Browsing by Author "Halian, I. M."

Now showing 1 - 6 of 6

Communicative Competence in Training Future Language and Literature Teachers
(2020) Popovych, I. S.; Halian, I. M.; Halian, O. I.; Gusak, L. Ye.; Bokshan, H. I.; Попович, І. С.; Бокшань, Г.; Гусак, Л.; Галян, О.; Галян, І.
The purpose of the paper is to present the empirical research on the components of communicative competence of future language and literature teachers during their studies at a higher education institution. The need for communication is considered as a basic one in the development of an individual as a social subject of behavior. The study substantiates that interaction with others, emotional and confidential communication is a factor of personality development, the means of improving communicative competence. The research methods: tests with standardized questionnaires and factor analysis. The study examines communicative competence as an element of professional training of future language and literature teachers. Factor analysis was used to determine the structure of communicative competence of future language and literature teachers. The following factor structure was established: (85.54%): F1 “ Communicative intolerance ” (4.069; 23.94%), F2 “ Communicative dominance ” (2.491; 14.65%), F3 “ Communicative anxiety ” (2.219; 13.05%), F4 “ Ethno-social compromise ” (2.119; 12.47%), F5 “ Communicative helplessness ” (1.822; 10.72%), F6 “ Need for communication ” (1.820; 10.71%). The research determines that in the structure of communicative competence of future language and literature teachers communicative tolerance reflects the need and content of communication and the willingness to communicate with others. The paper substantiates that a low level of communicative tolerance is an incentive for selfdevelopment in perceptive and interactive areas. It emphasizes that affiliation motivation is an important component of developing communicative tolerance at the stage of professional training at a higher education institution. The study shows that an individual’s need for affiliation during studies in a higher education institution is blocked by fear of rejection, causing different types of communicative intolerance. Метою статті є емпіричне дослідження компонентів комунікативної компетентності майбутніх педагогів-філологів на етапі їхнього навчання в закладі вищої освіти. Потреба у спілкуванні розглянута як базова у розвитку людини як соціального суб’єкта поведінки. Обґрунтовано, що взаємодія з оточенням, емоційно-довірливе спілкування є чинником особистісного зростання, засобом формування комунікативної компетентності. Методи дослідження: тести зі стандартизованими анкетами та факторний аналіз. Емпірично досліджено комунікативну компетентність як елемент фахової підготовки майбутніх педагогів-філологів. Факторним аналізом визначено структура комунікативної компетентності майбутніх педагогів-філологів. Встановлено таку факторну структуру (85.54%): F1 “Комунікативна інтолерантність” (4.069; 23.94%), F2 “Комунікативна домінантність” (2.491; 14.65%), F3 “Комунікативна тривожність” (2.219; 13.05%), F4 “Етносоціальний компроміс” (2.119; 12.47%), F5 “Комунікативна безпорадність” (1.822; 10.72%), F6 “Потреба у спілкуванні” (1.820; 10.71%). Встановлено, що у структурі комунікативної компетентності майбутніх педагогів-філологів комунікативна толерантність відображає потребу і зміст комунікації, бажання комунікувати з оточенням. Обґрунтовано, що низький рівень комунікативної толерантності є поштовхом до саморозвитку в перцептивній та інтерактивній площині. Зазначено, що мотивація афіліації є важливим компонентом розвитку комунікативної толерантності на етапі навчання у закладі вищої освіти. Показано, що внутрішня потреба особистості в афіліації під час навчання у закладі вищої освіти блокується страхом неприйняття, викликаючи різні форми комунікативної інтолерантності.
CORRELATION OF THE COACH’S QUALITIES AND JUNIOR ATHLETES’ SELF-EFFICACY
(2023) Halian, I. M.; Popovych, I. S.; Vovk, V.; Kariyev, A.; Poleshchuk, L.; Halian, O.; Попович, І. С.
The purpose is to examine correlations between the coach’s personal and professional qualities and junior athletes with different levels of self-efficacy (n=103). Methods: correlation and cluster analyses, valid psychodiagnostic methods, coefficients for establishing statistical significance. Results. Self-efficacy was studied as a factor of successfulness in sporting activities and an indispensable component of professional training for junior athletes. The meaning of “subject activity” (SA) and “interpersonal communication” (IC) as components of junior athletes’ self-efficacy was examined. A statistically significant correlation (p<.05; p<.01) of the coach’s qualities and SA (t = -11.905; p=.000) and IC (t = -2.222; p=.040) was established. There were statistically significant differences in manifestation of self-efficacy of the junior athletes in Group 1 and Group 2 by scale SA (t = -11.905; p=.000); Group I and Group II by scale IC (t = -2.222, p=.040). The research shows that athletes’ evaluation of the coach’s personal and professional qualities is an important factor in the formation of selfefficacy both in the area of “subject activity” and in the area “interpersonal communication”. Junior athletes with a high level of self-efficacy by the criterion SA (Group 1) and IC (Group I) evaluate the coach’s personal and professional qualities at a high level by the following parameters: the gnostic parameter (М1=5.78±.66; М2=5.00±.866); the emotional parameter (М1=6.22±1.98; М2=7.33±.707); the behavioral parameter (М1=6.56±1.59; М2=6.8±1.33). Junior athletes with a low level of self-efficacy by the criterion SA (Group 2) and IC (Group ІІ) evaluated the coach’s role in their success in the following way: the gnostic parameter (М1=3.64±.505; М2=4.27±.1.42); the emotional parameter (М1=5.22±1.37; М2=4.18±.603); the behavioral parameter (М1=5.0±1.48; М2=4.64±.1.12). Pearson’s (R) correlation analysis allowed finding that evaluation of the coach’s professional qualities (R= 259; p<.01) and relationships between junior athletes and the coach (R=.178; p<.05) are important for the formation of self-efficacy related to sport qualification upgrading SA. The development of self-efficacy related to interpersonal communication IC depends on affection for the coach’s personality (R=.301; p<.01) and real relationships between junior athletes and the coach (R=.261; p<.01). Conclusions. It is generalized that the understanding of the role of the coach’s personal and professional qualities in increasing self-efficacy will contribute to better organization of sports pedagogical process, the development of skills in mutual constructive activity for achieving high sport results. Research on relationships “coachathletes” is considered to be promising in the context of improving the coach’s qualification and the formation of “team self-efficacy” in young athletes.
Modern research of the representatives of psychological sciences
(2019) Blynova, O. Ye.; Bystrova, Yu. O.; Halian, I. M.; Kikinezhdi, O. M.; Блинова, О. Є.
SENSORY REGULATION OF FUTURE TEACHERS IN A SITUATION OF UNCERTAINTY
(2020) Popovych, I. S.; Halian, I. M.; Halian, O. I.; Burlakova, I. A.; Serbin, Iy. V.; Toba, M. V.; Buhaiova, N. M.; Bokhonkova, Yu. A.; Попович, І. С.; Галян, І. М; Галян, О. І.; Бурлакова, І. А.; Сербін, Ю. В.; Тоба, М. В.; Бугайова, Н. М.; Бохонкова, Ю. О.
The aim is an empirical study of the sensory regulation of future teachers in a situation of uncertainty (n=153). A Four-factor structure of sensory regulation (67.139%) was formed: F1, “Value-sensory evaluation of the situation” (31.774%), F2, “Super situationality of evaluation” (18.936%), F3, “Reducing the emotional situation” (9.536%) and F4, “Positive understanding of the situation” (6.893%). Understanding the structure of sensory regulation will help future teachers to control their mental state in a situation of uncertainty. Сенсова регуляція зумовлює організацію поведінки особистості в ситуації невизначеності. Сенсова регуляція базується на життєвих цінностях та сенсах, сприяє аналізуванню власного життєвого сценарію. Метою є емпіричне дослідження сенсової регуляції майбутніх педагогів у ситуації невизначеності (n=153). Побудовано чотирьохфакторну структуру сенсової регуляції (67.139%): F1 “Ціннісно-сенсова оцінка ситуації” (31.774%), F2 “Надситуативність оцінки” (18.936%), F3 “Зниження емоційності ситуації” (9.536%) і F4 “Позитивне осмислення ситуації” (6.893%). Розуміння структури сенсової регуляції допоможе майбутніми педагогам регулювати свій психічний стан в ситуації невизначеності.
THE PSYCHOLOGICAL FACTORS OF DETERMINATION OF THE LABOUR MIGRANTS' ADAPTATION STRATEGIES IN THE COUNTRY OF EMPLOYMENT
(2019) Blynova, O. Ye.; Bystrova, Yu. O.; Halian, I. M.; Kikinezhdi, O. M.; Блинова, О. Є.
The article deals with the problem of the psychological factors of determination of the adaptation strategies of the Ukrainian labor migrants abroad. On the basis of the empirical research, it has been proved, that such strategies of acculturation of the labor migrants in a foreign cultural environment, such as integration and assimilation, contribute to resolving the crisis of the personal and social identity; the strategy of marginalization leads to an intensification of the crisis. An important factor in preserving of the Ukrainian labor migrants' professional identity is the employment abroad by their specialty at a permanent work, that provides the opportunities for professional growth, satisfaction with their own self-realization, awareness of professional perspectives. In turn, a greater probability of getting a permanent work abroad and satisfaction with work are determined by the following personal qualities of the labor migrants: internality, self-control, conscientiousness, organization, responsibility, extraversion, openness to experience.
THE ROLE OF PROPAGANDA IN THE FORMATION OF PERSONAL SEMANTIC CONSTRUCTS РОЛЬ ПРОПАГАНДИ У ФОРМУВАННІ СМИСЛОВИХ КОНСТРУКТІВ ОСОБИСТОСТІ
(2022) Halian, I. M.; Галян, І. М.
The purpose of the publication is to analyze particular mechanisms and means of russian propaganda as a technology of information and psychological influence and peculiarities of its implementation in the Russia- Ukraine war. The research method is theoretical analysis, which specifies some of the mechanisms of changing personal semantic constructs used by Russian propaganda in information and semantic warfare. Results. The development state of the issue of informational and psychological influence by representatives of sociology, psychology and journalism was described. The features of propaganda as a tool of information and semantic warfare were highlighted, and the factors of its success in the Russian-speaking environment were distinguished. Some propaganda mechanisms for changing semantic constructs of personality were elucidated. Potential ways to counter propaganda in Ukrainian society were proposed. Conclusions. Information- semantic warfare seeks the misinterpretation of facts, the destruction of reality, and the impact on the consciousness of recipients to form the desired public opinion. The effectiveness of propaganda depends on the willingness of people to conceive relevant narratives. The instrument of semantic war is propaganda, which strives to provide a person with a sense of “ontological security”. Propaganda tends to “stabilize” the unsustainable sense of ontological security in citizens through its narratives which “help” them get on with their everyday routine and thus find made-up clichés which create a sense of security. An appeal to ethnicity in russian propaganda is the mechanism for changing semantic constructs. By dominating man, it generates collective irresponsibility and is the basis for the development of the Nazi social consciousness inherent in russia. Counterpropaganda entails the provision of truthful information, intellectual discussions, developed autonomous critical thinking, etc. Метою публікації є аналізування деяких механіз- мів та засобів російської пропаганди як технології інформаційно-психологічного впливу та особли- востей її реалізації в умовах російсько-української війни. Методом дослідження є теоретичне аналізу- вання, що уможливило розуміння деяких механіз- мів зміни смислових конструктів особистості, що застосовуються російською пропагандою в інфор- маційно-смисловій війні. Результати. Описано стан розвитку проблеми інформаційно-психологічного впливу представниками соціології, психології та журналістики. Висвітлено особливості пропа- ганди як інструменту інформаційно-смислової війни, виокремлено чинники її успіху в російсько- мовному середовищі. Розкрито деякі механізми зміни смислових конструктів особистості засобами пропаганди. Запропоновано можливі шляхи про- тидії пропаганді в українському суспільстві. Висновки. Інформаційно-смислова війна спрямована на зміну інтерпретацій фактів, на деструкцію реаль- ності, вплив на свідомість реципієнтів задля фор- мування необхідної суспільної думки. Ефектив- ність пропаганди залежить від готовності людей сприймати відповідні наративи. Інструментом смислової війни є пропаганда, що прагне забез- печити людині відчуття “онтологічної безпеки”. Нестійке почуття онтологічної безпеки у грома- дян пропаганда прагне “стабілізувати” власними наративами, що “допомагає” їм повернутися до звичної рутинності, а відтак віднайти готові кліше, які створюють відчуття захищеності. Механізмом зміни смислових конструктів в російській пропа- ганді є апелювання до етнічності. Домінуючи над особистістю вона породжує колективну безвідпо- відальність та є підґрунтям для розвитку властивої росії нацистської суспільної свідомості. Протидією пропаганді є подача правдивої інформації, інтелектуальні дискусії, розвинене автономне критичне мислення тощо.