Browsing by Author "Borysiuk, A."

Filter results by typing the first few letters
Now showing 1 - 2 of 2
  • No Thumbnail Available
    Item
    Comparative analysis of the mental state of athletes for risk-taking in team sports
    (2022) Popovych, I.; Borysiuk, A.; Semenov, O.; Semenova, N.; Serbin, I.; Reznikova, O.; Резнікова, О. А.; Попович, І. С.; Борисюк, А. С.; Семенов, О. С.; Семенова, Н. І.; Сербін, Ю. В.
    The purpose of the research is to create a factor structure of risk readiness in team sports athletes, as well as a comparison of key parameters across the three samples: football, handball, and volleyball. Subjects’ mental states of preparation for risk-sports relationships are studied and generalized using semantic parameters. Research methods: retrospective analysis, generalization, and substantiation of the state of the researched problem; purposeful research with the use of observation protocol forms; valid and reliable questionnaires with standard forms for respondents; ANOVA factor analysis to reduce the proportionality of factors; reliability coefficients: α-Cronbach homogeneity index, Spearman correlation coefficient (rs) and Student’s t-test. Results. The differences between football (GF), handball (GG), and volleyball (GV) samples were determined by a comparative analysis. On the scales “EC” (t = 2.034; р < .05) and “BC” (t = 2.934; р <. 05), the differences between the GG and GV samples were significant. According to research, athletes’ qualifications and emotional intelligence were important factors in their readiness to take risks. The structure of risk readiness of athletes in team sports was created by factor analysis of ANOVA, which resulted in the creation of a correlation matrix of connections. Athletes in team sports had a risk-taking structure that combines four key components (72.58 %). It was found that the key was F2 “Conative readiness to take risks” (10.54 %), which is positively correlated with F1 “Emotional readiness to take risks” (rs = .123; p ≤ .01), F3 “Resulting readiness to take risks” (rs = .204; p ≤ .01), and F4 “Cognitive readiness to take risks” (rs = .141; p ≤ .01). Conclusions. It is generalized that the learned knowledge has scientific value and that it is practical to apply it in tactical training of athletes in team sports who can significantly impact the outcome of a match. Метою експериментального дослідження є побудова факторної структури готовності до ризику спортсменів командних видів спорту та порівняльне аналізування ключових параметрів між вибірками: футбольною, гандбольною і волейбольною. Проаналізовано і узагальнено змістові параметри психічного стану готовності суб’єктів до ризиково-спортивних відносин. Методи дослідження: ретроспективне аналізування, узагальнення і обґрунтування стану досліджуваної проблеми; цілеспрямоване дослідження з застосуванням бланків протоколів спостереження; валідні і надійні опитувальники зі стандартними бланками для респонденів; факторний аналіз ANOVA для зменшення співрозмірності чинників; коефіцієнти достовірності: показник гомогенності α-Cronbach, коефіцієнта кореляції Спірмена (rs) і t-критерій Стьюдента. Результати. Проведено порівняльне аналізування і встановлено відмінності футбольної (GF), гандбольної (GG) і волейбольної (GV) вибірок. Зафіксовано, що між вибірками GG & GV за шкалами “ЕКР” (t=2.034; р<.05) and “ПКР” (t=2.934; р<.05) відмінності є значущими. Зазначено, що кваліфікація спортсменів та емоційний інтелект є визначальними у готовності ризикувати. Факторним аналізом ANOVA встановлено структуру готовності до ризику спортсменів командних видів спорту, побудовано кореляційну матрицю взаємозв’язків. Факторна структура готовності до ризику спортсменів командних видів спорту об’єднала чотири основних фактори (72.58%). З’ясовано, що ключовим є F2 “Конативна готовність ризикувати” (10.54%), який позитивно взаємопов’язаний з F1 “Емоційна готовність ризикувати” (rs = .123; p ≤ .01), F3 “Результуюча готовність ризикувати” (rs = .204; p ≤ .01) і F4 “Когнітивна готовність ризикувати” (rs = .141; p ≤ .01). Висновки. Узагальнено, що здобуті знання мають наукову цінність і їх доцільно операціоналізувати у тактичну підготовку спортсменів командних видів спорту, що може мати вирішальний вплив на перебіг спортивного поєдинку
  • No Thumbnail Available
    Item
    PSYCHOLOGICAL TRAINING OF NURSES FOR PROVIDING PALLIATIVE AND HOSPICE CARE AS A FACTOR OF THEIR PROFESSIONALIZATION
    (2023) Марчук, І.; Борисюк, А.; Тимофієва, М.; Марчук, О.; Marchuk, I.; Borysiuk, A.; Tymofiieva, M.; Marchuk, O.
    Мета роботи: узагальнити рівень психологічної підготовки сестер медичних до надання паліативної та хоспісної допомоги як визначального фактору набуття професійної готовності, починаючи від додипломного періоду навчання у закладах вищої освіти, сестер медичних загальної практики до аналізу цієї компоненти серед сестер медичних із досвідом роботи у відповідній галузі. Методи. Анкетування, суб’єктивно оцінний метод, методика “Книжкова полиця”. За допомогою описової статистики, методу Краскала-Уоллеса для трьох і більше незалежних вибірок, кореляційного аналізу за Спірменом, а також множинного регресійного аналізу методом поетапного включення показників були опрацьовані результати дослідження. Показники рівня готовності сестер медичних паліативної служби та сестер медичних загального профілю є вищими, аніж у здобувачів вищої медичної освіти – р≤.000001 (критерій Краскала-Уоллеса). Підсумки проведеного анкетування: 66.0% сестер медичних загального профілю і 54.0% сестер медичних паліативної служби виявляють високий, а 70.0% здобувачів вищої освіти – середній з тенденцією до високого загальний рівень професійної готовності до роботи з інкурабельними пацієнтами. Встановлено, що, за критерієм рангової кореляції Спірмена, з віком підвищується рівень професійної готовності сестер медичних до надання палі- ативної допомоги – rs= .42 при р≤ .004. Для 61.0% здобувачів освіти, 50.0% сестер медичних паліативної служби та 76% сестер загального профілю переважають дефіцитарні мотиви. При цьому метамотиви праведності та святості, духовного самовдосконалення, служіння, мудрості, вагомими є лише для 7.0% здобувачів вищої освіти, 16% сестер медичних загального профілю та 25.0% сестер медичних паліативної служби. У сестер медичних паліативної служби мотив служіння проявлений сильніше (р≤.020). Множинний регресійний аналіз вказав на вагомість стажу роботи (р≤ .003), рівня освіти (р≤.001), зменшення зосередженості на власній безпеці й упевненості як смис- лоутворюючих мотивах (р≤.030). Дискусія і висновки. Переважна більшість респондентів на всіх етапах професійної підготовки виявляють бажання допомагати інкурабельним пацієнтам. З віком важливість цього догляду ще більше усвідомлюється. Для сестер медичних паліативних відділень більш вагомим, ніж для інших, є мотив служіння. Стаж трудової діяльності та рівень освіти є визначаль- ним фактором серед інших досліджуваних змінних визначення професійної готовності до роботи у паліативі. На рівні додипломної освіти вкрай необхідним є включення у навчальні програми блоків тем, які б посилили прояв особистісних метамотивів. The purpose of the work is to generalize the level of psychological preparation of nurses for providing palliative and hospice care as a determining factor in the acquisition of professional readiness, starting from the undergraduate period of study in institutions of higher education; and also to generalize the level of psychological preparation of nurses of general practice students of medical education, nurses of medical departments of general and palliative profiles for the analysis of this component among nurses with work experience in the relevant field. Methods. Questionnaire, subjective assessment method, “Bookshelf” method. The research results were analyzed using descriptive statistics, the Kruskal–Wallis test for three or more independent samples, Spearman’s correlation, as well as Multiple Linear Regression analysis using the method of stepwise selection technique. Results. Indicators of the level of readiness of nurses of the medical palliative care service and general medical nurses are higher than those of students of higher medical education – p≤.000001 (Kruskal–Wallis test). The results of the survey: 66.0% of general medical nurses and 54.0% of palliative care nurses show a high level of professional readiness to work with incurable patients, and 70.0% of students of higher medical education have an average with a tendency to a high general level of professional readiness to work with incurable patients. It was established that, according to Spearman’s rank correlation criterion, the level of professional readiness of nurses to provide palliative care increases with age – rs= .42 at р≤ .004. Deficient motivations prevail in 61.0% of students of higher medical education, 50.0% of palliative care nurses and 76.0% of general medical nurses. At the same time, the metamotives of righteousness and holiness, spiritual self-improvement, service and wisdom are significant only for 7.0% of higher education graduates, 16% of general medical nurses and 25.0% of palliative care nurses. The motive of serving in palliative care nurses is more pronounced (р≤.020). Multiple regression analysis indicated the importance of work experience (р≤ .003), the level of education (р≤.001), decreased focus on one’s own safety and confidence as meaningful motives (р≤.030). Discussion and conclusions. An overwhelming majority of respondents at all stages of professional training express a desire to help incurable patients. With age, the importance of this care is becoming more and more realized. For the nurses of medical palliative departments, the motive of service is more important than for others. Work experience and level of education are determining factors among other researched variables for determining professional readiness to work in the field of palliative care. At the level of undergraduate education, it is extremely necessary to include topics that help to reveal special metamotives in the initial program blocks.