Browsing by Author "Kaparulin, Yu. V."

Now showing 1 - 4 of 4

JEWISH AGRARIAN SETTLEMENTS IN SOUTHERN UKRAINE: ORIGIN AND CHANGE OF TOPONYMS UNDER THE IMPACT OF STATE POLICY
(2020) Kaparulin, Yu. V.; Капарулін, Ю. В.
У статті розглянуто історію створення єврейських аграрних поселень на півдні України впродовж ХІХ-ХХ ст. Уперше в межах спеціального дослідження зосереджено увагу на походженні та зміні відповідних топонімічних назв під впливом державної політики.
THE HOLOCAUST IN SOUTHERN UKRAINE: THE RESPONSE OF SURVIVED JEWS OF KALININDORF DISTRICT AFTER THE GERMAN OCCUPATION
(2020) Kaparulin, Yu. V.; Капарулін, Ю. В.
Based on archival documents and published and unpublished materials of oral history, the paper offers an overview of the Holocaust in the Kalinindorf district (territories of modern-day Kherson and Mykolaiv Oblast, Ukraine) and the reaction of survived Jews after their return from evacuation and the front. Through particular cases, the paper shows the variants of behaviour and adaptation of Jews to post-war living conditions. The mid-1940s serves as the historical background; it was a period when antisemitic attitudes strengthened in society and in the party leadership. The article indicates how the Jews returned to the pre-war lifestyle in rural areas, but also their rejection of new conditions and changes in the place where they lived. It also investigates the formation of the Jewish community’s tradition of commemorative practices in places of mass executions of Jews. На основі архівних документів, опублікованих і неопублікованих матеріалів усної історії, висвітлюється Голокост в Калініндорфському районі (території сучасних Херсонської та Миколаївської областей) та реакція урятованих євреїв після повернення з евакуації та фронту. На прикладі окремих випадків наведено варіанти поведінки та адаптації євреїв до післявоєнних умов життя. Історичним фоном виступає середина 1940-х рр. як період посилення антисемітських настроїв у суспільстві та партійній верхівці. Відзначається, як повернення євреїв до попереднього життєвого укладу в сільській місцевості, так і неприйняття нових умов і зміна місця проживання. Прослідковано формування традиції єврейської общини із проведення комеморативних практик в місцях масових розстрілів євреїв. Artykuł bazuje na dokumentacji archiwalnej, opublikowanych i nieopublikowanych relacjach historii mówionej, i stanowi zarys problemu Holokaustu w dystrykcie Kalinindorf (terytorium dzisiejszych obwodów chersońskiego i mikołajowskiego), ukazuje również reakcje ocalałych Żydów po powrocie z frontu i ewakuacji. Na przykładzie poszczególnych przypadków artykuł prezentuje różne zachowania i typy adaptacji Żydów do życia w powojennych warunkach. Tło historyczne stanowi połowa lat 40. XX wieku, jako okres wzmocnienia nastrojów antysemickich w społeczeństwie i wśród przywódców partyjnych. Artykuł opisuje zarówno powrót Żydów do przedwojennego sposobu życia na terenach wiejskich, jak i ich niechęć do nowych warunków i nowego miejsca osiedlenia. Prezentuje również badania nad kształtowaniem się wśród społeczności żydowskich tradycji praktyk upamiętniających w miejscach masowej eksterminacji.
ГЕОРГІЙ АФАНАСЬЄВ (1848-1925): НАРИСИ БІОГРАФІЇ І НАУКОВОЇ ТВОРЧОСТІ
(2015) Капарулін, Ю. В.; Капарулин, Ю. В.; Kaparulin, Yu. V.
У статті, на основі праць попередників, систематизовано біографічні данні історика, викладача, публіциста, фінансиста та дипломата Георгія Омеляновича Афанасьєва. Визначено, що попри активну наукову та суспільну діяльність Г. Афанасьєв досі не отримав належної оцінки своєї роботи. Намічено основні напрямки подальших досліджень його життя та діяльності, зокрема доповнення біографії, визначення кола особистих та професійних зв‟язків, складання бібліографії праць ученого й проведення їх історіографічного аналізу, вивчення публіцистичної діяльності, дослідження епістолярної спадщини тощо. В статье, на основе работ предшественников, систематизированы биографические данные историка, преподавателя, публициста, финансиста и дипломата Георгия Емельяновича Афанасьева. Определено, что не смотря на активную научную и общественную деятельность, Г. Афанасьев все еще не получил достойной оценки своей работы. Намечены основные направления дальнейших исследований его жизни и деятельности, в частности дополнение биографии, установление круга личных и профессиональных связей, составление библиографии работ ученого и проведение их историографического анализа, исследование эпистолярного наследия, изучение публицистической деятельности и прочее. The biographical information about historian, teacher, journalist, diplomat and financier Heorhii Omelianovych Afanasiev was systematized in the article based on works of predecessors. Despite active scientific and social activities G. Afanasiev did not get properevaluation of his work. Main directions off urther studies his life and work were defined, in particular the complement of the scientist‟s biography, the definition of his personal and professional relationships, the compiling a bibliography of scientist‟s works and its historiographical analysis, the study of journalistic activities, research epistolary heritage etc.
ХРОНІКА ХЕРСОНСЬКОГО ГЕТТО (1941 р.)
(2020) Капарулін, Ю. В.; Kaparulin, Yu. V.
Після встановлення нацистського окупаційного режиму в містах України було створено десятки єврейських гетто. Більшість із них досі залишаються «білими плямами» на тлі історії міського простору. У статті розглянуто історію гетто у Херсоні. Встановлено, що від самого початку нацистська адміністрація не планувала довгострокового існування гетто, а його мешканців мали знищити у найкоротші строки. Актуальність запропонованої теми зумовлено необхідністю вивчення маловідомих сторінок місцевої історії, які мають допомогти осмислити сучасний міський простір із його минулим та сприяти формуванню сучасної політики пам’яті. Історія херсонського гетто десятиліттями залишалася маловідомою широкому загалу і досі не була темою спеціального історичного дослідження. Це можна пояснити низкою об’єктивних факторів. Більшість головних свідків організації та ліквідації гетто знищили нацисти. Гетто існувало дуже короткий час (близько одного місяця) в умовах ізоляції та комендантської години; спілкування його мешканців із іншим населенням міста максимально обмежили. У післявоєнні роки радянська влада з політичних міркувань не розглядала трагедію єврейського народу як окрему проблему. Зібрано та опрацьовано комплекс джерел, які дають змогу охарактеризувати обставини створення гетто, повсякденне життя у ньому та процес його ліквідації. Визначено, що створювали та ліквідовували гетто члени зондеркоманди 11а айнзацгрупи Д поліції безпеки СД. За наказами нацистів у місті сформували єврейську раду («юденрат»), діяльність якої передбачала облік єврейського населення міста та переведення його до гетто. Прослідковано поведінку та адаптацію мешканців міста до життя в умовах окупації, зокрема зміну їхніх соціальних ролей. Наведено приклади, які свідчать про стратегії виживання і свідомий колабораціонізм. After the establishment of the Nazi occupation regime, dozens of Jewish ghettos were established in the cities of Ukraine. Most of them still remain “white spots” against the background of the history of urban space. The article examines the history of the ghetto in Kherson. It was established that from the very beginning the Nazi administration did not plan the long-term existence of the ghetto, and its inhabitants were to be destroyed as soon as possible. The relevance of the proposed topic is due to the need to study the little-known pages of local history, which should help to comprehend the modern urban space with its past and contribute to the formation of modern memory policy. The history of the Kherson ghetto has remained little known to the general public for decades and has not yet been the subject of a special historical study. This can be explained by a number of objective factors. Most of the main witnesses to the organization and liquidation of the ghetto were killed by the Nazis. The short-lived existence of the ghetto (only about one month) in conditions of isolation and curfew, limited the communication of its inhabitants with the rest of the city. In the postwar years, the tragedy of the Jewish people was not seen by the Soviet authorities as a separate issue for political reasons. A set of sources has been collected and processed, which allow to characterize the circumstances of the ghetto creation, everyday life and the process of its liquidation. It was determined that the members of Sonderkommando 11a, Einsatzgruppe D of the SD Security Police were involved in the organization of the creation and liquidation of the ghetto. On the orders of the Nazis, a Jewish council (“Judenrat”) was established in the city, through the activities of which the Jewish population of the city was to be registered and transferred to the ghetto. The behavior and adaptation of the city residents to life in the conditions of occupation, in particular the change of their social roles, is traced. Examples are given that can be interpreted as a survival strategy and conscious collaborationism.