Browsing by Author "Buynevich, I. V."

Now showing 1 - 5 of 5

CROSS-SECTIONAL MORPHOMETRY AND GEORADAR SIGNATURE OF SMALL NON-TIDAL INLET (PRORVA) CHANNELS, BLACK SEA, UKRAINE
(2023) Buynevich, I. V.; Davydov, O. V.; Давидов, О. В.
This study is the first comparison of a buried channel structure imaged with georadar and an active inlet (prorva) along the non-tidal Black Sea coast of Ukraine. A paleo-channel along the liman coast exhibits easterly dipping bounding surfaces (clinoforms) interpreted as a spit platform and culminates in a cut-and-fill structure (width ~5 m; depth ~1 m). An active channel with similar cross-sectional morphometry and dimensions is represented by Lazurnenska prorva along Kinburn peninsula. This comparative effort has implications to finding other buried channels along the barrier coasts and demonstrates the potential geological legacy of modern channels.
LONGSHORE SUBSURFACE ANOMALIES CONSISTENT WITH MID-HOLOCENE CHANNELIZED STORM EROSION: TIHU STRANDPLAIN, HIIUMAA ISLAND, ESTONIA
(2023) Buynevich, I. V.; Tõnisson, H.; Kont, A.; Suursaar, Ü.; Rosentau, A.; Hang, T.; Suuroja, S.; Davydov, O. V.; Давидов, О. В.
NEW HOLOCENE ICHTHYO-FOSSIL ASSEMBLAGE FROM EXTRUDED LAGOONAL OUTCROPS, CURONIAN SPIT, LITHUANIA
(2023) Buynevich, I. V.; Pupienis, D.; Bitinas, A.; Davydov, O. V.; Damušytė, A.; Dambrauskienė, K.; Давидов, О. В.
Fish remains (ichthyo-fossil assemblages) offer important information about past ecosystems and serve as taphonomic indicators of sedimentation and burial history. In recent years, several sets of fish remains have been collected from lagoonal mark outcrops exposed along the shores of the Curonian Lagoon, Lithuania. Unfortunately, due to ongoing erosion, most of the fossiliferous deposits have disappeared in recent years. Here we present new finds of three separate fish bone accumulations from a previously unsampled outcrop. Based on previous data, these (bream-like) fish are likely mid-Holocene in age and have been buried in a thanatocoenosis, as reflected by the grouping and delicate nature of the fossils, especially the scales.
RECENT MORPHODYNAMICS AND CLOSURE IMPLICATIONS OF A NON-TIDAL INLET: LAZURNENSKA PRORVA, BLACK SEA COAST, UKRAINE
(2023) Davydov, O. V.; Buynevich, I. V.; Давидов, О. В.; Буйневич, І. В.
Ephemeral inlets are important and specific components of the coastal barriers of the World Ocean. Within tidal coasts, the corresponding channels are called tidal inlets, and within non-tidal coasts – breaches (prorvas, promoiny, prorany). Ephemeral inlets are important for the development of coastal barrier systems. First of all, they perform the function of hydrological control, determining the features and scale of water exchange between the water bodies adjacent to the barrier. The function of ephemeral inlets aimed at determining the volume and direction of coastal and marine sediment movement is called geological control. The peculiarities of the movement of different species of plants and animals through ephemeral inlets are called ecological control. In this context, the parameters of the studied inlets, the duration of their functioning, and the frequency of closure and opening determine the specific conditions of the adjacent water bodies. Within the coastal barriers of the non-tidal seas, ephemeral inlets most often occur and function for a long period of time within the accumulative forms of the Tendra-Dzharylgach system. The corresponding barrier is characterized by a certain variety of prorvas associated with the hydrodynamic conditions of the adjacent water bodies. Among all the prorvas of the above coastal system, the Lazurnenska prorva is the most famous. It should be noted that this name should be understood as all ephemeral inlets that periodically appeared and functioned in the root part of the Dzharylgach Spit. Interest in the Lazurnenska prorva increased after news of its artificial closure spread through a significant number of Ukrainian information resources. Information about the peculiarities of the emergence and functioning of the Lazurnenska prorva is based on certain field materials from almost sixty years ago (Pravotorov I., Shuisky Y., Kotovsky I., Vykhovanetz G., and Davydov O.). The available historical and cartographic material, which covers approximately two hundred and thirty years, allows us to determine the frequency and duration of the functioning of the breaches. The available satellite images make it possible to determine the patterns of evolution of the studied breach over a forty-year period. The Lazurnenska prorva has certain dynamic trends throughout the year. In the cold season, when waves and wind currents from the east and northeast dominate, the breach widens and deepens. In the warm season, when waves and wind currents from the west and southwest become more active, the breach channel narrows. In June 2022, it was determined that the studied prorvas was closed (based on satellite images analysis). The analysis indicates that there is a natural tendency for the prorvas closure, but we do not have reliable information on the main reason for the closure. At the beginning of June 2023, the breach has been closed for a year. Under the conditions of long-term closure or artificial maintenance of this condition, very unfavorable consequences will occur within Dzharylgach Bay. Важливими та специфічними складовими берегових бар’єрів Світового океану є ефемерні протоки. В межах припливних берегів відповідні протоки називаються tidal inlets, а в межах неприпливних – прорви (промоїни, прорани). Ефемерні протоки мають важливе значення для розвитку берегових бар’єрних систем. Насамперед, вони виконують функцію гідрологічного контролю, зумовлюючи особливості та масштаби водообміну між прилеглими до бар’єру водоймами. Функція ефемерних проток спрямована на визначення об’ємів та напрямків руху прибережно-морських наносів має назву геологічний контроль. Особливості руху через ефемерні протоки різних видів рослин та тварин виділяються під назвою «екологічний контроль». В цьому контексті параметри досліджуваних проток, тривалість їх функціонування, періодичність закриття та відкриття визначають специфічні умови прилеглих водойм. В межах берегових бар’єрів неприпливних морів ефемерні протоки найбільш часто виникають та тривалий період часу функціонують в межах акумулятивних форм системи Тендра – Джарилгач. Для відповідного бар’єру характерне певне різноманіття прорв, пов’язане із гідродинамічними умовами прилеглих водойм. Серед всіх прорв наведеної берегової системи найбільш відома Лазурненська. Необхідно зазначити, що під відповідною назвою слід розуміти всі ефемерні протоки, які періодично з’являлися та функціонували у прикореневій частині Джарилгацької коси. Інтерес до Лазурненської прорви збільшилась після того, як значну кількість українських інформаційних ресурсів облетіла вістка про її штучне закриття. Інформація про особливості виникнення та функціонування Лазурненської прорви базується на певних польових матеріалах майже шістдесятирічного періоду (Правоторов І., Шуйський Ю., Котовський І., Вихованець Г. та Давидов О.). Наявний історико-картографічний матеріал, який охоплює приблизно двісті тридцять років, дозволяє визначити періодичність та тривалість функціонування прорв. Наявні супутникові знімки дозволяють визначити закономірності еволюції досліджуваної прорви за сорокарічний період. Лазурненська прорва має певні динамічні тенденції протягом року. В холодний період року під час домінування хвиль та вітрових течій східного та північно-східного напрямку русло прорви розширюється та поглиблюється. В теплий період року, коли активізуються хвилі та течії західного та південно-західного напрямків, русло прорви навпаки звужується. В червні 2022 року, за даними аналізу супутникових знімків, було визначено, що досліджувана прорва є закритою. Проведений аналіз вказує на наявність природньої тенденції до закриття прорви, але ми не маємо достовірної інформації щодо основної причини закриття. На початок червня 2023 року прорва знаходиться у зачиненому стані вже рік, за умов тривалого закриття або штучного підтримання цього стану, в межах Джарилгацької затоки будуть проявлятися дуже несприятливі наслідки.
SPATIAL AND TEMPORAL VARIATIONS IN MAGNETIC SUSCEPTIBILITY OF COASTAL SANDS RESULTING FROM RECENT STORM ACTIVITY, SAAREMAA ISLAND, ESTONIA
(2023) Buynevich, I. V.; Tõnisson, H.; Kont, A.; Palginõmm, V.; Suursaar, Ü.; Rosentau, A.; Hang, T.; Pupienis, D.; Davydov, O. V.; Давидов, О. В.
Coastal strandplains on Saaremaa Island, Estonia, contain a rich archive of past events, which are recorded as geomorphic and lithological indicators of reworking (erosional) and depositional (accretionary) phases. This study presents a new dataset of low-field bulk magnetic susceptibility (MS) values from coastal sands as a rapid means of characterizing the ferrimagnetic and paramagnetic fraction in morphosedimentary units related to cyclone Gudrun (January 2005). Combining spatial and temporal patterns in MS (e.g., >600 SI for most peaks) with granulometric and geophysical databases provides the basis for applying similar integrated approach to reconstructing past extreme coastal events.