Browsing by Author "Homanyuk, M."

Now showing 1 - 5 of 5

From geopolitical fault-line to frontline city: changing attitudes to memory politics in Kharkiv under the Russo-Ukrainian war
(2025) Homanyuk, M.; Gnatiuk, O.
The article investigates changing attitudes to memory politics in Ukrainian city of Kharkiv. In February 2022, with the outbreak of the full-scale Russo-Ukrainian war, this geopolitical fault-line city became a frontline city with significant potential outcomes for urban identity and local geopolitical preferences, including attitudes to the national memory politics. The research is based on the comparative analysis of the two surveys among residents of Kharkiv, conducted in spring-summer 2018 and in autumn 2022 – before and after the full-scale war. The results of the surveys are analysed by means of descriptive statistics and binary logistic regression. Additionally, two focus groups were held in order to receive additional justification when interpreting the results of the survey. The research shows that the attitudes to Ukrainian nation-centric memory narrative, including both decommunisation and decolonisation, have significantly improved. Nevertheless, public at titudes to the memory politics in the frontline city are highly reflexive in nature and deeply embedded in the context of the ongoing war. The geopolitical divide, which existed before the war, has largely transformed into a cultural one, namely heterogeneity of attitudes to the Russian cultural heritage in the city. This softened albeit still existing divide has, to some extent, materialised in physical space and runs between the ardent sup porters of decommunisation and decolonisation that massively fled from the atrocities of the war and their opponents who at most choose (or were obliged) to stay in the front-line city. The study reveals that military conflicts may either activate hidden geopolitical divides in geopolitical fault-line cities or contribute to their transformation or even disappearance
SERVUR’A AND KRYM’A (CRIMEAN ROMA) AS INDIGENOUS PEOPLES OF UKRAINE
(2025) Homanyuk, M.; Panchenko, J.
THE FOURTH REICH: DEPICTING THE ENEMY IN THE OFFICIAL OCCUPATION MEDIA OF KHERSON OBLAST
(2024) Homanyuk, M.; Гоманюк, М.
The chapter examines the portrayal of the enemy, namely Ukrainians and the leadership of Ukraine, in official publications of the Kherson Oblast occupation administration. The study collected empirical data from printed newspapers and official Telegram channels and covered the period from 18 March to 11 November 2022, the latter date being the day when the Ukrainian army liberated Kherson. The research focused on investigating how the enemy image was constructed and deployed to accomplish practical objectives for the invaders. In addition, a comparative analysis was conducted on the contents of the official Telegram channels administered by the Kherson Oblast Military Administration controlled by Ukraine. As part of the study, it was found that since their inception, the occupying media has promoted an image of Ukrainian political and military leadership as neo-Nazis and war criminals, allegedly acting by the instructions of the ‘collective West’. Parallels with the Second World War have been frequently drawn, depicting the ‘Special Military Operation’ as a continuation of the historic conflict in which Russia, represented by both the USSR and the Russian Empire, battles against Ukraine—labelled as the ‘Fourth Reich’. The author hypothesised that the portrayal of Ukraine as an adversary was linked to several pragmatic objectives, including creating conditions that would prompt the populace to opt to relocate to Russia amidst the impending de-occupation of the region, and to generate an adverse sentiment towards residents of the occupied territories expressing a pro-Ukrainian stance to stimulate their denunciation by the rest of the population. Overall, it can be inferred that the campaign to depict Ukraine as an adversary to the inhabitants of the occupied territories was unsuccessful in achieving its objective. It is argued that the lack of control over the information space of the region by the occupying authorities, as well as the inability to find credible local spokespersons, and the predominantly derivative nature of their media products, which presented a Russian perspective on the Ukrainian news agenda, contributed to this situation.
АТЛАС ЕТНІЧНИХ ГРУП ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
(2016) Гоманюк, М. А.; Пилипенко, І. О.; Дяченко, С. А.; Homanyuk, M.; Pylypenko, I. О.; Diachenko, S.
ДОВГОТРИВАЛЕ БЕЗРОБІТТЯ ТА ЕКОНОМІЧНА НЕАКТИВНІСТЬ В УКРАЇНІ: СОЦІОЛОГІЧНИЙ ВИМІР
(2025) Гоманюк, М.; Даниленко, І.; Маркелюк, А.; Homanyuk, M.; Danylenko, I.; Markeliuk, A.
У статті розглядаються причини та соціальні наслідки довготривалого безробіття в Україні. Підкреслюється, що, за результатами глибинних інтерв’ю та масового опитування, причини довготривалого безробіття в Україні можна поділити на три групи. До першої можна віднести ситуацію, яка склалася на світовому ринку праці, до другої – ситуацію в Україні, до третьої – соціальні та психологічні особливості довготривалих безробітних. Перша група причин впливає на довготривале безробіття та економічну неактивність опосередковано. Акцентується, що значна кількість трудових мігрантів та високооплачуваних фрілансерів серед громадян України створює умови для підтримки довготривалого безробіття серед членів їхніх сімей. Низький рівень зарплат та стрімкі зміни на ринку праці (зниження попиту на низку спеціальностей, наприклад, інженерно технічних працівників), низький рівень пенсії та їхня низька диференціація, висока частка тіньової економіки, недоліки у податковій сфері – найбільш виражені причини другої групи, які зумовлюють відмови від працевлаштування, особливо офіційного, або його відтермінування. До третьої групи причин довготривалого безробіття можна віднести такі: завищенні очікування щодо розміру зарплати та умов праці, позитивний досвід роботи в тіньовій економіці, недостатня розвинутість інфраструктури, що забезпечує можливість працевлаштування жінок. До соціокультурних причин можна зарахувати незнання базових принципів трудового законодавства, брак досвіду формальної комунікації з працедавцями, упереджене ставлення до державних інституцій. Підкреслюється, що для значної частини довготривалих безробітних офіційне працевлаштування асоціюється зі зниженням їхнього соціального статусу. Доводиться, що статус офіційних довготривалих безробітних подекуди не відповідає їхньому реальному статусу: багато хто з них економічно достатньо активні. Робиться висновок, що проблема включення значної частини офіційних довготривалих безробітних в економічне життя має бути перекваліфікована у проблему легалізації їхньої неофіційної економічної активності. The article considers the causes and social consequences of long-term unemployment in Ukraine. According to the results of in-depth interviews and quantitative survey, the causes of long-term unemployment in Ukraine can be divided into three groups. The first group includes the current situation on the world labor market, the second group deals with the inside situation in Ukraine, and the third group deals with the social and psychological characteristics of the long-term unemployed. The first group of causes affects the long-term unemployment and economic inactivity indirectly. A significant number of labor migrants and high-paying freelancers among the citizens of Ukraine creates conditions for maintaining of long-term unemployment among their family members. Low wages and rapid changes in the labor market (declining demand for a number of specialties, for example engineering and technical workers), low pensions and their low differentiation, high level of the shadow and gig-economy, shortcomings in the tax sphere are the most reasons for the second group of unemployment reasons. Among the cultural reasons there are lack of knowledge of the basic principles of labor law, lack of experience in formal communication with employers, prejudice against government institutions. For a large proportion of the long-term unemployed, formal employment is associated with a decline in their social status. It was also found that the status of the official long-term unemployed largely does not correspond to their real status. The most part of them are economically quite active unofficially in shadow and gig-economy. It is concluded that the problem of including the official long-term unemployed in economic life should be reformatted into the problem of legalizing their informal economic activity.