Browsing by Author "Halian, A."

Now showing 1 - 3 of 3

EMOTIONAL INTELLIGENCE IN THE STRUCTURE OF ADAPTATION PROCESS OF FUTURE HEALTHCARE PROFESSIONALS
(2020) Popovych, I. S.; Halian, A.; Halian, I.; Burlakova, I.; Shevchenko, R.; Lappo, V.; Zhigarenko, I.; Попович, І. С.; Галян, А. І.; Галян, І. М.; Бурлакова, І. А.; Шевченко, Р. П.; Лаппо, В. П.; Жигоренко, І. Є.
The study presents the empirical research on emotional intelligence as a factor of efficient adaptation of future healthcare professionals to their professional environment. It considers emotional intelligence as a complex construct of mental abilities related to handling emotional information and generating emotional experience of an individual. Cluster analysis is used to determine the levels of adaptiveness: high (16.59%), medium (38.57%) and low (44.84%). The study determines the indexes of intercorrelation of the components of social and psychological adaptation of the future healthcare professionals; it diagnoses the level of manifesting emotional intelligence in the future healthcare professionals with different levels of adaptiveness (р≤.05; р≤.01). The research focuses on the differences in the structure of emotional intelligence of well-adapted and badly-adapted future healthcare professionals (р≤.05; р≤.01) to their professional environment. The structure is represented by the content characteristics: understanding of one’s own emotions and other people’s emotions, managing one’s own emotions and other people’s emotions; emotional competence; emotional experience. The study proves that empathy, emotional competence and self-improvement are the factors ensuring an appropriate level of adaptation of future healthcare professionals to their professional environment. Емпірично досліджено емоційний інтелект як чинник ефективної адаптації майбутніх медичних працівників до професійного оточення. Розглянуто емоційний інтелект як складний конструкт ментальних здібностей, пов’язаних із оперуванням емоційною інформацією та формуванням емоційного досвіду суб’єкта. Кластерним аналізом визначено рівні адаптованості: високий (16.59%), середній (38.57%), низький (44.84%); визначено показники інтеркореляції компонентів соціально-психологічної адаптації майбутніх медичних працівників; діагностовано рівень прояву емоційного інтелекту у майбутніх медичних працівників з різними рівнями адаптованості (р≤.05; р≤.01). Констатовано відмінності у структурі емоційного інтелекту добре адаптованих та слабо адаптованих до професійного оточення майбутніх медичних працівників (р≤.05; р≤.01). Структура представлена змістовими характеристиками, серед яких: розуміння власних емоцій та емоцій інших людей, управління власними емоціями та емоціями інших людей; емоційною компетентністю; емоційним досвідом. Доведено, що співпереживання, емоційна компетентність та самовдосконалення є чинниками, які забезпечують належний рівень адаптації майбутніх медичних працівників до професійного оточення.
RELATIONSHIP BETWEEN EMOTIONAL INTELLIGENCE AND COPING STRATEGIES IN JUNIOR ATHLETES’ BEHAVIOR DURING EXTREME COMPETITIVE SITUATIONS
(2024) Halian, I.; Popovych, I. S.; Charkina, O.; Halian, A.; Danko, D.; Zaverukha, O.; Haponenko, L.; Kryzhanovskyi, O.; Попович, І. С.
This study investigated the relationship between emotional intelligence and coping strategies among 132 junior athletes during extreme competitive situations. Methods: Valid psychodiagnostic methodologies were employed, along with descriptive statistics, normality tests (Kolmogorov–Smirnov and Shapiro–Wilk), regression analysis, and statistical significance coefficients. Results: The study revealed a significant relationship between emotional intelligence and coping strategies in extreme competitive environments. Results highlighted the importance of emotional intelligence as a key factor in understanding and managing both personal and others’ emotions, contributing to psychological well-being. Junior athletes demonstrated moderate levels of interpersonal abilities, specifically in empathy (M = 9.23 ± .494; SD = 5.681) and understanding others’ emotions (M = 8.10 ± .561; SD = 6.449). Junior athletes’ intrapsychic skills are at a low level (“emotional awareness” (М = 10.32 ± .489; SD = 5.322); “self-motivation” (М = 5.95 ± .621; SD = 7.133); and “managing emotions” (М = 1.76 ± .705; SD = 8.097). Differences in the manifestation of junior athletes’ emotional intelligence were identified by gender. In particular, statistically significant differences were found on the following scales of emotional intelligence: “emotional awareness” (t = -1,95; p = .049; d = -.570), “managing emotions” (t = 2.392; p = .018; d = .699), and “empathy” (t = -2.356; p = .02; d = -.688). The preference for problem-oriented coping and avoidance-oriented coping in choosing the method for dealing with extreme situations was found. A regression model (F = 43.581; p = 000) for problem-oriented coping which accounts for more than 50.00% of the data variance (R2 = .505; p = .005) was determined. The model included such predictors as “recognizing others’ emotions” (β = .296; t = 3.463; p = .001), “self-motivation” (β = .306; t = 3.696; p = .000), and “emotional awareness” (β = .230; t = 2.845; p = .005). Statistically significant differences between junior female and male athletes were identified by “emotion-oriented coping” (t = -2.644; p = .009; d = -.772). Discussion and conclusions: The decisive role of the predictor “recognizing others’ emotions” in using “problem-oriented coping” was observed. “Self-motivation” and “emotional awareness” accompany this predictor. Research into the impact of regulatory characteristics of the individual as a factor of the effectiveness of coping strategies for managing stress in uncertain and difficult situations is deemed promising.
Stress Resistance in the Situation of Uncertainty as a Factor of Development of Adaptive Ability of Medical Personnel
(2021) Halian, A.; Halian, I.; Popovych, I. S.; Zavatskyi, Y.; Semenov, O.; Semenova, N.; Галян, А. І.; Галян, І. М.; Попович, І. С.; Завацький, Ю. А.; Семенов, О. С.; Семенова, Н. I.
Aim. The aim of the study is to perform psychological and psychophysiological analysis of the features of stress resistance that provide adaptation of medical personnel in the situation of uncertainty. Materials and methods. The study involved: 125 students of III and IV years of study majoring in “Treatment” and “Nursing”; 95 internship doctors 2-3 years of training in various specializations. 36.84% of the total numbers of studied internship doctors were those whose specialization is characterized by an increased level of stress. Methods: correlation analysis, tests with standardized questionnaires. Result. It was found that the manifestation of open, direct aggression by respondents is an acceptable strategy of interaction, which does not significantly affect adaptability. It has been studied that hostility, as an internal directive of the personality, is often not observed externally and determines the decrease in emotional comfort and violation of adaptation. Conclusions. It is proved that adaptive activity as a system-forming factor is accompanied by a number of psychological, biological and social processes and collectively forms the stress resistance of the personality. It is indicated that the immune system is an important part of the functional systems that form the biological factor of functional diagnosis at the stage of low stress resistance and borderline disorders. It is noted that it is appropriate to use functional diagnosis as a basis for diagnosing a person’s mental state in the development of stress resistance. Метою дослідження є психологічним та психофізіологічним аналізом особливостей стресостійкості, що забезпечують адаптацію медичних працівників в ситуації невизначеності (n=125). Матеріали і методи: кореляційний аналіз, тести зі стандартизованими анкетами. Результати: Встановлено, що прояв відкритої, прямої агресії респондентами є прийнятною стратегією взаємодії, яка суттєво не впливає на адаптованість. Досліджено, що ворожість, як внутрішня настанова особистості, часто не простежується зовні, детермінує зниження емоційного комфорту і порушення адаптації. Констатовано, що емоційна задоволеність ситуацією і своїм становищем у ній може детермінувати відчуття псевдоадаптації. Висновки: Доказано, що адаптаційна діяльність як системотвірний фактор супроводжується низкою психологічних, біологічних та соціальних процесів, сукупно формуючи стресостійкість особистості. Окреслено, що імунна система є важливою ланкою функціональних систем, що формують біологічний чинник функціонального діагнозу на етапі низької стресостійкості та межових розладів. Зазначено, що у роботі з розвитку стресостійкості доречним є застосування функціонального діагнозу як основи діагностики психічного стану людини. Констатовано, що вивчення зв’язку між окремими видами дисфункційних станів і порушенням імунологічних параметрів може служити підставою для диференційованого підходу в психопрофілактиці стресостійкості особистості.