Browsing by Author "Kaminska, S. V."

Now showing 1 - 3 of 3

ДОДАТКОВІ ОСВІТНІ РЕСУРСИ: РОЛЬ РЕФЛЕКСИВНОГО КОМПОНЕНТА В РОЗВИТКУ ПРОФЕСІЙНОЇ ІНШОМОВНОЇ КОМУНІКАЦІЇ ФАХІВЦЯ
(2024) Камінська, Н. Г.; Kaminska, S. V.
У статті представлено дослідження, у якому аналізується рефлексивний компонент комунікативної діяльності, що виявляє здатність і вміння студентів оцінювати результати власної діяльності, уміти усвідомлювати та коригувати свою поведінку, прагнути до самовдосконалення. Сутністю рефлексивного ком- понента є розуміння майбутнім фахівцем морського транспорту механізмів власної професійної діяльності , соціального й індивідуального способу буття. Компонент передбачає здійснення оцінки власних дій у процесі цілеспрямованого професійного саморозвитку, що дає змогу виділити складові успіху чи виявити причини неуспішності своєї діяльності. Уміння свідомо контролювати результати своєї діяль- ності, рівень власного розвитку, динаміку особистісного зростання і є реалізацією цього компонента. Рефлексивний компонент дає змогу студентам усвідомити себе як суб’єкта діяльності, свої властиво- сті, здібності; усвідомлювати цілі й оцінювати структуру діяльності, визначати шляхи її вдосконалення й оптимізації; оцінити вплив зовнішніх факторів на стан професійно-особистісного саморозвитку. Мета рефлексивного компонента полягає в тому, щоб стимулювати самоаналіз і самовдосконалення у процесі розвитку професійної іншомовної комунікації. Цей компонент дає змогу студентам аналізувати й обдумувати використання іноземної мови в професійному контексті, допомагаючи їм покращити свої навички професійного спілкування. Дослідження професійної іншомовної комунікації може бути доповнене рефлексивним компонентом, завдяки якому майбутні фахівці зможуть самостійно аналізувати свої власні знання, уміння та навички. Рефлексивний компонент може передбачати аналіз проблемних ситуацій і сприяти пошукові шляхів для покращення комунікативних навичок на робочому місці. В основі вико- ристання рефлексивного компонента лежать такі показники, як наявність емоційно-вольової стійкості, здатність долати психологічні бар’єри у спілкуванні, усвідомлення особистої відповідальності. Активна рефлексивна позиція є необхідною умовою саморозвитку фахівця, а її відсутність практично повністю унеможливлює його особистісно-професійний саморозвитк. Загалом рефлексивна практика покращує комунікативні навички, розвиваючи самосвідомість та емоційний інтелект, фактори, які дають змогу роз- пізнавати комунікативні помилки. Зрештою, рефлексія покращує якість спілкування, сприяючи глибшому розумінню та більш ефективній взаємодії між членами екіпажу. Рефлексивні здібності можна розвивати й коригувати на заняттях або під час позанавчальної роботи. The article presents a study that analyzes the reflective component of communicative activity, which reveals the ability and skill of students to evaluate the results of their own activities, to be able to realize and correct their behavior, to strive for self-improvement. The essence of the reflective component is the future specialist's understanding of the mechanisms of his own professional activity, social and individual way of being. The component involves evaluating own actions in the process of purposeful professional self-development, which makes it possible to identify the components of success or to identify the reasons for the failure of own activities. The ability to consciously control the results of own activity, the level of own development, the dynamics of personal growth is the realization of this component. The reflective component reflects the future specialist's thorough awareness of the importance of acquiring knowledge, skills and professional foreign language communication skills for effective professional activity; awareness of the importance of personal and professional self-determination, self-regulation and self-evaluation of the results of own actions. The purpose of the reflective component is to stimulate self-analysis and self-improvement in the process of developing professional foreign language communication. This component allows students to analyze and reflect on the usage of a foreign language in a professional context, helping them improve their professional communication skills. The study of professional foreign language communication can be supplemented with a reflective component that allows future specialists to independently analyze their own knowledge, skills and abilities. The reflective component can include the analysis of problematic situations and contribute to the search for ways to improve communication skills in the workplace. The use of the reflexive component is based on such indicators as the presence of emotional and volitional stability, the ability to overcome psychological barriers in communication, awareness of personal responsibility. An active reflexive position is a necessary condition for the self-development of a specialist, and its absence almost completely excludes the possibility of his personal and professional self-development. In general, reflective practice improves communication skills by developing self-awareness and emotional intelligence, factors that allow you to recognize communication errors. Ultimately, reflection improves the quality of communication, fostering deeper understanding and more effective interactions among crew members. Reflective skills can be developed and adjusted in class or during extracurricular activities.
ПРОФЕСІЙНА МАРГІНАЛЬНІСТЬ ВИПУСКНИКІВ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ
(2019) Блинова, О. Є.; Камінська, С. В.; Блинова, Е. Е.; Каминская, С. В.; Blynova, O. Ye.; Kaminska, S. V.
Статтю присвячено проблемі формування позитивної професійної ідентичності майбутніх фахівців. Констатовано, що частина студентів випускних курсів закладів вищої освіти не пов’язує своє професійне майбутнє з тією спеціальністю, яку вони здобувають, проте вони залишаються у складі студентів, реалізуючи свої позанавчальні та позапрофесійні цілі. З’ясовано, що таке положення людини на межі між соціальними статусами отримало назву професійної маргінальності. Метою дослідження є аналіз впливу професійної затребуваності випускників закладів вищої освіти на прояви ідентичності / маргінальності. Проаналізовано стан проблеми, визначено дефініції «професійна маргінальність» та «професійна затребуваність», конкретизовано їх складові, наведено результати емпіричного дослідження. Встановлено, що професійна маргінальність є проявом або формою порушення ідентичності, причому можливі два варіанти: порушення становлення ідентичності (неможливість активного пошуку та вибору, запуску ідентифікації, когнітивної й афективної переробки) і порушення динаміки ідентичності, тобто процесів виявлення ролей та правил, відповідних до ідентичності. Діагностика професійної ідентичності / маргінальності передбачала оцінювання складових: компетентність людини у професії, її уявлення про себе як професіонала, ставлення до ролі професії у суспільстві. В емпіричному дослідженні взяли участь 318 студентів випускних курсів. Констатовано відмінності між групами «професійно ідентичних» та «професійно маргінальних» студентів за параметрами професійної затребуваності, а саме, задоволеністю ступенем реалізації професійного потенціалу; належністю до професійної спільноти; переживанням професійної затребуваності; ставленням до себе як до компетентного та авторитетного професіонала; оцінкою результатів професійної діяльності; сприйняттям ставлення інших до себе як до значущого професіонала. Статья посвящена проблеме формирования позитивной профессиональной идентичности будущих специалистов. Показано, что часть студентов выпускных курсов высших учебных заведений не связывает свое профессиональное будущее с той специальностью, которую они получают, при этом они остаются в числе студентов, реализуя свои внеучебные и внепрофессиональные цели. Такое положение человека на границе между социальными статусами получило название профессиональной маргинальности. Целью исследования является анализ влияния профессиональной востребованности выпускников высших учебных заведений на проявления идентичности / маргинальности. Определены дефиниции «профессиональная маргинальность» и «профессиональная востребованность», конкретизированы их компоненты, приведены результаты эмпирического исследования. Установлено, что профессиональная маргинальность является проявлением или формой нарушения идентичности, причем возможны два варианта: нарушение становлення идентичности (невозможность активного поиска и выбора, запуска идентификации, когнитивной и аффективной переработки) и нарушение динамики идентичности, т.е. процессов освоения ролей, правил, сответствующих идентичности. Диагностика профессиональной идентичности / маргинальности включала в себя оценивание таких компонентов: компетентность в профессии, представление о себе как о профессионале, отношение к значимости профессии в обществе. В эмпирическом исследовании приняли участие 318 студентов выпускных курсов. Выявлены отличия между группами «профессионально идентичных» и «профессионально маргинальных» студентов по параметрам профессиональной востребованности, а именно, удовлетворенности степенью реализации профессионального потенциала; принадлежности к профессиональному сообществу; отношению к себе как к компетентному и авторитетному профессионалу; оценке результатов профессиональной деятельности. The article is devoted to the problem of forming positive professional identity of future specialists. It is stated, that part of senior courses students of higher education institutions does not connect their professional future with the specialty they are getting, but still they remain among students, realizing their non-educational and non-professional goals. It is studied out, that such a person’s condition acquired the notion of professional marginality. The aim of the investigation is to analyze the influence of professional demand for graduates on the display of identity/marginality. The status of the problem was analyzed, the definitions of ‘professional marginality’ and ‘professional demand’ were formulated, their components concretized, the results of empirical investigation provided. It was stated that professional marginality is a display or a form of identity disorder (impossibility of active search and choice, launch of identification, cognitive and affective alteration) and the disorder of identity dynamics, i.e. of the processes of distinguishing between roles and rules, corresponding to identity. The diagnostics of professional identity/marginality implied evaluating the following components: person’s competency within the profession, his/her idea about him/herself as a professional, treatment of the profession’s role in the society. In the empirical investigation 318 students of senior courses took part. The differences between the groups of ‘professionally identical’ and ‘professionally marginal’ students were stated according to professional demand parameters, namely the satisfaction with the degree of professional potential realization; the affiliation with the professional community; the experience of professional demand; self-treatment as a competent and authoritative professional; evaluation of professional activity results; perception of others’ attitude towards him/her as an authoritative professional.
ПРОФЕСІЙНА МАРГІНАЛЬНІСТЬ ВИПУСКНИКІВ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ : ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ СТРУКТУРНИХ КОМПОНЕНТІВ
(2018) Блинова, О. Є.; Камінська, С. В.; Блинова, Е. Е.; Каминская, С. В.; Blynova, O. Ye.; Kaminska, S. V.
Статтю присвячено аналізу феномену професійної маргінальності випускників закладів вищої освіти. Професійну маргінальність розглянуто як несформовану або зруйновану професійну ідентичність. В емпіричному дослідженні констатовано існування трьох видів професійної маргінальності в залежності від того, в якій сфері професійної самореалізації спостерігається порушення єдиного процесу професійної ідентифікації фахівця. Статья посвящена анализу феномена профессиональной маргинальности выпускников высших учебных заведений. Профессиональная маргинальность рассматривается как несформированная или разрушенная профессиональная идентичность. В эмпирическом исследовании показано существование трех видов профессиональной маргинальности в зависимости от того, в какой сфере профессиональной самореализации происходит нарушение единого процесса профессиональной идентификации специалиста. The article focuses on the problems of social realization of professional. It was considered the possible options of violations of the process of social adaptation of professionals to new conditions, in particular, professional marginality as the collapse and transformation of the professional identity. It was found that it fully applies to future professionals, that is, students who during studying in high school need to learn a profession , ie receive professional knowledge and skills, and in addition, to create a sense of belonging to the norms of the profession and to recognize its social significance. Was shown the results of empirical research of the relationship of professional marginality of graduates to indicators of professional individual demand. Based on the results of correlation analysis of indicators of professional identity / marginality with scales techniques "Professional demand for identity," proved that the productivity, effectiveness, efficiency in chosen profession, mainly associated by university graduates with awareness of their competence, of professional training, instrumental "armament" in the profession. At the same time, opportunities for advancement in career and professional growth, the acquisition of a higher social status is determined by the socio-economic condition of society, by the status and prestige of the profession in society, attention to the experts a certain profile of the state, the existence of support including the official state level .