Browsing by Author "Huzar, V."

Now showing 1 - 17 of 17

CORRELATION BETWEEN ATHLETES’ AGGRESSIVENESS AND PARAMETERS OF SELF-EFFICACY IN HIGH-STRESS COMPETITIVE SITUATIONS
(2024) Popovych, I. S.; Koval, I.; Hoi, N.; Omelianiuk, S.; Lappo, V.; Hoian, I.; Huzar, V.; Попович, І. С.
The aim of this study is to investigate the correlation between athletes' aggressiveness and various parameters of self-efficacy during tense competitive situations. The sample consisted of athletes spanning different levels of sporting experience, from juniors to professionals, excluding amateurs and veterans. Participants were involved in International, European, World, and Olympic sports competitions. Their age was between 15 and 32 years. Sample characteristics: n = 120; М = 23.45; SD = ±5.12; Мe = 23.50. Methods: Valid and reliable psychodiagnostic instruments were used to perform a comprehensive cross-sectional analysis. The parameters of self-efficacy examined included self-efficacy in subject activity, self-efficacy in interpersonal communication, motivation for achieving success, and motivation for avoiding failure. Results. Using Pearson’s correlation coefficient (rxy), ten statistically significant bivariate correlations of aggressiveness characteristics with the parameters of self-efficacy were established (p ≤ .050; p ≤ .010). It was explained that the obtained regularities constitute a poly-determined construct of the complex nature of aggressiveness in the context of sporting activities. It was highlighted that it does not allow stating that self-efficacy is determined by athletes’ aggressiveness. It was found that “direct physical aggressiveness” is the most dependent aggressiveness characteristic – four correlations. It was established that “level of impulsiveness” in sports competitions is the least controlled state and, consequently, the most dangerous one. It was found that groups with low levels of aggressiveness had a statistically significant advantage in all five pairs. Discussion and conclusions. The dual nature of aggressiveness in sports was revealed and constructive or destructive characteristics of the impact on sporting activities were explained. The knowledge of the specificity of athletes’ aggressiveness was deepened. It was generalized that an athlete’s aggressiveness is a highly complex psycho-emotional resource, that requires the formedness of a high level of self-regulation and the ability to manage one’s psycho-emotional state, achieving optimal sports readiness. We recommend that the obtained empirical results should be implemented in educational-training process, tactical and psychological training for athletes.
EFFICIENT PASSAGE OF COMPETITIVE DISTANCES IN ACADEMIC ROWING BY TAKING INTO ACCOUNT THE MAXIMUM STRENGTH INDICATORS
(2020) Strykalenko, Ye. А.; Shalar, О.; Huzar, V.; Voloshynov, S.; Homenko, V.; Bazylyev, S.; Стрикаленко, Є. А.; Шалар, О. Г.; Гузар, В. М.
The aim of the article is to explore the relationship between indicators of maximum strength and efficiency passage of distance in academic rowing on water and on the rowing simulator «Concept-2». Materials: 15 high qualification academic rowers participated in the study, among them were repeated participants of the European Championships, World Championships and the Olympic Games. Methods of studying strength and special preparedness of high sports qualification academic rowers included testing of their physical qualities, namely: lifting the barbell with arms in lying position, maximum acceleration on the rowing ergometer «Concept-2», horizontal thrust in the block Dyba simulator (full amplitude) and a final testing on the rowing simulator «Concept-2» at a 2000 m sports distance. Results: a high correlation dependence was found between the result of rowing on Concept at 6000 m and the result of competition on the water (r = 0,708), and also the average level of dependence between rowing on the ergometer at 2000m and the competition on the water (r = 0,579). The highest inverse correlation dependence was observed between the indicator of maximum acceleration on the rowing ergometer and strength tests (thrust lying down r = – 0,707 and thrust «Dyba» r = – 0,881). Those high indicators of strength qualities had a positive effect on speed acceleration of rowers. There is a low negative correlation connection between indicators of the test «Thrust lying down» and «Dyba» with the results of performances of athletes at competitions, r = - 0,189 and r = - 0,256, respectively. Conclusions: The low correlation connection between the maximum strength and the efficiency of competitive distance on water indicates that these indicators may not influence on the effectiveness of competitive distance on water sufficiently, as a rower does about 240 paddles during the competition. This requires the athlete has to show strength endurance. Also during rowing on water there are external factors (wind, waves, etc.), which in turn requires the athlete adapting to each paddle.
INTERDEPENDENCE OF EMOTIONALITY, ANXIETY, AGGRESSIVENESS AND SUBJECTIVE CONTROL IN HANDBALL REFEREES BEFORE THE BEGINNING OF A GAME: A COMPARATIVE ANALYSIS
(2022) Popovych, I. S.; Kurova, A.; Koval, I.; Kazibekova, V.; Maksymov, M.; Huzar, V.; Попович, І. С.; Курова, А. В.; Коваль, І. А.; Казібекова, В. Ф.; Максимов, М. В.; Гузар, В. М.
The purpose of the article is to conduct empirical research on interdependence of the key individual psychological characteristics of handball referees before the beginning of a game; perform comparative analysis of the obtained parameters of referees with different categories and identify significant dynamic changes. The study substantiates and characterizes anxiety, aggressiveness and subjective control as important features of referees’ activity, affecting objectivity of results. Research methods: retrospective critical analysis of scientific literature, psycho-diagnostic testing, purposeful observation, comparative analysis using Student’s t-test, Pearson’s R correlation analysis. The study outlines the primary methodological postulates and technology for measuring parameters of the phenomena under study. Results. The study presents a graphical structure of subjective control of handball referees by qualification categories. Pearson’s (r) correlation analysis allowed determining interdependence of the parameters under study. Positive significant correlations were identified: between emotional stability and internality in the area of achievements (r=.286; p≤.01); between emotional stability and internality in labor relations (r=.278; p≤.01). Negative significant correlations were registered: between internality in the area of achievements and the parameters of aggressiveness: between inclination towards direct physical aggression (r=-.185; p≤.05) and the level of impulsiveness (r=-.268; p≤.01); between self-estimation of reactive anxiety and internality in labor relations (r=-.178; p≤.05). The study substantiates that the identified list of significant correlations proves that a respondent’s achievement of a higher level of qualification requires mobilization of their neural and mental efforts, a high level of subjective self-control and self-regulatory capability. Conclusions. The study emphasizes that the identified correlations of the key individual psychological characteristics of handball referees before the beginning of a game are important scientific facts in the context of the research on referees’ activity. It generalizes that the acquired knowledge should be operationalized into professional qualification upgrade programs for training referees in team sports. The study highlights that the obtained scientific facts can be useful for subjects of competition process, researchers in sport psychology. Метою статті емпіричне дослідження взаємозалежності ключових індивідуально-психологічних якостей суддів з гандболу перед початком гри; порівняльне аналізування отриманих параметрів суддів різних категорій і встановлення значущих динамічних змін. Обґрунтовано та охарактеризовано тривожність, агресивність і суб’єктний контроль як важливі властивості суддівської діяльності, які впливають на об’єктивність результату. Методи дослідження: ретроспективне критичне аналізування наукової літератури, психодіагностичні тестові методики, цілеспрямоване спостереження, порівняльне аналізування з застосування t-критерію Ст’юдента, кореляційне аналізування r-Пірсона. Окреслено методологічні вихідні положення і технологію виміру параметрів досліджуваних феноменів. Результати. Графічно побудовано структуру суб’єктного контролю суддів з гандболу за кваліфікаційними категоріями. Кореляційним аналізом r-Пірсона встановлено взаємозалежність досліджуваних параметрів. Констатовано позитивні значущі взаємозв’язки: Емоційна Стійкість з інтернальністю в сфері досягнень (r=.286; p≤.01); Емоційна Стійкість з інтернальністю в трудових відносинах (r=.278; p≤.01). Зафіксовано негативні значущі взаємозв’язки: інтернальність у сфері досягнень з параметрами агресивності: Схильність до прямої фізичної агресії (r=-.185; p≤.05) і Рівень нестриманості (r=-.268; p≤.01); самооцінки реактивної (ситуативної) тривожності з інтернальністю в трудових відносинах (r=-.178; p≤.05). Обґрунтовано, що встановлений перелік значущих взаємозв’язків є підтвердженням того, що досягнення респондентом чергового рівня кваліфікації вимагає від нього мобілізації нервово-психічних зусиль, високого рівня суб’єктного контролю і саморегуляційної спроможності. Висновки. Зазначено, що встановлені взаємозалежності ключових індивідуально-психологічних якостей суддів з гандболу перед початком гри є важливими науковими фактами у контексті дослідження суддівської діяльності. Узагальнено, що здобуті знання доцільно операціоналізувати у професійні програми підвищення кваліфікації для підготовки суддів командних видів спорту. Акцентовано, що отримані наукові факти можуть бути корисними для суб’єктів змагального процесу, дослідників психології спорту.
OPERATIONALIZING THE TACTICAL THOUGHT PROCESSES AND COMPETITIVE ACTIVITY PARAMETERS AMONG JUNIOR FEMALE HANDBALL PLAYERS THROUGH THE UTILIZATION OF BASIC GAME ROLES
(2023) Popovych, I. S.; Yakovleva, S.; Zavatska, N.; Pavliuk, M.; Zelenko, O.; Huzar, V.; Radul, B.; Попович, І. С.
The objective of this study is to convey the findings from an empirical investigation into the tactical thinking and competitive activity parameters of junior female handball players, followed by their operationalization based on fundamental game roles. The study entails a comparison and operationalization of empirical results pertaining to key content parameters, intended for integration into the educational and training processes, as well as competitive engagements of handball players. The research involved junior female athletes aged 15 to 19, regardless of their qualification level, representing women’s handball clubs in the Ukrainian Championship (the Junior League). Methods. The method “Examination of the profile of athletes’ thinking” (Hanzen et al., 2001) was applied; the key content parameters of competitive activity: intensity, activeness, preciseness, fault, efficiency and reliability were determined by a proprietary complex of tested indicators of handball players’ attack/defense given in the studies by L. Latyshkevich & L. Manevich (1990); F. Terzy et al. (2009); I. Turchyn (1988). Results. Statistically significant differences (p<.050; p<.010; p<.001) were registered using the Kruskal–Wallis H test by all the types of thinking: subject thinking (SbTh), symbolic thinking (SmTh), logical thinking (LgTh), visual thinking (VsTh) and creative thinking (CrTh) of junior handball players by the basic game roles. Statistically significant differences (p<.050; p<.010; p<.001) were found using the Kruskal–Wallis H test by all the parameters of junior handball players’ competitiveness by the basic game roles. It was found and substantiated that the most important types of handball players’ thinking in the context of competitive activity are: logical thinking – four statistically significant correlations (p<.050) with the parameters of competitiveness (the coefficient of precise passes; the coefficient of a player’s efficiency; the coefficient of a player’s reliability; a complex indicator of competitive activity); creative thinking – three statistically significant correlations (p<.050; p<.010) with the parameters of competitiveness (the coefficient of precise passes; the coefficient of a player’s efficiency; a complex indicator of competitive activity) and subject thinking – two statistically significant correlations (p<.050) with the parameters of competitiveness (the coefficient of precise passes; the coefficient of a player’s reliability). Discussion and conclusions. The study explains that the obtained high indices of subject and logical thinking of team center players (fullbacks, centers, center-halves) are determined by educational-training process. The study regards a high level of development of the above types of thinking as a technological game construct of a team. Attention is paid to high levels of visual and creative thinking of line players which are determined by a situation of development which encourages them to play in attack through achieving a desirable image and scoring a goal unconventionally. The study found a considerable number of scientific facts which should be introduced into educational-professional activity of women’s handball teams.
PHYSICAL FITNESS ASSESSMENT OF YOUNG FOOTBALL PLAYERS USING AN INTEGRATED APPROACH
(2021) Strykalenko, Y.; Huzar, V.; Shalar, O.; OLOSHYNOV, S.; HOMENKO, V.; SVIRIDA, V.; Шалар, О. Г.; Стрикаленко, Є. А.; Гузар, В.
The aim of the article is to study the level of physical fitness of young football players using an integrated approach.Materials: young football players aged 12-13 participated in the study. The total number of football players who participated in the study was 40 pupils. The study of the general and specific physical fitness level using an integrated approach was conducted under the same conditions, which is a necessary component in the objectivity of final results. As a set of tests we have specially chosen those that are a part of the program for children and youth sports football schools, determine the level of development of the main leading motor abilities of football players, reveal the features of their manifestation during the exercise training. Results: assessment criteria were worked out and assessment criteria using an integrated approach were calculated for all tests that base on the program for specialized football sports institutions. Improvment of the positive tendency level of general and special physical conditioning of young athletes was revealed. Thus, with regard to overall physical fitness, it was found that high and above average levels of training improved by 20.0%. Low and below average levels decreased by 25.0% among young football players.Similar changes in indicators occurred when comparing the complex assessment of the special fitness of young football players. High and above average indicators increased by 25.0%, but low and below average indicators decreased by 35.0%.It is established that the difference between the initial and final results of an integrated assessment of physical fitness proved reliable. Thus, changes in indicators of general physical fitness were 40.6 points (t = 3.762 at p <0.05), and changes in indicators of special physical fitness were 17.6 points (t = 3.716 at p<0.05). Conclusions: the use of an integrated approach for the overall assessment of the physical conditioning level allows coaches to obtain an objective picture of the young football players’ fitness, as well as to influence the training process quickly and efficiently, with an emphasis on those motor qualities that need further growth. That is, there is every reason to consider the end of the preparatory training period for young football players to be positive.
PROPENSITY FOR ADVENTUROUSNESS IN THE MOTIVATIONAL STRUCTURE OF JUNIOR ATHLETES
(2024) Popovych, I. S.; Kolly-Shamne, A.; Piletska, L.; Soroka, O.; Hoian, I.; Yaremchuk, V.; Huzar, V.; Попович, І. С.
This study aims to establish statistical correlations between the propensity for adventurousness and components of junior athletes' motivational structures. Methods: The sample consisted of juniors actively involved in competitive, training, and rehabilitative sports, regularly participating in competitions ranging from regional to international levels, including European, World, and Olympic events. The sample includes an equal number of male (n = 65; 50.00%) and female (n = 65; 50.00%) participants, as well as an equal representation from team sports (n = 65; 50.00%) and individual sports (n = 65; 50.00%), randomly selected. The size of the total sample was: n = 130 respondents aged from 17 to 19 years. The following descriptive characteristics were obtained: М = 18.38; SD = ±3.08; Мe = 18.50. The applied psycho-diagnostic tools tested in numerous studies on sports psychology, on junior samples are valid, reliable and representative. Results: Twenty-one statistically significant correlations of the parameters of propensity for adventurousness with motives for engaging in sports and thirty- four correlations with motives for achieving a sports result (p ≤ .050; p ≤ .010; p ≤ .001) were established using Spearman’s coefficient (rs). It was found that the parameters of propensity for adventurousness “emotional- motivational indicator of adventurousness” and “energy indicator of adventurousness” are the most dependent ones. It was explained by the fact that these components in junior athletes are a powerful mental resource which should be supported, developed and directed at volitional self-regulation. An algorithm for creating a profile of propensity for adventurousness was proposed. Discussion and conclusions: Comparison of the researched groups with a high level (Group 1) and a low level (Group 2) of propensity for adventurousness allowed summarizing that the athletes with a high level are guided by the desire for new sensations accompanied by adrenaline rush, frequent changes goals during sports competitions and by an immense desire for social self- affirmation. The athletes with a low level strive to improve sports skills, work on a procedural component accompanied by control, volitional efforts and self-regulation of sports behavior. It is recommended that the obtained results should be taken into consideration by coaches, psychologists and managers of sports institutions working with junior athletes.
PSYCHOLOGICAL CAUSES OF FATIGUE OF FOOTBALL PLAYERS
(2023) Shcherbak, T.; Popovych, I. S.; Kariyev, A.; Duisenbayeva, A.; Huzar, V.; Hoian, I.; Kyrychenko, K.; Попович, І. С.
The purpose of the research is to find out empirically and theoretically substantiate the psychological causes of football players’ fatigue. Methods. The ascertaining strategy of research and ranking of parameters has been applied. Valid and reliable psychodiagnostic methods have been used to measure parameters of professional maladjustment, self-assessment of psychophysiological state, differentiated assessment of performance, and the level of football players’ emotional burnout. Results. It was found that the high level of football player’s fatigue from the training-competitive cycle has been caused by a decrease in the efficiency of their psycho-functional systems: emotional changes (R=.920); a decrease in general activity (R=.810); a decrease in motivation to activity (R=.824); features of certain mental processes (R=.549); features of social interaction (R=.891). It has been shown that with a decrease in the indicators of the psychophysiological state, the feeling of fatigue increases: well-being (R=-.812); activity (R=-.840). As well as in relation to motivational factors of the appearance of fatigue: interest in sports (R=-.869); willingness to perform tasks (R=-.816). A statistically reliable inverse relationship has been established between all indicators of the psychophysiological state and predictors of fatigue: monotony, oversaturation, stress. It has been empirically established and explained that the drop in the level of football players’ performance, as a result of fatigue, can be caused by external negative influences: experiencing psycho-traumatic circumstances (R=.924); “being cornered” (R=.896); a desire to curtail professional activity: reduction of professional duties (R=.936); changes in team’s psychological climate: personal alienation (R=.924); changes in the emotional sphere: anxiety and depression (R=.882); inadequate selective emotional response (R=.867); emotional moral disorientation (R=.904); expansion of the sphere of emotional economy (R=.918); emotional deficit (R=.870); emotional alienation (R=.896). Discussion and conclusions. It has been summarized that football players with pronounced parameters of fatigue are much more often characterized by a deterioration in well-being, namely changes in the emotional sphere, a decrease in general activity and course of mental processes. At the same time, they are characterized by separate somatic vegetative disorders in sleep, peculiarities in social relations. In sports activities, they demonstrate reduced motivation and, accordingly, the lack of interest and motivation provokes a feeling of fatigue. It has been empirically found that the respondent football players with a pronounced feeling of fatigue demonstrate a high level of desire to stop their training and competition activities. These football players feel bored with monotonous, same-type activities and seek to change activity or diversify it.
SELF-ATTITUDES IN THE STRUCTURE OF MOTIVATIONAL ORIENTATION OF JUNIOR ATHLETES
(2024) Popovych, I. S.; Savchuk, O.; Matusiak, H.; Kruglov, K.; Kryzhanovskyi, O.; Danko, D.; Huzar, V.; Попович, І. С.
The purpose of this study is to perform theoretical and empirical research on the role of self-attitude in shaping and developing the motivational orientation of junior athletes. Methods: The research sample consisted of junior male and female athletes aged 15–19 years (n = 82) (M = 17.22; SD = ±1.68; Me = 17). All participants trained at the sports schools “LSSCY Enerhetyk” in Lviv, Ukraine and “SSSYOR №1” in Ivano-Frankivsk, Ukraine. They represented individual sports such as freestyle wrestling, judo, Greco–Roman wrestling, track and field, and artistic gymnastics, as well as team sports including football and volleyball. To assess self-attitude, the “Methods of Studying Self-Attitude” (Panteleev, 1993) were used. The dimensions of motivational orientation were evaluated using the “Athlete’s Motivational Orientation” questionnaire (Smoldovskaya, 2022), and the relevant motives for juniors’ sporting activities were identified through the “Motivation of Sports Activities” questionnaire (Fomenko & Lukova, 2021). Results. Twenty-five correlations, including nineteen direct correlations and six inverse correlations, were established. It was established that the most loaded parameters of juniors’ self-attitudes are “self-acceptance” (SAc) with six correlations and “result-focused motivational orientation” (RsM) with seven correlations. Significant superiority of a high level of self-acceptance (Group 1) was determined by all the parameters of juniors’ motivational orientation. It was emphasized that superiority by such parameters of self-attitude as “self-management” (U = 1656.50; р = .031) and “self-acceptance” (U = 1448.00; р <.001) testifies to the significance of self-management and self-acceptance for junior athletes. It was underscored that continuous negative emotions, even in juniors with high personal achievements, are capable of destroying sports success, which is indicated by the only significant superiority of Group 4 (low levels of RsM) by the parameter “self-blame” (U = 1502.00; р <.001). Discussion and conclusions. It was substantiated that the research into the phenomenon of self-attitude in the structure of motivational orientation is the study of reflective characteristics of junior athletes’ self-awareness aimed at achieving optimal sports results in training, competitive, and recovery activities. The development of reflective abilities, the improvement of self-regulation readiness and the formation of self-attitude have a direct correlation with motivational orientation, which can have a positive effect on performance in sporting activities. It was recommended that the obtained scientific results should be implemented in the educational and training process of sports schools for children and youth.
THE CORRELATION BETWEEN INTELLIGENCE AND COMPETITIVE ACTIVITIES OF ELITE FEMALE HANDBALL PLAYERS
(2020) Shalar, O.; Strykalenko, Y.; Huzar, V.; Yuskiv, S.; Silvestrova, H.; Holenco, N.; Шалар, О. Г.; Стрикаленко, Є. А.; Гузар, В. М.
Performing complex tactical routines in handball, in variable game situations, necessary displaying an understanding the actions and movements requires a great deal of athlete’s intellectual readiness. .Aim: to investigate the influence of intellectual qualities on the efficiency of elite female handball players’ competitive activity. Materials and methods: the study was conducted on the basis of women team of Super League, bronze medalist of the Handball Championship of Ukraine. In accordance with the aim, using the Culture Free Intellect Test (CFIT) and INTEST computer test, the level of intellectual qualities of female handball players was investigated. Using developed by coaching staff of Handball Club (HC) “Dnipryanka” team methods for determining useful activities, the features and efficiency of handball players' playing functions were studied and the correlation between these indexes was determined. Experimental study was conducted during the 2018-2019 season. Results: it was found that according to CFIT method the highest result in intellectual qualities backs showed – 95 points, centres – 92 points, wings showed satisfactory level – 89 points, and average IQ of the team was within 92 points. According to the results of the INTEST there is substantial advantage in logical and operational thinking demonstration, namely the backs showed 100 %, pivots also showed 100 % and centres - 95 %. The backs were slightly lower in efficiency. The effectiveness of competitive activity in the team was following: the most effective players are wings (9.5 points), virtually the same result was shown by pivots (9.4 points) (8,9 %) and centres (7,8 points). Goalkeepers’ efficiency ratio was 7,5 points. Conclusions: it was found that there is the correlation between level of intellectual qualities development and competitive activity efficiency of elite female handball players. Backs have the highest correlation between IQ indexes according to CFIT and efficiency of competitive activity (r=0,765), but centres have the highest correlation relations between indexes of competitive activity efficiency and associative (r=0,616) and operational (r=0,818) thinking. The goalkeepers to play effectively need high level of abstract thinking (r=0,702). The correlation between efficiency of the performing competitive activities and intellectual qualities display of the other positions is minor.
TIME DECENTRATIONS OF JUNIOR ATHLETES UNDER CHANGED CONDITIONS OF COMPETITIVE ACTIVITY
(2024) Hrys, A; Popovych, I.; Попович, І.; Zelenko, O.; Pavliuk, M.; Fedorenko, L.; Prachenko, O.; Huzar, V.
The purpose of the research is to find and substantiate a correlation between time decentrations and self regulation of junior athletes under changed conditions of competitive activity. Methods. The main methods of a summative strategy of the research with elements of comparison were two valid and reliable psycho-diagnostic instruments: an adapted version of the questionnaire “Zimbardo Time Perspective Inventory” (Zimbardo & Gonzalez, 1984) and a modified version of the questionnaire “Style of Self-regulation of Behavior” (Morosanova, 2004). Objective observation and structured interviews with data recorded in specialized protocol forms were supplementary research methods. Standard coefficients were employed to identify statistically significant differences. Results: The concept of time decentrations was defined, emphasizing their significance in junior sports. Seventeen statistically significant correlations were established (p ≤ .050; p ≤ .010). Temporal decentralization future (TDF) and temporal decentralization positive past (TDPP) exhibited the highest number of correlations, with six each. The strongest positive correlation of TDF with “Planning Training Activity” (PTA) (rs = .311; p ≤ .010) was established. It was substantiated that the strongest correlation between the dimensions “Planning Training Activity” (rs = .311; p ≤ .010) with Temporal Decentralization Future in combination with the other two strong (p ≤ .010) correlations of the dimension “Independence of Decision Making”: TDF (rs = .302) and TDPP (rs = .221) constitute an efficient self-regulation construct of achieving a victory result under changed conditions of competitive activity. Comparison of self-regulation parameters of respondents of an optimal profile (Group II) and a general profile (Group I) of time decentration was performed. Statistically significant differences (p ≤ .050; p ≤ .010) were found by three self-regulation parameters: “Planning Training Activity”, “Modelling Competitive Activity” and “Independence of Decision-Making”. Discussion and conclusions. The identified differences between time decentrations possess scientific novelty and are valuable for tactical-technical preparation of junior athletes. Operationalization of the obtained results can increase resourcefulness of junior athletes and create a competitive advantage over rivals under usual and changed conditions of competitive activity
ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕГРАЛЬНИХ ВПРАВ У ФІЗИЧНІЙ ПІДГОТОВЦІ СПОРТСМЕНІВ-АЙКІДІСТІВ
(2019) Шалар, О. Г.; Стрикаленко, Є. А.; Гузар, В. М.; Стрикаленко, Е. А.; Гузарь, В. Н.; Shalar, O.; Strykalenko, E.; Huzar, V.
узагальнити методику використання інтегральних вправ для розвитку фізичних якостей айкідістів на етапі початкової підготовки. Матеріал: у дослідженні прийняли участь юні айкідісти 11-13 років групи початкової підготовки, які займалися в спортивно-юнацькому клубі при херсонській обласній федерації з айкідо. Всі тести, що використовувались в дослідженні були розподілені на дві групи. Тести для визначення загальної фізичної підготовленості були спрямовані на прояв юними спортсменами швидкісно-силових здібностей, спритності, сили та гнучкості. Тести для визначення спеціальної фізичної підготовленості юних айкідістів були спрямовані на прояв спеціальної координаційної підготовленості, швидкість та силу верхнього плечового поясу, спеціальної витривалості та сили нижніх кінцівок. Результати: методика тренування складалась з різних комплексів інтегральних вправ, які застосовувались, як в підготовчій частині тренування так і в основній та заключній. Абсолютно за всіма тестами, що визначають загальну фізичну підготовленість рівень приросту середніх результатів знаходиться в межах від 5 % до 35%. При чому найбільші зміни зафіксовані в показниках тесту нахил вперед з положення сидячи − 35,1 %, а найменші за стрибок у довжину з місця − 4,8%. Висновки: правильне та раціональне використання різноманітних засобів та методів розвитку фізичних якостей дозволяє ефективно впливати на рівень фізичної підготовленості юних айкідістів і дає можливість досягти їм максимально високого рівня майстерності. В сучасному айкідо лише тільки раціональне поєднання всіх сторін підготовленості дасть змогу досягти значних результатів. Перспективним напрямком подальшого дослідження є синтез фізичної та технічної підготовки юних акідістів під час використання вправ інтегрального характеру. Ключові слова: айкідо, методика, інтегральні вправи, тести, фізична підготовленість. обобщить методику использования интегральных упражнений для развития физических качеств айкидистов на этапе начальной подготовки. Материал: в исследовании приняли участие юные айкидисты 11-13 лет группы начальной подготовки, которые занимались в спортивно-юношеском клубе при херсонской областной федерации айкидо. Все тесты, которые использовались в исследовании были разделены на две группы. Тесты для определения общей физической подготовленности были направлены на проявление юными спортсменами скоростно-силовых способностей, ловкости, силы и гибкости. Тесты для определения специальной физической подготовленности юных айкидистов были направлены на проявление специальной координационной подготовленности, быстроты и силу верхнего плечевого пояса, специальной выносливости и силы нижних конечностей. Результаты: методика тренировки состояла из различных комплексов интегральных упражнений, которые применялись, как в подготовительной части тренировки, так и в основной и заключительной. Абсолютно по всем тестам, определяющих общую физическую подготовленность уровень прироста средних результатов находится в пределах от 5% до 35%. Причем наибольшие изменения зафиксированы в показателях теста наклон вперед из положения сидя: 35,1%, а наименьшие за прыжок в длину с места: 4,8%. Выводы: правильное и рациональное использование различных средств и методов развития физических качеств позволяет эффективно влиять на уровень физической подготовленности юных айкидистов и дает возможность достичь им максимально высокого уровня мастерства. В современном айкидо только рациональное сочетание всех сторон подготовленности позволит достичь значительных результатов. Перспективным направлением дальнейшего исследования является синтез физической и технической подготовки юных акидистов при использовании упражнений интегрального характера Ключевые слова: айкидо, методика, интегральные упражнения, тесты, физическая подготовленность. to generalize the method of using integral exercises for the development of the physical qualities of aykidists at the initial training stage. Material: young aikidists, 11-13 years old, took part in the study. They were involved in the youth sports club of the Kherson Regional Aikido Federation. All tests that were used in the study were divided into two groups. Tests to determine overall physical fitness were aimed at the demonstration of speed-strength abilities, agility, strength and flexibility by young athletes. Tests to determine the special physical fitness of young aikidists were aimed at the manifestation of special coordination readiness, speed and strength of the upper shoulder girdle, special endurance and strength of the lower extremities Results: the training method consisted of various complexes of integral exercises, which were used both in the preparatory part of the training, and in the main and final ones. Absolutely for all tests that determine general physical fitness, the level of increase in average results ranges from 5% to 35%. Moreover, the greatest changes were recorded in the indices of the test: bending forward from a sitting position: 35.1%, and the smallest for a long jump from the spot: 4.8%. Conclusions: the correct and rational use of various means and methods for the development of physical qualities allows you to effectively influence the level of physical fitness of young aykidists and makes it possible for them to achieve the highest possible level of skill. In modern aikido, only a rational combination of all sides of preparedness will allow to achieve significant results. A promising direction for further research is the synthesis of the physical and technical training of young akidists using integral exercises. Key words: aikido, methods, integral exercises, tests, physical fitness.
ВЛАСТИВОСТІ ОСОБИСТОСТІ ЮНИХ ГАНДБОЛІСТОК ТА ЇХ ВПЛИВ НА ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗМАГАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
(2019) Шалар, О. Г.; Стрикаленко, Є. А.; Гузар, В. М.; Shalar, O.; Strykalenko, Ye.; Huzar, V.
Мета роботи – встановити наявність взаємозв’язку між властивостями особистості та змагальною діяльністю юних гандболісток. Методологія. У дослідженні використані: методика оцінки властивості особистості юних гандболісток, методика оцінки психічних станів та мотивації спортсменок, методика оцінки змагальної діяльності юних гандболісток, методи математичної статистики. Наукова новизна результатів роботи полягає у тому, що виділені психічні стани юних гандболісток і їх прояви у змаганнях із різними за класом суперниками; встановлені особистісні якості (самооцінка, настрій, мотиваційна сфера, агресія тощо), які складають підґрунтя саморегуляції і поведінки юних гандболісток; доповнені дані про зміст і спрямованість властивостей особистості юних спортсменок. Висновки. Гандбол відноситься до командних видів спорту, де ігри проводяться із зіткненням з суперником. Команди прагнуть досягти переваги над суперником, маскуючи свої задуми і одночасно намагаючись розкрити плани противника. Процес гри визначається наявністю техніки, тактики і стратегії. Без цих складових, а також без прояву психологічних особливостей гандболісток (інтелекту, мотиваційних та емоційних складових) спортивне єдиноборство команд неможливо. Наше дослідження довело, що юні херсонські гандболістки, маючи завищений рівень передзмагальної тривожності (91,6 %) у змаганні із сильним суперником команди м. Ужгород перемогли за рахунок правильно побудованої роботи тренера команди до початку і під час гри. У змісті психологічної підготовки тренера були конкретні індивідуальні завдання для кожного гравця. У дослідженні виявлені завищені показники вербальної агресії, образи і докору (64,3 %) у юних гандболісток. Але у дівчат відсутня ворожа агресивність до команд-суперників за рахунок відсутності надмірного акценту на досягнення перемоги. Перспективою подальших досліджень має бути взаємозв’язок властивостей особистості юних гандболісток із фізичною та технічною підготовленістю. The purpose of the work is to establish the existence of a relationship between personality traits and the competitive activity of young handball players. Methodology. The study used: a methodology for assessing the personality traits of young handball players, a methodology for assessing the mental states and motivation of athletes, a methodology for assessing the competitive activity of young handball players, methods of mathematical statistics. Scientific novelty of the work lies in the fact that the distinguished mental states of young handball players and their manifestations in competitions with different rivals; established personal qualities (self-esteem, mood, motivational sphere, aggression, etc.), which form the basis of self-regulation and behavior of young handball players; data on the content and orientation of personality characteristics of young athletes are supplemented. Conclusions. Handball refers to team sports where games are played with a collision with an opponent. Teams strive to achieve an advantage over the opponent, masking their plans and at the same time trying to reveal the enemy's plans. The game process is determined by the presence of technology, tactics and strategy. Without these components, as well as without the manifestation of the psychological characteristics of handball players (intelligence, motivational and emotional components), martial arts teams are impossible. Our study showed that young Kherson handball players, having an increased level of pre-competitive anxiety (91.6%) in the competition with a strong rival of the team in Uzhgorod, won due to the well-constructed work of the team coach before and during the game. The content of the psychological training of the coach included specific individual tasks for each player. The study revealed overestimated indicators of verbal aggression, resentment and reproach (64.3%) among young handball players. But the girls lack hostile aggressiveness towards rivals due to the lack of an excessive emphasis on achieving victory. The prospect of further research should be the relationship of personality characteristics of young handball players with physical and technical readiness.
ЕФЕКТИВНІСТЬ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ ШВИДКІСНО-СИЛОВОЇ ПІДГОТОВКИ ФУТБОЛІСТІВ 13-14 РОКІВ ІЗ ВИКОРИСТАННЯМ БЛОКІВ СПЕЦІАЛЬНО ПІДІБРАНИХ ВПРАВ
(2020) Шалар, О. Г.; Стрикаленко, Є. А.; Гузар, В. М.; Бойченко, А. В.; Стрикаленко, Е.; Гузарь, В.; Shalar, O. G.; Strykalenko, E.; Huzar, V.; Boychenko, A.
Мета – визначити ефективність експериментальної програми швидкісносилової підготовки футболістів в СДЮШОР «Кристал». Матеріал і методи: у дослідженні прийняли участь дванадцять юних спортсменів віком 13-14 років. Тривалість занять футболом у даних спортсменів знаходилась в межах від 4 до 6 років. Тривалість дослідження жовтень 2018 – квітень 2019 року. Для визначення рівня розвитку швидкісносилової підготовленості юних футболістів були застосовані наступні тести: біг на 30 м., човниковий біг 3 х 10 метрів, стрибок у довжину з місця, стрибок вгору з місця, вкидання м’яча на дальність, удар по м’ячу на дальність. Сутність методики швидкісно-силової підготовки юних футболістів полягала в тому, що у змісті трьох тренувань на тиждень були передбачені три блоки швидкісно-силових вправ. Використовувався метод колового тренування де тренер розбивав футболістів на три групи. Весь блок виконувався у 6 кіл. Відпочинок між колами 2 хв. Блок розрахований на розвиток м’язів ніг та верхнього плечового поясу, вибухової сили та швидкісної витривалості. Результати: визначивши рівень розвитку швидкісно-силових якостей на початку дослідження та по його завершенню встановлено, що зміни відбулися за всіма проведеними тестами. За показниками загальної швидкісно-силової підготовленості юних футболістів встановлено, що за тестом біг на 30 м середнє значення групи змінилося з 4,8 с до 4,6 с (приріст 4,2%); за тестом човниковий біг на 3х30 метрів було 8,31 с, стало 7,86 с (приріст 5,6%); за тестом стрибок у довжину з місця з 192,9 см на 198,5 см (приріст 2.8%); за тестом стрибок угору з місця було 39 см, стало 40,7 см (приріст 4,2%). За показниками спеціальної швидкісно-силової підготовленості теж відбулися позитивні зрушення: за тестом вкидання м’яча на дальність результати покращилися з 17,5 м до 18,3 м (приріст 4,4%); а за тестом удар по м’ячу на дальність - з 49,9 м до 51,6 м (приріст 3,3%). Висновки: експериментально встановлено, що використана в тренувальному процесі блочна методика швидкісно-силової підготовки футболістів 13-14 років є ефективною. Її застосування дозволило досягти суттєвих зрушень практично по кожному з тестових випробувань. Проте існує перспектива подальших досліджень, яка пов’язана з продовженням використання розробленої методики, для визначення її ефективності за більш тривалий період тренування з незначним коректуванням її змісту за рахунок введення вправ інтегральної спрямованості. Цель: определить эффективность экспериментальной программы скоростно-силовой подготовки футболистов СДЮШОР «Кристалл». Материал и методы: в исследовании приняли участие двенадцать юных спортсменов в возрасте 13-14 лет. Продолжительность занятий футболом у данных спортсменов находилась в пределах от 4 до 6 лет. Продолжительность исследования: октябрь 2018 - апрель 2019 года. Для определения уровня развития скоростно-силовой подготовленности юных футболистов были применены следующие тесты: бег 30 м., челночный бег 3 х 10 м, прыжок в длину с места, прыжок вверх с места, вбрасывание мяча на дальность, удар по мячу на дальность. Сущность методики скоростно-силовой подготовки юных футболистов заключалась в том, что в содержании трех тренировок в неделю были предусмотрены три блока скоростно-силовых упражнений. Использовался метод круговой тренировки, где тренер разбивал футболистов на три группы. Весь блок выполнялся в 6 кругов. Отдых между кругами 2 мин. Блок рассчитан на развитие мышц ног и верхнего плечевого пояса, взрывной силы и скоростной выносливости. Результаты: определив уровень развития скоростно-силовых качеств в начале исследования и по его завершению установлено, что изменения произошли по всем проведенным тестам. По показателям общей скоростно-силовой подготовленности юных футболистов установлено, что в тесте бег на 30 м среднее значение группы изменилось с 4,8 с до 4,6 с (прирост 4,2%); в тесте челночный бег на 3х30 метров результат 8,31 с улучшился до 7,86 с (прирост 5,6%); в тесте прыжок в длину с места – изменения с 192,9 см до 198,5 см (прирост 2,8%); в тесте прыжок вверх с места результат составлял 39 см, а стал 40,7 см (прирост 4,2%). По показателям специальной скоростно-силовой подготовленности тоже произошли положительные сдвиги: в тесте вбрасывание мяча на дальность результаты улучшились с 17,5 м до 18,3 м (прирост 4,4%); в тесте удар по мячу на дальность - с 49,9 м до 51,6 м (прирост 3,3%). Выводы: экспериментально установлено, что использованая в тренировочном процессе блочная методика скоростно-силовой подготовки футболистов 13-14 лет является эффективной. Ее применение позволило достичь существенных сдвигов практически в каждом из тестовых испытаний. Однако, существует перспектива дальнейших исследований, которая связана с продолжением использования разработанной методики для определения ее эффективности за более длительный период тренировки с незначительной корректировкой ее содержания за счет введения упражнений интегральной направленности. Purpose: to determine the effectiveness of speed-strength training of football players in the School "Crystal". Material and methods: twelve young athletes aged 13-14 years took part in the study. The duration of football lessons for these athletes ranged from 4 to 6 years. Duration of the study: October 2018 - April 2019. The following tests were applied to determine the level of development of speed-strength preparedness of young football players: 30 m run, 3 x 10 m shuttle run, long jump from standstill, jump up from the spot, throwing the ball into range, hitting the ball at range. The essence of the technique of speed-strength training of young football players was that three blocks of speed-strength exercises were provided for the content of three trainings per week. The method of circular training was used, where the coach divided the players into three groups. The whole block was carried out in 6 circles. Rest between circles 2 min. The unit is designed for the development of leg muscles and upper shoulder girdle, explosive strength and speed endurance. Results: after determining the level of development of speed-power qualities at the beginning of the study and upon its completion it was established that the changes occurred in all tests performed. According to the indicators of the general speed and strength preparedness of young football players, it was found that according to the test the 30-meter run the average value of the group changed from 4.8 s to 4.6 s (an increase of 4.2%); according to the test, the shuttle run for 3x30 meters was 8.31 s, it became 7.86 s (an increase of 5.6%); according to the test, a long jump from a standstill from 192.9 cm to 198.5 cm (an increase of 2.8%); according to the test, the jump up from a stand was 39 cm, it became 40.7 cm (an increase of 4.2%). In terms of special speed-power readiness indicators, positive shifts also occurred: according to the throw-in test, the results improved from 17.5 m to 18.3 m (an increase of 4.4%); and in the test, hitting the ball at a range from 49.9 m to 51.6 m (an increase of 3.3%). Conclusions: it has been experimentally established that the block technique of speed-strength training of 13-14 year old football players is used in the training process is effective. Its application allowed us to achieve significant shifts in almost every test test. However, there is the prospect of further research, which is associated with the continued use of the developed methodology to determine its effectiveness over a longer training period with a slight adjustment of its content due to the introduction of integral exercises.
ЕФЕКТИВНІСТЬ МЕТОДИКИ РОЗВИТКУ СПЕЦІАЛЬНОЇ ВИТРИВАЛОСТІ ЮНИХ ГАНДБОЛІСТОК
(2020) Стрикаленко, Є. А.; Шалар, О. Г.; Гузар, В. М.; Стрикаленко, Е. А; Гузар, В. Н.; Strykalenko, E.; Shalar, O.; Huzar, V.
Мета - дослідити ефективність використання методики розвитку спеціальної витривалості юних гандболісток збірної команди Херсонської області. Матеріал і методи: дослідження проводилося протягом вересня 2019 – січня 2020 років зі збірною гандбольною командою дівчат Херсонської області. Впровадження методики щодо розвитку витривалості, спостереження за тренувальним процесом та тестування рівня спеціальної витривалості проводилось на базі Херсонського вищого училища фізичної культури (ХВУФК) в універсальному залі м. Херсон. У дослідженні приймали участь 12 спортсменок 2003-2004 року народження. Для визначення рівня розвитку загальної та спеціальної витривалості було проведено 2 тести  Cooper-test та Beep-test. З метою визначення рівня розвитку витривалості тестування проводилось на початку зимового тренувального збору (06-07.01.2020) та по завершенню збору (27-28.01.2020). Протягом цього терміну тренувальні заняття проводилися двічі на день у понеділок, середу та четвер. У інші дні  одне тренування. В ході тренувань використовувались різні вправи на розвиток витривалості, а саме: різні види човникового бігу, вправи з м’ячом на певний час, різні види стрибків, таких як стрибки на скакалці, стрибки через певне перешкоджання, використання велоергометру та рухливі ігри, які сприяли емоційному розвантаженню дівчат. Результати: встановлено, що протягом експерименту середнє значення гандболісток в групі за Cooper-test підвищилось з Х ± s = 2319,167 ± 9,172 метри до Х ± s = 2439,167 ± 7,485 метри. Проте дане розходження виявилось не достовірним (t = 1,027 при р > 0,05). Протилежні дані отримані під час порівняння результатів Beep-test. Протягом експерименту відбувся достовірний приріст показників з Х ± s = 7,92 ± 1,042 рівня до Х ± s = 9,08 ± 0,382 рівня (t = 3,286 при р < 0,05). Висновки: достовірно доведено, що застосована протягом експерименту методика позитивно вплинула на показники спеціальної витривалості при опосередкованому впливі на показники загальної витривалості. Застосування основних принципів та змістовних складових тренувального процесу гандболісток в збірній команді Херсонської області дозволило суттєво підвищити рівень фізичної підготовленості юних гандболісток взагалі та спеціальної витривалості зокрема. Цель - исследовать эффективность использования методики развития специальной выносливости юных гандболисток сборной команды Херсонской области. Материал и методы: исследование проводилось в течение сентября 2019 - января 2020 со сборной гандбольной командой девушек Херсонской области. Внедрение методики по развитию выносливости, наблюдение за тренировочным процессом и тестирования уровня специальной выносливости проводилось на базе Херсонского высшего училища физической культуры (ХВУФК) в универсальном зале г. Херсон. В исследовании принимали участие 12 спортсменок 2003-2004 года рождения. Для определения уровня развития общей и специальной выносливости было проведено 2 теста: Cooper-test и Beep-test. С целью определения уровня развития выносливости, тестирование проводилось в начале зимнего тренировочного сбора (0607.01.2020) и по завершению сбора (27-28.01.2020). В течение этого срока тренировочные занятия проводились дважды в день: в понедельник, среду и четверг. В остальные дни - одна тренировка. В ходе тренировок использовались различные упражнения на развитие выносливости, а именно: различные виды челночного бега, упражнения с мячом на время, различные виды прыжков, таких как прыжки на скакалке, прыжки через определенное препятствие, использование велоэргометра и подвижные игры, которые способствовали эмоциональном разгрузке девушек. Результаты: установлено, что в течение эксперимента среднее значение гандболисток в группе по Cooper-test повысилось с x ±s=2319,167±9,172 метра в x ±s=2439,167±7,485 метра. Однако данное различие оказалась не достоверным (t= 1,027 при р> 0,05). Противоположные данные получены при сравнении результатов Beep-test. В течение эксперимента состоялся достоверный прирост показателей с x ±s=7,92 ± 1,042 уровня в x ±s = 9,08 ± 0,382 уровня (t = 3,286 при р <0,05). Выводы: достоверно доказано, что примененная в течение эксперимента методика положительно повлияла на показатели специальной выносливости при опосредованном влиянии на показатели общей выносливости. Применение основных принципов и содержательных составляющих тренировочного процесса гандболисток в сборной команде Херсонской области, позволило существенно повысить уровень физической подготовленности юных гандболисток вообще и специальной выносливости в частности. Purpose - to investigate the effectiveness of using the methodology for the development of special endurance of young handball players of the national team of the Kherson region. Material and methods: the research was carried out during September 2019 - January 2020 with the national handball team of girls from the Kherson region. The introduction of the methodology for the development of endurance, observation of the training process and testing the level of special endurance was carried out on the basis of the Kherson Higher School of Physical Culture (HVUFK) in the universal hall of Kherson. The study involved 12 athletes born in 2003-2004. To determine the level of development of general and special endurance, 2 tests were carried out: Cooper-test and Beep-test. In order to determine the level of endurance development, testing was carried out at the beginning of the winter training camp (06-07.01.2020) and at the end of the training camp (27-28.01.2020). During this period, training sessions were held twice a day: on Monday, Wednesday and Thursday. On other days - one workout. During the training, various exercises were used to develop endurance, namely: various types of shuttle running, exercises with a ball for a while, various types of jumps, such as jumping rope, jumping over a certain obstacle, using a bicycle ergometer and outdoor games, which contributed to the emotional release of girls. Results: it was found that during the experiment the average value of female handball players in the Cooper-test group increased from X±s =2319.167 ± 9.172 meters to X ± s = 2439.167 ± 7.485 meters. However, this difference was not significant (t = 1.027 at p> 0.05). Opposite data were obtained when comparing the results of the Beep-test. During the experiment, there was a significant increase in indicators from X ± s = 7.92 ± 1.042 levels to X ± s = 9.08 ± 0.382 levels (t = 3.286 at p <0.05). Conclusions: it has been reliably proven that the technique applied during the experiment had a positive effect on the indices of special endurance with an indirect effect on the indices of general endurance. Application of the basic principles and meaningful components of the training process of handball players in the national team of the Kherson region, allowed to significantly increase the level of physical fitness of young handball players in general and special endurance in particular.
МЕНТАЛЬНЕ ТРЕНУВАННЯ В ПСИХОЛОГІЧНІЙ ПІДГОТОВЦІ СТРІЛЬЦІВ
(2020) Шалар, О. Г.; Стрикаленко, Є. А.; Гузар, В. М.; Стрикаленко, Е. А.; Гузар, В. Н.; Shalar, O.; Strykalenko, Y.; Huzar, V.
Мета полягала у вивченні психоемоційної сфери та обґрунтуванні методики ментального тренування стрільців. Матеріал і методи: у дослідженні прийняли участь 12 стрільців з гвинтівки та пістолету Херсонського вищого училища фізичної культури. Серед них спортсмени з кваліфікацією другого, першого розрядів, кандидати у майстри спорту та майстри спорту України. Дослідження тривало протягом 2018-2019 років. В ході дослідження впроваджувалася методика ментального тренування стрільців Результати: доведено, що засоби ментального тренування позитивно вплинули на стан нервової системи стрільців. Сенсомоторні реакції виявилися більш кращими у менш досвідчених спортсменів. Так, у стрільців рівня КМС і нижче, результати краще ніж у майстрів спорту: 1) за тепінг-тестом на 0,75 мс, 2) за реакцією на світловий подразник на 12,5 мс, в) за реакцією на звуковий подразник на 55,5 мс. Високою виявилася ступінь впрацьовування за показниками таблиці Шульте у всіх стрільців, але дещо вищою у майстрів спорту (на 0,05). Висновки: ментальне тренування позитивно вплинуло на рівень психічних процесів та емоційної сфери стрільців. На основі отриманих даних щодо психічної сфери стрільців встановлено, що ці показники знаходилися на високих та достатніх рівнях. Цель заключалась в изучении психоэмоциональной сферы и обосновании методики ментальной тренировки стрелков. Материал и методы: в исследовании приняли участие 12 стрелков из винтовки и пистолета Херсонского высшего училища физической культуры. Среди них спортсмены с квалификацией второго, первого разрядов, кандидаты в мастера спорта и мастера спорта Украины. Исследование продолжалось в течение 2018-2019 годов. В ходе исследования внедрялась методика ментальной тренировки стрелков Результаты доказано, что средства ментальной тренировки положительно повлияли на состояние нервной системы стрелков. Сенсомоторные реакции оказались лучшими у менее опытных спортсменов. Так, у стрелков уровня КМС и ниже, результаты лучше, чем у мастеров спорта: 1) по теппинг-тестом на 0,75 мс, 2) по реакции на световой раздражитель на 12,5 мс, в)по реакции на звуковой раздражитель на 55 5 мс. Высокой оказалась степень врабатывания по показателям таблицы Шульте у всех стрелков, но несколько выше у мастеров спорта (на 0,05). Выводы: ментальная тренировка положительно повлияла на уровень психических процессов и эмоциональной сферы стрелков. На основе полученных данных по психической сфере стрелков установлено, что эти показатели находились на высоких и достаточных уровнях. The goal was to study the psycho-emotional sphere and substantiate the methodology of mental training for shooters. Material and methods: the study involved 12 rifle and pistol shooters of the Kherson Higher School of Physical Education. Among them are athletes with qualifications of the second, first categories, candidates for Master of Sports and Master of Sports of Ukraine. The study continued during 2018-2019. In the course of the research, the method of mental training of shooters was introduced. The results proved that the means of mental training had a positive effect on the state of the nervous system of shooters. Sensory motor responses were superior in less experienced athletes. So, for shooters of the CCM level and below, the results are better than those of the masters of sports: 1) according to the tapping test for 0.75 ms, 2) according to the reaction to a light stimulus for 12.5 ms, c) according to the reaction to a sound stimulus to 55 5 ms. The degree of training according to the Schulte table was high among all shooters, but slightly higher among the masters of sports (by 0.05). A rather high indicator of emotional excitability was found in shooters of masters of sports. Among the representatives of this group were persons with different types of temperament. Basically, the sanguine type prevailed, based on a strong, balanced, mobile type of the nervous system. For the representatives of the second group, which included candidates for masters of sports and first-class athletes, this indicator was at an average level. In our opinion, this is due to the fact that the representatives of this group had persons with a predominantly phlegmatic type of temperament. Conclusions: mental training had a positive effect on the level of mental processes and emotional sphere of shooters. On the basis of the data obtained on the mental sphere of shooters, it was established that these indicators were at high and sufficient levels.
ОСОБЛИВОСТІ ЗМАГАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ГАНДБОЛІСТОК КОМАНДИ ВИЩОЇ ЛІГИ ХДУ-ДНІПРЯНКА
(2021) Стрикаленко, Є. А.; Шалар, О. Г.; Гузар, В. М.; Хоменко, В. В.; Strikalenko, Y.; Shalar, O.; Huzar, V.; Homenko, V.
Мета – визначити ефективність ігрової діяльності гандболісток вищої ліги та встановити особливості їх дій в залежності від ігрового амплуа. Матеріал і методи. контингент дослідження склали 15 студенток-гандболісток, які грають за команду ХДУДніпрянка в жіночому чемпіонаті України вищої ліги. Дослідження особливостей ігрової діяльності гандболісток відбувалось під час участі команди в змагальних іграх з різними суперниками, що дозволило об’єктивно визначити пріоритетні напрямки гри студентської гандбольної команди. Тривалість дослідження: травень-жовтень 2020 року. Для визначення особливостей ігрової діяльності велася фіксація різних технічних прийомів та тактичних дій в нападі: кількість передач м’яча партнерам на різну дистанцію, в різному напрямку, ведення м’яча по майданчику, індивідуальні обігравання, кидки м’яча по воротам; в захисті  перехоплення м’яча, блокування, відбір м’яча без порушення правил, тощо. Були дослідженні показники всіх гравців та згруповані за виконанням ігрових функцій  розігруючі, півсередні, лінійні, крайні гравці. Результати дослідження: встановлено, що інтенсивність змагальної діяльності протягом гри найвища у півсередніх гравців  0,72 бали, дещо менша інтенсивність дій припадає на діяльність розігруючих  0,69 балів та крайніх  0,63 бали та самий низький показник інтенсивності у лінійних гравців  0,48 балів. Аналізуючи результати якості виконання техніко-тактичних дій гравців різного ігрового амплуа зазначимо, що найбільш висока точність у півсередніх (0,68 бали) та розігруючих (0,62 бали) гравців. Відповідно в даних амплуа гандболісток відмічений й самий високий відсоток браку при виконання змагальних дій. Точність змагальних дій лінійних гравців складає 0,51 бал, а самий низький показник якості техніко-тактичних дій у крайніх нападників (0,41 бал). Відсоток браку в крайніх та лінійних гравців не суттєво відрізняється і становить 0,26 та 0,24 бали відповідно. Висновки: встановлено, що найбільші значення, щодо особистої корисності на майданчику, мають розігруючі гравці  0,74 бали, дещо менші значення у півсередніх  0,63 бали, а низькі показники притаманні лінійним та крайнім гравцям (0,53 та 0,48 балів, відповідно). Доведено, що особливість змагальної діяльності гравців на майданчику залежить від характеру діяльності гандболісток в залежності від виконання ним ігрової функції, стилем гри власної команди та команди суперників.Цель – определить эффективность игровой деятельности гандболисток высшей лиги и установить особенности их действий в зависимости от игрового амплуа. Материал и методы. Контингент исследования составили 15 студенток-гандболисток, которые играют за команду ХГУ-Днепрянка в женском чемпионате Украины высшей лиги. Исследование особенностей игровой деятельности гандболисток происходило во время участия команды в соревновательных играх с разными соперниками, что позволило объективно определить приоритетные направления игры студенческой гандбольной команды. Продолжительность исследования: май-октябрь 2020 года. Для определения особенностей игровой деятельности велась фиксация различных технических приемов и тактических действий в нападении: количество передач мяча партнерам на разную дистанцию, в разном направлении, ведение мяча по площадке, индивидуальные обыгрывания, броски мяча по воротам; в защите: перехват мяча, блокировки, отбор мяча без нарушения правил и тому подобное. Были исследованы показатели всех игроков и сгруппированы по выполняемым игровым функциям: разыгрывающие, полусредние, линейные, крайние игроки. Результаты исследования. Установлено, что интенсивность соревновательной деятельности в течении игры самая высокая у полусредних игроков – 0,72 балла, несколько меньшая интенсивность действий приходится на деятельность разыгрывающих – 0,69 баллов и крайних – 0,63 балла и самый низкий показатель интенсивности у линейных игроков – 0,48 баллов. Анализируя результаты качества выполнения технико-тактических действий игроков всех игровых амплуа можно отметить, что наиболее высокая точность у полусредних (0,68 балла) и разыгрывающих (0,62 балла) игроков. Соответственно у гандболисток данных амплуа отмечен и самый высокий процент брака при исполнении соревновательных действий. Точность игровых действий линейных игроков составляет 0,51 балла, а самый низкий показатель качества технико-тактических действий у крайних нападающих (0,41 балл). Процент брака у крайних и линейных игроков не существенно отличается и составляет 0,26 и 0,24 балла, соответственно. Выводы: установлено, что наибольшие значения, по индивидуальной полезности на площадке, имеют разыгрывающие игроки – 0,74 балла, несколько меньшие значения у полусредних – 0,63 балла, низкие показатели характерны линейным и крайним игрокам (0,53 и 0,48 баллов, соответственно). Доказано, что особенность игровой деятельности игроков на площадке зависит от характера деятельности гандболисток в зависимости от выполнения ими игровой функции, стиля игры собственной команды и команды соперников. The purpose is to determine the effectiveness of the playing activity of female handball players of the Higher League and establish the features of their actions depending on the playing role. Material and methods. The contingent of the research was 15 female students-handball players who play for the team KhSU-Dnepryanka in the women’s championship of Ukraine of the Higher league. The study of the features of the playing activity of female handball players took place during the team’s participation in competitive games with different rivals, which made it possible to determine objectively the priority areas of the game of the student’s handball team. The research duration: May-October, 2020. To determine the peculiarities of play activity, various technical techniques and tactical actions were recorded in the attack: the number of passes to partners at different distances, in different directions, dribbling on the playground, individually keep the ball, ball throws on the goal; in defense: steals, blocking, tackles without violating the rules, etc. The indicators of all players were investigated and grouped by the performed playing functions: playmakers, right back and left back, pivots, wingers. Results of the research. It was established that the intensity of the competitive activity during the game is the highest among right back and left back – 0,72 points, slightly lower intensity of actions falls on the activity of playmakers – 0,69 points and wingers – 0,63 points and the lowest intensity indicator among pivots – 0,48 points. Analyzing the results of the quality of performance of technical and tactical actions of players of all playing roles, it can be noted that the highest accuracy is for right back and left back (0,68 points) and playmakers (0,62 points). Accordingly, female handball players of these roles also have the highest percentage of defects in the performance of competitive actions. The accuracy of the game actions of pivots is 0,51 points and the lowest quality indicator of technical and tactical actions in wingers (0,41 points). The percentage of defects among wingers and pivots doesn’t differ significantly and is 0,26 and 0,24 points, respectively. Conclusions: it was established that the highest values, in terms of the individual usefulness on the playground, are playmakers – 0,74 points, slightly lower values for right back and left back – 0,63 points, low indicators are characteristic of wingers and pivots (0,53 and 0,48 points, respectively). It was proved that the peculiarity of the players’ playing activity on the playground depends on the nature of the handball players’ activities, depending on their performance of the game function, the style of play of their team, and the team of opponents.
ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ КОМАНДНОЇ ЗГУРТОВАНОСТІ ЮНИХ СПОРТСМЕНОК В ІГРОВИХ ВИДАХ СПОРТУ
(2019) Шалар, О. Г.; Стрикаленко, Є. А.; Гузар, В. М.; Стрикаленко, Е.; Гузарь, В.; Shalar, O.; Strykalenko, E.; Huzar, V.
Мета: полягає в визначені особливостей формування командної згуртованості в ігрових видах спорту. Матеріал і методи: використовувались наступні методи дослідження: психолого-педагогічне анкетування рівня згуртованості та конфліктності в колективі (методики Л. Столяренка, К. Томаса, Сішара тощо); методи математичної обробки отриманих результатів. У дослідженні прийняли участь 4 жіночі команди, а саме: гандбольна «Дніпрянка», баскетбольна «Таврійські зірки», футбольна «Южанка» та волейбольна команда «Едалеїда» Херсонської області. Вік дівчат 13-14 років. Результати: порівняння рівня командної згуртованості юних спортсменок в різних ігрових видах спорту довело, що індекс групової згуртованості суттєво більший у юних гандболісток та баскетболісток; подібна тенденція спостерігається і при порівняння даних оцінювання ціннісно-орієнтовної єдності колективу. Психологічний клімат в усіх командах практично однаковий; вирішення конфліктної ситуації у гандболісток відбувається за рахунок співпраці, а в інших командах − компромісу; в усіх спортивних командах існує домінування діяльнісної та ціннісної сфери над емоційною. Висновки: Результати визначення взаємозв’язку між показниками змагальної діяльності та рівнем командної згуртованості довели, що існує тісний взаємозв’язок (r = 0,825) між успіхом сумісної діяльності та показниками змагальної результативності, між ціннісноорієнтованою єдністю колективу, рівнем групової згуртованості та рівнем спортивної майстерності − r = 0,852 та r = 0,420 відповідно. Також встановлено, що з зростанням спортивних результатів конфліктні ситуації вирішуються за рахунок співпраці (r =0,777). Перспектива подальших досліджень має бути пов’язана із впливом авторитету тренера на командну згуртованість і єдність юних спортсменок. Цель: заключается в определенные особенностей формирования командной сплоченности в игровых видах спорта. Материал и методы: использовались следующие методы исследования: психологопедагогическое анкетирование уровня сплоченности и конфликтности в коллективе (методики Л. Столяренко, К. Томаса, Сишара и т.п.); методы математической обработки полученных результатов. В исследовании приняли участие 4 женские команды, а именно: гандбольная «Днепрянка», баскетбольная «Таврийские звезды», футбольная «Южанка» и волейбольная команда «Едалеида» Херсонской области. Возраст девушек 13-14 лет. Результаты: сравнения уровня командной сплоченности юных спортсменок в различных игровых видах спорта показало, что индекс групповой сплоченности существенно больше в юных гандболисток и баскетболисток; подобная тенденция наблюдается и при сравнения данных оценки ценностного единства коллектива. Психологический климат во всех командах практически одинаков; решения конфликтной ситуации у гандболисток происходит за счет сотрудничества, а в других командах − компромисса; во всех спортивных командах существует доминирование деятельностной и ценностной сферы над эмоциональной. Выводы: Результаты определения взаимосвязи между показателями соревновательной деятельности и уровнем командной сплоченности виявили существование тесной взаимосвязи (r = 0,825) между успехом совместной деятельности и показателями соревновательной результативности, между ценностным единством коллектива, уровнем групповой сплоченности и уровнем спортивной майстерства: r = 0,852 и r = 0,420 соответственно. Также установлено, что с ростом спортивных результатов конфликтные ситуации решаются за счет сотрудничества (r = 0,777). Перспектива дальнейших исследований должна быть связана с влиянием авторитета тренера на командную сплоченность и единство юных спортсменок. Purpose: consists in certain features of the formation of team cohesion in team sports. Material and methods: the following research methods were used: psychological and pedagogical survey of the level of cohesion and conflict in the team (methods L. Stolyarenko, K. Thomas, Sishara, etc.); methods of mathematical processing of the results. The study involved 4 women's teams, namely: the handball “Dnepryanka”, the basketball “Tavria stars”, the football “Yuzhanka” and the volleyball team “Edaleida” of the Kherson region. Age of girls 13-14 years. Results: comparing the level of team cohesion of young athletes in various team sports showed that the index of group cohesion is significantly higher in young handball players and basketball players; A similar trend is observed when comparing data assessing the value unity of the collective. The psychological climate in all teams is almost the same; Handball players resolve a conflict situation by cooperating, and in other teams a compromise; in all sports teams there is a domination of the activity and value sphere over the emotional one. Conclusions: The results of determining the relationship between the indicators of competitive activity and the level of team cohesion resulted in the existence of a close relationship (r = 0.825) between the success of joint activities and indicators of competitive performance, between the collective unity of values, the level of group cohesion and the level of sports leadership: r = 0.852 and r = 0.420 respectively. It was also found that with the growth of sports results, conflict situations are resolved through cooperation (r = 0.777). The prospect of further research should be related to the influence of the coach's authority on the team cohesion and unity of young athletes.