Browsing by Author "Gukalova, I. V."

Now showing 1 - 7 of 7

БЛАГОУСТРІЙ ПОБУТУ ЯК ОЗНАКА УРБАНІЗОВАНОСТІ РЕГІОНУ (НА ПРИКЛАДІ ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ)
(2017) Гукалова, І. В.; Омельченко, Н. В.; Gukalova, I. V.; Omelchenko, N. V.
У багатьох неурбанізованих регіонах України, особливо у пострадянський період, має місце так звана «незавершена» урбанізація. Це стосується, насамперед, малих міських поселень, які нерідко «консервують» сільські риси. Багатство ознак, за якими урбанізацію оцінюють з якісного погляду, дозволяє фахівцям розглядати житлові умови і наявність комунальної інфраструктури як важливі критерії у характеристиці реальної модернізованості побуту людей на певній території. Метою цієї статті є оцінка так званої «побутової» урбанізованості адміністративних утворень Херсонської області на підставі аналізу співвідношення міського і сільського житлового фонду (а отже, міської і сільської забудови), а також показників забезпеченості населення основними видами комунальної інфраструктури. У роботі були використані математико-статистичні, порівняльно-географічний, картографічний методи, авторами запропоновано методичну схему оцінки «побутової» урбанізованості. Аналіз дозволив зробити висновки про «недоурбанізованість» міського середовища у більшості адміністративних утворень Херсонської області, що суттєво корегує нинішню оцінку рівня їх урбанізації за часткою міського населення у бік його суттєвого зменшення. Во многих неурбанизированных регионах Украины, особенно в постсоветский период, имеет место так называемая «незавершенная» урбанизация. Это касается, прежде всего, малых городских поселений, нередко «консервирующих» сельские черты. Богатство признаков, по которым урбанизацию оценивают с качественной точки зрения, позволяет специалистам рассматривать жилищные условия и наличие коммунальной инфраструктуры в качестве важных критериев в характеристике реальной модернизированности быта людей на той или иной территории. Целью данной статьи является оценка так называемой «бытовой» урбанизированности административных территорий Херсонской области на основании анализа соотношения городского и сельского жилищного фонда (а значит – городской и сельской застройки), а также показателей обеспеченности населения основными видами коммунальной инфраструктуры. В работе использованы математико-статистические, сравнительно-географический, картографический методы, авторами предложена методическая схема оценки «бытовой» урбанизированности. Анализ позволил сделать выводы о «недоурбанизированности» городской среды в большинстве административных образований Херсонской области, что существенно корректирует сегодняшнюю оценку уровня их урбанизации по доле городского населения в сторону его существенного уменьшения. So called “incomplete urbanization” exists in many weakly urbanized regions of Ukraine, especially in the post-Soviet period. First of all it is about small-size urban settlements which often demonstrate “conservation” of rural characteristics. A number of characteristics, according to which urbanization is rated from a qualitative point of view, allows the specialists to determine the housing conditions and community infrastructure as the important criteria for real life modernization in a particular territory. The purpose of this article is to assess the so-called “amenity” urbanization of the administrative divisions of Kherson region based on an analysis of the ratio of urban and rural housing stock (it means urban and rural development) as well as indicators of the population’s availability to communal infrastructure. Mathematical and statistical, comparative geographical, cartographic methods were used in the research; the authors proposed a methodical scheme for assessing “amenity” urbanization. The analysis made it possible to draw conclusions about “unfinished urbanization” of the urban environment in most of the administrative divisions of the Kherson region. It substantially corrects today’s assessment of the level of urbanization by the share of the urban population in the direction of its significant decrease.
КАТЕГОРІЯ «УРБАНІЗАЦІЯ» У ПОНЯТІЙНІЙ ПЛОЩИНІ СОЦІАЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ ТА ІНШИХ НАУК
(2015) Гукалова, І. В.; Омельченко, Н. В.; Гукалова, И. В.; Омельченко, Н. В.; Gukalova, I. V.; Omelchenko, N. V.
У статті розглянуто підходи до змістовного тлумачення категорії «урбанізація» в межах різних наук. Виділено ті предметні аспекти, які найбільш важливі для розкриття урбанізації в рамках соціальної географії, проаналізовано визначення різних авторів. Запропоновано авторське визначення урбанізації, яке спирається на синтез виділених на основі багатьох підходів ознак цього складного і динамічного процесу. Каждая наука изучает урбанизацию со своей стороны, этим себя же и ограничивая, поэтому до сих пор не существует единого определения данной категории. Наибольший вклад в выявление сущностных признаков урбанизации сделан философами, экономистами, социологами и демографами, географы долгое время акцентировали свое внимание на территориально-морфологических аспектах развития городов. Изучение урбанизации как социально-географического процесса предполагает понимание динамики изменений не только форм расселения, но и самого населения, образа его жизни. В таком случае, урбанизация – это всесторонний процесс повышения значимости городов в жизни общества, результатом которого является относительное увеличение городского населения и формирование иерархической системы городских поселений как центров распространения городских образа, условий жизни населения и городской культуры в конкретных общественно-географических условиях. Purpose. Each science studies urbanization from its point of view. This is selflimiting factor, therefore there is no unified definition for this category till now . It would be necessary to analyze the different definitions of category “urbanization” for identifying which characteristics and features of this process are important for their research in social geography, from the standpoint of life style, environment and quality of life. Methodology. The methodological basis of systematization of definitions and conceptual clarifications are fundamental principles of the theory of social geography, the concept of human development and interdisciplinary classical methods (system analysis and synthesis, content analysis, etc.). Finding and Results. The greatest contribution to the identification of the essential features of urbanization was made by philosophers, economists, sociologists and demographers. Geographers have long studied urbanization with the attention to the territorial and morphological aspects of urban development. The study of urbanization as a socio-geographical process involves understanding the dynamics of change not only the forms of settlement network, but also the population, the style of human life. In this case, urbanization presents a comprehensive process of raising the role of cities in society, resulting in a relative increase of urban population and forming of the hierarchical system of urban settlements as centers of spread for urban way of life, urban living conditions and urban culture in the specific human-geographical conditions.
КОНСТРУКТИВНЫЙ ПОТЕНЦИАЛ ГЕОГРАФИЧЕСКИХ ЗНАНИЙ В РЕШЕНИИ ОБЩЕСТВЕННЫХ ЗАПРОСОВ И ПОТРЕБНОСТЕЙ
(2017) Мальчикова, Д. С.; Гукалова, И. В.; Malchykova, D. S.; Gukalova, I. V.; Гукалова, І. В.
В статье охарактеризован конструктивный потенциал современной географической науки, ее место в формировании научной картины мира. Более подробное внимание уделено роли современной общественной географии, рассмотрено ее развитие по основным современным направлениям, охарактеризовано состояние теоретико-методологического обеспечения изучения основных компонентов геопространства. This article describes the constructive potential of modern geographical science, its structure and the most important scientific principles, the place in shaping the scientific world. More attention is paid to the role of contemporary human geography, its development is considered as the main current trends, described the state of theoretical and methodological support for learning the basic components of geospace.
МІГРАЦІЯ В КОНТЕКСТІ ДЕВАЛЬВАЦІЇ МІСЦЯ ТА ЯКОСТІ ЖИТТЯ НАСЕЛЕННЯ: ПОСТАНОВКА ПРОБЛЕМ
(2016) Гукалова, І. В.; Гукалова, И. В.; Gukalova, I. V.
У статті обговорюються аспекти трансформації предметної сфери дослідження міграцій в гео- графії і суміжних науках. Розглянуто еволюцію проблемних та змістовних акцентів в оцінках мобільності населення як складного соціально-географічного процесу. Наголошено на потребах постановки нових завдань з вивчення соціальних, культурних, економічних та політичних пере- думов та наслідків міграції. В статье обсуждаются аспекты трансформации предметной сферы исследования миграций в географии и смежных науках. Рассматривается эволюция проблемных и содержательных акцентов в оценках мобильности населения как сложного социально-географического процесса. Указывается на необходимость постановки новых задач по изучению социальных, культурных, экономических и политических предпосылок и последствий миграции. The article discusses some aspects of the transformation of subject areas of migration studies in geography and related sciences. The evolution of the problem and meaningful focuses in estimates of population mobility as a complex socio-geographical process is considered. The necessity of setting new objectives for the study of social, cultural, economic and political preconditions and the effects of migration is underlined.
ОБЩЕСТВЕННО-ГЕОГРАФИЧЕСКИЙ АНАЛИЗ ЗАБОЛЕВАЕМОСТИ НАСЕЛЕНИЯ ХЕРСОНСКОЙ ОБЛАСТИ (УКРАИНА)
(2016) Моликевич, Р. С.; Гукалова, И. В.; Molikevich, R. S.; Gukalova, I. V.; Молікевич, Р. С.; Гукалова, І. В.
Рассматриваются проблемы заболеваемости населения Херсонской области. Проведено типизацию административно-территориальных единиц Херсонской области по показателям заболеваемости населения. The article overviews the problems of morbidity of the population of Kherson region; conducted the typing of administrative-territorial units of the Kherson region in terms of morbidity.
СОЦІАЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНІ АСПЕКТИ ІНТЕГРОВАНОГО МІСЬКОГО РОЗВИТКУ : УКРАЇНСЬКІ РЕАЛІЇ
(2018) Гукалова, І. В.; Gukalova, I. V.
Стаття присвячена становленню нової парадигми міського розвитку, згідно з якою місто має бути комфортним, безпечним, чистим, креативним і зручним для життя. Орієнтиром обирається стабільний і гармонійний розвиток міських поселень в їх взаємодії із сільською місцевістю на основі дієвої економіки, сталого відтворення людського потенціалу та його ефективної зайнято- сті, збільшення рівня і поліпшення якості життя населення, у т.ч. шляхом максимального вико- ристання інтегрального потенціалу території. Водночас, урбанізація є географічно специфічним процесом і її результати можуть бути зовсім різними відповідно до особливостей освоєння і роз- витку тієї чи іншої території. Розглянуто особливості і проблеми сучасного міського розвитку в Україні, які мають бути взяті до уваги при формуванні новітніх стратегій. Статья посвящена становлению новой парадигмы городского развития, согласно которой город должен быть комфортным, безопасным, чистым, креативным и удобным для жизни. Ориентиром избирается устойчивое и гармоничное развитие городских поселений в их взаимодействии с сель- ской местностью на основе действующей экономики, устойчивого воспроизводства человеческого потенциала и его эффективной занятости, повышения уровня и улучшения качества жизни насе- ления, в т.ч. за счет максимального использования интегрального потенциала территории. В то же время, урбанизация является географически специфичным процессом и ее результаты могут быть совершенно разными в соответствии с особенностями освоения и развития той или иной террито- рии. Рассмотрены особенности и проблемы современного городского развития в Украине, которые должны быть приняты во внимание при формировании новейших стратегий. The article focuses on the formation of a new paradigm of urban development, according to which the city should be comfortable, safe, clean, creative and comfortable for life. A reference point is chosen the sustainable and harmonious development of urban settlements in their interaction with rural space based on efficient, sustainable reproduction of human potential and its effective employment, increase the level and improve the quality of life, including through maximizing the use of the integral potential of the territory. At the same time, urbanization is a geographically specific process and its results can be quite different in accordance with the peculiarities of developing the territory. The features and problems of modern urban development in Ukraine are considered, which should be taken into account by forming of the newest strategies.
ІРИГАЦІЯ СТЕПОВИХ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ: ГЕОГРАФІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ КОАДАПТАЦІІ ПРИРОДИ І СУСПІЛЬСТВА (НА ПРИКЛАДІ ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ)
(2015) Гукалова, І. В.; Мальчикова, Д. С.; Пилипенко, І. О.; Гукалова, И. В.; Пилипенко, И. О.; Gukalova, I. V.; Malchykova, D. S.; Pylypenko, I. O.
У статті висвітлюються актуальні питання історії зрошування південних регіонів України, сучасні аспекти взаємозв’язку екологічних і соціальних наслідків масштабної іригації. Аналізується динаміка наявності і використання зрошуваних земель в її взаємозвязку із динамікою населення і людністю поселень у районах Херсонської області. Встановлено, що коефіцієнт кореляції між часткою зрошуваних земель у 2000-х рр. і відповідним за період з 1959 р. приростом населення в адміністративних районах Херсонської області є досить високим, що свідчить про прямий зв'язок динаміки розселення із територіальним поширенням зрошення. Підкреслюється роль фактору іригації у формуванні розселення у регіоні, його істотна роль у подальшому розвитку регіону з позицій підтримки демографічного балансу і соціальної безпеки. В статье освещаются актуальные вопросы истории орошения южных регионов Украины, современные аспекты взаимосвязи экологических и социальных последствий масштабной ирригации. Анализируется динамика наличия и использования орошаемых земель в ее взаимосвязи с динамикой населения и людностью поселений в районах Херсонской области. Установлено, что коэффициент корреляции между долей орошаемых земель в 2000-х гг. и соответствующим за период с 1959 г. приростом населения в административных районах Херсонской области довольно высокий, что свидетельствует о прямой связи динамики расселения с территориальным распространением орошения. Подчеркивается роль фактора ирригации в формировании расселения в регионе, его существенная роль в дальнейшем развитии региона с позиций поддержки демографического баланса и социальной безопасности. The present topic and its review on the example of Kherson region is determined by the exceptional importance of southern (steppe) regions of Ukraine in economic, agricultural, recreational, and, in last year, geopolitical context. Studying some aspects of the socio-ecological interactions is important to assess the impact of large-scale anthropogenic changes not only on the nature and the economy, but also on society, and in particular – on the distribution of the population. This article focuses on the following key points:  Balanced use of irrigated land area and supporting of irrigators is a fundamental part of the sustainable development of Kherson region.  Impacts of increasing irrigated land have potential adverse effects on nature in steppe regions. But socio-geographical and demographical changes resulting from land-use change and irrigation also need to be better understood.  Irrigation is the most important factor that contributed to the restructuring of the settlement system in Kherson region. There is a strong correlation between population changes and changes in the level of irrigation.  Irrigation is a key factor in the life of the rural population in Steppe regions and it should be maintained in a future. Even in economic crisis time and under conditions of water and energy saving it is possible to have recreation, irrigation and the environment living in harmony.