Browsing by Author "Hlavatska, Yu. L."

Now showing 1 - 6 of 6

“FAKE” NEWS FUNCTIONS: HISTORICAL BACKGROUND OF THEIR DEVELOPMENT
(2018) Главацька, Ю. Л.; Hlavatska, Yu. L.
У статті стверджується, що різні типи текстів (фейлетон, репортаж, глоса і памфлет) вже стали об’єктом вивчення сучасних наукових розвідок; доводиться, що жанр «фейкових» новин належить до публіцистичних текстів соціально-критичного спрямування, що під час створення «фейкових» новин автор вирішує низку тактичних завдань; згадується, що однією із специфічних рис «фейкової» новини постає інконгруентність як когнітивний механізм утворення комічного смислу; надається посилання на останнє ґрунтовне дослідження «фейкових» новин, виконане у руслі лінгвокогнітивного та комунікативно-прагматичного параметрів, й пояснюється, що намір адресанта «фейкової» новини полягає у створенні контакту з реципієнтом задля інфотейнменту; з’ясовується етимологія слова «фейк», яке корінням сягає у розвиток германських мов; наводяться його синоніми, екстралінгвальні чинники його виникнення та чотири позиції, з якими наразі значення й уживання лексичної одиниці «фейк» корелює; згадується, що фраза «фейкова новина» набула титулу фрази 2017 року за результатами друкарського будинку Коллінз; доводиться, що «фейкова» новина – це обман, повністю чи частково вигадана інформація про події, видатних особистостей; презентуються сім типів «фейкових» новин; історичні передумови розвитку функцій «фейкових» новин подаються як історична ретроспектива аналізу прикладів «фейкових» новин на матеріалі публіцистичних нотаток; доводиться, що всі «фейкові» новини базуються на розповсюджені брехні; у центрі уваги «фейкових» новин відомі люди, видатні події; визначено домінантні функції «фейкових» новин (розважальна, дискредитація опонента, знаряддя інформаційної війни). В статье утверждается, что различные типы текстов (фельетон, репортаж, глосса и памфлет) уже стали объектом изучения современных научных исследований; доказывается, что жанр «фейковых» новостей относится к публицистическим текстам социально-критического направления, что во время создания «фейковых» новостей автор решает ряд тактических задач; упоминается, что одной из специфических особенностей «фейковой» новости является инконгруентность как когнитивный механизм создания комического смысла; делается ссылка на последнее комплексное исследование «фейковых» новостей, выполненное в русле линвокогнитивного и коммуникативно-прагматического параметров, и объясняется, что намерение адресанта «фейковой» новости сориентировано на установление контакта с реципиентом з целью инфотейнмента; определяется этимология слова «фейк», развитие которого связано с развитием германских языков; приводится синонимический ряд слова «фейк», экстралингвистические факторы его возникновения и четыре позиции, с которыми сегодня связано значение и употребление лексической единицы «фейк»; упоминается, что фраза «фейковая новость» приобрела титул фразы 2017 года по результатам издательского дома Коллинз; доказывается, что «фейковая» новость – это обман, полностью или частично выдуманная информация о событиях, известных личностях; описуется семь типов «фейковых» новостей; исторические предпосылки развития функций «фейковых» новостей представлены как историческая ретроспектива анализа примеров «фейковых» новостей на материале публицистических заметок; доказывается, что все «фейковые» новости базируются на распространении лжи; в центре внимания «фейковых» новостей известные люди и события; определяются доминантные функции «фейковых» новостей (развлекательная, дискредитация оппонента, орудие информационной войны). The article states different types of texts (feuilleton, report, glossа and pamphlet) have already been investigated; proves the genre of “fake” news belongs to publicistic texts of socio-critical orientation, while creating “fake” news the author solves a series of tactical tasks; mentions one of specific features of “fake” news is incongruity as a cognitive mechanism of the comic sense creation; makes a reference to the latest complex studying of “fake” news (linguistic, cognitive, communicative and pragmatic parameters), the intention of the addresser of the “fake” news is oriented into establishing a contact with the recipient to entertain him; defines the etymology of the word “fake”, the development of which is deeply tied with Germanic languages; presents synonyms for the word “fake”, extralinguistic factors of its evolution and four items which correlate with its meaning and usage; mentions the term “fake” news is regarded to be “the word of the year” by Publishing house Collins; states “fake” news is swindling, fully or partly imaginary information about social events, real personalities; describes seven types of “fake” news; historical background of the development of “fake” news functions are presented as historical retrospective of the analysis of “fake” news (the case study of publicistic notes); proves all “fake” news are based on lie spreading; in the center of “fake” news are celebrities and key events; outlines dominant functions of “fake” news (entertaining, discredit of the opponent, the tool of information war).
“FAKE” NEWS VIA THE COMIC : DISTORTION OF INFORMATION
(2019) Hlavatska, Yu. L.; Главацька, Ю. Л.
The article focuses on the dominant ways of the comic actualization of irony and sarcasm as the types of comic sense, humour and satire as full forms of the comic in “fake” news. The comic is based on the discrepancy or contradiction between the form and the content, the aim and the ways of its achievement, visibility and essence. The difference between subtypes of the comic lies in the shade of laughter and orientation to a particular phenomenon / object. In media space "fake" news "distorts" real events, things, feelings and it appears to be deceptive, false, masquerade. Such a "twist" is characterized by humorous or satirical colouring. “Fake” news demonstrates intentional misrepresentation as a means of discriminating a certain person or group of individuals; misinformation, misleading of the reader; infotainment; drawing attention to key social issues etc. Irony illustrates the complete absurdity and hyperbolization of a social phenomenon; grotesque and parody arise the conflict resulted in unmasked presentation of contempt. Humour is based on the author’s witty tricks and semantic word play not excluding the form of presentation; satire discrediting the person favours the creation of a caricature image.
RUMOURS AS A PROTOTYPE OF FAKE NEWS : LEXICAL LEVEL
(2020) Hlavatska, Yu. L.; Главацька, Ю. Л.
У статті пропонується опис дискурсивних практик впровадження непідтвердженої інформації у медійному дискурсі. Дискурсивні практики базуються на мовних ресурсах англійської мови (лексичний рівень) та, відповідно, щільно корелюють з жанровими властивостями новинарного тексту фейкових новин. Загалом, дискурс, що використовує дискурсивні практики, в межах яких виявляється задіяною неверифікована інформація, пропонується називати анонімним. Ми намагаємося довести, що чутки лежать у підґрунті створення фейкових новин і постають джерелом подачі анонімної інформації. З огляду на медійні публікації дискурсивна практика постійно підштовхує авторів удосконалювати і знаходити більш ефективні інструменти камуфлювання недостовірних відомостей, щоб не бути викритими і звинуваченими в явній брехні. Одним з найпопулярніших видів неперевіреної інформації постають чутки, які реалізують анонімну інформацію в усемережжі, а фейкові новини є тим вдалим контейнером, який вміщує неправдиву, перекручену інформацію. Чутки – це важливе джерело отримання знань про те, що відбувається у суспільстві загалом, у політиці, зокрема; чутки – це особливе джерело отримання інформації, оскільки саме чуткам люди довіряють; це своєрідне віддзеркалення соціально-психологічної, соціально-політичної, соціально-економічної, соціально-культурної ситуації у суспільстві. Залучення загальнонаукових методів синтезу та аналізу, з одного боку, та методологічного інструментарію лінгвостилістичного аналізу новинарних текстів фейкових новин, з іншого, дозволяє стверджувати, що національно-культурний потенціал вербального оформлення анонімних новин, на які зручно посилатися, використовує ресурси конкретної мови. Це дозволяє знімати відповідальність за істинність такого новинарного контенту. У статті надається визначення «чуток» і тлумачиться семантика цієї лексичної одиниці із залученням методу тезаурусного аналізу. Компонентний аналіз наведених у статті даних свідчить про те, що семантизація лексеми «чутки» здійснюється на основі категоризації за такими критеріями: 1) комунікативний статус, 2) характер комунікації, 3) канал передачі інформації, 4) тип ситуацій спілкування, 5) джерело походження інформації, 6) ступінь достовірності відомостей, 7) ступінь верифікації повідомлення, 8) масштаб розповсюдження інформації. За результати лексико-семантичного аналізу ми виокремлюємо три групи лексем на позначення фальшивого анонімного контенту: оформлення абсолютних чуток в найбільш очевидній їхній формі, оформлення чуток як відносно достовірних і, нарешті, анонімна інформація оформлена як цілком достовірна. The article describes the discursive practices of introducing unconfirmed information into media discourse. Discursive practices are based on English language resources (lexical level) and, accordingly, closely correlate with the genre properties of fake news text. In general, the discourse that uses discursive practices within which unverified information is involved is called anonymous. We try to prove that rumours are the prototype of fake news and serve as an anonymous source of information. In view of media publications discursive practices are constantly pushing authors to refine and find more effective tools for camouflaging untrustworthy information so as not to be exposed and accused of blatant lies. One of the most popular types of unverified information is rumours that realize anonymous information in the media space, and fake news is the good container of false, distorted information. Rumours are an important source of knowledge about what is happening in society in general, in politics in particular; rumours are a special source of information, because it is rumours that people trust; it is a kind of reflection of the socio-psychological, socio-political, socio-economic and socio-cultural situation in society. The article defines "rumours" and explains the semantics of this lexical unit using the method of thesaurus analysis. Component analysis of the data presented in the article shows that semantization of the word "rumours" is carried out on the basis of categorization according to the following criteria: 1) communicative status, 2) nature of communication, 3) channel of information transmission, 4) type of communication situations, 5) source of origin information, 6) the degree of reliability of the information, 7) the degree of verification of the message, 8) the extent of information dissemination. According to the results of the lexico-semantic analysis we distinguish three groups of lexemes for the designation of false anonymous content: absolute, relatively reliable and completely reliable rumours.
КЛАСИФІКАЦІЯ «ФЕЙКОВИХ» НОВИН У СУЧАСНОМУ МЕДІАПРОСТОРІ : СИНЕРГЕТИЧНИЙ АСПЕКТ
(2019) Главацька, Ю. Л.; Hlavatska, Yu. L.
У статті пропонується опис трьох наразі актуальних класифікацій «фейкових» новин, що постають новітньою медійною платформою комунікацій у сучасному медіапросторі – трьохшаровому конструкті, який складається із медійованого, медіатизованого та медійного вимірів. Медійований простір співвідноситься з контентом, медіатизований – із середовищем його розповсюдження та споживання, а медійний простір – це самі медіа та система їх взаємозв’язків. Мета наукового пошуку полягає в тому, щоб з’ясувати місце «фейкових» новин в усемережжі, описати щільний зв'язок функційного навантаження новин, які знаходяться у центрі уваги, з їхньою таксономією. У статті надається визначення «фейкових» новин, тлумачиться семантика лексичної одиниці «фейк», зазначаються спеціальні веб-сайти, які розповсюджують неправдиві, дивні, а іноді сумнівні новини. Залучення загальнонаукових методів синтезу та аналізу, з одного боку, та методологічного інструментарію синергетики, з іншого, дозволяє стверджувати про самоорганізацію та самореференцію «фейкових» новин, що здатні до обміну інформацією, своєчасного реагування на зовнішні зміни. У статті доводиться, що порядком параметру, як основним інструментальним поняттям синергетики, у текстах «фейкових» новин постає «перекручений» смисл. Ця тенденція (порядок параметру) є облігаторною, адже від уміння автором скористатися цим порядком залежить функція «фейкової» новини, її зміст, форма, тематика, мета, тип контенту та засоби його розповсюдження. Відомо, що у системах, які самоорганізуються, є наявними атрактори та репелери, які за допомогою опису екстралінгвістичних чинників, пресупозицій, інтенцій комунікантів, мовної картини світу поясняють створення будь-якого тексту. Як показало наше дослідження, атракторами «фейкових» новин постають їхні функції як результат кооперації автора та навмисно вигаданої (неправдивої) інформації, фактичність якої презентована в оригінальному тексті новини у масмедійному просторі. Репелерами, які уособлюють параметр «перекрученого» смислу, постають різні критерії, покладені в основу трьох наразі існуючих класифікацій «фейкових» новин, які вилучено методом синтезу. Перекручення інформації як наслідок недотримання ідентичності фінального результату в структурі оригінальної та «фейкової» новини сигналізує про те, що кожен об’єкт з внутрішньою невідповідністю є потенційно комічним і може актуально перетворитися на комічний у зміненому контексті, тобто у контексті «фейкової» новини. Роль автора «фейкової» новини, як тексту соціально-критичного спрямування, акумулює дві ролі – атрактора і репелера. The article presents the description of three topical classifications of “fake” news as new media platform of communication within modern media space. The latter is presented as a construal consisting of three layers (mediated, mediatizated and media). The aim of our scientific search is to show the place of “fake” news within media space, to describe deep connection of functional loading of “fake” news with its taxonomy. The article gives the definition of “fake” news, the semantics of “fake” is interpreted, special web-sites, which spread untrue, strange and sometimes doubtful news, are indicated. The usage of methods of synthesis, analysis and the methodological basis of synergy allows us to state about self-organization and selfreference of “fake” news that are capable to exchange information as well as respond to external changes immediately. The article proves that the order of parameter, as a key instrumental concept of synergy, in the texts of “fake” news is the “distorted” sense. This tendency is obligatory as the function of “fake” news, its form and content, theme and aim, the types of content and the ways of its spreading depend on the author’s skills. It is well-known that self-organizing systems have attractors and repellers explaining the creation of any text. Our research shows that the attractors of “fake” news are its functions as a result of cooperation of the author and the information deliberately imagined. Its factuality is represented in original text of news within mass media space. The repellers, which personify the order of parameter of the “distorted” sense, are different criteria as the basis of three topical classifications of “fake” news. These classifications are revealed by the method of synthesis. The distortion of information as a consequence of noncompliance of final result identity in the structure of original and “fake” news illustrates that any object with inner discrepancy is potentially comic and can be transformed in comic one within changed context that is the context of “fake” news. The role of the author’s “fake” news, which belongs to socio-critical orientated texts, accumulates two roles – the attractor’s as well as the repeller’s.
ЛІНГВОСТИЛІСТИЧНІ ЗАСОБИ ВЕРБАЛІЗАЦІЇ ГЕНДЕРУ: ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНИЙ КОНТЕКСТ (НА МАТЕРІАЛІ ТЕКСТІВ «ЖІНОЧИХ» ПОЛІТИЧНИХ ПРОГРАМ АТЛАНТИЧНОЇ ТРАДИЦІЇ)
(2017) Главацька, Ю. Л.; Главацкая, Ю. Л.; Hlavatska, Yu. L.
У статті репрезентовано стислий перелік наукових пошуків з проблеми вербалізації гендеру на теренах сучасної наукової парадигми знань; розглянуто текст політичної програми в аспекті лінгвістичної гендерології; описані лінгвостилістичні засоби актуалізації гендеру у текстах політичних програм жінок-політиків атлантичної традиції з урахуванням особливостей лексико-семантичного контексту; окреслено інваріантні ознаки “жіночих” політичних програм з акцентом на існуючі гендерні стереотипи, функції політичного дискурсу та комунікативні стратегії, які використовують жінки-політики у своїх політичних програмах. В статье представлен краткий перечень научных работ по проблеме вербализации гендера в рамках современной научной парадигмы знаний; рассмотрен текст политической программы в аспекте лингвистической гендерологии; описаны лингвостилистические средства актуализации гендера в текстах политических программ женщин-политиков атлантической традиции с учетом особенностей лексико-семантического контекста; определены инвариантные особенности «женских» политических программ с акцентом на существующие гендерные стереотипы, функции политического дискурса и коммуникативные стратегии, которые используют женщины-политики в своих политических программах. The article represents a brief survey of scientific approaches of gender actualization within modern academic paradigm; the text of political program is viewed through linguistic gender studies; linguistic and stylistic means of gender verbalization in political programs texts of women politicians of Atlantic linguistic and cultural tradition via lexical and semantic context are described; the invariant typological features of “female” political programs with the focus on gender stereotypes, functions of political discourse and communicative strategies which are actively used by women politicians in their political programs are revealed.
МІЖКУЛЬТУРНА КОМУНІКАЦІЯ ЯК ДІАЛОГ КУЛЬТУР: ТРИ ЕТАПИ ВІДТВОРЕННЯ НЕПРЯМОЇ КОМУНІКАЦІЇ (НА МАТЕРІАЛІ АНАЛІЗУ ТЕКСТУ ОРИГІНАЛУ ТА ТЕКСТУ ПЕРЕКЛАДУ АНГЛІЙСЬКОЇ БАЙКИ БЕРНАРДА МАНДЕВІЛЯ «THE GRUMBLING HIVE: OR, KNAVES TURN’D HONEST»)
(2017) Главацька, Ю. Л.; Hlavatska, Yu. L.
У статті пропонується опис трьох етапів відтворення непрямої комунікації як діалогу між різними культурами, між автором оригінального тексту та автором тексту перекладу англійської байки XVIII століття. Робиться спроба аналізу мовних засобів актуалізації парадоксальності думок автора, підґрунтя яких становлять параболічний та есеїстичний типи мислення. В статье предлагается описание трех этапов отображения непрямой коммуникации как диалога между различными культурами, между автором оригинального текста и автором текста перевода английской басни XVIII столетия. Делается попытка анализа языковых средств актуализации парадоксальности мыслей автора, в основе которых лежат параболический и эссеистический типы мышления. The article presents the description of three stages of reflecting indirect communication as the dialogue between different cultures, the author of original text and the author of text-translation of the English fable of the XVIII century. The attempt of the analysis of verbal means actualization of the author’s paradoxical thoughts based on parabolic and essayistic types of thinking is made in the article.