Browsing by Author "Illyinska, N. І."

Now showing 1 - 2 of 2

ДУХОВНЫЕ И ХУДОЖЕСТВЕННЫЕ ИСКАНИЯ В МАЛОЙ ПРОЗЕ В.Г. КОРОЛЕНКО
(2016) Ильинская, Н. И.; Ільїнська, Н. І.; Illyinska, N. І.
В статье отмечено, что доминантой художественного сознания В.Г. Короленко является христоцентризм, который определяет духовный смысл его произведений. Доказано, что духовные поиски писателя воплощены преимущественно в жанрах святочного и пасхального рассказа ("В ночь под светлый праздник", "Сон Макара (Святочный рассказ)", "Старый звонарь" и др.). Короленко вносит свой вклад в художественную разработку жанров календарной прозы: смело нарушает канон, вводит необычного героя, разрушает стереотипы и условности в использовании библейских аллюзий. У статті відзначено, що домінантою художньої свідомості В.Г. Короленка є христоцентризм, який визначає духовний зміст його малої прози. Доведено, що духовні пошуки письменника втілено переважно у жанрах різдвяного й великоднєго оповідання ("Уночі проти світлого свята", "Сон Макара (Святочне оповідання)", "Старий дзвонар" і ін.). Короленко вносить свій внесок у художню розробку жанрів календарної прози: сміливо порушує канон, уводить незвичайного героя, руйнує стереотипи й умовності у використанні біблійних алюзій. The article states that Christocentrism is a dominant of V.G. Korolenko’s artistic consciousness and determines spiritual content of his short stories. The writer’s spiritual searches are proved to be realized in the genres of Christmas and Easter stories ("V noch pod svetlyy prazdnic" ("On Easter Eve"), "Son Makara (Svyatochnyy rasskaz)" ("Makar’s Dream (Christmastide story)"), "Staryy zvonar" ("The Old Bell-ringer")). Korolenko contributes greatly in artistic development of genres of calendar prose. He breaks the canon, introduces the new hero, and destroys the stereotypes and conventionalities in using Biblical allusions.
МЕЖДУ "МИРОМ" И "МОНАСТЫРЕМ": ДВЕ ПОЭТОЛОГИЧЕСКИЕ КОНЦЕПЦИИ
(2016) Ильинская, Н. И.; Ільїнська, Н. І.; Illyinska, N. І.
В статье рассматриваются ортодоксальная, секулярная (мирская) и диалогическая точки зрения в осмыслении проблемы "христианство и литература". Для иллюстрации проанализированы поэтологические концепции представителей ортодоксального (иеромонаха Романа) и диалогического (Ю. Кузнецова) типов религиозно-поэтического сознания. Сопоставление позволило выявить общее и различное в их решении проблем творчества и веры. Общее – использование библейской образности в качестве сакральных универсалий, культурных знаков, моделей творческого поведения. Различное – понимание границ творческой свободы в интерпретации сакральных образов и тем. У статті розглядаються ортодоксальна, секулярна (світська) і діалогічна точки зору в осмисленні проблеми "християнство й література". Для ілюстрації проаналізовано поетологічні концепції ортодоксального (ієромонах Роман) та діалогічного (Ю. Кузнєцов) типів релігійно-поетичної свідомості. Виявлено загальне та відмінне у вирішенні проблем творчості й віри. Загальне – звернення до біблійної образності як до сакральних універсалій, культурних знаків, моделей творчої поведінки. Відмінне – розуміння меж творчої свободи в інтерпретації сакральних образів і тем. The article focuses on orthodoxal, secular and dialogical views on the proplem "Christianity and literature". To illustrate the polemics the author analyzes poetological conceptions of representatives of orthodoxal (hieromonk Roman) and dialogical (Y. Kuznetsov) types of religios and poetical consciousness. The comparison made it possible to reveal similar and different features in their solutions of problems of creativity and faith. Both poets use Biblical images as sacral universals, cultural signs and models of creative behaviour. But they differ in their understanding of limits of creative freeedom in interpretation of sacral images and themes.