Browsing by Author "Dobrovolska, N."

Now showing 1 - 2 of 2

COMPARATIVE RESEARCH ON CREATIVITY IN JUNIORS' MOTIVATION STRUCTURE
(2025) Popovych, I. S.; Unhurian, N.; Varnava, U.; Bilosevych, I.; Soroka, O.; Dobrovolska, N.; Hoian, I.; Попович, І. С.
The aim of this study was to perform theoretical–empirical research into the psychological parameters of creativity within the motivation structure of junior athletes and to compare the findings by gender and sport. Methods: The research sample consisted of 90 junior athletes (45 males, 45 females), representing both team sports (volleyball, mini-football, football, and handball) and individual sports (Greco–Roman wrestling, artistic gymnastics, weightlifting, chess, and boxing). The sample was evenly split, with 45 athletes from each group. Junior athletes were trained at sports schools for children and youth in Ukraine, represented junior teams of professional clubs, and participated in national and international tournaments, achieving success in Ukrainian, European, and World championships. The following descriptive frequency characteristics were recorded by age: M = 17.39; SD = ±3.48; Мe = 17.50. Valid and reliable tools, tested in sports studies on junior samples, were applied to establish the parameters of creativity and motivation. Results. A statistically significant superiority of junior female athletes (Group 1) was found in two parameters of motivation: intrinsic motivation (U = 776.50; p = .049) and social status (U = 774.00; p = .046). No superiority was identified in the parameters of creativity. No statistically significant difference was found between the sample of juniors engaging in team sports (Group I) and the sample of juniors engaging in individual sports (Group II). The use of Spearman’s correlation coefficient (rs) allowed us to establish that the parameters of creativity are low-loaded with motivational intentions, and, correspondingly, juniors’ motivation is low-dependent on creativity. The comparison of two groups of the levels of creativity parameters (Group A and Group B) allowed us to identify a superiority in the parameters “extrinsic positive motivation” and “general activeness”, indicating the focus of creativity on the content component of competitive activity. There is a caveat that “comfort” is the most dependent parameter that can have a negative impact on the content component of competitive activity. Discussion and conclusions. It was substantiated that the research into the phenomenon and psychological content parameters of creativity in juniors’ motivation structure is a successful attempt to establish psychological correlations and find statistical differences in their motivation. Operationalization of the obtained results is significant in the context of a local competitive situation. It is recommended that the obtained statistical results and algorithms for establishing psychological correlations and finding differences be considered by subjects in sporting activities who work with junior athletes.
РОЗВИТОК ІНШОМОВЛЕННЄВИХ КОММУНІКАТИВНИХ НАВИЧОК В УМОВАХ ІНТЕРАКТИВНОГО ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА
(2018) Вереітіна, І. А.; Попель, О. В.; Добровольська, Н. Л.; Vereitina, I.; Popel, O.; Dobrovolska, N.
У статті розглянуто дидактичні питання розробки інтерактивних навчальних середовищ до вивчення дисципліни «Іноземна мова (за професійним спрямуванням)»у віртуальній чи доповненій реальності. Доведено, що таке середовище як засіб організації англомовної професійно зорієнтованої навчальної діяльності студентів носить активний характер, включає мультимедійні засоби, є фахово та комунікативно спрямованим курсом для вивчення іноземної мови та відповідає комбінованому типу комп’ютерних програм. Розглянуто питання комунікативної іншомовленнєвої компетенції майбутніх користувачів іноземної мови як мети навчання, що може бути реалізована за умови оволодіння такими видами мовленнєвої діяльності, як рецепція (сприймання), продукція, інтеракція (взаємодія) та медіація (посередництво). Наведено систему тренувальних вправ з урахуванням взаємодії комунікативних видів діяльності та розглянуто інструкції до їх виконання в умовах штучного (віртуального або доповненої реальності) інтерактивного освітнього середовища. Визначено основні інструменти, які повинні бути імплементовані у освітнє середовище до вивчення іноземної мови у закладі вищої освіти. В результаті проведеного експерименту виявлено, що із дев’яти вправ, направлених на розвиток іншомовленнєвих комунікативних навичок, п’ять із них повинні містити завдання до аудіювання, сім – до говоріння (монологічного й діалогічного) п’ять – до виконання письмових завдань, три – до читання, дві – вправи на медіацію (посередницькі). Така кількість комунікативних вправ у поєднанні з елементами комп’ютерних ігор, вбудованих у освітнє середовище, та можливостями для студентів самостійно конструювати деякі освітні елементи (відео, блоги, веб-сторінки, чати) забезпечують студентоцентричної моделі навчального процесу та необхідну його мотивацію. The article deals with the didactic issues of interactive learning environments development for ESP (English for special purposes) studying in virtual or augmented reality. It is proved that such educational environments as a means of students English-speaking professionally oriented educational activity organization has an active character, includes multimedia, is a professionally and communicatively designed course for ESP teaching and learning and corresponds to a combined type of computer programs. Issues of foreign language future users communicative language competence as a learning goal which can be realized on the condition of mastering in such types of speech activity as perception, production, interaction and mediation are considered. The system of training exercises is given taking into account the communicative activities interaction and instructions for their implementation into the conditions of an artificial (virtual or augmented reality) interactive educational environment are considered. The main instruments that should be implemented into the educational environment with the purpose of ESP study in a higher education establishment are identified. As a result of the experiment, it was revealed that out of nine exercises aimed at developing of ESP communication skills, five of them should contain tasks for listening, seven for speaking (monologic and dialogical), five for writing, three for reading, two of them should be on mediation. Such quantity of communicative exercises in combination with elements of computer games embedded in the educational environment and opportunities for students to design some educational elements (video, blogs, web pages, chats) independently provide a student-centric model of the learning process and have necessary motivation.