Browsing by Author "Ilinska, N. I."

Now showing 1 - 7 of 7

MYTHOPOETICS AND PRAGMATICS OF THE SOVIET ANECDOTE
(2019) Ilinska, N. I.; Bokshan, H. I.; Keba, O. V.; Kuznetsov, I. V.
The article focuses on the mythopoetics and pragmatics of the Soviet anecdote as a speech genre as well as a genre of urban folklore, its definition, genre modus and sociocultural specificity. A case study of “the folklore of intelligentsia” (Yu. Boriev) has been conducted. Much attention is given to the typological convergence of the phenomena of a myth and an anecdote. In the article the myth and the anecdote are revealed as a repository of historical and cultural memory, a product of mass consciousness, which is manifested in the anonymity, myth-creative potential, compensatory function. The hero of the anecdote is the ambivalent figure of the trickster, which goes back to the traditional myth. The emphasis is drawn to the metatextuality inherent in “the folklore of intelligentsia”. The Soviet anecdote poetics performs pragmatic function of the ideological mythdeconstruction.
MYTHOPOETICS AND PRAGMATICS OF THE SOVIET ANECDOTE
(2019) Ilinska, N. I.
The article focuses on the mythopoetics and pragmatics of the Soviet anecdote as a speech genre as well as a genre of urban folklore, its definition, genre modus and sociocultural specificity. A case study of “the folklore of intelligentsia” (Yu. Boriev) has been conducted. Much attention is given to the typological convergence of the phenomena of a myth and an anecdote. In the article the myth and the anecdote are revealed as a repository of historical and cultural memory, a product of mass consciousness, which is manifested in the anonymity, myth-creative potential, compensatory function. The hero of the anecdote is the ambivalent figure of the trickster, which goes back to the traditional myth. The emphasis is drawn to the metatextuality inherent in “the folklore of intelligentsia”. The Soviet anecdote poetics performs pragmatic function of the ideological mythdeconstruction.
STRATEGIES OF MYTH-MAKING IN THE HISTORICAL AND PHILOSOPHICAL DISCOURSE OF THE NOVEL “THE WANDERING JEW” BY S. HEYM
(2019) Ilinska, N. I.
The article deals with the strategies of myth-making in the historical and philosophical discourse of the novel “The Wandering Jew” by S. Heym. The concepts of “myth-making strategies”, “discourse”, and “multi-genre nature” are being clarified. Genre modifications of the historical novel by S. Heym through its comparison with the genre invariant of the traditional historical novel have been revealed. The author’s transformations of the principle of historicism, “Gothic anthropologism”, the myth-making strategies in the interpretation of history have been ascertained. The historical images of Martin Luther and Paul von Eitzen, the postmodern poetics of their artistic realization have been characterized. It is proved that the main myth-making strategy is the demythologization of history as a discourse of power. The features of the genre structure of S. Heym’s novel “The Wandering Jew” as a postmodern historical novel have been described.
STRATEGIES OF MYTH-MAKING IN THE HISTORICAL AND PHILOSOPHICAL DISCOURSE OF THE NOVEL “THE WANDERING JEW” BY S. HEYM
(2019) Ilinska, N. I.; Bokshan, H. I.; Keba, O. V.; Pomohaibo, J. O.
The article deals with the strategies of myth-making in the historical and philosophical discourse of the novel “The Wandering Jew” by S. Heym. The concepts of “myth-making strategies”, “discourse”, and “multi-genre nature” are being clarified. Genre modifications of the historical novel by S. Heym through its comparison with the genre invariant of the traditional historical novel have been revealed. The author’s transformations of the principle of historicism, “Gothic anthropologism”, the myth-making strategies in the interpretation of history have been ascertained. The historical images of Martin Luther and Paul von Eitzen, the postmodern poetics of their artistic realization have been characterized. It is proved that the main myth-making strategy is the demythologization of history as a discourse of power. The features of the genre structure of S. Heym’s novel “The Wandering Jew” as a postmodern historical novel have been described.
“THE GOSPEL ACCORDING TO AHASUERUS”: APOCRYPHAL DISCOURSE OF THE NOVEL “THE WANDERING JEW” BY S. HEYM
(2019) Ilinska, N. I.; Bokshan, H. I.; Holyk, S. V.; Keba, O. V.
The article deals with the theoretical aspect of the concept of “apocryphal novel”, its difference from other literary transformations of Old Testament and canonical subjects and images. The specificity of the apocryphal discourse, its plot and meaning-forming functions in S. Heym’s novel “The Wandering Jew” are revealed. It is indicated that its components are a modification of the legendary image of Ahasuerus, an apocryphal evangelist in the text of the novel, and a semantically related narrative of the earthly ministry and the sin offering of Jesus. The principles of apocryphization and transcoding of the canonical gospels, as well as other religious and paralegal sources, are analyzed. The conclusions about the anti-dogmatic intentions of the author of the apocryphal novel “The Wandering Jew” are made, which aim at any manifestations of monopoly on truth and utopianism.
МОТИВ “L’ENNUI DE VIVRE” В ПОЕЗІЇ П. ВЕРЛЕНА І ПЕРЕКЛАДАХ І. АННЕНСЬКОГО: РЕЦЕПЦІЇ ТА ІНТЕРПРЕТАЦІЇ
(2019) Ільїнська, Н. І.; Онопрієнко, А. Д.; Ilinska, N. I.; Onopriienko, A. D.
Мета – з’ясувати, як реалізується перекладацька стратегія І. Анненського в рецепції та інтерпретації мотиву “l’ennui de vivre”, та визначити специфіку його трансформації у перекладах з П. Верлена. Методи: зіставно-типологічний (шляхом порівняльного аналізу доробку поетів-символістів визначаються типологічні й оригінальні риси художньої реалізації мотивного комплексу «туги життя» (“l’ennui de vivre”)), текстологічний і контактно-генетичний (порівняльний аналіз текстів оригіналу і художнього перекладу, виявлення впливу перекладацької роботи на оригінальну творчість, співставлення між собою кількох поетичних перекладів задля з’ясування індивідуальних особливостей рецепції та трансформації елементів мотивного комплексу “l’ennui de vivre”). Результати. У статті розвинуто тезу про зумовленість типологічних збігів у реалізації мотивного комплексу “l’ennui de vivre” складною системою контактно-генетичних зв’язків. Доведено, що основним фактором міжкультурної комунікації є процес поетичного перекладу. Проаналізовано поетичні твори П. Верлена у перекладах І. Анненського. Вивчено специфіку рецепції та трансформації мотивного комплексу “l’ennui de vivre” у процесі поетичного перекладу, визначено перекладацькі стратегії І. Анненського. Висновки. Віддаленість від оригіналів перекладів І. Анненського дозволяють визначити його перекладні тексти як вільні варіації. Відповідно до обраної поетом перекладацької стратегії визначається специфіка художнього втілення мотивного комплексу “l’ennui de vivre” засобами мови-реципієнта. Зроблено висновки про інтерпретацію поетомперекладачем мотивного комплексу “l’ennui de vivre”, а саме: пом’якшення танатологічного мотиву, зміщення акцентів на мотив мук творчості, тенденція до зміни ритміко-синтаксичних особливостей оригіналів. «Туга життя» (“l’ennui de vivre”) трактується перекладачем не лише як особистісне переживання, але і як характерна риса світобачення епохи. За набором поетичних мотивів переклади І. Анненського з П. Верлена складають єдине ціле з його оригінальною лірикою. Purpose – to find out how the translation strategy of I. Annensky is being implemented in the reception and interpretation of the “l’ennui de vivre” motive, and to determine the specifics of its transformation in translations from P. Verlaine. Methods: comparative-typological (by means of a comparative analysis of the work of the poets-symbolists, the typological and original features of the artistic realization of the motive complex “l’ennui de vivre” are determined), textual and contactgenetic (comparative analysis of the texts of the original and artistic translation, revealing the influence of translation work on original work, the comparison between several poetic translations in order to find out the individual features of the reception and transformation of elements of the motive complex “l’ennui de vivre”). Results. The article develops the thesis that the precondition for typological coincidences in the implementation of the motive complex “l’ennui de vivre” is the complex system of contact-genetic links. It is proved that the main factor of intercultural communication is the process of poetic translation. The poetic works of P. Verlaine in the translations of I. Annensky have been analyzed. The specificity of the reception and transformation of the motive complex “l’ennui de vivre” in the process of poetic translation was studied, and the translation strategies of I. Annensky were determined. Conclusions. The distance of I. Annensky’s translations from the original allows to determine its translated texts as free variations. According to the chosen translation strategy, the specificity of the artistic embodiment of the motive complex “l’ennui de vivre” by the means of the recipient language is determined. Conclusions are made on the poet-translator’s interpretation of the motive complex “l’ennui de vivre”, namely: mitigating the tanatological motive, shifting the emphasis on the motive of creativity, the tendency to change the rhythmic-syntactic features of the originals. “The melancholy of life” (“l’ennui de vivre”) is interpreted not only as a personal experience, but also as a characteristic feature of the outlook of the epoch. According to a set of poetic motives, translations of I. Annensky from P. Verlaine form a single entity with his original lyric poetry.
ПЕРЕКЛАДАЦЬКІ СТРАТЕГІЇ Ф. СОЛОГУБА У ДІАЛОЗІ З ФРАНЦУЗЬКИМИ СИМВОЛІСТАМИ
(2019) Ільїнська, Н. І.; Онопрієнко, А. Д.; Ilinska, N. I.; Onoprienko, A. D.
Мета: простежити стратегіїї інтерпретації мотиву «l’ennui de vivre» у поетичних перекладах Ф. Сологуба шляхом зіставлення з оригінальними текстами французьких символістів. Методи: зіставно-типологічний (шляхом порівняльного аналізу доробку поетів-символістів визначаються типологічні й оригінальні риси художньої реалізації мотивного комплексу «туги життя» («l’ennui de vivre»)), текстологічний і контактно-генетичний (порівняльний аналіз текстів оригіналу і художнього перекладу, виявлення впливу перекладацької роботи на оригінальну творчість, співставлення між собою кількох поетичних перекладів задля з’ясування індивідуальних особливостей рецепції та трансформації елементів мотивного комплексу «l’ennui de vivre»). Результати: У статті розвинуто тезу про синтез у реалізації мотивного комплексу «l’ennui de vivre» контактно-генетичних зв’язків та типологічних збігів. Проаналізовано поетичні твори французьких символістів у перекладах Ф. Сологуба. Вивчено специфіку рецепції та трансформації мотивного комплексу «l’ennui de vivre» у поетичних перекладах Ф. Сологуба, визначено перекладацькі стратегії автора. Доведено, що основним фактором міжкультурної комунікації є поетичний переклад. Висновки: У перекладах Ф. Сологуба виявлено такі основні стратегії: 1) вільний переклад-інтерпретація, що передбачає максимальне наближення до авторської свідомості та введення до структури тексту неоміфологічної компоненти; 2) буквальний переклад оригіналу з використанням еквівалентної поетичної лексики та відповідністю образів. Утім, домінує переклад-інтерпретація, про що свідчить русифікація мотиву туги у перекладах з французької. Основні прийоми русифікації мотиву «l’ennui de vivre» – введення до текстів образів, символів та міфологем, притаманних російському фольклору. За нашими спостереженнями, у перекладах Ф. Сологуба посилюється елегійний тон, меланхолійна рефлексія ліричного героя, акцентуються танатологічні мотиви. Purpose: to follow the strategies of interpretation of the “l’ennui de vivre” motive in poetic translations of F. Sologub by comparison with the original texts of French symbolists. Methods: comparative-typological (by means of a comparative analysis of the work of the poets-symbolists, the typological and original features of the artistic realization of the motive complex “the melancholy of life” (“l’ennui de vivre”) are determined), textual and contact-genetic (comparative analysis of the texts of the original and artistic translation, revealing the influence of translation work on original work, the comparison between several poetic translations in order to find out the individual features of the reception and transformation of elements of the motive complex “l’ennui de vivre”). Results: The article develops a thesis about the synthesis of contactgenetic relationships and typological coincidences in the implementation of the motive complex “l’ennui de vivre”. The poetic works of French symbolists in the translations of F. Sologub have been analyzed. The specificity of the reception and transformation of the motive complex “l’ennui de vivre” in poetic translations of F. Sologub was studied, and the author’s translation strategies were determined. It is proved that the main factor of intercultural communication is the poetic translation. Conclusions: In F. Sologub's translations the following basic strategies have been discovered: 1) a free translation-interpretation, which implies maximum approximation to the author’s consciousness and introduction of nonmythological component into the text structure; 2) a literal translation of the original with the use of equivalent poetic vocabulary and conformity of images. However, translation-interpretation dominates, as evidenced by the russification of the melancholy motive in translations from French. The basic technique of russification of the “l’ennui de vivre” motive is the introduction of images, symbols and mythologems, peculiar to Russian folklore. According to our observations, the translations of F. Sologub intensify the elegiac tone, melancholy reflection of the lyrical hero, and emphasize tanatological motives.