Browsing by Author "Bondarenko, S. V."

Now showing 1 - 3 of 3

CRANIOTOPOGRAPHIC CHARACTERISTICS OF SINUOUS-LIQUOR RELATIONSHIPS IN MATURE PEOPLE
(2023) Bondarenko, S. V.; Dubina, S. O.; Serbin, S. I.; Khapchenkova, D. S.; Fedorova, I. O.; Koptev, M. M.; Danylchenko, S. I.; Бондаренко, С. В.; Дубина, С. О.; Сербін, С. І.; Хапченкова, Д. С.; Федорова, І. О.; Коптев, М. М.; Данильченко, С. І.
The purpose of the study was to determine the craniotopographic (craniometric) indicators of sin- uous-liquor relationships in the horizontal plane in people of the first and second periods of mature age, based on the maximum permissible depth of its intro- duction. Materials and methods. The object of the study was the dura mater of the brain with its sinuses, the ventricles of the brain and the vault of the skull of ma- ture people. The study was performed on 100 corpses of peo- ple of different ages and gender with the manufac- turing of native preparations of the brain with mem- branes and liquor structures. Of the indicated number of morphological objects, 70 preparations of veins and sinuses of the dura mater of the brain and 30 prepara- tions of the cerebrospinal fluid system of the brain of mature people were made. The study used such research methods as: mac- ro- and micropreparation of anatomical objects of the brain; cranio- and morphometry of veins, sinuses of the dura mater of the brain and liquor structures of the brain; manufacturing of corrosive (acrylic) casts – preparations of veins, sinuses of the dura mater of the brain and liquor formations of the brain; injection tech- nique; variational-statistical analysis of morphometric data; computer-graphic analysis. Results and discussion. As a result of the study, it was found that the puncture of the central part of the lateral ventricle is better to be performed at the level of the bregma point, or between this point and the vertex (v). The puncture needle penetrates to a depth of 6.0–7.0 cm through the milling hole, which is displaced by 3.0–4.0 cm from the arrow line at an angle of 70–75°. The obtained data make it possible to determine the most optimal craniometric puncture points of the cerebrospinal fluid system of the brain. To penetrate into the cavity of the anterior horn of the lateral ventri- cle, the metopion point is proposed, which is located at the intersection of the median plane of the head with the line connecting the most convex areas of the frontal humps. The upper puncture of the lateral ventricle is better to be performed by puncturing at the bregma point (the point of connection of the sagittal and cor- onal sutures) 2.0 cm from the midline (sagittal plane); the needle is directed down and backwards and at a depth of 5–6 cm (taking into account that it is enlarged and stretched) it enters the ventricular cavity. The suboccipital puncture or a puncture of the cerebellar-cerebral cistern must be performed be- tween the opisthocranion and lambda points. The puncture needle is inserted to a depth of 6.0–7.5 cm, and the end of the needle is gradually lowered to the base of the skull. Conclusion. The most optimal puncture points of the constituent parts of the cerebrospinal fluid system of the brain – the cavity of the anterior horn and the central part of the lateral ventricle, the cavity of the cerebellar-cerebral cistern – were determined using craniometric analysis. Метою дослідження було визначення у людей першого і другого періодів зрілого віку кра- ніотопографічних (краніометричних) показників пазушно-лікворних взаємовідношень у горизонтальній площині. Матеріал та методи. Об’єктом дослідження були тверда оболона головного мозку з її пазухами, шлуночки головного мозку та склепіння черепа людей зрілого віку. У дослідженні застосовані методи макро- та мікропрепарування анатомічних об’єктів головного мозку; краніо- та морфометрія вен, пазух твердої оболони головного мозку та лікворних структур головного мозку; виготовлення корозійних (акрилових) зліпків – препаратів вен, пазух твердої оболони головного мозку та лікворних утворень головного мозку; ін’єкційна методика; варіаційно-статистичний аналіз морфометричних даних; комп’ютерно-графічний аналіз. Результати дослідження. У результаті дослідження встановлено, що пункцію центральної час- тини бічного шлуночка краще проводити на рівні точки брегма, чи між цією точкою та вертексом (v). Пункційна голка проникає на глибину 6,0–7,0 см через фрезовий отвір, який зміщений на 3,0–4,0 см від стрілової лінії під кутом 70-75°. Верхню пункцію бічного шлуночка краще здійснювати проколом у точці bregma (точка з’єднання стрілового та вінцевого швів) на 2,0 см від серединної лінії (стрілової площини); голку спрямовують донизу та дозаду і на глибині 5–6 см потрапляють у порожнину шлуночка (враховуючи, що вона збільшена та розтягнута). Субокципітальну пункцію або пункцію мозочково-мозкової цистерни необхідно проводити між точками опістокраніон та точкою ламбда. Пункційна голка проводиться на глибину 6,0-7,5 см, причому, з поступовим опусканням кінцевої частини голки до основи черепа. Висновок. Визначені за допомогою краніометричного аналізу найбільш оптимальні точки пункції складових частин лікворної системи головного мозку – порожнини переднього рогу і центральної частини бічного шлуночка, порожнини мозочково-мозкової цистерни.
CRANIOTOPOGRAPHIC FEATURES OF THE TRANSVERSE SINUSES OF THE DURA MATER OF THE BRAIN OF THE CRANIAL VAULT OF MATURE PEOPLE
(2024) Bondarenko, S. V.; Serbin, S. I.; Dubyna, S. O.; Kalyuzhna, V. V.; Bilash, V. P.; Svintsytsʹka, N. L.; Danylchenko, S. I.; Бондаренко, С. В.; Сербін, С. І.; Дубина, С. О.; Калюжна, В. В.; Білаш, В. П.; Свінцицька, Н. Л.; Данильченко, С. І.
The goal of our research is the description of craniotopographic features of the transverse sinuses of the dura mater. The aim and the methods of research. In order to achieve the goal, a set of methods for morphological studies was developed: macro- and micropreparation of anatomical objects of the brain; cranio– the morphometry of veins, sinuses, and the cervian structures of the cephalic brain; preparation of corrosive (acrylic) ulcerative preparations of veins, sinuses of the dura mater and pervoric lesions of the head; injection technique; variational and statistical analysis of morphometric data; computer-graphic analysis. This study was conducted on 70 preparations of veins and sinuses of the dura mater of the brain. Results of the study and their discussion. Considering the above-mentioned facts, we established a craniotopographical projection of the transverse sinuses in relation to generally accepted craniotopographical planes and points. According to the data we have obtained, the venous collectors (transverse sinuses) studied by us have a certain projection analogy on the bones of the cranial vault and the corresponding correlations to the craniometric points, which can be used in medical craniology. In this regard, there is a natural range of individual anatomical variability in the parameters of the dura mater, which are described in people of mature age. The obtained data on the structure, shape, size and position of the venous collectors of the cranial vault (transverse sinuses) can be used in surgical interventions on the cerebrospinal fluid system, including the ventricles and cerebrospinal fluid pathways. Transverse sinuses, located on both sides of the skull in the horizontal plane, are of important practical importance from a neurosurgical point of view. In adults, fully formed right and left transverse sinuses are always noted, which perform an important transport function of carrying venous blood from the drain of the sinuses into the sigmoid sinus and internal jugular veins. The transverse sinuses of the posterolateral surface are adjacent to the inner surface of the parietal and occipital bones, which explains the frequent damage and injury to the collector in various skull injuries. In addition, these collectors must be taken into account during surgical access to various parts of the brain, including the lateral ventricles. Taking into account the above, it is possible to distinguish different areas of the accumulation of veins that flow into the transverse sinuses. The densest location of tributaries, branches and anastomoses is observed in the initial part of the collectors, near the drainage of the sinuses, due to the surface veins of the occipital lobe and the veins of the cerebellar tent. The second place of accumulation of venous vessels is noted in the area of the transition of the transverse sinuses into the sigmoid sinuses, where the superficial temporal and parietal veins are concentrated. Conclusions. The obtained results not only complement the known facts, but also more deeply reveal the prin- ciples of the craniotopographic structure of the transverse sinuses of the dura mater of the cranial vault of people of mature age. On the basis of the actual data obtained, the position is substantiated, according to which a kind of “vascular zone” in the middle part of the transverse sinuses is topographically distinguished, where, in our opinion, it is better to perform surgical interventions in neurosurgical practice. Метою дослідження було встановлення краніотопографічних особливостей поперечних пазух твердої оболони головного мозку склепіння голови (черепа) людей зрілого віку. Матеріал та методи. Дослідження проведено на 70 препаратах вен і пазух твердої оболони головного мозку. За результатами аналізу уточнено топографо-анатомічні положення поперечних пазух дорослої людини; встановлено краніотопографічну проєкцію поперечних пазух стосовно загальноприйнятих краніотопографіних площин і точок; з’ясовано індивідуальну анатомічну мінливість поперечних пазух людини зрілого віку з різними типами будови голови (черепа) за такими досліджуваними ознаками, як: дов- жина, ширина верхньої стінки, ширина задньої стінки, ширина нижньої стінки та висота просвіту; уточнена відома наявність венозних притоків й анастомозів упродовж поперечних пазух. Результати. Встановлено, що вищеперелічені венозні колектори мають певну проєкційну аналогію на кістки склепіння черепа та відповідні співвідношення до краніометричних точок, які можуть бути використані в медичній краніології з урахуванням природного діапазону індивідуальної анатомічної мінливості параметрів твердої оболони головного мозку, котрі описано в людей зрілого віку. Висновки. Встановлено різні ділянки скупчення вен, які впадають у поперечні пазухи. Найбільш густе розташування притоків, гілок і анастомозів можна спостерігати в початковому відділі колекторів, поблизу стоку пазух завдяки поверхневим венам потиличної частки та венам намету мозочка. Друге місце скупчення венозних судин відзначаємо в ділянці переходу поперечних пазух у сигмоподібні, де сконцентровані поверхневі скроневі та тім’яні вени. Тож коли ґрунтуємося на встановленій топографії виділяємо своєрідну «безсудинну зону» в середній частині поперечних пазух, яка є благодатною при виконанні оперативних втручань на венах і синусах твердої мозкової оболони й лікворній системі головного мозку.
MORPHOMETRIC CHARACTERISTICS OF THE ORBIT IN ADULTS
(2023) Dubyna, S. O.; Serbin, S. I.; Bondarenko, S. V.; Danylchenko, S. І.; Fylenko, B. M.; Koptev, M. M.; Pyrog-Zakaznikova, A. V.; Дубина, С. О.; Сербин, С. И.; Бондаренко, С. В.; Данильченко, С. И.; Филенко, Б. Н.; Коптев, М. Н.; Пирог-Заказникова, А. В.; Данильченко, С. І.
The morphometric characteristics of the orbits of adults, in particular, left- and right-sided skewness, individual variability by age, gender and craniotypes were studied in order to obtain a morphometric standard of their anatomical norm. The study was conducted with the involvement of 96 Caucasian people aged 22 to 74 years (48 men, 48 women, average age 48.6 ± 3.2 years) without pathology of the craniofacial area. Our study was performed using such methods as computed tomography, morphometric method, and mathematical methods (variation and correlation analyses). According to the results of the study, it was found that there was no skewness of the orbits on the right and left, which made it possible to use the averaged indicators as a morphometric standard. The probable absence of gender dimorphism in the morphometric indicators of the orbits was noted. The presence of possible differences in the depth of the orbits and the length of the lower wall in the age group of the II period of mature age was established. Significant differences between individual morphometric indicators of the orbits in people with different craniotypes according to the cranial index were revealed. A comprehensive evaluation of morphometric indicators was carried out, which made it possible to establish such parameters as the quantitative norm of the length of the walls, the width and height of the entrance to the orbit, their depth, the angle of inclination of the entrance to the orbit and the angle between medial and lateral walls in adults in groups according to the right and left orbits, age, gender, and craniotypes. The quantitative norms of morphometric indicators of bone structures of the orbit were determined.