Browsing by Author "Halian, O."

Now showing 1 - 6 of 6

COPING STRATEGIES IN THE BEHAVIORAL MODELS OF YOUTH IN MARTIAL LAW CONDITIONS
(2024) Halian, I.; Halian, O.; Myshchyshyn, M.; Галян, І.; Галян, О.; Мищишин, М.
The purpose of the study is to reveal the relationship between the manifestation of anxiety in youth and the coping strategies they use to overcome objectively and subjectively difficult life situations. Methods. The “Spielberger State-Trait Anxiety Inventory” (STAI) was used to determine the level of reactive and personal anxiety. Possible reactions to anxious and stressful situations were studied using the questionnaire “Coping Inventory for Stressful Situations” (CISS) (Parker & Endler, 1992). Statistical analysis methods included descriptive statistics methods, correlation analysis (Pearson), differentiation criteria (Student’s t-test, Fisher’s F-test, and eta-squared), and discriminant analysis with stepwise variable inclusion. The study sample consisted of 132 individuals aged 18–23. Results. The study diagnosed high levels of reactive (M = 53.42; SD = 12.103) and personal (M = 49.942; SD = 10.068) anxiety in the youth (overall sample). Differences in anxiety (t = 2.571; p < .05; d = .316) were statistically significant. Additionally, differences were found in the manifestation of personal (t = -3.902; p < .01; d = -1.140) and situational anxiety (t = -3.510; p < .01; d = -1.019) among men (M = 40.08; SD = 8.251) and women (M = 50.97; SD = 9.685). Young people (overall sample) use “avoidance” coping (M = 53.42; SD = 8.895) and problem-focused coping (M = 52.70; SD = 8.341). However, women (M = 48.13; SD = 10.911) compared to men (M = 39.69; SD = 8.149) are more likely to use emotion- focused coping (t = -2.644; p < .01; d = -.772). A direct correlation between personal anxiety and emotion-focused coping (R = .744; p < .01; R2 = .553) and an inverse correlation with problem- focused coping (R = -.276; p < .01; R2 = .076) were found. Situational anxiety is directly correlated with emotion-focused coping (R = .597; p < .01; R2 = .356). Discussion and conclusions. The relationship between personal and situational anxiety in young people and defensive coping strategies (emotion-focused coping) was established. No statistically significant differences were found in problem-focused coping and avoidance-oriented coping. The results of the discriminant analysis showed the dominance of emotional coping, which accompanies both personal and situational anxiety. This negatively affects not only the success of activities but is also accompanied by physiological problems, reducing the quality of life and mental well-being of young people. Метою дослідження є розкриття зв’язку між виявом тривожності в молоді та копінг- стратегіями, якими вони долають об’єктивно й суб’єктивно складні ситуації життєздійснення. Методи. Для визначення рівня прояву реактивної й особистісної тривожності використано опитувальник “Шкала тривоги Спілбергера (State-Trait Anxiety Inventory, (STAI)”. Можливі реакції на тривожні та стресові ситуації вивчали за допомогою опитувальника “Копінг-поведінка в стресових ситуаціях (CISS)” (Parker, Endler, 1992). Для статистичного аналізу використано: методи описової статистики; кореляційний аналіз (Пірсон); критерії розрізнення (t-Стьюдента, F-Фішера та ƞ2-ета-квадрат); дискримінантний аналіз із покроковим введенням змінних. Загальну вибірку дослідження склали 132 особи віком 18–23 роки. Результати. У досліджуваних молодих людей (загалом за вибіркою) діагностовано високий рівень прояву реактивної (М = 53.42; SD = 12.103) та особистісної (М=49.942; SD = 10.068) тривожності. Відмінності за критерієм “тривожність” (t = 2.571; р ˂ .05; d = .316) статистично значущі. Водночас виявлено відмінності щодо прояву у вибірці чоловіків (М = 40.08; SD = 8.251) і жінок (М = 50.97; SD = 9.685) особистісної (t = -3.902; р ˂ .01; d = -1.140) та ситуативної (t = -3.510; р ˂ .01; d = -1.019) тривожності. Молоді люди (загалом за вибіркою) застосовують копінг “уникнення” (М = 53.42; SD = 8.895) і копінг, орієнтований на проблему (М = 52.70; SD = 8.341). Проте жінки (М = 48.13; SD = 10.911) порівняно з чоловіками (М = 39.69; SD = 39.69) більш схильні до використання емоційно-орієнтованого копінгу (t = -2.644; р ˂ .01; d = -.772). Констатовано пряму кореляцію особистісної тривожності з емоційно-орієнтованим копінгом (R = .744; p ˂ .01; R2 = .553) й обернену – з показником проблемно-орієнтованого копінгу (R = -.276; p ˂ .01; R2 = .076). Ситуативна тривожність прямо корелює з емоційно- орієнтованим копінгом (R = .597; p ˂ .01; R2 = .356). Дискусія і висновки. Констатовано зв’язок особистісної й ситуативної тривожності молодих людей та захисних копінг-стратегій (емоційно-орієнтований копінг). За проблемно-орієнтованим копінгом і копінгом, орієнтованим на уникнення, статистично значущих відмінностей не виявлено. Результати дискримінантного аналізу засвідчили домінування емоційного копінгу, що супроводжує як особистісну, так і ситуативну тривожність. Це негативно позначається не лише на успішності діяльності, але й супроводжується фізіологічними проблемами, знижуючи якість життя та психічне благополуччя молодих людей.
CORRELATION OF THE COACH’S QUALITIES AND JUNIOR ATHLETES’ SELF-EFFICACY
(2023) Halian, I. M.; Popovych, I. S.; Vovk, V.; Kariyev, A.; Poleshchuk, L.; Halian, O.; Попович, І. С.
The purpose is to examine correlations between the coach’s personal and professional qualities and junior athletes with different levels of self-efficacy (n=103). Methods: correlation and cluster analyses, valid psychodiagnostic methods, coefficients for establishing statistical significance. Results. Self-efficacy was studied as a factor of successfulness in sporting activities and an indispensable component of professional training for junior athletes. The meaning of “subject activity” (SA) and “interpersonal communication” (IC) as components of junior athletes’ self-efficacy was examined. A statistically significant correlation (p<.05; p<.01) of the coach’s qualities and SA (t = -11.905; p=.000) and IC (t = -2.222; p=.040) was established. There were statistically significant differences in manifestation of self-efficacy of the junior athletes in Group 1 and Group 2 by scale SA (t = -11.905; p=.000); Group I and Group II by scale IC (t = -2.222, p=.040). The research shows that athletes’ evaluation of the coach’s personal and professional qualities is an important factor in the formation of selfefficacy both in the area of “subject activity” and in the area “interpersonal communication”. Junior athletes with a high level of self-efficacy by the criterion SA (Group 1) and IC (Group I) evaluate the coach’s personal and professional qualities at a high level by the following parameters: the gnostic parameter (М1=5.78±.66; М2=5.00±.866); the emotional parameter (М1=6.22±1.98; М2=7.33±.707); the behavioral parameter (М1=6.56±1.59; М2=6.8±1.33). Junior athletes with a low level of self-efficacy by the criterion SA (Group 2) and IC (Group ІІ) evaluated the coach’s role in their success in the following way: the gnostic parameter (М1=3.64±.505; М2=4.27±.1.42); the emotional parameter (М1=5.22±1.37; М2=4.18±.603); the behavioral parameter (М1=5.0±1.48; М2=4.64±.1.12). Pearson’s (R) correlation analysis allowed finding that evaluation of the coach’s professional qualities (R= 259; p<.01) and relationships between junior athletes and the coach (R=.178; p<.05) are important for the formation of self-efficacy related to sport qualification upgrading SA. The development of self-efficacy related to interpersonal communication IC depends on affection for the coach’s personality (R=.301; p<.01) and real relationships between junior athletes and the coach (R=.261; p<.01). Conclusions. It is generalized that the understanding of the role of the coach’s personal and professional qualities in increasing self-efficacy will contribute to better organization of sports pedagogical process, the development of skills in mutual constructive activity for achieving high sport results. Research on relationships “coachathletes” is considered to be promising in the context of improving the coach’s qualification and the formation of “team self-efficacy” in young athletes.
Research of the Motivational Mental States of Future Bachelors of the Faculty of Physical Education and Sports in the Educational Process
(2020) Popovych, I. S.; Halian, O.; Bokhonkova, Y.; Serbin, I.; Buhaiova, N.; Blyskun, O.; Yaremchuk, V.; Попович, І. С.; Галян, О.; Бохонкова, Ю.; Сербін, Ю.; Бугайова, Н.; Блискун, О.; Яремчук, В.
The purpose of the article is to research the motivational mental states of future bachelors of the Faculty of Physical Education and Sports, majoring in “Secondary Education (Physical Education)” and “Physical Education and Sports”. Motivational mental states are important regulators of educational, professional, sports, competitive activity of bachelors. Educators’ understanding of motivational mental states makes it possible to operationalize the tasks of educational and professional training of future Physical Education teachers and professional athletes. The research represents tests with standardized questionnaires and factor analysis of bachelor’s motivational mental states (n=232). The structure of motivational mental states is determined by factor analysis. Factor 1 “Cognitive ego-motivation” (24.28%) and Factor 3 “Analytical and synthetic” (9.99%) were found to be the main ones. The results obtained may be of interest to the heads of sports educational establishments that organize the educational process of bachelors, coaching staff, athletic directors, anyone involved in the education and training of bachelors-teachers of Physical Education, bachelors-athletes, as well as researchers of psychology and physical education. El objetivo del artículo es estudiar los estados mentales motivacionales de futuros licenciados de la Facultad de Educación Física y Deportes, que estudian en las especialidades “Educación Secundaria (Cultura Física)” y “Cultura Física y Deportes”. Los estados mentales motivacionales son los reguladores importantes de la actividad educativa, profesional, deportiva y competitiva de los licenciados. La comprensión del profesorado de los estados mentales motivacionales les permite operacionalizar la solución de los objetivos de la preparación educativa profesional de futuros profesores de educación física y deportistas profesionales. El estudio presenta los tests con cuestionarios estandartizados y el análisis factorial de los estados mentales motivacionales de licenciados (n=232). El análisis factorial determinó la estructura de los estados mentales motivacionales. Se estableció que el principal es el Factor 1 ”Ego-motivación cognitiva" (24.28%) y el Factor 3 “Motivación analítica de síntesis” (9.99%). Los resultados obtenidos pueden ser interesantes para los jefes de instituciones educativas deportivas que organizan el proceso educativo de licenciados, el equipo de entrenadores, los directores deportivos y para todos los que están relacionados con la formación y el entrenamiento de licenciados-profesores de educación física, licenciadosdeportistas, así que para los investigadores de la psicología de educación física y deportes. Метою статті є дослідження мотиваційних психічних станів майбутніх бакалаврів факультету фізичного виховання та спорту, які навчаються за спеціальностями “Середня освіта (Фізична культура)” і “Фізична культура і спорт”. Мотиваційні психічні стани є важливими регуляторами навчально-професійної, спортивної, змагальної діяльності бакалаврів. Розуміння освітянами мотиваційних психічних станів дозволяє операціоналізувати вирішення завдань навчально-професійної підготовки майбутніх вчителів фізичного виховання і професійних спортсменів. Дослідження представляє тести зі стандартизованими анкетами та факторний аналіз мотиваційних психічних станів бакалаврів (n=232). Факторним аналізом визначено структуру мотиваційних психічних станів. Встановлено, що основним є Factor 1 “Когнітивне его-мотивування” (24.28%) і Factor 3 “Аналітико-синтезне мотивування” (9.99%). Отримані результати можуть бути цікаві керівникам спортивних навчальних закладів, що організовують освітній процес бакалаврів, тренерському штабу, спортивним директорам, всім, хто має відношення до навчання і тренування бакалаврів-вчителів фізичного виховання, бакалаврів-спортсменів, а також дослідникам психології фізичного виховання і спорту.
RESEARCH ON PERSONALITY DETERMINANTS OF ATHLETES’ MENTAL EXHAUSTION DURING THE ONGOING COVID-19 PANDEMIC
(2021) Popovych, I.; Halian, I.; Halian, O.; Nosov, P.; Zinchenko, S.; Panok, V.; Попович, І. С.; Галян, І. М.; Галян, О. І.; Носов, П. С.; Зінченко, С. М.; Панок, В. Г.
Дослідження представляє теоретичне обґрунтування та кореляційне аналізування чинників, що складають зміст психологічної байдужості спортсменів різного рівня майстерності, що представляють індивідуальні та командні види спорту (n = 180). Метою є емпіричне дослідження особистісних якостей спортсменів, що допомагають долати психічне вигорання і блокують появу емоційної байдужості. Методи дослідження: кореляційне аналізування, валідний і надійний психодіагностичний інструментарій. Дослідження виконано у період прогресування пандемії COVID-19 і дозволило встановити низку закономірностей. Результати. Розвиток психічного вигорання у спортсменів детермінується різним рівнем прояву особистісних якостей та їх співвідношення у структурі особистості, а саме: особистісною тривожністю, самооцінкою, рівнем домагань, локус контролем та мотивацією досягнення успіху і уникнення невдач. Показано, що значущі розходження між рівнем домагань і самооцінкою у чоловіків (r = .38**), висока особистісна тривожність у чоловіків та жінок, що корелює з інтегральним показником психічного вигорання (r = .28**; r = 36**), якнайбільше сприяють появі психічної напруженості у багатьох спортсменів. З’ясовано, що події власного життя стають чинником психічного вигорання за умови домінування екстернального локус контролю. Вираженою ця особливість є у спортсменів-розрядників/майстрів командних видів спорту (r = .34**). Встановлено, що низький рівень прояву емоційного вигорання у спортсменів, які займаються командними видами спорту є наслідком значущості для них соціальної підтримки (r = -.38**). Підвищені вимоги щодо демонстрації успіху створюють для спортсменів-чоловіків психологічний тиск, який збільшує ймовірність появи у них психічного вигорання. Висновки. Отримані результати операціоналізують вирішення завдань професійної підготовки спортсменів. Розуміння суті психічного вигорання дозволяє вирішувати завдання зниження психологічної байдужості спортсменів. Перспективним видається дослідження ролі емоційного інтелекту в структурі психічного вигорання спортсменів. The research presents theoretical substantiation and correlation analysis of the factors causing emotional indifference in athletes with different levels of mastership, participating in individual and team sports (n = 180). The purpose is to carry out empirical research on athletes’ personality traits helping overcome mental exhaustion and prevent form emotional indifference. Research methods: correlation analysis, valid and reliable psycho-diagnostic instruments. The research was conducted during the ongoing COVID-19 pandemic and made it possible to find out a number of regularities. Results. The development of mental exhaustion in athletes is determined by a different level of manifestation of personality traits and their correlation in the structure of personality: anxiety, self-esteem, the level of aspirations, locus of control and motivation for achieving success and avoiding failures. The study shows that significant differences between the level of aspirations and selfesteem in the men (r = .38**), high anxiety in the men and women correlating with the integral index of mental exhaustion (r = .28**; r = 36**) mostly contribute to mental strain in many athletes. It finds out that the events of their personal lives become a factor of mental exhaustion provided that external locus of control prevails. This trait is pronounced in the athletes – Masters of team sports (r = .34**). The research determines that a low level of mental exhaustion in the athletes engaged in team sports is a consequence of the significance of social support (r = -.38**). High requirements for demonstrating success cause mental strain for the male athletes that increases probability of their mental exhaustion. Conclusions. The obtained results operationalize the process of solving the problems of professional training for athletes. Understanding the essence of mental exhaustion allows solving the problem of emotional indifference in athletes. Research on the role of emotional intelligence in the structure of athletes’ mental exhaustion is considereds to be very promising.
RESEARCH ON THE CORRELATION BETWEEN SUBJECTIVE CONTROL AND THE INDEXES OF STUDY PROGRESS OF BACHELORS OF THE FACULTY OF PHYSICAL EDUCATION AND SPORT
(2020) Popovych, I. S.; Halian, O.; Geiko, Ie.; Zaverukha, O.; Spytska, L.; Bokhonkova, Yu.; Fedyk, O.; Попович, І. С.; Галян, О.; Гейко, В.; Заверуха, О.; Стинська, Л.; Бохонкова, Ю.; Федик, О.
The purpose of the study is to examine the correlation between the psychological content parameters of subjective control and the indexes of study progress of the bachelors of the Faculty of physical education and sport It was established that there is no correlation between the psychological content parameters of subjective control (р<.05), and the knowledge quality in general education courses of the research students (р>.05). There is a quantitative and percent advantage of the indexes of the bachelors-teachers. We recommend implementing a flexible approach in organizing educational, training and competition processes of bachelors-sportsmen and applying combined variants taking into consideration the curricula, training schedules, maximum training loads and timetables of sportsmen’s participation in competitions. The obtained considerably lower indexes of internality in family relationships (M=33.12) and considerably higher indexes of internality concerning health and illness (M=18.22) of the bachelors-sportsmen are explained as subjective selfregulatory concentration of the bachelors-sportsmen on sport career and the aspiration for achieving sports results, in particular, individual or team achievements at the expense of psycho-physiological dominants, anthropological characteristics and health. The obtained results allow making local corrections to organizing and managing educational, training and competition processes at the stage of planning. El objetivo del artículo es investigar interrelaciones entre parámetros psicológicos sustanciales de control subjetivo e indicadores de éxito de los licenciados de la Facultad de Educación Física y Deportes. No se han establecido interrelaciones entre parámetros psicológicos sustanciales de control subjetivo (р<.05) e indicadores de éxito de enseñanza secundaria de los investigados (р>.05). Ha sido constatado el predominio cuantitativo y de porcentaje de la calidad de conocimientos entre los licenciados profesores. Se recomienda establecer flexibilidad en la organización de los procesos educativos, entrenamientos y competiciones de los licenciados deportistas, introducir opciones teniendo en cuenta planes de estudios, horarios de entrenamientos, volumen máximo de deporte adicional y planes de participación en las competiciones. Se han obtenido indicadores considerablemente bajos de internalidad en relaciones familiares (M=33.12) y significativamente altos - relacionados con la salud y enfermedades (M=18.22) de los licenciados deportistas, lo que se argumenta como la concentración de autorregulación subjetiva de los licenciados deportistas en la carrera deportiva e intención de garantizar un resultado deportivo por medio de dominantes psico-fisiológicos, datos antropocéntricos y salud. Los resultados empíricos obtenidos permiten realizar modificaciones locales en la organización y manejo de los procesos educativos, Метою статті є дослідження взаємозв’язків психологічних змістовних параметрів суб’єктного контролю з показниками успішності бакалаврів факультету фізичного виховання та спорту. Встановлено відсутність взаємозв’язків між психологічними змістовими параметрами суб’єктного контролю (р<.05) з якістю знань з загальноосвітньої підготовки досліджуваних (р>.05). Констатовано кількісну і відсоткову перевагу показників якості знань у бакалаврів-вчителів. Рекомендовано впроваджувати гнучкий підхід до організації освітнього, тренувального і змагального процесів бакалаврів-спортсменів, впроваджувати комбіновані варіанти з врахуванням освітніх планів, розкладів тренувань, пікових спортивних навантажень та планів участі спортсменів в змаганнях. Отримані значно нижчі показники інтернальності в сімейних стосунках (M=33.12) і значно вищі показники інтернальності стосовно здоров’я і хвороб (M=18.22) бакалаврів-спортсменів, аргументовано як суб’єктну саморегуляційну концентрацію бакалаврів-спортсменів на спортивній кар’єрі і прагненням за рахунок психо-фізіологічних домінант, антропоцентричних даних та здоров’я забезпечити спортивний результат. Отримані емпіричні результати дозволяють внести локальні корективи в організацію і керівництво освітнім, тренувальним та змагальним процесами на стадії планування.
TOLERANCE OF UNCERTAINTY AS A COMPONENT OF THE PROCESS OF LIFE-CREATION OF FUTURE EDUCATORS
(2020) Popovych, I. S.; Halian, O.; Machynska, N.; Lozynska, S.; Nos, L.; Derkach, Yu.; Prots, M.; Попович, І. С.; Мачинська, Н.; Галян, І.; Лозинська, С.; Нос, Л.; Деркач, Ю.; Проц, М.
The purpose is to present the empirical research on tolerance of uncertainty as a component of future educators’ life-creation process during their studies at higher education institutions. The study emphasizes that intolerance of uncertainty is developed because of inability to act without clearly determined guidelines, intention to receive utmost clarity in ambiguous situations and inclination to avoid uncertainty. The study empirically investigates tolerance of uncertainty as a component of the process of life-long learning of future educators. The results show that intention for self-expression; independence and autonomy are not considered as personal growth by the respondents. Factor analysis allowed establishing the structure of the process of life-creation of future educators, consisting of four main factors (64.21%). The structure factors are: “Psychological well-being” (3.904; 20.55%), “Tolerance of uncertainty” (3.528; 18.57%), “Life awareness” (2.753; 14.49%) and “Selfdevelopment of personality” (2.014; 10.60%). The study determines that the research participants’ consciousness of life awareness is not based on an integral and realistic opinion on it. It recommends that a low level of tolerance should be considered as an incentive to renew life-creation practices. El objetivo de la investigación es estudiar empíricamente la tolerancia de futuros pedagogos en la etapa de cursar estudios en los establecimientos de educación superior. Se observa que la intolerancia a la incertidumbre se forma debido a la incapacidad de actuar sin tener orientaciones claramente definidas, así que al deseo de obtener la máxima claridad de situaciones ambiguas y la tendencia de evitar la incertidumbre. La tolerancia a la incertidumbre de futuros pedagogos fue investigada empíricamente. Se demuestra que el deseo de la autoexpresión, la independencia y la libertad no se considera como crecimiento personal. El análisis factorial estableció la estructura del proceso de la creación de vida de futuros pedagogos, que consta de cuatro factores principales (64.21%): “Bienestar psicológico” (3.904; 20.55%), “Tolerancia a la incertidumbre” (3.528; 18.57%), “Comprensión de la vida” (2.753; 14.49%) y “Autodesarrollo de la personalidad” (2.014; 10.60%). Se estableció que la comprensión de la vida de los investigados no se basa en la visión holística y realista. Se propuso considerar el bajo nivel de la tolerancia como un impulso hacia la renovación de las prácticas de la creación de vida. Метою є емпіричне дослідження толерантності майбутніх педагогів на етапі навчання в закладах вищої освіти. Зазначено, що інтолерантність до невизначеності формується через неспроможність діяти без чітко визначених орієнтирів, через прагнення отримати максимальну ясність у неоднозначних ситуаціях та схильність уникати невизначеності. Толерантність до невизначеності майбутніх педагогів досліджувалася емпірично. Показано, що прагнення до самовираження, незалежності та свободи не розглядається як особистісне зростання. Факторний аналіз встановив структуру процесу створення життя майбутніх педагогів, який складається з чотирьох основних факторів (64,21%): «Психологічне самопочуття» (3 904; 20,55%), «Толерантність до невизначеності» (3,528; 18,57% ), «Розуміння життя» (2,753; 14,49%) та «Саморозвиток особистості» (2,014; 10,60%). Встановлено, що у досліджуваних осмислення життя не ґрунтується на цілісному, реалістичному погляді на нього. Запропоновано низький рівень толерантності розглядати як поштовх до оновлення практик життєтворення.