья» и «Башня из черного дерева» характеризуются как воплощение архетипа первозданной женщины, семантика которого актуализирована в книге К. П. Эстес. Акцентируется корреляция этих образов с мотивом тоски об утраченном рае. Предлагаются выводы об особенностях переосмысления Г. Пагутяк и Дж. Фаулзом проблемы идентчности творческой личности через реактуализацию мифологических мотивов и архетипных образов, а также о типологическом родстве мифомышления обоих писателей. The purpose of the research is to explain the specifics of neo-mythological interpretation of the problem of a creative person’s identity in the novelettes “Burnt Leaves” by H. Pahutiak and “Ebony Tower” by J. Fowles. The paper analyzes the authors’ resemantization of the mythological motif of the hero’s journey which acquires features of initiation trials. It looks at the mythological semantics of the image of the forest as a “different world”. The study pays attention to the writers’ creation of parallel worlds with different temporal characteristics, which is an attribute of neo-mythological literary works. It considers the image of the mirror, characteristic of the gothic tradition, which highlights the acquisition of a new status as a result of initiation. The research describes the female characters in the novelettes “Burnt Leaves” and “Ebony Tower” as embodiments of the wild woman archetype, its semantics is explicated in C. P. Estés’ work. It focuses on the correlation of these characters with the motif of longing for the lost Paradise. The paper draws conclusions about the originality of H. Pahutiak’s and J. Fowles’ interpretation of the problem of a creative person’s identity through reactualizing mythological motifs and archetypal images, and also about the typological relationship of both writers’ mythological thinking.
СВОЄРІДНІСТЬ ХУДОЖНЬОЇ РЕАЛІЗАЦІЇ АРХЕТИПНИХ РИС ПЕРВОЗДАННОЇ ЖІНКИ В ПОВІСТІ ГАЛИНИ ПАГУТЯК «ЗАХІД СОНЦЯ В УРОЖІ»
(2014) Бокшань, Г. І.; Бокшань, Г. И.; Bokshan, H. I.
У статті проаналізовано форми репрезентації архетипних рис первозданної жінки в повісті Галини Пагутяк «Захід сонця в Урожі». Досліджено способи художньої артикуляції психічних станів головної героїні. З’ясовано специфіку відтворення письменницею шляхів возз’єднання жінки з вродженою первозданністю. В статье проанализированы формы репрезентации архетипных качеств первозданной женщины в повести Галины Пагутяк «Закат солнца в Уроже». В ней исследуются способы художественной артикуляции психических состояний главной героини. Определена специфика изображения писательницей путей воссоединения с врожденной первозданностью. The article analyzes the forms of representing archetypical features of the wild woman in the narrative «The Sunset in Urizh» by Halyna Pahutiak. It investigates the methods of artistic articulation of the main heroine’s mental states. It reveals the specific character of describing the ways of rejoining with a woman’s innate wild nature by the author.
СПЕЦИФІКА МОДЕЛЮВАННЯ ФЕНТЕЗІЙНОГО СВІТУ В РОМАНІ-ФЕЄРІЇ ГАЛИНИ ПАГУТЯК «ЗАЧАРОВАНІ МУЗИКАНТИ»
(2016) Бокшань, Г. І.; Бокшань, Г. И.; Bokshan, H. I.
У статті досліджуються особливості моделювання фентезійного світу в романі-феєрії «Зачаровані музиканти» Г. Пагутяк. Акцентується значення мотиву пошуку шляхів до гармонії людини і природи як магістрального у творчості письменниці. З’ясовується зв’язок роману-феєрії з лицарським епосом та чарівною казкою. Звертається увага на дегероїзацію архетипного образу лицаря як ознаку творів неоміфологічної формації. Аналізується семантика перехідного обряду. Характеризуються особливості візуалізації авторського міфомислення у зображенні духів природи. Розглядається реактуалізація архаїчних звичаїв, пов’язаних із рослинним світом. Фокусується увага на репрезентації міфологеми саду в «Зачарованих музикантах». Прослідковується трансформація міфологем кельтського походження. Підкреслюється наявність автобіографічних маркерів у міфопоетиці роману. Висновується, що моделювання фентезійного світу має характер жанрової дифузії, яка охоплює весь текст, надаючи йому філософсько-етичного сенсу. Квест Матвія та мандри Прекрасної Пані у супроводі зачарованих музикантів маніфестують необхідність пошуку людством шляху до гармонізації стосунків з природою. В статье исследуются особенности моделирования фэнтезийного мира в романе-феерии «Заколдованные музыканты» Г. Пагутяк. Акцентируется значение мотива поиска путей к гармонии человека и природы как магистрального в творчестве Г. Пагутяк. Устанавливается связь произведения с рыцарским эпосом и волшебной сказкой. Обращается внимание на дегероизацию архетипного образа рыцаря как признак призведений неомифологической формации. Анализируется семантика переходного обряда. Характеризуются особенности визуализации авторського мифотворчества в изображении духов природы. Рассматривается реактуализация архаических обычаев, связанных с растительным миром. Внимание фокусируется на репрезентации мифологемы сада в «Заколдованных музыкантах». Прослеживается трансформация міфологем кельтського происхождения. Подчеркивается наличие автобиографических маркеров в мифопоэтике романа. Все это позволяет сделать вывод о том, что моделирование фэнтезийного мира имеет характер жанровой дифузии, которая охватывает весь текст, придавая ему философско-этический смысл. Квест Матвия и путешествие Прекрасной Пани в сопровождении заколдованных музыкантов манифестируют необходимость поиска человечеством пути к гармонизации отношений с природой. The purpose of this study is to identify the peculiarities of modeling a fantasy world considering the genre specifics of “The Enchanted Musicians” and the manifestation of neomythologism in this literary work. The paper examines the relation of the fairy novel with chivalric romance and fairy-tales. It considers the literary technique of deheroizing an archetypal image of the knight as a sign of neomythological works. The study analyzes the semantics of the rite of passage. It details the peculiarities of visualization of the author’s mythological thinking in depicting the spirits of nature. The research looks at the reactualization of the archaic customs related to the world of plants through the images and motifs of the fairy novel. It stresses the importance of the motif of restoring harmony in the world as a major one in Halyna Pahutiak’s literary works. The paper focuses on the representatives of the mythologem of the garden in “The Enchanted Musicians”. It highlights the presence of autobiographical markers in the mythopoetics of the novel. The study also considers the transformation of the mythologems of Celtic origin. The conclusion can be drawn that H. Pahutiak’s modeling fantasy worlds reflects the author’s intentions to creating harmonious worlds based on the principle of equity of all living beings. The results of this paper will contribute to future research on similar topics.
ТЕМПОРАЛЬНІ МІФОЛОГЕМИ В ХУДОЖНІЙ ПРОЗІ ГАЛИНИ ПАГУТЯК
(2016) Бокшань, Г. І.; Бокшань, Г. И.; Bokshan, H. I.
У статті аналізується темпоральний вимір міфопоетики Г. Пагутяк. Увага зосереджена на функціонуванні наскрізних образів і мотивів з іманентною темпоральністю, а також на інтерпретації міфологем, у яких темпоральний семантичний компонент є периферійним. Художнє протистояння часової лінійності та циклічності у доробку письменниці розглядається як одна з атрибутивних ознак творів неоміфологічної формації. З’ясовується специфіка трансформації образу годинника, зокрема, акцентується його готична маркованість у прозі авторки. Простежується кореляція цього образу з перехідним ритуалом, пов’язаним зі смертю. Розглядається темпоральний аспект міфологеми дзеркала. Характеризується особливість категорії часу в оніричному інтертексті. Увага також фокусується на просторово-часовій символіці образу Алефа, ремінісцентно пов’язаного з однойменним оповіданням Х. Борхеса. Аналізується семантика образу призахідного сонця, що в міфологічній площині співвідноситься з категорією вічності. Мотив вічного повернення розглядається як художня проекція моделі циклічного часу. У статті висновується, що темпоральний аспект неоміфу Г. Пагутяк передусім візуалізується в готично маркованих образах годинника, дзеркала та призахідного сонця. В статье анализируется темпоральное измерение мифопоэтики Г. Пагутяк. Внимание сосредоточено на функционировании сквозных образов и мотивов с имманентной темпоральностью, а также на интерпретации мифологем, в которых темпоральный семантический компонент является периферийным. Художественное противостояние временной линейности и цикличности в творчестве писательницы рассматривается как один из атрибутивних признаков произведений неомифологической формации. Определяется специфика трансформации образа часов, а именно, акцентируется его готическая маркированность в прозе писательницы. Прослеживается кореляция этого образа с переходным ритуалом, связанным со смертью. Рассматривается темпоральный аспект мифологемы зеркала. Характеризуется особенность категории времени в онирическом интертексте. Внимание также фокусируется на пространственно-временной символике образа Алефа, реминисцентно связанного с одноименным рассказом Х. Борхеса. Анализируется семантика образа заходящего солнца, которая соотносится с категорией вечности. Мотив вечного возвращения рассматривается как художественная проекция модели циклического времени. Статья содержит выводы о том, что темпоральный аспект неомифа Г. Пагутяк прежде всего визуализируется в готически маркированных образах часов, зеркала и заходящего солнца. The principal objective of the paper is to analyze the temporal dimension of H. Pahutiak’s mythopoetics. It focuses on the recurring images and motifs with immanent temporality, and also on the interpretation of the mythologems with a peripheral temporal semantic component. Literary confrontation of linear time and cyclical time is considered as one of the characteristic features of neomythological works. The study examines the specifics of transforming the image of a clock and accentuates its gothic markers in the author’s prose. It emphasizes the relationship between this image and the transition rituals associated with death. The paper details a temporal aspect of the mythologem of a mirror. It characterizes the peculiarities of the category of time in the oneiric intertext. The paper also investigates the spatial and temporal symbolism of the image of the Aleph, reminiscently connected with J. Borges’s story of the same name. It analyzes the semantics of the image of the setting sun related to the category of eternity. The paper considers the motif of the eternal return as a literary projection of the cyclical model of time. The conclusion can be drawn that the temporal aspect in H. Pahutiak’s neomyth is mainly visualized through the gothically marked images of a clock, a mirror and the setting sun. The results of this paper will contribute to future research on similar topics.
«Філософсько-релігійні мотиви в антиутопіях «Господар» Галини Пагутяк» і «Марсіанські хроніки» Рея Бредбері
(2014) Бокшань, Г. І.; Бокшань, Г. И.; Bokshan, H. I.
У статті проаналізовано способи реалізації філософсько-релігійних мотивів в антиутопіях «Господар» Г. Пагутяк та «Марсіанські хроніки» Р. Бредбері. Установлено їх зв’язки з образами-персонажами та проблематикою обох творів. Визначено характер взаємодії виокремлених мотивів та їх модифікації. В статье проанализированы способы реализации философско- религиозных мотивов в антиутопиях «Хозяин» Г. Пагутяк и «Марсианские хроники» Р. Брэдбери. Установлены их связи с образами-персонажами и проблематикой двух произведений. Определены характер взаимодействия мотивов, их модификации. The article analyzes the ways of realizing philosophical and religious motifs in the antiutopias “Host” by H. Pahutiak and “The Martian Chronicles” by R. Bradbury. It specifies their relations with the characters and problems of both works of literature. The study characterizes the interactions of the motifs and their modifications.