Browsing by Author "Denysenko, V."

Now showing 1 - 8 of 8

FORMATION OF PROFESSIONAL COMPETENCIES OF PRIMARY SCHOOL TEACHERS USING ICT
(2020) Denysenko, V.; Sydorenko, N.; Borisenko, N.; Hrytsenko, I.; Денисенко, В. В.; Сидоренко, Н. І.; Борисенко, Н. М.; Гриценко, І. В.
The purpose of the publication is to publish the results of a study that reveals how the intensity of the use of ICT in educational activities affects the formation of professional competencies of primary education teachers. With this in mind, the aim of the study is to establish the role of ICT in shaping the online competencies of primary school teachers, to study the content of the competency based approach and the participation of social media platforms and software applications. The object of this study is a complex of ICTs, which actively participates in the formation of competencies of teachers of primary education. The implementation of the objectives of the study requires a set of methods and theoretical analysis and synthesis, as well as methods of comparison, grouping and specification (determination of the research data on the formation of professional competencies of primary school teachers). The results of the research were obtained through the use of qualitative studies (standard focus groups) with subsequent analysis and report preparation. The results of the analysis are used to determine the content and interaction of key and professional competencies in the field of primary education and the high level of use of ICT tools. Almost 80% of students aged from 20 to24 used the use of Twitter, Telegram, Facebook in remote education during the academic year 2019/2020.The presented work concludes that the use of ICT, like social media platforms, software applications, software and messenger clouds, increases the level of online competence of teachers and expands the range of professional competencies. The constant modernization of educational content based on Twitter, Telegram, Facebook, etc. should be promising for the formation of key and professional competencies and strengthening motivation in the training of primary education teachers.
FORMATION OF PROFESSIONAL COMPETENCIES OF PRIMARY SCHOOL TEACHERS USING ICT
(2020) Sydorenko, N.; Borisenko, N.; Denysenko, V.; Hrytsenko, I.; Сидоренко, Н. І.; Денисенко, В. В.; Борисенко, Н. М.
PREPARING THE FUTURE EDUCATOR TO THE CREATION OF AUGMENTED REALITY EXCURSIONS IN LOCAL EDUCATIONAL ENVIRONMENTS
(2020) Denysenko, V.; Borysenko, N.; Hrytsenko, I.; Sydorenko, N.; Денисенко, В. В.; Борисенко, Н. М.; Гриценко, І. В.; Сидоренко, Н. І.
The article highlights the peculiarities of future teachers' preparation for the organization of augmented reality virtual excursions in educational institutions. The pedagogical conditions of preparing the future teachers in higher education institutions for virtual tours as an important form of the educational process are substantiated. The pedagogical conditions and conducting such excursions of augmented reality in local educational environments are found out on the basis of BYOD concept. The differences, advantages and disadvantages of virtual, augmented and mixed reality excursions in the educational process of pedagogical institutions are also analysed. The ways of realization of the offered approach are presented, in particular creation of the routes of excursions in education by means of QR codes, which extends the boundaries of conducting excursions in space and in time, makes this form of training more flexible and systematic. The stages and peculiarities of creation the excursion routes in local environments of educational institutions were grounded, the method of diagnostics of certain aspects of students' knowledge about the conditions of the creation of virtual excursions in local educational environments is presented. Attention is paid to the importance of future teachers' media education as they will design the educational environments including modern informative and pedagogical innovations, and the logic of the evolutionary change of computerized textbooks and online educational resources for mobile learning is proved. The concept of augmented reality opportunities opens wide prospects for the introduction of learning innovations in all forms of educational process organization. У статті висвітлено особливості підготовки майбутніх педагогів до організації віртуальних екскурсій доповненої реальності в освітньому процесі закладів освіти. Обґрунтовано умови підготовки майбутніх педагогів до віртуальних екскурсій як важливої форми освітнього процесу. З’ясовано педагогічні умови проведення та розробки екскурсій доповненої реальності в локальних освітніх середовищах на основі концепції BYOD. Також виділено відмінності, переваги та недоліки екскурсій віртуальної, доповненої та змішаної реальності в освітньому процесі педагогічних закладів. Наведено шляхи реалізації запропонованого підходу, зокрема створення маршрутів екскурсій в освітньому просторі за допомогою QR-кодів, що розширює межі проведення екскурсії у просторі й у часі, робить цю форму організації навчання більш гнучкою і систематичною. Обґрунтовано етапи та особливості створення маршрутів екскурсій в локальних середовищах закладів освіти, подано методику діагностики окремих аспектів знань студентів про умови створення віртуальних екскурсій в локальних освітніх середовищах. Акцентовано увагу на значущості медіаосвітньої підготовки майбутніх учителів, покликаних проектувати освітні середовища із залученням сучасних інформаційних, педагогічних інновацій та доведено логічність еволюційної зміни комп'ютеризованих підручників та мережевих освітніх ресурсів на мобільне навчання. Концепція можливостей доповненої реальності відкриває широкі перспективи для впровадження навчальних інновацій у всі форми організації освітнього процесу.
PREPARING THE FUTURE EDUCATOR TO THE CREATION OF AUGMENTED REALITY EXCURSIONS IN LOCAL EDUCATIONAL ENVIRONMENTS
(2020) Denysenko, V.; Borysenko, N.; Hrytsenko, I.; Sydorenko, N.; Денисенко, В. В.; Борисенко, Н. М.; Гриценко, І. В.; Сидоренко, Н. І.
The article highlights the peculiarities of future teachers' preparation for the organization of augmented reality virtual excursions in educational institutions. The pedagogical conditions of preparing the future teachers in higher education institutions for virtual tours as an important form of the educational process are substantiated. The pedagogical conditions and conducting such excursions of augmented reality in local educational environments are found out on the basis of BYOD concept. The differences, advantages and disadvantages of virtual, augmented and mixed reality excursions in the educational process of pedagogical institutions are also analysed. The ways of realization of the offered approach are presented, in particular creation of the routes of excursions in education by means of QR codes, which extends the boundaries of conducting excursions in space and in time, makes this form of training more flexible and systematic. The stages and peculiarities of creation the excursion routes in local environments of educational institutions were grounded, the method of diagnostics of certain aspects of students' knowledge about the conditions of the creation of virtual excursions in local educational environments is presented. Attention is paid to the importance of future teachers' media education as they will design the educational environments including modern informative and pedagogical innovations, and the logic of the evolutionary change of computerized textbooks and online educational resources for mobile learning is proved. The concept of augmented reality opportunities opens wide prospects for the introduction of learning innovations in all forms of educational process organization. У статті висвітлено особливості підготовки майбутніх педагогів до організації віртуальних екскурсій доповненої реальності в освітньому процесі закладів освіти. Обґрунтовано умови підготовки майбутніх педагогів до віртуальних екскурсій як важливої форми освітнього процесу. З’ясовано педагогічні умови проведення та розробки екскурсій доповненої реальності в локальних освітніх середовищах на основі концепції BYOD. Також виділено відмінності, переваги та недоліки екскурсій віртуальної, доповненої та змішаної реальності в освітньому процесі педагогічних закладів. Наведено шляхи реалізації запропонованого підходу, зокрема створення маршрутів екскурсій в освітньому просторі за допомогою QR-кодів, що розширює межі проведення екскурсії у просторі й у часі, робить цю форму організації навчання більш гнучкою і систематичною. Обґрунтовано етапи та особливості створення маршрутів екскурсій в локальних середовищах закладів освіти, подано методику діагностики окремих аспектів знань студентів про умови створення віртуальних екскурсій в локальних освітніх середовищах. Акцентовано увагу на значущості медіаосвітньої підготовки майбутніх учителів, покликаних проектувати освітні середовища із залученням сучасних інформаційних, педагогічних інновацій та доведено логічність еволюційної зміни комп'ютеризованих підручників та мережевих освітніх ресурсів на мобільне навчання. Концепція можливостей доповненої реальності відкриває широкі перспективи для впровадження навчальних інновацій у всі форми організації освітнього процесу.
ГОТОВНІСТЬ СТУДЕНТІВ ДО ВИКОРИСТАННЯ ІКТ У НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ ВНЗ
(2015) Денисенко, В. В.; Вінник, М. О.; Тарасіч, Ю. Г.; Denysenko, V.; Vinnyk, М.; Tarasich, Y.
У статті аналізується проблема готовності студентів різних спеціальностей до використання інформаційних технологій у навчальному процесі вищого навчального закладу. Особлива увага приділяється сучасним процесам глобалізації та інформатизації вищої освіти як пріоритетним тенденціям розвитку сучасного українського суспільства. Експериментальні дані, що надаються в публікації, представляють порівняльну характеристику використання студентами різних напрямів та спеціальності підготовки інформаційних технологій під час навчання. Інформатизація освітнього процесу - один з основних пріоритетів у розвитку вищої школи, якісно новий етап для всієї системи вищої освіти, перспективний напрямок підвищення ефективності процесу навчання у вищому навчальному закладі. The article analyzes the problem of readiness of students of different specialties to use information technology in the educational process of higher education. Particular attention is paid to contemporary processes of globalization and informatization of higher education as a priority trends of modern Ukrainian society. Experimental data provided in the publication are comparative characteristics of the students using different specialty areas and preparation of information technologies in education. Computerization of the educational process - one of the main priorities in the development of higher education, a new stage for the entire higher education system, promising improvements in the direction of learning in higher education.
ГОТОВНІСТЬ СТУДЕНТІВ ДО ВИКОРИСТАННЯ ІКТ У НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ ВНЗ
(2015) Денисенко, В. В.; Вінник, М. О.; Тарасіч, Ю. Г.; Denysenko, V.; Vinnyk, M.; Tarasich, Yu.; Винник, М. А.; Тарасич, Ю. Г.
У статті аналізується проблема готовності студентів різних спеціальностей до використання інформаційних технологій у навчальному процесі вищого навчального закладу. Особлива увага приділяється сучасним процесам глобалізації та інформатизації вищої освіти як пріоритетним тенденціям розвитку сучасного українського суспільства. Експериментальні дані, що надаються в публікації, представляють порівняльну характеристику використання студентами різних напрямів та спеціальності підготовки інформаційних технологій під час навчання. Інформатизація освітнього процесу - один з основних пріоритетів у розвитку вищої школи, якісно новий етап для всієї системи вищої освіти, перспективний напрямок підвищення ефективності процесу навчання у вищому навчальному закладі. В статье анализируется проблема готовности студентов разных специальностей к использованию информационных технологий в учебном процессе вуза. Особое внимание уделяется современным процессам глобализации и информатизации высшего образования как приоритетной тенденциям развития современного украинского общества. Экспериментальные данные, предоставляемые в публикации, представляют сравнительную характеристику использования студентами разных направлений и специальностей подготовки информационных технологий при обучении. Информатизация образовательного процесса - один из основных приоритетов в развитии высшей школы, качественно новый этап для всей системы высшего образования, перспективное направление повышения эффективности процесса обучения в высшем учебном заведении. The article analyzes the problem of readiness of students of different specialties to use information technology in the educational process of higher education. Particular attention is paid to contemporary processes of globalization and informatization of higher education as a priority trends of modern Ukrainian society. Experimental data provided in the publication are comparative characteristics of the students using different specialty areas and preparation of information technologies in education. Computerization of the educational process - one of the main priorities in the development of higher education, a new stage for the entire higher education system, promising improvements in the direction of learning in higher education.
РREPARING THE FUTURE EDUCATOR TO THE CREATION OF AUGMENTED REALITY EXCURSIONS IN LOCAL EDUCATIONAL ENVIRONMENTS
(2020) Борисенко, Н. М.; Денисенко, В. В.; Сидоренко, Н. І.; Гриценко, І. В.; Denysenko, V.; Borysenko, N.; Hrytsenko, I.; Sydorenko, N.
The article highlights the peculiarities of future teachers' preparation for the organization of augmented reality virtual excursions in educational institutions. The pedagogical conditions of preparing the future teachers in higher education institutions for virtual tours as an important form of the educational process are substantiated. The pedagogical conditions and conducting such excursions of augmented reality in local educational environments are found out on the basis of BYOD concept. The differences, advantages and disadvantages of virtual, augmented and mixed reality excursions in the educational process of pedagogical institutions are also analysed. The ways of realization of the offered approach are presented, in particular creation of the routes of excursions in education by means of QR codes, which extends the boundaries of conducting excursions in space and in time, makes this form of training more flexible and systematic. The stages and peculiarities of creation the excursion routes in local environments of educational institutions were grounded, the method of diagnostics of certain aspects of students' knowledge about the conditions of the creation of virtual excursions in local educational environments is presented. Attention is paid to the importance of future teachers' media education as they will design the educational environments including modern informative and pedagogical innovations, and the logic of the evolutionary change of computerized textbooks and online educational resources for mobile learning is proved. The concept of augmented reality opportunities opens wide prospects for the introduction of learning innovations in all forms of educational process organization. У статті висвітлено особливості підготовки майбутніх педагогів до організації віртуальних екскурсій доповненої реальності в освітньому процесі закладів освіти. Обґрунтовано умови підготовки майбутніх педагогів до віртуальних екскурсій як важливої форми освітнього процесу. З’ясовано педагогічні умови проведення та розробки екскурсій доповненої реальності в локальних освітніх середовищах на основі концепції BYOD. Також виділено відмінності, переваги та недоліки екскурсій віртуальної, доповненої та змішаної реальності в освітньому процесі педагогічних закладів. Наведено шляхи реалізації запропонованого підходу, зокрема створення маршрутів екскурсій в освітньому просторі за допомогою QR-кодів, що розширює межі проведення екскурсії у просторі й у часі, робить цю форму організації навчання більш гнучкою і систематичною. Обґрунтовано етапи та особливості створення маршрутів екскурсій в локальних середовищах закладів освіти, подано методику діагностики окремих аспектів знань студентів про умови створення віртуальних екскурсій в локальних освітніх середовищах. Акцентовано увагу на значущості медіаосвітньої підготовки майбутніх учителів, покликаних проектувати освітні середовища із залученням сучасних інформаційних, педагогічних інновацій та доведено логічність еволюційної зміни комп'ютеризованих підручників та мережевих освітніх ресурсів на мобільне навчання. Концепція можливостей доповненої реальності відкриває широкі перспективи для впровадження навчальних інновацій у всі форми організації освітнього процесу.
СУЧАСНИЙ УРОК У ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ В КОНТЕКСТІ АКСІОЛОГІЧНОГО ПІДХОДУ
(2021) Гриценко, І. В.; Денисенко, В. В.; Grytsenko, I.; Denysenko, V.
Цілісний педагогічний процес розвитку молодших школярів пов’язує системно-розвиваючий, естетичний та аксіологічний компоненти. Фундаментальним є аксіологічний або ціннісно-змістовий компонент, зміст якого полягає у спрямованості навчального процесу на формування в учнів системи ціннісних рієнтацій, що відповідають гуманістичній парадигмі освіти та адекватні потребам сьогодення. Метою статті є аналіз теоретичних аспектів сучасного уроку в початковій школі у контексті аксіологічного підходу. З’ясовано, що реалізація аксіологічного підходу передбачає виховання у молодших школярів позитивного ставлення до нових ідей і можливостей; толерантності до існування протилежних думок і уявлень; прагнення до самоосвіти впродовж життя; до оптимістичного сприйняття об’єктивної реальності. Акцентовано увагу, що для гармонійного розвитку учня необхідно, щоб партнерські взаємовідносини між усіма учасниками освітнього процесу були направлені на відкрите та щире спілкування, яке утверджує морально-етичні, соціальноправові та особистісно-орієнтовані цінності. Зазначено, що на практиці існує аксіологічне «ядро» кожної навчальної дисципліни, в якому загальнолюдські цінності пов’язані із предметним аспектом із урахуванням його місця в навчальному процесі. Обґрунтовано, що сучасний урок характеризується підвищеною мовною активністю учнів, а не вчителів. Виділено низку продуктивних завдань, які стимулюють пізнавальну діяльність учнів і фактично підтверджують їх в якості суб’єктів власної діяльності: формулювання питань за темою уроку; складання завдань на обрану тему; вибір завдань із низки запропонованих для практики розвитку навичок чи вмінь. З’ясовано, що начальний процес у початковій школі здійснюється завдяки спільній діяльності дітей і вчителів, що дає дитині досвід моральної поведінки в групі і самостійної інтелектуальної діяльності, безцінний досвід самовизначення, вибору і самореалізації. У цьому контексті сучасний урок розглядається як пошук нового змісту та способів його розуміння, самопізнання цього нового, його розуміння і практичне застосування. The integral pedagogical process of development of junior schoolchildren connects system-developing, aesthetic and axiological components. Fundamental is the axiological or value-content component, the content of which is the focus of the educational process on the formation of students' value orientations that meet the humanistic paradigm of education and adequate to the needs of today. The aim of the article is to analyze the theoretical aspects of the modern lesson in primary school in the context of the axiological approach. It was found that the implementation of the axiological approach involves the education of younger students a positive attitude to new ideas and opportunities; tolerance for the existence of opposing opinions and ideas; desire for lifelong self-education; to an optimistic perception of objective reality. Emphasis is placed on the fact that for the harmonious development of the student it is necessary that the partnership between all participants in the educational process be aimed at open and sincere communication, which affirms the moral and ethical, social and legal and personality-oriented values. It is noted that in practice there is an axiological «core» of each discipline, in which universal values are related to the subject aspect, taking into account its place in the educational process. It is substantiated that the modern lesson is characterized by increased language activity of students, not teachers. There are a number of productive tasks that stimulate the cognitive activity of students and actually confirm them as subjects of their own activities: formulation of questions on the topic of the lesson; drawing up tasks on the chosen topic; selection of tasks from a number of skills or abilities proposed for practice. It was found that the initial process in primary school is carried out through the joint activities of children and teachers, which gives the child the experience of moral behavior in a group and independent intellectual activity, invaluable experience of selfdetermination, choice and self-realization. In this context, the modern lesson is seen as a search for new content and ways to understand it, self-knowledge of this new, its understanding and practical application.