Browsing by Author "Charkina, O."

Now showing 1 - 2 of 2

RELATIONSHIP BETWEEN EMOTIONAL INTELLIGENCE AND COPING STRATEGIES IN JUNIOR ATHLETES’ BEHAVIOR DURING EXTREME COMPETITIVE SITUATIONS
(2024) Halian, I.; Popovych, I. S.; Charkina, O.; Halian, A.; Danko, D.; Zaverukha, O.; Haponenko, L.; Kryzhanovskyi, O.; Попович, І. С.
This study investigated the relationship between emotional intelligence and coping strategies among 132 junior athletes during extreme competitive situations. Methods: Valid psychodiagnostic methodologies were employed, along with descriptive statistics, normality tests (Kolmogorov–Smirnov and Shapiro–Wilk), regression analysis, and statistical significance coefficients. Results: The study revealed a significant relationship between emotional intelligence and coping strategies in extreme competitive environments. Results highlighted the importance of emotional intelligence as a key factor in understanding and managing both personal and others’ emotions, contributing to psychological well-being. Junior athletes demonstrated moderate levels of interpersonal abilities, specifically in empathy (M = 9.23 ± .494; SD = 5.681) and understanding others’ emotions (M = 8.10 ± .561; SD = 6.449). Junior athletes’ intrapsychic skills are at a low level (“emotional awareness” (М = 10.32 ± .489; SD = 5.322); “self-motivation” (М = 5.95 ± .621; SD = 7.133); and “managing emotions” (М = 1.76 ± .705; SD = 8.097). Differences in the manifestation of junior athletes’ emotional intelligence were identified by gender. In particular, statistically significant differences were found on the following scales of emotional intelligence: “emotional awareness” (t = -1,95; p = .049; d = -.570), “managing emotions” (t = 2.392; p = .018; d = .699), and “empathy” (t = -2.356; p = .02; d = -.688). The preference for problem-oriented coping and avoidance-oriented coping in choosing the method for dealing with extreme situations was found. A regression model (F = 43.581; p = 000) for problem-oriented coping which accounts for more than 50.00% of the data variance (R2 = .505; p = .005) was determined. The model included such predictors as “recognizing others’ emotions” (β = .296; t = 3.463; p = .001), “self-motivation” (β = .306; t = 3.696; p = .000), and “emotional awareness” (β = .230; t = 2.845; p = .005). Statistically significant differences between junior female and male athletes were identified by “emotion-oriented coping” (t = -2.644; p = .009; d = -.772). Discussion and conclusions: The decisive role of the predictor “recognizing others’ emotions” in using “problem-oriented coping” was observed. “Self-motivation” and “emotional awareness” accompany this predictor. Research into the impact of regulatory characteristics of the individual as a factor of the effectiveness of coping strategies for managing stress in uncertain and difficult situations is deemed promising.
SPECIFICITY OF DECISION-MAKING IN JUNIOR ATHLETES WITH SIGNS OF MIXED ANXIETY-DEPRESSIVE DISORDER.
(2026) Popovych, I. S.; Kurova, A.; Shevchenko, N.; Charkina, O.; Yesmakhanova, A.; Haponenko, L.; Kolly-Shamne, A.; Kagramanian, M.; Hoian, I.; Попович, І. С.
Background and purpose The aim is to study psychological content features of decision-making in junior athletes with signs of mixed anxiety-depressive disorder (MADD). Material and methods The research participants were students of sports schools for children and youth located in Ukraine’s regional centres. The survey involved junior athletes aged 15 to 19 who attended schools and regularly trained, with a total of n = 112 individuals representing teams U-15, U-17, and U-19. They had participated in and won sports competitions of different levels. The research employed valid and reliable psychodiagnostic tools tested across numerous sports samples. Results MADD signs were diagnosed in n = 21 (18.75%) respondents in the total sample. Two petal diagrams visualising the decision-making profiles of juniors with and without MADD signs were created. The combined matrix of correlations between decision-making parameters and mixed anxiety-depressive disorder demonstrated completely different trajectories of significant correlations and loadings of the key studied parameters. The productive coping strategy “vigilance” (three correlations) and the unproductive coping strategy “avoidance” (two correlations) were found to be the most dependent decision-making parameters, which are excessively sensitive to the signs of anxiety and depressiveness. The inverse correlations with the productive coping strategy “vigilance” demonstrated the critical importance of vigilance for junior athletes. No significant difference was found in the studied groups for the grouping variable “gender differentiation”. For the grouping variable “mixed anxiety-depressive disorder”, superiority of athletes with MADD signs was found in the non-productive coping strategy “avoidance”. Conclusions It was substantiated that mixed anxiety-depressive disorder signs can alternate, become more pronounced, and cause considerable discomfort, which is occasionally accompanied by body aches and gastrointestinal problems, which reduces the quality of life and is transformed into the coping strategy of decision avoidance. The study proposes measures for operationalising negative manifestations of anxiety caused by the dominant “avoidance” strategy by means of the diagnostic and corrective program for overcoming anxiety. It was recommended that the established scientific facts and significant differences should be integrated into professional training for teachers-coaches at sports schools for children and youth. Обґрунтування і мета Метою є дослідження психологічних змістових особливостей ухвалення рішень юними атлетами з ознаками тривожно- депресивного розладу (ТДР). Матеріал і методи Учасниками дослідження є вихованці дитячо-юнацьких спортивних шкіл, які розташовані в обласних центрах України. У опитуванні добровільно взяли участь юні спортсмени віком від 15 до 19 років, які навчалися і системно тренувалися, загальною кількістю n = 112 атлетів, що представляли команди U-15, U-17, U-19, були учасниками і переможцями різного рівня спортивних форумів. Застосовано валідний і надійний психодіагностичний інструментарій, який пройшов апробацію на численних спортивних вибірках. Результати Ідентифіковано ознаки ТДР у n = 21 (18.75%) досліджуваного загальної вибіркової сукупності. Побудовано дві пелюсткові діаграми профілів ухвалення рішень юніорів з ознаками і без ознак ТДР. Подано об’єднану кореляційну матрицю зв’язків параметрів ухвалення рішення з тривожністю та депресивністю, які продемонстрували абсолютно відмінну траєкторію достовірних зв’язків й навантажень ключових досліджуваних параметрів. Найбільш залежними параметрами ухвалення рішень є продуктивний копінг “пильність” (три зв’язки) і непродуктивний копінг “уникання” (два зв’язки), який є надмірно чутливими до проявів тривожності і депресивності. Обернені зв’язки з продуктивним копінгом “пильність” продемонстрували надмірну важливість сформованої властивості “пильність” у юних атлетів. За групуючою змінною “Статеве диференціювання” достовірних відмінностей у досліджуваних групах не зафіксовано. За групуючою змінною “Тривожно-депресивний розлад” встановлено перевагу атлетів з ознаками ТДР за непродуктивним копінгом “уникання”. Висновки Обґрунтовано, що ознаки тривожно-депресивного розладу можуть чергуватися, набувати вираженості, викликати значний дискомфорт, який почасти супроводжується тілесними больовими відчуттями, проблемами кишково-шлункового тракту, що позначається на зниженні якості життя і трансформується у копінг-стратегію уникання ухвалення рішення. Запропоновано заходи операціоналізації негативних проявів тривоги, зумовлених домінуючою стратегією “уникання”, засобами програми діагностично-корекційного подолання тривоги. Рекомендовано з’ясовані наукові факти та достовірні відмінності інтегрувати у професійну підготовку тренерів-викладачів дитячо-юнацьких спортивних шкіл.