Browsing by Author "Kariyev, A."

Now showing 1 - 5 of 5

CORRELATION OF THE COACH’S QUALITIES AND JUNIOR ATHLETES’ SELF-EFFICACY
(2023) Halian, I. M.; Popovych, I. S.; Vovk, V.; Kariyev, A.; Poleshchuk, L.; Halian, O.; Попович, І. С.
The purpose is to examine correlations between the coach’s personal and professional qualities and junior athletes with different levels of self-efficacy (n=103). Methods: correlation and cluster analyses, valid psychodiagnostic methods, coefficients for establishing statistical significance. Results. Self-efficacy was studied as a factor of successfulness in sporting activities and an indispensable component of professional training for junior athletes. The meaning of “subject activity” (SA) and “interpersonal communication” (IC) as components of junior athletes’ self-efficacy was examined. A statistically significant correlation (p<.05; p<.01) of the coach’s qualities and SA (t = -11.905; p=.000) and IC (t = -2.222; p=.040) was established. There were statistically significant differences in manifestation of self-efficacy of the junior athletes in Group 1 and Group 2 by scale SA (t = -11.905; p=.000); Group I and Group II by scale IC (t = -2.222, p=.040). The research shows that athletes’ evaluation of the coach’s personal and professional qualities is an important factor in the formation of selfefficacy both in the area of “subject activity” and in the area “interpersonal communication”. Junior athletes with a high level of self-efficacy by the criterion SA (Group 1) and IC (Group I) evaluate the coach’s personal and professional qualities at a high level by the following parameters: the gnostic parameter (М1=5.78±.66; М2=5.00±.866); the emotional parameter (М1=6.22±1.98; М2=7.33±.707); the behavioral parameter (М1=6.56±1.59; М2=6.8±1.33). Junior athletes with a low level of self-efficacy by the criterion SA (Group 2) and IC (Group ІІ) evaluated the coach’s role in their success in the following way: the gnostic parameter (М1=3.64±.505; М2=4.27±.1.42); the emotional parameter (М1=5.22±1.37; М2=4.18±.603); the behavioral parameter (М1=5.0±1.48; М2=4.64±.1.12). Pearson’s (R) correlation analysis allowed finding that evaluation of the coach’s professional qualities (R= 259; p<.01) and relationships between junior athletes and the coach (R=.178; p<.05) are important for the formation of self-efficacy related to sport qualification upgrading SA. The development of self-efficacy related to interpersonal communication IC depends on affection for the coach’s personality (R=.301; p<.01) and real relationships between junior athletes and the coach (R=.261; p<.01). Conclusions. It is generalized that the understanding of the role of the coach’s personal and professional qualities in increasing self-efficacy will contribute to better organization of sports pedagogical process, the development of skills in mutual constructive activity for achieving high sport results. Research on relationships “coachathletes” is considered to be promising in the context of improving the coach’s qualification and the formation of “team self-efficacy” in young athletes.
PSYCHOLOGICAL CAUSES OF FATIGUE OF FOOTBALL PLAYERS
(2023) Shcherbak, T.; Popovych, I. S.; Kariyev, A.; Duisenbayeva, A.; Huzar, V.; Hoian, I.; Kyrychenko, K.; Попович, І. С.
The purpose of the research is to find out empirically and theoretically substantiate the psychological causes of football players’ fatigue. Methods. The ascertaining strategy of research and ranking of parameters has been applied. Valid and reliable psychodiagnostic methods have been used to measure parameters of professional maladjustment, self-assessment of psychophysiological state, differentiated assessment of performance, and the level of football players’ emotional burnout. Results. It was found that the high level of football player’s fatigue from the training-competitive cycle has been caused by a decrease in the efficiency of their psycho-functional systems: emotional changes (R=.920); a decrease in general activity (R=.810); a decrease in motivation to activity (R=.824); features of certain mental processes (R=.549); features of social interaction (R=.891). It has been shown that with a decrease in the indicators of the psychophysiological state, the feeling of fatigue increases: well-being (R=-.812); activity (R=-.840). As well as in relation to motivational factors of the appearance of fatigue: interest in sports (R=-.869); willingness to perform tasks (R=-.816). A statistically reliable inverse relationship has been established between all indicators of the psychophysiological state and predictors of fatigue: monotony, oversaturation, stress. It has been empirically established and explained that the drop in the level of football players’ performance, as a result of fatigue, can be caused by external negative influences: experiencing psycho-traumatic circumstances (R=.924); “being cornered” (R=.896); a desire to curtail professional activity: reduction of professional duties (R=.936); changes in team’s psychological climate: personal alienation (R=.924); changes in the emotional sphere: anxiety and depression (R=.882); inadequate selective emotional response (R=.867); emotional moral disorientation (R=.904); expansion of the sphere of emotional economy (R=.918); emotional deficit (R=.870); emotional alienation (R=.896). Discussion and conclusions. It has been summarized that football players with pronounced parameters of fatigue are much more often characterized by a deterioration in well-being, namely changes in the emotional sphere, a decrease in general activity and course of mental processes. At the same time, they are characterized by separate somatic vegetative disorders in sleep, peculiarities in social relations. In sports activities, they demonstrate reduced motivation and, accordingly, the lack of interest and motivation provokes a feeling of fatigue. It has been empirically found that the respondent football players with a pronounced feeling of fatigue demonstrate a high level of desire to stop their training and competition activities. These football players feel bored with monotonous, same-type activities and seek to change activity or diversify it.
PSYCHOLOGICAL CHARACTERISTICS OF THE BODY IMAGE OF MIDDLE-AGED WOMEN IN ORGANIZATION OF INTERPERSONAL INTERACTION
(2024) Duisenbayeva, A.; Kariyev, A.; Baimoldina, L.; Issayeva, Z.; Дуйсенбаєва, A.; Карієв, A.; Бай; Ісаєва, Ж.
The aim of the research is to identify psycho- logical characteristics of the body image of mid- dle-aged women in organization of interpersonal interaction. Methods. The research involved mid- dle-aged women of 30–43 years (n = 221). The de- scriptive frequency characteristics of the sample: M = 36.72; SD = ±6.71; Me = 37.00; Mo = 35.00. Valid and reliable questionnaires were used: “The Multidimensional Body-Self Relations Question- naire” (MBSRQ) (Cash, 2017); “The Body Image Questionnaire” (BIQ) (Skugarevskiy & Sivukha, 2006), “The Body Assessment” (BA) (Harris, 1969). “Fundamental Interpersonal Relationships Orientation–Behavior” (FIRO–B) (Schutz, 1959), “Diagnostics of Interpersonal Relationships” (DIR) (Leary, 1956). Retrospective analysis and generalization of scientific data on the research subject were used. The collected theoretical in- formation and empirical data were substantiated, explained and systematized. Results. It was found that the parameter “average value of satisfaction with body parts” (AVSBP) with the largest num- ber of significant correlations (three) – with au- thoritarianism (AT), egoism (EG) and aggressive- ness (AG) – is the most dependent parameter of the body image in the octant dimensions of the psychogram. The authoritarian type is the most dependent type of interpersonal interaction. It was established that the parameter “average val- ue of satisfaction with body parts” (AVSBP) with the largest number of significant correlations (two) – with inclusion (Iw) and control (Ce) – is the most dependent parameter of the body image in the dimensions of the parameters of interper- sonal interaction. Control (Ce) with three inverse significant correlations – with “health status as- sessment” (HSA), “average value of satisfaction with body parts” (AVSBP) and “average value of concern about overweight” (AVCO) – is the most dependent parameter of interpersonal interac- tion. Discussion and conclusions. Middle-aged women assess their health status quite highly and demonstrate concern about their appearance. This category of women seldom tries to disguise their weight, mainly having moderate and, to a lesser extent, low satisfaction with their body parts. The vast majority of middle-aged female re- spondents have an inadequate perception of their body which is a strong argument for dissatisfac- tion with their body. The hypothesis is confirmed, i.e. the correlation between middle-aged women’s satisfaction with their body and certain indicators of interpersonal interaction was established. The obtained results can be used for conducting more large-scale research on identifying factors of interpersonal interaction in other areas of psychology. Метою дослідження є виявлення психологічних особливостей образу власного тіла жінок середнього віку в організації міжособистісної взаємодії. Методи. У дослідженні взяли участь представниці жіночої статі середнього віку, від 30 до 43 років (n = 221). Описові частотні характеристика вибіркової сукупності: M = 36.72; SD = ±6.71; Me = 37.00; Mo = 35.00. Застосовано валідні й надійні опитувальники: “Багатомірний опитувальник іміджу власного тіла” (БОІВТ) (Cash, 2017); “Опитувальник образу власного тіла” (ООВТ) (Скугаревский, Сивуха, 2006), “Оцінка фігури” (ОФ) (Harris, 1969). “Фундаментальні міжособистісні від- носини Орієнтація–Поведінка” (ФМВО–П) (Schutz, 1959), “Діагностика міжособистісних відносин” (ДМВ) (Leary, 1956). Використано ретроспективне аналізування й узагальнення наукових відомостей досліджуваної проблеми, обґрунтування, пояснення й систематизацію отриманих теоретичних відомостей та емпіричних даних. Результати. З’ясовано, що найбільш залежним параметром образу власного тіла у вимірах октант психограми є параметр “середнє значення задоволеності частинами тіла” (СЗЧТ), який має найбільше достовірних зв’язків (три) – з авторитарністю (АВ), егоїстичністю (ЕГ) й агресивністю (АС). Найбільш залежним типом міжособистісної взаємодії є авторитарний тип. Зафіксовано, що найбільш залежним параметром образу власного тіла у вимірах параметрів міжособистісної взаємодії є “середнє значення задоволеності частинами тіла” (СЗЧТ), який має найбільше (два) достовірних зв’язки – з включеністю (Iw) і контролем (Се). Найбільш залежним параметром міжособистісної взаємодії є контроль (Се), який має три обернені достовірні зв’язки з “оцінкою стану здоров’я” (ОСЗ), “середнім значенням задоволеності частинами тіла” (СЗЧТ) й “cереднім значенням занепокоєння надмірною вагою” (СЗНВ). Дискусія і висновки. Жінки середнього віку досить високо оцінюють стан свого здоров’я, демонструють стурбованість власною зовнішністю. При цьому ця категорія жінок не завжди намагається маскувати свою вагу, маючи помірну й меншою мірою низьку задоволеність частинами власного тіла. Превалююча кількість респонденток жіночої вибірки середнього віку має неадекватне сприйняття власного тіла, що є вагомим аргументом незадоволеності своїм тілом. Гіпотезу підтверджено, тобто з’ясовано взаємозв’язок між задоволеністю власним тілом у жінок середнього віку та окремими показниками міжособистісної взаємодії. Отримані результати можуть бути використані для проведення більш масштабних досліджень у галузі з’ясування чинників міжособистісної взаємодії в інших галузях психології.
RESEARCH ON RELATIONSHIPS BETWEEN SELF-ESTEEM AND SOCIAL ACTIVENESS OF YOUNG PEOPLE: GENDER DIFFERENTIATION EXEMPLIFIED BY THE KAZAKHSTAN-UZBEKISTAN SAMPLE
(2024) Kariyev, A.; Baydjanov, B.; Umnov, D.; Imankulova, М.; Карієв, А.; Байджанов, Б.; Умнов, Д.; Іманкулова, М.
The aim is to conduct theoretical-empirical research into peculiarities of the inclusion of self- esteem in the organization of social activeness of young people. Methods. The research participants were young students from Kazakhstan and Uzbekistan, aged from 18 to 26 years (n = 133). Valid and reliable psycho-diagnostic tools were applied: the self-esteem questionnaire (SQ) (Weinhold & Hilferty, 1983); methods for diagnosing social-psychological attitudes of an individual in the sphere of motivation and needs (SPAI) (Potemkina, 2001); the questionnaire “Diagnostics of motivators of an individual’s social-psychological activeness” (DMISPA) (Fetiskin et al., 2002). Results. It was found that the majority of respondents have a medium level of self-esteem which is a normotypical level of its adequacy. The only direct correlation between power orientation and the ability to make contacts (R = .176; p = .043) was established. The only inverse correlation of the general need for achievement with the art of self-acceptance (R = -.252; p = .003) suggests that young people lose in achieving success with an increase in attention to their personality. Comparison of the parameters of social activeness between the samples of males (Group 1) and females (Group 2) revealed the only superiority of Group 2 in the parameter “work orientation” (U = 1603.500; p = .012). Discussion and conclusions. It was substantiated that young people are considerably affected by the opinions of significant others regarding their personality. It was emphasized that a correlation between the general need for achievement with the art of self- acceptance demonstrates the self-actualization tendencies of young people aimed at impacting global social processes. There is a caveat that it may also hide a pragmatic component with hedonistic behavioral patterns. It was explained that the females’ sample is more process-oriented and focused on everyday responsibilities, which determined a significant difference in the parameter “work orientation”. It was summarized that the obtained results possess scientific value and can be of interest to anyone who works with young people. It was substantiated that the level of self-esteem has an impact on the parameters and orientation of social activeness. Метою роботи є теоретико-емпіричне дослідження особливостей включеності самооцінки в організацію соціальної активності молоді. Методи. Учасниками дослідження є студентська молодь Казахстану й Узбекистану, віком від 18 до 26 років (n = 133). Застосовано валідний і надійний психодіагностичний інструментарій: опитувальник самооцінки (ОС) (Weinhold, Hilferty, 1983); методику діагностики соціально-психологічних настановлень особистості в мотиваційно-потребовій сфері (СПНО) (Потьомкіна, 2001); опитувальник “Діагностика мотиваторів соціально-психологічної активності особистості” (ДМСПАО) (Фетискін та ін., 2002). Результати. З’ясовано, що превалююча частка респондентів володіє середнім рівнем самооцінки, що є нормотиповим рівнем її адекватності. Констатовано єдиний прямий зв’язок між орієнтацією на владу з умінням встановлювати контакти (R = .176; p = .043). Єдиний обернений кореляційний зв’язок загального досягнення успіху з мистецтвом приймати себе (R = -.252; p = .003) дав підстави констатувати, що зі збільшенням уваги до своєї персони молоді люди втрачають у досягненні успіху. Порівнянням параметрів соціальної активності між чоловічою (група 1) і жіночою (група 2) вибірками з’ясовано єдину перевагу групи 2 за параметром “орієнтація на працю” (U = 1603.500; p = .012). Дискусія і висновки. Обґрунтовано, що на молодих людей мають достовірний вплив думки значущих інших, які стосуються ї хньої особистості. Зазначено, що зв’язок загального досягнення успіху з мистецтвом приймати себе демонструє самоактуалізаційні прагнення молоді з метою впливу на глобальні соціальні процеси. Висловлено застереження, що за цим може також ховатися прагматична складова з гедоністичними патернами поведінки. Пояснено, що жіноча вибірка більшою мірою орієнтована на процес і повсякденні обов’язки, що й зумови - ло достовірну відмінність за параметром “орієнтація на працю”. Узагальнено, що отримані результати мають наукову цінність і можуть представляти інтерес для всіх, хто працює з молоддю. Обґрунтовано, що рівень самооцінки впливає на параметри й орієнтацію соціальної активності.
RESEARCH ON THE TYPES OF FUTURE TEACHERS’ SELF-REALIZATION UNDER CONDITIONS OF A DIGITAL EDUCATIONAL ENVIRONMENT
(2024) Popovych, I. S.; Yaremchuk, N.; Yakovleva, S.; Kariyev, A.; Sadykova, A.; Kulbida, S.; Попович, І. С.
Aim. Empirical research and theoretical suEstantiation of the types of self realisation of future teachers who did an educational-professional training course under conditions of a digital educational environment. Investigating the types of self-realisation and estaElishing statistically signi¿cant correlations with the research parameters of edu- cational-professional training for future teachers will allow ¿nding important scienti¿c facts that will possess novelty and Ee of scienti¿c interest for organisers of educational and scienti¿c activities in a digital educational environment. Methods. 7he representative sample involved students of the ¿nal years of peda- gogical educational programmes of Bachelor’s and Master’s studies. Methodological foundations of the research are the main statements of the concepts of self-realisation, self-actualisation and self-regulation in educational activity. Results. Spearman (rs correlation coef¿cient allowed us to ¿nd that ³value orienta- tions´, ³time competence´, ³cognitive needs´ and ³creativity of activity´ are the most important and dependent parameters. k-means clustering allowed identifying four types of self-realisation ³9alue-oriented self-realisation´ ³7emporal self-realisation´ ³Passive self-realisation´ and ³Pragmatic self-realisation´. It e[plained that high e[- ternal negative motivation in the type of passive self-realisation is not directly related to the process and results of educational-professional activity, Eut only reÀects future teachers’ attitude towards it. It was highlighted that future teachers with a value-ori- ented type of self-realisation are ready to devote themselves to pedagogical activity and consider it to Ee the meaning of their life. Conclusion. It was recommended that the estaElished empirical facts possessing cognitive value, scienti¿c and theoretical novelty should Ee implemented in creation and improvement of a digital educational environment.