Repository logo
Communities & Collections
All of DSpace
  • English
  • Українська
Log In
New user? Click here to register.Have you forgotten your password?
  1. Home
  2. Browse by Author

Browsing by Author "Homanyuk, M. А."

Filter results by typing the first few letters
Now showing 1 - 6 of 6
  • Results Per Page
  • Sort Options
  • Thumbnail Image
    Item
    CONTESTED NAMES IN THE TOPONYMIC LANDSCAPES OF POST-SOVIET SPACE
    (2020) Kudriavtseva, N.; Homanyuk, M. А.; Гоманюк, М. А.
  • No Thumbnail Available
    Item
    ВЕРНАКУЛЯРНЫЕ РЕГИОНЫ И ГОСУДАРСТВЕННЫЕ ИДЕОЛОГИИ: ТАВРИЙСКИЙ КЕЙС
    (2020) Гоманюк, М. А.; Homanyuk, M. А.; Гоманюк, Н. А.
    В статье рассматриваются политические, экономические и геоэкологические аспекты распространения топонимии, имеющие отношение к названию «Таврия», генезис идеологической составляющей «таврийской» топонимии и каналы её распространения. В частности, речь идёт о месте топонимики в ходе реализации «Греческого проекта» Российской империи, в ходе строительства оросительных систем на юге Украины в годы Советского Союза, о таврийской топонимии в условиях рыночной экономики и о её использовании в ходе кампании декоммунизации в независимой Украине. На основе анализа переименований в XVIII–XXI веках, литературных источников, рекламных материалов, публицистики и глубинных интервью делаются выводы о влиянии идеологии на формирование ареалов вернакулярных регионов, о взаимосвязи топонимии с политическими, экономическими и экологическими проектами. Автор также обращает внимание на скрытую идеологическую окраску топонимов, апеллирующих к природе, географии, истории, экономике, то есть тех названий, которые часто относят к политически нейтральным. The political, economic and geo-ecological issues of the use and current distribution in the south of Ukraine of Tavria toponymy, together with the development of an ideological component for Tavria toponymy use, are discussed in this article. In particular, the author speaks about the functions of Tavria toponymy use in the following three historical periods: the implementation of the so–called “Greek project” of Russian Empire; the construction of irrigation systems in the south of Ukraine under Soviet Union; the time of independent Ukraine in the frame of market economy, and specifically during the decommunization campaign. The author draws his conclusions of a significant influence of ideology on the formation of areals of vernacular regions, and of a close relationship between toponymy adopted, and the political, economic and environmental programs and activities implemented in the corresponding times. The author bases his conclusions on an analysis of: toponymy renaming in the period from XVIII to XXI centuries; a number of examples found in literature, and, in modern times, advertising sources; and indepth interviews conducted by the author with a number of ordinary people inhabiting south Ukraine regions. The author also draws attention to the hidden ideological meaning of toponyms often referred to as politically neutral, because of their apparent appeal to nature, geography, history and economic reasons.
  • Thumbnail Image
    Item
    ДЕКОМУНІЗАЦІЙНІ МОДЕЛІ ПЕРЕЙМЕНУВАННЯ НАСЕЛЕНИХ ПУНКТІВ ПІВДНЯ УКРАЇНИ (НА ПРИКЛАДІ ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ)
    (2017) Гоманюк, М. А.; Homanyuk, M. А.
    У 2014–2016 роках в Україні пройшла хвиля перейменувань, у результаті якої з’явилось багато нових топонімів. На прикладі Херсонській області можна сказати, що головними моделями перейменування населених пунктів на Півдні України стали придумування принципово нових назв (переважно нейтрального характеру), омонімія, або деетимологізація (придумування назви, подібної до старої), та повернення історичної назви. При цьому нові нейтральні назви, незважа- ючи на їх семантичну нейтральність, також є ідеологічними (антиідеологічними) або псевдоней- тральними. Їх поява часто пов’язана зі спробами населення уникнути появи політично й куль- турно забарвлених назв. Можна наголосити також на тому, що хвиля перейменувань не відновила історичну справедливість щодо германо- й тюркомовних ойконімів, які були усунені з мапи в радянські часи, та не просто не «розбавила» уніфіковану радянську топоніміку, а ще більше збід- нила топонімічне культурне розмаїття через вживання шаблонних і жодним чином не пов’язаних з історією й географією назв. В 2014–2016 годах в Украине прошла волна переименований, в результате которой появилось много новых топонимов. На примере Херсонской области можно сказать, что главными моделями переименования населенных пунктов на Юге Украины стали придумывание принципиально новых названий (преимущественно нейтрального характера), омонимия, или деэтимологизация (придумывание названия, подобного старому), и возвращение исторического названия. При этом новые нейтральные названия, несмотря на их семантическую нейтральность, также являются идеологическими (антиидеологическими) или псевдонейтральными. Их появление часто связано с попытками населения избежать появления политически и культурно окрашенных названий. Можно отметить также, что волна переименований не восстановила историческую справедливость в отношении германо- и тюркоязычных ойконимов, которые были ликвидированы с карты в советские времена, и не просто не «разбавила» унифицированную советскую топонимику, а еще больше обеднила топонимическое культурное разнообразие из-за употребления шаблонных и никак не связанных с историей и географией названий. In 2014-2016 in Ukraine there was a wave of renaming, as a result of which many new toponyms appeared. In the example of the Kherson region, we can say that the main models of renaming of settlements in the South of Ukraine were the inventing of principally new names (mostly of neutral nature), homonymy, or deetymologisation (inventing a name similar to the old one), and the return of the historical name. However, the new neutral names, despite their semantic neutrality, are also ideological (anti-ideological) or pseudo-neutral. Their appearance is often associated with the attempts of the population to avoid the appearance of politically and culturally colored names. It can also be noted that the wave of renaming did not restore historical justice to the Germanic- and Turkic-speaking oikonyms that were eliminated from the map in Soviet times, and not only did not “dilute” the unified Soviet toponymy, but further impoverished toponymic cultural diversity due to the use of template and not related to the history and geography of names.
  • Thumbnail Image
    Item
    ДЕКОМУНІЗАЦІЙНІ МОДЕЛІ ПЕРЕЙМЕНУВАННЯ НАСЕЛЕНИХ ПУНКТІВ ПІВДНЯ УКРАЇНІ (НА ПРИКЛАДІ ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ)
    (2017) Гоманюк, М. А.; Гоманюк, Н. А.; Homanyuk, M. А.
  • Thumbnail Image
    Item
    СОЦИАЛЬНО-АНТРОПОЛОГИЧЕСКАЯ СПЕЦИФИКА ЧАСТНОЙ ЭПИСТОЛЫ
    (2015) Гоманюк, Н. А.; Гоманюк, М. А.; Homanyuk, M. А.
    В статье рассматриваются возможности анализа личной переписки. На примере качественного анализа конкретного письма описаны онтологические особенности его структуры, такие как насыщенность экзистенциальными состояниями, некоторые социологические индикаторы, имеющие отношение к качеству жизни, а также лингвистические особенности (кажущаяся алогичность текста, социальная окрашенность письма). Обосновывается необходимость архивации наивных текстов. У статті розглядаються можливості аналізу особистого листування. На прикладі аналізу конкретного листа описані онтологічні особливості його структури, такі як насиченість екзистенційними станами, соціологічні індикатори, що мають відношення до якості життя, лінгвістичні особливості (удавана алогічність тексту, соціальна забарвленість письма). Обґрунтовується необхідність архівації наївних текстів. В статье рассматриваются возможности анализа личной переписки. На примере качественного анализа конкретного письма описаны онтологические особенности его структуры, такие как насыщенность экзистенциальными состояниями, некоторые социологические индикаторы, имеющие отношение к качеству жизни, а также лингвистические особенности (кажущаяся алогичность текста, социальная окрашенность письма). Обосновывается необходимость архивации наивных текстов. У статті розглядаються можливості аналізу особистого листування. На прикладі аналізу конкретного листа описані онтологічні особливості його структури, такі як насиченість екзистенційними станами, соціологічні індикатори, що мають відношення до якості життя, лінгвістичні особливості (удавана алогічність тексту, соціальна забарвленість письма). Обґрунтовується необхідність архівації наївних текстів. В статье рассматриваются возможности анализа личной переписки. На примере качественного анализа конкретного письма описаны онтологические особенности его структуры, такие как насыщенность экзистенциальными состояниями, некоторые социологические индикаторы, имеющие отношение к качеству жизни, а также лингвистические особенности (кажущаяся алогичность текста, социальная окрашенность письма). Обосновывается необходимость архивации наивных текстов. У статті розглядаються можливості аналізу особистого листування. На прикладі аналізу конкретного листа описані онтологічні особливості його структури, такі як насиченість екзистенційними станами, соціологічні індикатори, що мають відношення до якості життя, лінгвістичні особливості (удавана алогічність тексту, соціальна забарвленість письма). Обґрунтовується необхідність архівації наївних текстів.
  • Thumbnail Image
    Item
    ТИФЛОТУРИЗМ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЙОГО РОЗВИТКУ В УКРАЇНІ
    (2016) Гоманюк, М. А.; Гоманюк, К. М.; Homanyuk, M. А.; Homanyuk, K. М.
    У статті розкриваються поняття «тифлотуризм» і «тифлокраєзнавство» в контексті створення безрар'єрного середовища для людей з обмеженими можливостями, дано огляд успішних євро- пейських практик тифлотуризму, проаналізовані можливості для реалізації туристичних потреб для сліпих в Україні, складено список потенційних тифлотуристичних і тифлокраєзнавчих об'єк- тів в Україні. В статье раскрываются понятия «тифлотуризм» и «тифлокраеведение» в контексте создания безрарьерной среды для людей с ограничениями жинедеятельности, дан обзор успешных евро- пейских практик тифлотуризма, проанализированы возможности для реализации туристических потребностей для слепых в Украине, составлен список потенциальных тифлотуристических и тифлокраеведческих объектов в Украине. The article describes the concept of «tourism for blind people» and «local history about blind people» in the context of barrier-free environmentsfor people with disabilities, provides an review of successful European touristicexperiences, analyzed possibilities for realization of tourist needs for the blind people in Ukraine, compiled a list of potential tourist and local history objects in Ukraine in this sphere.

DSpace software copyright © 2002-2025 LYRASIS

  • Privacy policy
  • End User Agreement
  • Send Feedback