Browsing by Author "Duisenbayeva, A."

Now showing 1 - 2 of 2

PSYCHOLOGICAL CAUSES OF FATIGUE OF FOOTBALL PLAYERS
(2023) Shcherbak, T.; Popovych, I. S.; Kariyev, A.; Duisenbayeva, A.; Huzar, V.; Hoian, I.; Kyrychenko, K.; Попович, І. С.
The purpose of the research is to find out empirically and theoretically substantiate the psychological causes of football players’ fatigue. Methods. The ascertaining strategy of research and ranking of parameters has been applied. Valid and reliable psychodiagnostic methods have been used to measure parameters of professional maladjustment, self-assessment of psychophysiological state, differentiated assessment of performance, and the level of football players’ emotional burnout. Results. It was found that the high level of football player’s fatigue from the training-competitive cycle has been caused by a decrease in the efficiency of their psycho-functional systems: emotional changes (R=.920); a decrease in general activity (R=.810); a decrease in motivation to activity (R=.824); features of certain mental processes (R=.549); features of social interaction (R=.891). It has been shown that with a decrease in the indicators of the psychophysiological state, the feeling of fatigue increases: well-being (R=-.812); activity (R=-.840). As well as in relation to motivational factors of the appearance of fatigue: interest in sports (R=-.869); willingness to perform tasks (R=-.816). A statistically reliable inverse relationship has been established between all indicators of the psychophysiological state and predictors of fatigue: monotony, oversaturation, stress. It has been empirically established and explained that the drop in the level of football players’ performance, as a result of fatigue, can be caused by external negative influences: experiencing psycho-traumatic circumstances (R=.924); “being cornered” (R=.896); a desire to curtail professional activity: reduction of professional duties (R=.936); changes in team’s psychological climate: personal alienation (R=.924); changes in the emotional sphere: anxiety and depression (R=.882); inadequate selective emotional response (R=.867); emotional moral disorientation (R=.904); expansion of the sphere of emotional economy (R=.918); emotional deficit (R=.870); emotional alienation (R=.896). Discussion and conclusions. It has been summarized that football players with pronounced parameters of fatigue are much more often characterized by a deterioration in well-being, namely changes in the emotional sphere, a decrease in general activity and course of mental processes. At the same time, they are characterized by separate somatic vegetative disorders in sleep, peculiarities in social relations. In sports activities, they demonstrate reduced motivation and, accordingly, the lack of interest and motivation provokes a feeling of fatigue. It has been empirically found that the respondent football players with a pronounced feeling of fatigue demonstrate a high level of desire to stop their training and competition activities. These football players feel bored with monotonous, same-type activities and seek to change activity or diversify it.
PSYCHOLOGICAL CHARACTERISTICS OF THE BODY IMAGE OF MIDDLE-AGED WOMEN IN ORGANIZATION OF INTERPERSONAL INTERACTION
(2024) Duisenbayeva, A.; Kariyev, A.; Baimoldina, L.; Issayeva, Z.; Дуйсенбаєва, A.; Карієв, A.; Бай; Ісаєва, Ж.
The aim of the research is to identify psycho- logical characteristics of the body image of mid- dle-aged women in organization of interpersonal interaction. Methods. The research involved mid- dle-aged women of 30–43 years (n = 221). The de- scriptive frequency characteristics of the sample: M = 36.72; SD = ±6.71; Me = 37.00; Mo = 35.00. Valid and reliable questionnaires were used: “The Multidimensional Body-Self Relations Question- naire” (MBSRQ) (Cash, 2017); “The Body Image Questionnaire” (BIQ) (Skugarevskiy & Sivukha, 2006), “The Body Assessment” (BA) (Harris, 1969). “Fundamental Interpersonal Relationships Orientation–Behavior” (FIRO–B) (Schutz, 1959), “Diagnostics of Interpersonal Relationships” (DIR) (Leary, 1956). Retrospective analysis and generalization of scientific data on the research subject were used. The collected theoretical in- formation and empirical data were substantiated, explained and systematized. Results. It was found that the parameter “average value of satisfaction with body parts” (AVSBP) with the largest num- ber of significant correlations (three) – with au- thoritarianism (AT), egoism (EG) and aggressive- ness (AG) – is the most dependent parameter of the body image in the octant dimensions of the psychogram. The authoritarian type is the most dependent type of interpersonal interaction. It was established that the parameter “average val- ue of satisfaction with body parts” (AVSBP) with the largest number of significant correlations (two) – with inclusion (Iw) and control (Ce) – is the most dependent parameter of the body image in the dimensions of the parameters of interper- sonal interaction. Control (Ce) with three inverse significant correlations – with “health status as- sessment” (HSA), “average value of satisfaction with body parts” (AVSBP) and “average value of concern about overweight” (AVCO) – is the most dependent parameter of interpersonal interac- tion. Discussion and conclusions. Middle-aged women assess their health status quite highly and demonstrate concern about their appearance. This category of women seldom tries to disguise their weight, mainly having moderate and, to a lesser extent, low satisfaction with their body parts. The vast majority of middle-aged female re- spondents have an inadequate perception of their body which is a strong argument for dissatisfac- tion with their body. The hypothesis is confirmed, i.e. the correlation between middle-aged women’s satisfaction with their body and certain indicators of interpersonal interaction was established. The obtained results can be used for conducting more large-scale research on identifying factors of interpersonal interaction in other areas of psychology. Метою дослідження є виявлення психологічних особливостей образу власного тіла жінок середнього віку в організації міжособистісної взаємодії. Методи. У дослідженні взяли участь представниці жіночої статі середнього віку, від 30 до 43 років (n = 221). Описові частотні характеристика вибіркової сукупності: M = 36.72; SD = ±6.71; Me = 37.00; Mo = 35.00. Застосовано валідні й надійні опитувальники: “Багатомірний опитувальник іміджу власного тіла” (БОІВТ) (Cash, 2017); “Опитувальник образу власного тіла” (ООВТ) (Скугаревский, Сивуха, 2006), “Оцінка фігури” (ОФ) (Harris, 1969). “Фундаментальні міжособистісні від- носини Орієнтація–Поведінка” (ФМВО–П) (Schutz, 1959), “Діагностика міжособистісних відносин” (ДМВ) (Leary, 1956). Використано ретроспективне аналізування й узагальнення наукових відомостей досліджуваної проблеми, обґрунтування, пояснення й систематизацію отриманих теоретичних відомостей та емпіричних даних. Результати. З’ясовано, що найбільш залежним параметром образу власного тіла у вимірах октант психограми є параметр “середнє значення задоволеності частинами тіла” (СЗЧТ), який має найбільше достовірних зв’язків (три) – з авторитарністю (АВ), егоїстичністю (ЕГ) й агресивністю (АС). Найбільш залежним типом міжособистісної взаємодії є авторитарний тип. Зафіксовано, що найбільш залежним параметром образу власного тіла у вимірах параметрів міжособистісної взаємодії є “середнє значення задоволеності частинами тіла” (СЗЧТ), який має найбільше (два) достовірних зв’язки – з включеністю (Iw) і контролем (Се). Найбільш залежним параметром міжособистісної взаємодії є контроль (Се), який має три обернені достовірні зв’язки з “оцінкою стану здоров’я” (ОСЗ), “середнім значенням задоволеності частинами тіла” (СЗЧТ) й “cереднім значенням занепокоєння надмірною вагою” (СЗНВ). Дискусія і висновки. Жінки середнього віку досить високо оцінюють стан свого здоров’я, демонструють стурбованість власною зовнішністю. При цьому ця категорія жінок не завжди намагається маскувати свою вагу, маючи помірну й меншою мірою низьку задоволеність частинами власного тіла. Превалююча кількість респонденток жіночої вибірки середнього віку має неадекватне сприйняття власного тіла, що є вагомим аргументом незадоволеності своїм тілом. Гіпотезу підтверджено, тобто з’ясовано взаємозв’язок між задоволеністю власним тілом у жінок середнього віку та окремими показниками міжособистісної взаємодії. Отримані результати можуть бути використані для проведення більш масштабних досліджень у галузі з’ясування чинників міжособистісної взаємодії в інших галузях психології.