Browsing by Author "Dayneko, P. M."

Now showing 1 - 4 of 4

Conspectus of old settlements flora of the Lower Dnipro
(2020) MOYSIYENKO, I. I.; Dayneko, P. M.; SUDNIK-WÓJCIKOWSKA, B.; DEMBICZ, I.; ZACHWATOWICZ, M.; ZAKHAROVA, M. YA.; Дайнеко, П. М.; Мойсієнко, І. І.; Суднік-Войциковська, Б.; Дембіч, І.; Захватович, М.; Захарова, М. Я.; МОЙСИЕНКО, И. И; СУДНИК-ВОЙЦИКОВСЬКАЯ, Б.; ДЕМБИЧ, И.
During the past centuries high level of agricultural production resulted in a significant decrease steppe vegetation. In transformed landscapes South Ukraine cultural monuments such as old settlements can have the potential for biodiversity conservation. During the last decade (2010–2019) the flora of 18 earthworks of the Lower Dnipro ancient settlements with varied area from 1.1 to 18.7 ha was investigated. All settlements located on the steep bank of the Dnipro River on both sides (Kherson and Mykolayiv Regions), mainly between two closely spaced ravines or «balkas». The river terrace and ravines provided a natural protection for the settlements on three sides, and on the another side they were protected by artificial moat and shaft. The Dnipro was acknowledged as playing a key role in specific location of the earthworks as a leading waterway for trade and economic structure formation in the classical and Hellenistic periods. A list of the flora of vascular plants includes 526 species wich belongs to 279 genera, 74 families, 3 classes and 2 divisions. Total species richness ranged from 125 to 290 (178 species per archeological site in average). An appreciable number of native plants indicate a hight level of preservation of the objects. The contribution of native species in old settlements varied much from 62.1% (Liubymivske) to 81.1% (Velyke Tiagynske). The contribution of native species to the alien species is 3:1. Beside this, in the study area, we identified 30 species of protected vascular plants, of which 10 plant species are included in the Red Data Book of Ukraine (Astragalus borysthenicus, A. dasyanthus, Elytrigia stipifolia, Gymnospermium odessanum, Stipa capillata, S. lessingiana, S. pulcherrima, S. ucrainica, Tulipa biebersteiniana, T. gesneriana) and 20 plant species are included in the Red List of Kherson Province: Amygdalus nana, Bellevalia sarmatica, Bromopsis heterophylla, Dianthus andrzejowskianus, Ephedra distachya, Ferula capsica, Fraxinus excelsior, Hyacinthella leucophaea, Jurinea salicifolia, J. stochadifolia, Limonium platyphyllum, Linaria macroura, Linum czernjajevii, Prangos odontalgica, Quercus robur, Silene supina, Valeriana stolonifera, Veronica capsellicarpa, Vinca herbacea, Vitis sylvestris. Протягом минулих століть високий рівень сільськогосподарського виробництва призвів до значного зменшення степової рослинності. У трансформованих ландшафтах півдня України пам’ятки культури, такі як старі поселення, можуть бути потенціальними місцями для збереження біорізноманіття. Протягом останніх років (2010–2019) нами була приділена увага 18 городищам Нижнього Придніпров’я, площа яких варіюється від 1.1 до 18.7 га. Всі городища розташовуються на крутому березі Дніпра по обидві сторони, в основному між двома близько розташованими балками. Річкова тераса і балки були гарним природним захистом для городищ з трьох сторін, а з четвертої вони були захищені штучним ровом і валом. Окрім того, ключовою роллю розташування городищ був Дніпро як провідна водна магістраль для торгівлі та формування економічної структури у класичний та елліністичний періоди. Конспект флори городищ Нижнього Придніпров’я включає 526 видів судинних рослин, що відносяться до 279 родів, 74 родини, 3 класи та 2 відділи. На одному городищі росте від 125 до 290 видів судинних рослин, в середньому 178. Городища з найбільшою площею характеризуються найбільшими показниками видів. Рівень созологічної цінності по окремим городищам неодноманітний. В цілому, на частину охоронюваних рослин припадає 30 видів (6%). З них 10 видів включені до Червоної книги України (Astragalus borysthenicus, A. dasyanthus, Elytrigia stipifolia, Gymnospermium odessanum, Stipa capillata, S. lessingiana, S. pulcherrima, S. ucrainica, Tulipa biebersteiniana, T. gesneriana) та 20 видів до Червоного списку Херсонської області (Amygdalus nana, Bellevalia sarmatica, Bromopsis heterophylla, Dianthus andrzejowskianus, Ephedra distachya, Ferula capsica, Fraxinus excelsior, Hyacinthella leucophaea, Jurinea salicifolia, J. stochadifolia, Limonium platyphyllum, Linaria macroura, Linum czernjajevii, Prangos odontalgica, Quercus robur, Silene supina, Valeriana stolonifera, Veronica capsellicarpa, Vinca herbacea, Vitis sylvestris). В течение прошлых веков высокий уровень сельскохозяйственного производства привел к значительному уменьшению степной растительности. В трансформированных ландшафтах юга Украины такие памятники культуры как городища могут быть потенциальными местами для сохранения степного биоразнообразия. В течение последних лет (2010–2019) мы исследовали 18 городищ Нижнего Приднепровья, площадь которых варьируется от 1.1 до 18.7 га. Все городища располагаются на крутом берегу Днепра по обе стороны, в основном между двумя близко расположенными балками. Речная терраса и балки были хорошей естественной защитой для городищ с трех сторон, а с четвертой стороны они были защищены искусственным рвом и валом. Кроме того, ключевой ролью расположения городищ был Днепр как ведущая водная магистраль для торговли и формирования экономической структуры в классический и эллинистический периоды. Конспект флоры городищ Нижнего Приднепровья включает 526 видов сосудистых растений, относящихся к 279 родам, 74 семьи, 3 класса и 2 отдела. На одном городище растет от 125 до 290 видов сосудистых растений, в среднем 178. Городища с наибольшей площадью характеризуются наибольшими показателями видов. Уровень созологичной ценности на отдельных городищах неоднообразна. В целом, на долю охраняемых растений приходится 30 видов (6%). Из них 10 видов включены в Красную книгу Украины (Astragalus borysthenicus, A. dasyanthus, Elytrigia stipifolia, Gymnospermium odessanum, Stipa capillata, S. lessingiana, S. pulcherrima, S. ucrainica, Tulipa biebersteiniana, T. gesneriana) и 20 видов в Красный список Херсонськой области (Amygdalus nana, Bellevalia sarmatica, Bromopsis heterophylla, Dianthus andrzejowskianus, Ephedra distachya, Ferula capsica, Fraxinus excelsior, Hyacinthella leucophaea, Jurinea salicifolia, J. stochadifolia, Limonium platyphyllum, Linaria macroura, Linum czernjajevii, Prangos odontalgica, Quercus robur, Silene supina, Valeriana stolonifera, Veronica capsellicarpa, Vinca herbacea, Vitis sylvestris).
ЕВОЛЮЦІЯ НАУКОВИХ УЯВЛЕНЬ ПРО СТЕПОВІ ЛАНДШАФТИ В БОТАНІКО-ГЕОГРАФІЧНИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ
(2018) Dayneko, P. M.; Дайнеко, П. М.
В процесі написання статті розкриті особливості трансформації наукових поглядів на степові ландшафті в контексті розвитку та становлення ботанічних та географічних досліджень, обґрунтована доцільність конкретизації даної термінології для вирішення регіональних питань раціонального природокористування. In the process of writing the article we reveald the features of transformation the scientific views on steppe landscapes in the context of development and formation botanical and geographical researches, the relevance of a refinement of this terminology for the solution of regional issues of rational use is reasoned. The presence of a large number of different opinions about the nature of the steppes, its characteristic features indicate a long process of forming geoecological representations about steppe landscapes in domestic and foreign science. During the progress of geographical and botanical knowledge (mid-XIXearly XX century), the change in the level of development and settlement of the steppes of the northern Black Sea coast, as well as the transformation of social and scientific thinking, an expansion of ideas about steppe landscapes was leading to formulation two approaches to the study of the concept of «steppe»: geographical and geobotanical. As Viacheslav Mordkovich observes, the objective reason for the ambiguous impression about the steppes is the extraordinary variety of steppe biomes, which predetermined primarily by their large expanse. The scientist rightly confirm that to accurate determination of steppe ecosystem is necessary to apply all its constituent elements: climate, flora and fauna, microflora and soil. Geographic and geobotanical sides of steppes definition complement each other in interwined lines.Therefore, a truly complete and unbiased determination of the steppes is only possible by combination of the botanical and geographic approach, when the steppe zone is allocated not only by geographical indices (flatness of relief, the dryness of the climate, black earth ), and also with phytocenological characteristics.
Систематична структура флори городищ Нижнього Придніпров’я
(2020) Дайнеко, П. М.; Dayneko, P. M.
Встановлено екологічну та еколого-ценотичну структуру флори регіонального ландшафтного парку «Гадяцький». За відношенням до провідних екологічних факторів – світла та вологи – у флорі парку переважають мезофіти (378 видів; 39,9 %) та геліофіти (449 видів; 47,5 %) відповідно. У географічному відношенні мезофіти є представниками неморального і частково бореального елементів. Переважання геліофітів серед геліоморф свідчать про наявність на території парку відкритих біотопів. За широтою еколого-ценотичної амплітуди панівне місце займають гемістенотопи (321 вид; 33,9 %) та стенотопи (299; 31,6 %). Це зумовлено входженням території до екотонної ділянки двох природних зон, у результаті чого багато видів зростають на межі своїх ареалів і мають вузькі синекологічні амплітуди. За участю видів у характерних рослинних угрупованнях абсолютно переважають асектатори (749; 79,1 %). На основі ценотичної приуроченості представників флори регіонального ландшафтного парку «Гадяцький» розподілено за 18 екологоценотичними групами (степова, лучно-степова, піщано-степова, піщано-вологолучна, лучна, неморально-лісова, бореально-лісова, узлісна, болотно-лісова, лучно-болотна незасолених місцезростань, лучно-болотна засолених місцезростань, болотна, прибережно-водна, водна, група видів із широкою екологічною амплітудою, рудеральна, сегетальна, види інших груп). Відмічено значну участь видів у групах, що належать до зональних для Лісостепу типів рослинності, – неморально-лісової та лучно-степової (по 96 видів; по 10,1 %). Наявність у межах парку та на суміжних із ним територіях антропогенно трансформованих ділянок позначилася на флористичному складі природних угруповань. Екологічний та ценотичний аналізи флори показують її гетерогенний характер. Виділені екоморфи є досить диференційованими та свідчать про різноманітний спектр екологічних умов біотопів. В статті наводиться аналіз систематичної структури флори городищ Нижнього Придніпров’я, в основу якого покладені матеріали експедиційних виїздів останніх років. Встановлено, що загальний список флори з вісімнадцяти досліджуваних городищ Нижнього Придніпров’я налічує 524 види судинних рослин, або 25,9 % флори Північного Причорномор’я. Незважаючи на відносно малі розміри, городища характеризуються високим рівнем флористичного багатства судинних рослин. Досліджувана флора включає 281 родів, 74 родини, 3 класи та 2 відділи. Превалювання небагатьох родин є характерною рисою як регіональних природних флор території дослідження так й всієї України. Флористична пропорція для флори городищ складає 1:3,8:7,1, а родовий коефіцієнт – 1,9. У складі провідних родин першу трійку посідають Asteraceae, Poaceae та Fabaceae, що складає 30,7 % спонтанної флори городищ, тоді як на долю десяти провідних родин відходить 61,8 %. У розподілі видів серед десяти провідних родин флори городищ Нижнього Придніпров’я простежується вагома роль індигенофітів та апофітів (в середньому 74 % видів на городищах), що дозволяє характеризувати флору як природну. Спектр провідних родин відображає загальні риси флор Голарктики. В свою чергу, наявність родин Chenopodiaceae, Brassicaceae та Boraginaceae у провідному родинному спектрі, говорить про незначне їх зміщення до аридних флор Середземномор’я. У спектрі провідних родів флори налічується лише 1 крупний поліморфний рід – Veronica, який репрезентує 13 видів, або 2,5 % від загальної кількості видів. Далі йде Astragalus (9 видів), Artemisia, Carex, Euphorbia, Galium (по 8 видів). Показовим є повна відсутність синантропофітів серед родів Achillea, Allium, Astragalus, Carex, Dianthus, Euphorbia, Potentilla, Salvia, Verbascum. Роди Allium, Astragalus та Dianthus представлені повністю індигенофітами. Встановлено екологічну та еколого-ценотичну структуру флори регіонального ландшафтного парку «Гадяцький». За відношенням до провідних екологічних факторів – світла та вологи – у флорі парку переважають мезофіти (378 видів; 39,9 %) та геліофіти (449 видів; 47,5 %) відповідно. У географічному відношенні мезофіти є представниками неморального і частково бореального елементів. Переважання геліофітів серед геліоморф свідчать про наявність на території парку відкритих біотопів. За широтою еколого-ценотичної амплітуди панівне місце займають гемістенотопи (321 вид; 33,9 %) та стенотопи (299; 31,6 %). Це зумовлено входженням території до екотонної ділянки двох природних зон, у результаті чого багато видів зростають на межі своїх ареалів і мають вузькі синекологічні амплітуди. За участю видів у характерних рослинних угрупованнях абсолютно переважають асектатори (749; 79,1 %). На основі ценотичної приуроченості представників флори регіонального ландшафтного парку «Гадяцький» розподілено за 18 екологоценотичними групами (степова, лучно-степова, піщано-степова, піщано-вологолучна, лучна, неморально-лісова, бореально-лісова, узлісна, болотно-лісова, лучно-болотна незасолених місцезростань, лучно-болотна засолених місцезростань, болотна, прибережно-водна, водна, група видів із широкою екологічною амплітудою, рудеральна, сегетальна, види інших груп). Відмічено значну участь видів у групах, що належать до зональних для Лісостепу типів рослинності, – неморально-лісової та лучно-степової (по 96 видів; по 10,1 %). Наявність у межах парку та на суміжних із ним територіях антропогенно трансформованих ділянок позначилася на флористичному складі природних угруповань. Екологічний та ценотичний аналізи флори показують її гетерогенний характер. Виділені екоморфи є досить диференційованими та свідчать про різноманітний спектр екологічних умов біотопів. В статті наводиться аналіз систематичної структури флори городищ Нижнього Придніпров’я, в основу якого покладені матеріали експедиційних виїздів останніх років. Встановлено, що загальний список флори з вісімнадцяти досліджуваних городищ Нижнього Придніпров’я налічує 524 види судинних рослин, або 25,9 % флори Північного Причорномор’я. Незважаючи на відносно малі розміри, городища характеризуються високим рівнем флористичного багатства судинних рослин. Досліджувана флора включає 281 родів, 74 родини, 3 класи та 2 відділи. Превалювання небагатьох родин є характерною рисою як регіональних природних флор території дослідження так й всієї України. Флористична пропорція для флори городищ складає 1:3,8:7,1, а родовий коефіцієнт – 1,9. У складі провідних родин першу трійку посідають Asteraceae, Poaceae та Fabaceae, що складає 30,7 % спонтанної флори городищ, тоді як на долю десяти провідних родин відходить 61,8 %. У розподілі видів серед десяти провідних родин флори городищ Нижнього Придніпров’я простежується вагома роль індигенофітів та апофітів (в середньому 74 % видів на городищах), що дозволяє характеризувати флору як природну. Спектр провідних родин відображає загальні риси флор Голарктики. В свою чергу, наявність родин Chenopodiaceae, Brassicaceae та Boraginaceae у провідному родинному спектрі, говорить про незначне їх зміщення до аридних флор Середземномор’я. У спектрі провідних родів флори налічується лише 1 крупний поліморфний рід – Veronica, який репрезентує 13 видів, або 2,5 % від загальної кількості видів. Далі йде Astragalus (9 видів), Artemisia, Carex, Euphorbia, Galium (по 8 видів). Показовим є повна відсутність синантропофітів серед родів Achillea, Allium, Astragalus, Carex, Dianthus, Euphorbia, Potentilla, Salvia, Verbascum. Роди Allium, Astragalus та Dianthus представлені повністю індигенофітами. В статье приводится анализ систематической структуры флоры городищ Нижнего Приднепровья, в основу которого положены материалы экспедиционных выездов последних лет. Установлено, что общий список флоры из восемнадцати исследуемых городищ Нижнего Приднепровья насчитывает 524 вида сосудистых растений, что составляет 25,9 % флоры Северного Причерноморья. Несмотря на относительно малые размеры, городища характеризуются высоким уровнем флористического богатства сосудистых растений. Исследуемая флора включает 281 рода, 74 семейства, 3 класса и 2 отдела. Преобладание немногих семейств является характерной чертой как региональных природных флор так и всей Украины. Флористическая пропорция для флоры городищ составляет 1: 3,8: 7,1, а родовой коэффициент – 1,9. В составе лидирующих семейств первую тройку занимают Asteraceae, Poaceae и Fabaceae, что составляет 30,7 % спонтанной флоры городищ. Тогда как на долю десяти лидирующих семейств приходится 61,8 %. В распределении видов внутри первых десяти семейств флоры городищ Нижнего Приднепровья прослеживается значительная роль индигенофитов и апофитов (в среднем 74% видов на городищах), что позволяет охарактеризовать флору как природную. В целом, данный спектр семейств отражает общие черты флор Голарктики. В свою очередь, наличие семейств Chenopodiaceae, Brassicaceae и Boraginaceae в ведущем семейном спектре, говорит о незначительном смещении в сторону аридных флор Средиземноморья. В спектре ведущих родов флоры насчитывается лишь 1 крупный полиморфный род – Veronica, который представляет 13 видов, или 2,5% видов от общего количества. Следом идет Astragalus (9 видов), Artemisia, Carex, Euphorbia, Galium (по 8 видов). Показательным является полное отсутствие синантропофитов среди родов Achillea, Allium, Astragalus, Carex, Dianthus, Euphorbia, Potentilla, Salvia, Verbascum. Роды Allium, Astragalus и Dianthus представлены полностью индигенофитами.
Старовинні забуті парки Херсонщини
(2019) Ходосовцев, О. Є.; Мойсієнко, І. І.; Бойко, М. Ф.; Кунц, Б.; Мельник, Р. П.; Загороднюк, Н. В.; Дармостук, В. В.; Захарова, М. Я.; Клименко, В. М.; Дайнеко, П. М.; Малюга, Н. Г.; Khodosovtsev, A.Ye.; Moysiyenko, I. I.; Boiko, M. F.; Kuntz, B.; Melnyk, R. P.; Zagorodnyuk, N. V.; Darmostuk, V. V.; Zaharova, V. Ya.; Klymenko, V. M.; Dayneko, P. M.; Malyuga, N.G.
У книзі йдеться про історію та сучасність старовинних парків, створених у XVIII–XX століттях і які залишилися до наших часів. Вперше показано видовий склад дендрофлори та трав’янистих рослин, епіфітних мохоподібних та лишайників стародавніх парків та лісопарків Херсонщини, розташованих у Бехтерах, Преображенці, Старій Збур’ївці, Новочорномор’ї, Олексіївці, Хорлах, Роздольному, Чкаловому, Новоолександрівці, Нововоронцовці, Садовому, Херсоні (Казенний Сад) та Оджиголі, Архангельському лісі, Недогірському лісі, Оджигольському лісі, Іванівському лісі, Новодмитрівському лісі, Новочорноморському лісі, Олешківському сосновому борі, Реймерському лісі. В книзі наводиться історія деяких вікових та меморіальних дерев Херсонщини. The monograph is opens the history and the present of parks create in the XVIII–XX centuries remained until our times. For the first time, the complete species lists of the vascular plants (dendroflora and herbaceous plants), epiphytic mosses and lichens of the ancient parks of the Kherson region in the Bekhtery, Novovorontsovka, Novooleksandrivka, Odzhyhol, Oleksiivka, Preobrazhenka, Rozdolne, Stara Zburivka, Chkalove, Chornomorske, Kherson (Kazennyi Sad), Khorly, Arkhangelskyi Forest, Nedogirskyi Forest, Odzhyholskyi Forest, Ivanivskyi Forest, Novodmytrivskyi Forest, Novochornomorskyi Forest, Oleshkivskyi Pine Forest, Reimerskyi Forest. The story of the old and memorial trees and it conservation are given.