Browsing by Author "Davydov, O. V."

Now showing 1 - 14 of 14

CROSS-SECTIONAL MORPHOMETRY AND GEORADAR SIGNATURE OF SMALL NON-TIDAL INLET (PRORVA) CHANNELS, BLACK SEA, UKRAINE
(2023) Buynevich, I. V.; Davydov, O. V.; Давидов, О. В.
This study is the first comparison of a buried channel structure imaged with georadar and an active inlet (prorva) along the non-tidal Black Sea coast of Ukraine. A paleo-channel along the liman coast exhibits easterly dipping bounding surfaces (clinoforms) interpreted as a spit platform and culminates in a cut-and-fill structure (width ~5 m; depth ~1 m). An active channel with similar cross-sectional morphometry and dimensions is represented by Lazurnenska prorva along Kinburn peninsula. This comparative effort has implications to finding other buried channels along the barrier coasts and demonstrates the potential geological legacy of modern channels.
GENETIC DIVERSITY OF INLET SYSTEMS ALONG NON-TIDAL COASTS: EXAMPLES FROM THE BLACK SEA AND SEA OF AZOV (UKRAINE)
(2022) Davydov, O. V.; Karaliūnas, V.; Давидов, О. В.
In the coastal zone of the oceans, coastal barriers are quite widespread. Within their limits, inlets periodically arise and exist for a certain time, which is of great geological, hydrological, ecological, and navigational significance. Along the coasts where tidal fluctuations predominate, tidal inlets stand out, which are quite well studied in terms of genesis, morpho-, hydro- and litho-dynamics. Inland, semi-isolated marine basins, where tidal fluctuations do not reach a significant amplitude, are called non-tidal seas. Within the coastal barriers of non-tidal seas, channels periodically arise and develop, which are called breaches or prorvas. Breaches are quite often mentioned in the specialized literature along the coasts of non-tidal seas, but they have not been purposefully studied. In this article, we tried to analyze the conditions for the formation of prorvas within non-tidal seas based on many years of research. We have identified four hydrodynamic situations in which breaches are formed. The presented variety of situations allows us to identify and describe four genetic types of prorvas: storm-generated, storm-surge-generated, wind-stress-generated, and river-stress (fluvially induced). The presented article is the first attempt to analyze the genetic characteristics of the breaches.
GENETIC FEATURES OF THE “WINGED FORELAND” COASTAL SYSTEM
(2019) Davydov, O. V.; Давидов, О. В.
LONGSHORE SUBSURFACE ANOMALIES CONSISTENT WITH MID-HOLOCENE CHANNELIZED STORM EROSION: TIHU STRANDPLAIN, HIIUMAA ISLAND, ESTONIA
(2023) Buynevich, I. V.; Tõnisson, H.; Kont, A.; Suursaar, Ü.; Rosentau, A.; Hang, T.; Suuroja, S.; Davydov, O. V.; Давидов, О. В.
NEW HOLOCENE ICHTHYO-FOSSIL ASSEMBLAGE FROM EXTRUDED LAGOONAL OUTCROPS, CURONIAN SPIT, LITHUANIA
(2023) Buynevich, I. V.; Pupienis, D.; Bitinas, A.; Davydov, O. V.; Damušytė, A.; Dambrauskienė, K.; Давидов, О. В.
Fish remains (ichthyo-fossil assemblages) offer important information about past ecosystems and serve as taphonomic indicators of sedimentation and burial history. In recent years, several sets of fish remains have been collected from lagoonal mark outcrops exposed along the shores of the Curonian Lagoon, Lithuania. Unfortunately, due to ongoing erosion, most of the fossiliferous deposits have disappeared in recent years. Here we present new finds of three separate fish bone accumulations from a previously unsampled outcrop. Based on previous data, these (bream-like) fish are likely mid-Holocene in age and have been buried in a thanatocoenosis, as reflected by the grouping and delicate nature of the fossils, especially the scales.
RECENT MORPHODYNAMICS AND CLOSURE IMPLICATIONS OF A NON-TIDAL INLET: LAZURNENSKA PRORVA, BLACK SEA COAST, UKRAINE
(2023) Davydov, O. V.; Buynevich, I. V.; Давидов, О. В.; Буйневич, І. В.
Ephemeral inlets are important and specific components of the coastal barriers of the World Ocean. Within tidal coasts, the corresponding channels are called tidal inlets, and within non-tidal coasts – breaches (prorvas, promoiny, prorany). Ephemeral inlets are important for the development of coastal barrier systems. First of all, they perform the function of hydrological control, determining the features and scale of water exchange between the water bodies adjacent to the barrier. The function of ephemeral inlets aimed at determining the volume and direction of coastal and marine sediment movement is called geological control. The peculiarities of the movement of different species of plants and animals through ephemeral inlets are called ecological control. In this context, the parameters of the studied inlets, the duration of their functioning, and the frequency of closure and opening determine the specific conditions of the adjacent water bodies. Within the coastal barriers of the non-tidal seas, ephemeral inlets most often occur and function for a long period of time within the accumulative forms of the Tendra-Dzharylgach system. The corresponding barrier is characterized by a certain variety of prorvas associated with the hydrodynamic conditions of the adjacent water bodies. Among all the prorvas of the above coastal system, the Lazurnenska prorva is the most famous. It should be noted that this name should be understood as all ephemeral inlets that periodically appeared and functioned in the root part of the Dzharylgach Spit. Interest in the Lazurnenska prorva increased after news of its artificial closure spread through a significant number of Ukrainian information resources. Information about the peculiarities of the emergence and functioning of the Lazurnenska prorva is based on certain field materials from almost sixty years ago (Pravotorov I., Shuisky Y., Kotovsky I., Vykhovanetz G., and Davydov O.). The available historical and cartographic material, which covers approximately two hundred and thirty years, allows us to determine the frequency and duration of the functioning of the breaches. The available satellite images make it possible to determine the patterns of evolution of the studied breach over a forty-year period. The Lazurnenska prorva has certain dynamic trends throughout the year. In the cold season, when waves and wind currents from the east and northeast dominate, the breach widens and deepens. In the warm season, when waves and wind currents from the west and southwest become more active, the breach channel narrows. In June 2022, it was determined that the studied prorvas was closed (based on satellite images analysis). The analysis indicates that there is a natural tendency for the prorvas closure, but we do not have reliable information on the main reason for the closure. At the beginning of June 2023, the breach has been closed for a year. Under the conditions of long-term closure or artificial maintenance of this condition, very unfavorable consequences will occur within Dzharylgach Bay. Важливими та специфічними складовими берегових бар’єрів Світового океану є ефемерні протоки. В межах припливних берегів відповідні протоки називаються tidal inlets, а в межах неприпливних – прорви (промоїни, прорани). Ефемерні протоки мають важливе значення для розвитку берегових бар’єрних систем. Насамперед, вони виконують функцію гідрологічного контролю, зумовлюючи особливості та масштаби водообміну між прилеглими до бар’єру водоймами. Функція ефемерних проток спрямована на визначення об’ємів та напрямків руху прибережно-морських наносів має назву геологічний контроль. Особливості руху через ефемерні протоки різних видів рослин та тварин виділяються під назвою «екологічний контроль». В цьому контексті параметри досліджуваних проток, тривалість їх функціонування, періодичність закриття та відкриття визначають специфічні умови прилеглих водойм. В межах берегових бар’єрів неприпливних морів ефемерні протоки найбільш часто виникають та тривалий період часу функціонують в межах акумулятивних форм системи Тендра – Джарилгач. Для відповідного бар’єру характерне певне різноманіття прорв, пов’язане із гідродинамічними умовами прилеглих водойм. Серед всіх прорв наведеної берегової системи найбільш відома Лазурненська. Необхідно зазначити, що під відповідною назвою слід розуміти всі ефемерні протоки, які періодично з’являлися та функціонували у прикореневій частині Джарилгацької коси. Інтерес до Лазурненської прорви збільшилась після того, як значну кількість українських інформаційних ресурсів облетіла вістка про її штучне закриття. Інформація про особливості виникнення та функціонування Лазурненської прорви базується на певних польових матеріалах майже шістдесятирічного періоду (Правоторов І., Шуйський Ю., Котовський І., Вихованець Г. та Давидов О.). Наявний історико-картографічний матеріал, який охоплює приблизно двісті тридцять років, дозволяє визначити періодичність та тривалість функціонування прорв. Наявні супутникові знімки дозволяють визначити закономірності еволюції досліджуваної прорви за сорокарічний період. Лазурненська прорва має певні динамічні тенденції протягом року. В холодний період року під час домінування хвиль та вітрових течій східного та північно-східного напрямку русло прорви розширюється та поглиблюється. В теплий період року, коли активізуються хвилі та течії західного та південно-західного напрямків, русло прорви навпаки звужується. В червні 2022 року, за даними аналізу супутникових знімків, було визначено, що досліджувана прорва є закритою. Проведений аналіз вказує на наявність природньої тенденції до закриття прорви, але ми не маємо достовірної інформації щодо основної причини закриття. На початок червня 2023 року прорва знаходиться у зачиненому стані вже рік, за умов тривалого закриття або штучного підтримання цього стану, в межах Джарилгацької затоки будуть проявлятися дуже несприятливі наслідки.
SPATIAL AND TEMPORAL VARIATIONS IN MAGNETIC SUSCEPTIBILITY OF COASTAL SANDS RESULTING FROM RECENT STORM ACTIVITY, SAAREMAA ISLAND, ESTONIA
(2023) Buynevich, I. V.; Tõnisson, H.; Kont, A.; Palginõmm, V.; Suursaar, Ü.; Rosentau, A.; Hang, T.; Pupienis, D.; Davydov, O. V.; Давидов, О. В.
Coastal strandplains on Saaremaa Island, Estonia, contain a rich archive of past events, which are recorded as geomorphic and lithological indicators of reworking (erosional) and depositional (accretionary) phases. This study presents a new dataset of low-field bulk magnetic susceptibility (MS) values from coastal sands as a rapid means of characterizing the ferrimagnetic and paramagnetic fraction in morphosedimentary units related to cyclone Gudrun (January 2005). Combining spatial and temporal patterns in MS (e.g., >600 SI for most peaks) with granulometric and geophysical databases provides the basis for applying similar integrated approach to reconstructing past extreme coastal events.
АНАЛІЗ МОРФОГЕНЕТИЧНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ КОСИ-ОСТРОВА ДЖАРИЛГАЧ
(2018) Давидов, О. В.; Котовський, І. М.; Ціомашко, О. В.; Герасимчук, А. М.; Davydov, O. V.; Kotovskyi, I. M.; Tsiomashko, O. V.; Herasymchuk, A. M.
У статті проаналізовано особливості морфогенезису найбільшої в межах Чорного моря мор- ської акумулятивної форми – коси-острова Джарилгач. Морфогенетичні особливості зумовлені взаємодією тектонічного і гідрогенного факторів, які впливали та впливають на характер літоди- намічних процесів, зумовлюючи загальноморфологічні та динамічні риси відповідної акумуля- тивної форми. Визначено роль ендогенного фактору в еволюції коси-острова Джарилгач. В статье проанализированы особенности морфогенезиса самой крупной в пределах Черного моря морской аккумулятивной формы – косы-острова Джарылгач. Морфогенетические особен- ности обусловлены взаимодействием тектонического и гидрогенного факторов, которые влияли и влияют на характер литодинамических процессов, что формирует общеморфологические и динамические особенности этой аккумулятивной формы. Определена роль эндогенного фактора в эволюции косы-острова Джарылгач. The article deals with the morphogenetic features of the marine accumulative form of the spit-island Dzharylgach in the Black Sea. Morphogenetic features are caused by the interaction between tectonic and hydrogenogenic factors that influenced and influence the character of lithodynamic processes, which in turn determine the general morphological and dynamic features of this accumulative form. The role of endogenous factor in spit-island Dzharylgach evolution is determined.
ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ «КРИЛАТИЙ МИС»: ІСТОРИЧНИЙ АНАЛІЗ ТА ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА
(2019) Давидов, О. В.; Davydov, O. V.
Давидов, О. В. Визначення поняття «крилатий мис» : історичний аналіз та загальна характеристика / О. В. Давидов // Науковий вісник Херсонського держ. ун-ту. Сер. : Географічні науки. – Херсон, 2019. – Вип. № 10. – С. 119-129. - DOI 10.32999/ksu2413-7391/2019-10-17
МОРФОГРАФІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ СИВАСЬКОЇ ЛАГУННОЇ БЕРЕГОВОЇ ОБЛАСТІ
(2016) Давидов, О. В.; Роскос, Н. О.; Давыдов, А. В.; Davydov, O. V.; Roskos, N. O.
Дана стаття присвячена морфографічному аналізу Сиваської лагунної берегової області. Відповідна територія розташована в західній частині Азовського моря та характеризується великою специфічністю природних умов. Ми проаналізували морфографічні особливості затоки та акумулятивної форми, визначили їх географічне розташування та описали їх мор- фометричні характеристики. Данная статья посвящена морфографическому анализу Сивашской лагунной береговой области. Соответствующая территория расположена в западной части Азовского моря и харак- теризуется большой спецификой природных условий. Мы проанализировали морфографические особенности залива и аккумулятивной формы, определили их географическое положение и опи- сали их морфометрические характеристики. This article focuses on the analysis morfohrafichnomu Sivash coastal lagoon region. The relevant area is located in the western part of the Azov Sea and is characterized by great specificity of the natural environment. We analyzed the features morfohrafichni Bay, defined their geographical location and describe their morphometric characteristics.
ОСОБЛИВОСТІ АНТРОПОГЕННОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ КАРКІНІТСЬКОЇ ЗАТОКИ
(2015) Давидов, О. В.; Журавська, І. Ю.; Davydov, O. V.; Zhuravska, I.
Статтю присвячено особливостям антропогенної трансформації на території акваторії Каркінітської затоки. Висвітлено основні напрями діяльності, які мають негативний вплив на водне середовище та функціонування об’єктів природно-заповідного фонду. Визначено вплив сільськогосподарських угідь та активного видобування корисних копалин на біорізноманіття прилеглих територій. Статья посвящена особенностям антропогенной трансформации на территории акватории Каркинитского залива. Освещены основные направления деятельнос- ти, которые оказывают отрицательное воздействие на водную среду и функционирование объектов природно-заповедного фонда. Определено влияние сельскохозяйственных угодий и активной добычи полезных ископаемых на биоразнообразие прилегающих территорий. The article is devoted to the peculiarities of human transformation on the waters of the Gulf Karkinits’ka. The basic activities that have a negative impact on the aquatic environment and the functioning of natural protected areas. The influence of active farmland and mining operations on biodiversity surrounding areas.
ОСОБЛИВОСТІ ЕВОЛЮЦІЇ ВЗДОВЖБЕРЕГОВОЇ ЛІТОДИНАМІЧНОЇ СИСТЕМИ «ТЕНДРА-ДЖАРИЛГАЧ» В УМОВАХ АНТРОПОГЕННОГО ПЕРЕТВОРЕННЯ
(2018) Давидов, О. В.; Котовський, І. М.; Роскос, Н. А.; Зінченко, М. О.; Davydov, O. V.; Kotovskiy, I. M.; Roskos, N. A.; Zinchenko, M. A.
У процесі написання статті досліджено вздовжберегові літодинамічні системи, які поширені в межах берегової зони України, серед яких найбільш специфічною є «Тендра-Джарилгач». Описано структурні та динамічні зміни, які відбулися в межах даної системи в результаті антропогенної діяльності і які активно проявляються більше 20 років і істотно впливають на еволюцію даної природної системи. В процессе написания статьи исследованы вдольбереговые литодинамические системы, которые распространены в пределах береговой зоны Украины, среди которых наиболее специфичной является «Тендра-Джарылгач». Описаны структурные и динамические изменения, которые произошли в пределах данной системы в результате антропогенной деятельности и активно проявляются более 20 лет, существенно влияя на эволюцию данной природной системы. Alongshore lithodynamic systems were investigated within the coastal zone of Ukraine, among which Tendra-Dzharylgach is the most speciﬁc. The structural and dynamic changes were described that have occurred within the framework of this system as a result of anthropogenic activity and which are actively manifested over 20 years and have a signiﬁcant eﬀect on the evolution of this natural system. Analysis of evolution conditions within this system allowed us to point out three stages of its development: natural development, anthropogenic transformation, adaptation and partial restoration. It was established that at the stage of natural development, the features of evolution of this system was manifested in the form of a gradual, permanent retreat of its frontal part in the northern direction with the simultaneous extension of its distal edges. During the stage of anthropogenic transformation within the limits of litodynamic system the structure of alongshore sediment ﬂow was transformed as a result of building the coastal protection complexes. Therefore, along the natural transit zone appeared areas of discharge and local supply areas with the corresponding forms of relief. At the stage of anthropogenic transformation within the system appeared technogenic areas, the evolution of which is signiﬁcantly diﬀer from the general direction of the change of the entire system, while at unprotected areas increased rates of abrasion and erosion, compared with the natural stage. At the beginning of the stage of adaptation and restoration, the activation of morphodynamic processes occurred, as a result of transformation of the sediment ﬂow, which in some areas became catastrophic.
ПРИРОДНІ УМОВИ ВИНИКНЕННЯ ШТОРМОВИХ НАГОНІВ У РАЙОНІ ГЕНІЧЕСЬКОЇ ДЕЛЬТИ
(2019) Давидов, О. В.; Роскос, Н. О.; Роскос, О. М.; Давыдов, А. В.; Роскос, Н. А.; Роскос, А. Н.; Davydov, O. V.; Roskos, N. O.; Roskos, O. N.
На сучасному етапі розвитку геосфери, в умовах глобальних кліматичних змін, суттєво збільшилась кількість небезпечних гідрологічних явищ, зокрема штормових нагонів. За останні десять років кількість відповідних явищ суттєво збільшилася в західні частині Азовського моря, у районі Генічеської дельти. Причини збільшення кількості катастрофічних коливань рівня моря, в даному регіоні, насамперед пов’язуються із змінами структури вітрового режиму. Під час власних досліджень, було з’ясовано, що на розвиток штормових нагонів в районі Генічеської дельти, також впливають геоморфологічні умови та антропогенна діяльність. На современном этапе развития геосферы в условиях глобальных климатических изменений значительно возросло число опасных гидрологических явлений и непосредственно штормовых нагонов. За последние десять лет количество соответствующих явлений существенно увеличилось в западной части Азовского моря, в районе Генической дельты. Причины увеличения количества катастрофических колебаний уровня моря, в данном регионе, непосредственно связываются с изменениями структуры ветрового режима. Во время собственных полевых исследований, было определено, что на развитие штормовых нагонов в районе Генической дельты, также влияют геоморфологические условия и антропогенная деятельность. Problem Statement and Purpose. The number of dangerous hydrological phenomena has significantly increased in the context of global climatic changes at present stage of the geosphere development. In the northwestern part of the Azov Sea the most dangerous natural processes are storm surges. Appropriate catastrophic synoptic phenomena occur with the simultaneous development of wind and anemobaric level fluctuations. These hazards very often lead to large economic losses and are often the cause of human casualties. To determine the reasons for the increasing number of storm surges in the investigated part of the Azov Sea we set the task to highlight the natural conditions for the occurrence of storm surges in the area of the Henichesk Delta. Henichesk Delta is located in the western part of the Azov Sea, near the junction of Arabatskaya Strilka and Henichesk ledge. This formation is a unique landform, the genesis of which is due to the interaction of various coastal currents and synoptic level fluctuations. Data & Methods. The actual information for writing the article was the materials of our own long-term field research, the materials of the Henichesk hydrometeorological station, as well as the data of various specialized Ukrainian electronic resources. In the process of preparing the article we used various methods of information processing, among which are: comparative-geographical, historical-geographical, cartographic and mathematical. Results. In the region of the delta, the amplitudes of wind and seiche oscillations reach the quite high levels and therefore are very important for the relief formation. Theoretical calculations indicate the likelihood of increase in the Henichesk area to the level of 260 cm and a fall to a height of 220 cm. However the long-term observations indicate the lower amplitudes as the maximum level was recorded in 1962 and reached 236 cm, and the minimum level - 187 cm was recorded in 1969. The oscillations development with extreme characteristics has certain temporal patterns. The number of hazardous events in the Henichesk Delta area has increased significantly over the past ten years. The formation of these fluctuations depends directly on the natural coastal zone geomorphological conditions and the underwater slope, as well as on certain types of anthropogenic activities. The study of these phenomena is very necessary to optimize the nature management in the Azov Sea.
ПРО ДОСЛІДЖЕННЯ МОРФОЛОГІЧНИХ УМОВ БЕРЕГОВОЇ ЗОНИ УТЛЮЦЬКОГО ЛИМАНУ В МЕЖАХ МІСТА ГЕНІЧЕСЬКА
(2022) Давидов, О. В.; Роскос, О. М.; Гуляєв, А. Ю.; Davydov, O. V.; Roskos, O. M.; Huliaiev, A. Yu.
Генічеськ є приморським містом-курортом, яке розташоване на березі південно-західної частини Утлюцького лиману в районі протоки Тонка (Генічеська). В межах міста розташована велика кількість приватних готелів та апартаментів, побудована відповідна розважальна інфраструктура, але з кожним роком кількість рекреантів невпинно зменшується. На думку громади, ця тенденція зумовлена відсутністю в межах міста набережної, а «Міський пляж» та берег взагалі мають дуже низький естетичний вигляд та не відповідають вимогам техніки безпеки відпочиваючих. На початку ХХІ століття на фоні глобальних кліматичних змін у межах Утлюцького лиману в холодний період не формується стійкий льодовий покрив та збільшується кількість штормових нагонів. Штормові нагони є найбільш важливим фактором рельєфоутворення в береговій зоні лиману, саме вони спричиняють посилення абразії берегу та підводного схилу, а також призводять до затоплення та руйнування поверхні «Міського пляжу» та прилеглих ділянок берегозахисного комплексу. За таких умов для подальшого розвитку міста та збереження його статусу курорту необхідно провести реконструкцію берегозахисного комплексу та штучної тераси, а також здійснити будівництво сучасної набережної. Але відповідні заходи потрібно проводити лише після детальних наукових досліджень стану берегової зони, спрямованих на вивчення геологічних, геоморфологічних та гідродинамічних умов. Саме тому у вересні та жовтні 2021 року нами будо здійснено комплексне дослідження сучасного стану берегової зони Утлюцького лиману в межах міста Генічеська. Дослідження проводились під час науково-дослідних експедицій з використанням сучасних засобів дослідження, які включали GPS-фіксацію, геодезичне профілювання та фотозйомку з повітря. За результатами проведених досліджень нами було зроблено детальний опис морфологічних умов підводної та надводної частин берегової зони лиману. Так, була визначена функціональність наявних берегозахисних споруд та оцінена перспектива запровадження природного берегозахисту в Утлюцькому лимані. Henichesk is a seaside resort town located on the shores of the southwestern part of the Utlyutsky liman, near the Tonka (Henichesk) Strait. Within the city there are a large number of private hotels and apartments, the appropriate entertainment infrastructure is built, but every year the number of vacationers is steadily declining. According to the community, this trend is caused by the lack of embankment within the city, and the “City Beach” and the coast in general have a very low aesthetic appearance and do not meet the safety requirements of vacationers. At the beginning of the XXI century, on the background of global climate changes, a stable ice cover is not formed and the number of storm surges increases within the Utlyutsky liman in the cold period. Storm surges are the most important factor in the relief formation within the liman coastal zone, therefore they cause increased abrasion of the shore and underwater slope, as well as flooding and destruction of the surface of the “City Beach” and adjacent areas of the coastal protection complex. Under such conditions, in order to further city development and preservation its status as a resort, it is necessary to reconstruct the coastal protection complex and artificial terrace, as well as to build a modern embankment. However, appropriate measures should be taken only after detailed scientific studies of the coastal zone state, aimed at studying geological, geomorphological and hydrodynamic conditions. That is why, in September and October 2021, we have conducted a comprehensive study of the current state of the Utlyutsky liman coastal zone within the city of Henichesk. The research was conducted during research expeditions, using modern research tools, which included GPS-capture, geodetic profiling and aerial photography. We have made a detailed description of the morphological conditions of the underwater and surface parts of the liman coastal zone based on the results of our research. Thus, the functionality of the existing shore protection structures was determined and the prospect of introducing natural shore protection in the Utlyutsky liman was assessed.