Browsing by Author "DZYUBA, T. P."

Now showing 1 - 3 of 3

Активна охорона фіторізноманіття природно-заповідного фонда плавнево-літоральних геосистем Північного Причорномор’я : проблеми та шляхи їх вирішення.
(2017) ДУБИНА, Д. В.; ДВОРЕЦЬКИЙ, Т. В.; ДЗЮБА, Т. П.; ТИМОШЕНКО, П. А.; DUBYNA, D. V.; DVORETSKYY, T. V.; DZYUBA, T. P.; TYMOSHNKO, P. A.
В роботі розглянуті проблемні питання охорони та збереження природної рослинності територій плавнево-літоральних геосистем, що знаходяться в умовах заповідного режиму. Проведені дослідження стану фіторізноманіття трав’янистих типів організації рослинності. Встановлено, що внаслідок абсолютного заповідання в результаті надмірного накопичення мортмаси у складі болотної рослинності відбулося випадіння з травостоїв раритетних видів, різке зменшення проективного покриття і продуктивності едифікаторів. Болотно-лучні ценози, як і болотні, накопичували значні обсяги мортмаси і змінювалися у напрямку формування моновидових малопродуктивних розріджених угруповань. Справжньо-лучні – на перших етапах підвищували продуктивність, а в подальшому відбувалося їх заростання чагарниковими видами. Засолено-лучні угруповання в умовах заповідного режиму змінювалися більш мезофітними зі зменшенням у їх складі видів галофітної фракції, зокрема вузької екологічної амплітуди. Рослинність заростаючих пісків в умовах абсолютно-заповідного режиму накопичувала значні обсяги мортмаси і розвивалася у напрямку, формування лучно-степових угруповань з домінуванням кореневищних злаків. Зменшувалася їх фітомаса та зріджувався травостій. Зникали цінні дернинні злаки. Поширювалися синантропні види. Запропоновано, на основі проведених експериментальних досліджень з вилучення частини фітомаси, з метою збереження фіторізноманіття на ділянках, що знаходяться за межами територій абсолютного заповідання, регламентоване випасання, викошування, а в окремих випадках – випалювання травостою. В работе рассмотрены проблемные вопросы охраны и сохранения природной растительности территорий плавнево-литоральных геосистем, которые находятся в условиях заповедания. Проведены исследования состояния фиторазнообразия травянистых типов организации растительности. Установлено, что при абсолютной заповедности, в результате чрезмерного накопления мортмассы, в составе болотной растительности наблюдается выпадение из травостоя раритетных видов, резкое снижение проективного покрытия и продуктивности эдификаторов. Болотно-луговые и болотные сообщества накапливали значительные объемы мортмассы и трансформировались в направлении формирования моновидовых малопродуктивных разреженных группировок. Сообщества настояних лугов на первых этапах повышали продуктивность, а в дальнейшем наблюдалось ее снижение и зарастание кустарниковыми видами. Засолено-луговые сообщества в условиях заповедного режима сменяются более мезофитными с уменьшением в их составе видов галофитной фракции, в частности, узкой экологической амплитуды. Растительность зарастающих песков в условиях абсолютно заповедного режима накапливает значительные объемы мортмассы и развивается в направлении формирования лугово-степных сообществ с доминированием дерновинных и корневищных злаков. Уменьшается их фитомасса и разреживается травостой. Отмечено увеличение числа синантропных видов. Предложено, на основе экспериментальных наблюдений по изъятию фитомассы, с целью сохранения биоразнообразия на участках, которые находятся за пределами территорий абсолютного заповедания, регламентированное выкашивание, выпасание, а в отдельных случаях – выжигание травостоя. The present paper overwies the issues of natural vegetation protection and preservation of the Reed bed and littoral zone geosystems that are in reservation conditions. The researches of the status of the herbaceous vegetation phytodiversity are made. It is established that rare species were loss of the herb stands, the plant cover and performance of edificators were sharp decreased due to the absolute conservation as a result of an excessive accumulation of mortmass in the composition of the swamp vegetation. The swampy-meadow coenosises as swampy, accumulated the significant amounts of mortmass and changed towards the formation of monospecies unproductive thinned communities. True-meadow coenosises increased productivity on the early stages, and further it were overgrown by shrub species. Salted-meadow communities in reservation conditions were changing by more mesophytic with a decrease in their species composition halophytic faction, in particular of a narrow ecological amplitude. The vegetation of overgrown sands in absolute reservation conditions accumulated significant amounts of mortmass and developed in the direction of forming meadow-steppe communities with domination of quitches gramen. Its phytomass was reduced and herbage was discharged. The valuable sod-forming cereals were disappeared. The synanthropic species distributed. On the basis of experimental researches on the removal of the part biomass, to preserve phytodiversity in areas that are outside of the areas of absolute conservation, it is proposed the regulated grazing, mowing, and in some cases - burning grass.
ДИНАМІКА РОСЛИННОСТІ ДОЛИНИ КУЯЛЬНИЦЬКОГО ЛИМАНУ (ОДЕСЬКА ОБЛАСТЬ) 2. АНТРОПІЧНІ СУКЦЕСІЇ РОСЛИННОСТІ
(2019) Дубина, Д. В.; Еннан, А. А.; Вакаренко, Л. П.; Дзюба, Т. П.; Кірюшкина, Г. М.; DUBYNA, D. V.; ENNAN, A. A.; VAKARENKO, L. P.; DZYUBA, T. P.; KIRIUSHKINA, H. M.; SHYKHALYEYEVA, H. M.; ДУБЫНА, Д. В.; ЭННАН, А. А.; ВАКАРЕНКО, Л. П.; ДЗЮБА, Т. П.; КИРЮШКИНА, А. Н.; ШИХАЛЕЕВА, Г. М.
Антропічні зміни рослинності відбуваються під впливом потужних зовнішніх, по відношенню до рослинних угруповань, чинників, пов’язаних з діяльністю людини. У долині Куяльницького лиману за своїми масштабами та рівнем впливу вони перевершують природні. Основними чинниками таких змін є пасквальний, пірогенний, гідрогенний, фенісіціальний, рекреаційний та низка техногенних. На галофітну та засолено-лучну рослинність узбережних територій лиману та пониззя р. Великий Куяльник найбільший вплив має пасквальний чинник, на степову та чагарникову – пірогенний та лісомеліорація. Вплив фенісіціального та рекреаційного чинників проявляються у більш вузьких масштабах. Дія антропічних чинників у багатьох випадках підсилюється впливом глобальних або локальних природних факторів. Комплексна дія локального пасквального і глобального кліматичного чинників на засолено-лучні та степові угруповання призводить до їх уніфікації, втрати автохтонних елементів та зумовлює формування малопродуктивних, флористично збіднених угруповань асоціацій Aegilopsetum cylindricae Buia et al. 1969, Hordeetum murini Libbert 1932, Anisantho-Artemisietum austriacae Kostylev 1985. Сучасна степова рослинність схилів долини сформувалася під дією пірогенного чинника, що посилює процеси спустелювання, які відбуваються під впливом геоморфогенних та кліматичних факторів. У подальшому часті пожежі призведуть до заміщення зональних степових угруповань пустельно-степовими з домінуванням Agropyron pectinatum, Elytrigia repens, E. intermedia та Ephedra distachia. Лісомеліорація, яка здійснювалася шляхом терасуванням схилів, суттєво нівелює процеси їх історичного розвитку, істотно змінює умови довкілля та порушує природний розвиток флори і рослинності. Встановлено, що експансивну активність виявляють Elaeagnus angustifolia, E. commutata та Cotinus coggygria. Перші два сформували смуги деревної рослинності навколо лиману, витісняючи природні засолено-лучні угруповання, а останній – утворює густі зарості на багатьох ділянках правобережних схилів. Відновлення корінної степової рослинності на ділянках, на яких внаслідок пожежі, деревно-чагарникові насадження загинули, відбувається досить повільно. The anthropic changes in vegetation occur under the influence of powerful external factors associated with human activity. In the valley of the Kuyalnitskyi estuary, the anthropic changes exceed natural in terms of its scale and degree of influence. The main factors of such changes are pasture, pyrogenic, phenicial, recreational and a number of man-made. The halophytic and halophytic meadow vegetation of the coastal areas of the lower reaches of the Velykyi Kuyalnik and the estuary are most affected by the pasture. The steppe and shrub vegetation of the slopes of the valley are influenced a pyrogenic factor and forest logging. The influence of the phenicial and recreational factors are manifested on a narrower scale. The action of local anthropic factors are enhanced by the action of global or local natural factors. The complex effect of local grazing and global climatic factors on halophytic-meadow and steppe communities are lead to their unification, loss of the autochthonous elements and formation unproductive associations Aegilopsetum cylindricae Buia et al. 1969, Hordeetum murini Libbert 1932, Anisantho-Artemisietum austriacae Kostylev 1985 on the coast. Modern steppe vegetation of the valley slopes was formed under the influence of a pyrogenic factor. It intensifies desertification processes, which occur under the influence of geomorphogenic and climatic factors. Subsequently, frequent fires will result in substitution of desert-steppe zone steppe groups with domination of Agropyron pectinatum, Elytrigia repens, E. intermedia and Ephedra distachia. Forest melioration was carried out by means of terracing the slopes. These violates the processes of historical development of the steppe and significantly changes the environment, which violates the natural development of flora and vegetation. Elaeagnus angustifolia, E. commutata and Cotinus coggygria have a strong expansive activity. The first two species formed a strip of woody vegetation around the estuary, displacing the natural halophyte-meadow groups. The last species forms very dense thickets on many parts of the right-bank slopes. The regeneration of indigenous steppe vegetation occurs quite slowly in areas were tree-shrub plantations perished. Антропические изменения растительности происходят под влиянием мощных внешних , по отношению к растительным сообществам, факторов , связанных с деятельностью человека. В долине Куяльницкого лимана по своим масштабам и уровнем влияния антропические смены превышают природные. Основными факторами этих смен являються пастбищный, пирогенный, гидрогенный фенисициальный, рекреационный и техногенные. На галофитную и засоленно-луговую растительность прибрежных территорий низовья реки Большой Куяльник и лимана наибольшее вплияние имеет пасквальный, а на степную и кустарниковую – пастбищный фактор и лесомелиорация. Влияние фенисициального и рекреационного факторов проявляется в более узких масштабах. Действие антропических факторов во многих случаях усиливается влиянием глобальных или локальных природных воздействий. Комплексное действие локального пастбищного и глобального климатического факторов на засоленно-луговые и степные сообщества приводит к их унификации, потери автохтонных элементов и обуславливает формирование на побережье малопродуктивных, флористически обедненных сообществ ассоциаций Aegilopsetum cylindricae Buia et al. 1969, Hordeetum murini Libbert 1932, Anisantho-Artemisietum austriacae Kostylev 1985. Современная степная растительность склонов долины сформировалась под действием пирогенного фактора, усиливающего процессы опустынивания, которые происходят под влиянием геоморфогенних и климатических факторов. В дальнейшем частые пожары приведут к замещению зональных степных сообществ пустынно-степными с доминированием Agropyron pectinatum, Elytrigia repens, E. intermedia и Ephedra distachia. Лесомелиорация, которая осуществляется путем террасирования склонов, существенно нарушает процессы их исторического развития и изменяет условия природной среды. Это нарушает природное развитие флоры и растительности. Установлено, что экспансивную активность выявляют Elaeagnus angustifolia, E. commutata и Cotinus coggygria. Первые два вида сформировали полосы древесной растительности вокруг лимана, вытесняя природные засоленно-луговые сообщества, а последний – образует очень густые заросли на многих участках правобережных склонов. Возобновление коренной степной растительности на участках, где вследствие пожара древесно-кустарниковые насаждения погибли, происходит очень медленно.
Особливості територіальної та еколого – ценотичної диференціації рослинності долини Куяльницького лиману (Одеська область)
(2017) Дубина, Д. В.; Еннан, А. А.; Вакаренко, Л. П.; Дзюба, Т. П.; Шихалеева, Г. М.; DUBYNA D.V.; ENNAN, A. A.; VAKARENKO, L. P.; DZYUBA, T. P.; SHYKHALEEVA, H. M.; ШИХАЛЄЄВА, Г. М.
Природна рослинність долини Куяльницького лиману відзначається високим рівнем фіто- і ценорізноманіття та задовільним станом. Їі сучасна територіальна диференціація залежить від геоморфологічних умов і впливу антропогенних факторів. Внаслідок катастрофічного зменшення акваторії лиману осушені значні його площі, на яких сформувалися смуги галофітної рослинності. Найнижчі, періодично затоплювані ділянки, займають угруповання піонерної галофітної рослинності класу Therosalicornietea. Вище в рельєфі, в сухіших умовах навколо лиману розташовані смуги засолено-лучної та засолено-степової рослинності класу Festuco-Puccinellietea. В місцях виклинювання прісних вод сформовані щільні зарості Phragmites australis за участю Tripolium pannonicum. Схилові території зайняті степовими угрупованнями класу Festuco-Brometea та чагарниковими – Rhamno-Prunetea, а також деревно-чагарниковими насадженнями Salicetea purpureae. Степова рослинність переважає на лівобережних схилах, а чагарникова та деревно-чагарникова – на правобережних. Угруповання засолених степів союзу Tanaceto millefolii-Galatellion villosae поширені лише в південній частині долини і займають більші площі на правобережжі. Найрідкіснішими угрупованнями в долині лиману є угруповання асоціацій Phragmito-Juncetum maritimi (клас Juncetea maritimi), Anisantho tectori-Glycyrrhizetum glabrae (Festuco-Puccinellietea), Schoenoplectetum litoralis (Phragmito-Magnocaricetea), ценози Stipa pulcherrima comm. та Stipa tirsa comm. (Festuco-Brometea). Природная растительность долины Куяльницкого лимана отличается высоким уровнем фито- и ценоразнообразия и удовлетворительным состоянием. Ее современная территориальная дифференциация зависит от геоморфологических условий территории и влияния антропогенных факторов. Вследствие катастрофического уменьшения акватории лимана были осушены значительные площади его дна, на которых сформировались пояса галофитной растительности. Самые низкие, периодически затапливаемые участки занимают сообщества пионерной галофитной растительности класса Therosalicornietea. Выше в рельефе, в более сухих условиях, вокруг лимана размещается пояс галофитно-луговой и галофитно-степной растительности класса Festuco-Puccinellietea. В местах выклинивания пресных вод сформировались густые заросли Phragmites australis с участием Tripolium pannonicum. Склоновые территории заняты степными сообществами класса Festuco-Brometea и кустарниковыми – класса Rhamno-Prunetea, а также древесно-кустарниковыми насаждениями класса Salicetea purpureae. Степная растительность преобладает на левобережных склонах, а кустарниковая и древесно-кустарниковая – на правобережных. Наиболее редкими сообществами в долине лимана являются сообщества ассоциаций Phragmito-Juncetum maritimi (класс Juncetea maritimi), Anisantho tectori-Glycyrrhizetum glabrae (Festuco-Puccinellietea), Schoenoplectetum litoralis (Phragmito-Magnocaricetea), ценозы Stipa pulcherrima comm. и Stipa tirsa comm. (Festuco-Brometea). The natural vegetation of the Kuyalnytskyi estuary valley characterized by the high level of phyto- and coenodiversity and satisfactory condition. Its current territorial differentiation are depends from geomorphological conditions and anthropogenic factors influence. Large areas were drained and covered by halophylic vegetation after catastrophic reduction of the estuary. The pioneer Therosalicornietea halophytic vegetation are occupied lowest periodically flooded areas The saline grassland strips and saline steppe vegetation of Festuco-Puccinellietea were formed in drier conditions around the estuary. The dense stands of Phragmites australis with Tripolium pannonicum were in wedging fresh water places. The dry slops are occupied by steppe Festuco-Brometea communities and shrub Rhamno-Prunetea communities, and also by artificial trees and shrubbery Salicetea purpureae plantings. The steppe vegetation were dominated on the left slops, shrub and tree-shrub vegetation were prevailed on the right slops. Tanaceto millefolii-Galatellion villosae communities of the saline steppe were distributed in the southern part of the valley only and occupied large areas on the right estuary bank. Phragmito-Juncetum maritimi (class Juncetea maritimi), Anisantho tectori-Glycyrrhizetum glabrae (Festuco-Puccinellietea), Schoenoplectetum litoralis (Phragmito-Magnocaricetea), Stipa pulcherrima comm. and Stipa tirsa comm. (Festuco-Brometea) were rarest communities in the valley estuary.