Browsing by Author "Kazibekova, V."

Now showing 1 - 4 of 4

ESTUDIO EMPÍRICO DE LA TIPOLOGÍA DE EXPECTATIVAS SOCIALES DEL INDIVIDUO
(2021) Popovych, I. S.; Chervinskyi, A.; Kazibekova, V.; Chervinska, I.; Machynska, N.; Попович, І. С.; Червінський, А. І.; Казібекова, В. Ф.; Червінська, І. Б.; Мачинська, Н. І.
El propósito del estudio es determinar los parámetros de contenido psicológico y las propiedades de las expectativas sociales del individuo; investigar los tipos de expectativas sociales mediante el método de análisis de conglomerados; delinear el contenido sociopsicológico del fenómeno estudiado. Se determinan los niveles de expectativas sociales del individuo. Se establecen las propiedades predominantes de las expectativas en la situación actual de la actividad educativa y profesional. La agrupación del conjunto de datos estudiados está fundamentada e implementada metodológicamente. Métodos de investigación: análisis de contenido, pruebas con cuestionarios estandarizados, análisis factorial, análisis de conglomerados por k-medias. Se da la estructura de tipos de expectativas sociales del individuo. La clave en esta estructura es el tipo de expectativas sociales entendidas activamente (n=34; 43.55%). Los resultados obtenidos son importantes conocimientos sociopsicológicos que hacen un aporte científico al fenómeno estudiado. Creemos que la aplicación de los conocimientos adquiridos en la práctica contribuirá a la organización eficaz del trabajo en las diversas esferas de la actividad humana. El conocimiento adquirido es de valor científico para todos los que estudian los patrones psicológicos de las expectativas sociales del individuo. The purpose of a research is to determine the psychological content parameters and properties of social expectations of the personality; research of types of social expectations by the method of cluster analysis; outlining the socio-psychological content of the studied phenomenon. The levels of social expectations of the personality are determined. The prevailing properties of expectations in the current situation of educational and professional activity are established. The clustering of the researched data set is methodologically substantiated and implemented. Research methods: content analysis, tests with standardized questionnaires, factor analysis, cluster analysis by k-means. The structure of types of the person’s social expectations is given. The key in this structure is the actively meaningful type (n=34; 43.55%) of social expectations. The received results are important socio-psychological knowledge that makes a scientific contribution to the researched phenomenon. We believe that the implementation of the received knowledge in practice will contribute to the effective organization of work in various spheres of human activity. The received knowledge is of scientific value for all who research the psychological patterns of social expectations of the personality. Метою дослідження є визначення психологічних змістових параметрів і властивостей соціальних очікувань особистості; дослідження типів соціальних очікувань методом кластерного аналізу; окреслення соціально-психологічного змісту досліджуваного феномену. Визначено рівні соціальних очікувань особистості. Встановлено превалюючі властивості очікувань у актуальній ситуації навчально-професійної діяльності. Методологічно обґрунтовано і реалізовано кластеризацію досліджуваного масиву даних. Методи дослідження: контент-аналізування, тести зі стандартизованими анкетами, факторний аналіз, кластерний аналіз методом k-середніх. Подано структуру типів соціальних очікувань особистості. Ключовими у цій структурі є активноосмислений тип (n=34; 43.55%) соціальних очікувань. Отримані результати є важливими соціально-психологічними знаннями, які вносять науковий вклад в досліджуваний феномен. Вважаємо, що застосування отриманих знань на практиці сприятиме ефективній організації роботи у різних сферах діяльності людини. Отримані знання представляють наукову цінність для всіх, хто досліджує психологічні закономірності соціальних очікувань особистості.
INTERDEPENDENCE OF EMOTIONALITY, ANXIETY, AGGRESSIVENESS AND SUBJECTIVE CONTROL IN HANDBALL REFEREES BEFORE THE BEGINNING OF A GAME: A COMPARATIVE ANALYSIS
(2022) Popovych, I. S.; Kurova, A.; Koval, I.; Kazibekova, V.; Maksymov, M.; Huzar, V.; Попович, І. С.; Курова, А. В.; Коваль, І. А.; Казібекова, В. Ф.; Максимов, М. В.; Гузар, В. М.
The purpose of the article is to conduct empirical research on interdependence of the key individual psychological characteristics of handball referees before the beginning of a game; perform comparative analysis of the obtained parameters of referees with different categories and identify significant dynamic changes. The study substantiates and characterizes anxiety, aggressiveness and subjective control as important features of referees’ activity, affecting objectivity of results. Research methods: retrospective critical analysis of scientific literature, psycho-diagnostic testing, purposeful observation, comparative analysis using Student’s t-test, Pearson’s R correlation analysis. The study outlines the primary methodological postulates and technology for measuring parameters of the phenomena under study. Results. The study presents a graphical structure of subjective control of handball referees by qualification categories. Pearson’s (r) correlation analysis allowed determining interdependence of the parameters under study. Positive significant correlations were identified: between emotional stability and internality in the area of achievements (r=.286; p≤.01); between emotional stability and internality in labor relations (r=.278; p≤.01). Negative significant correlations were registered: between internality in the area of achievements and the parameters of aggressiveness: between inclination towards direct physical aggression (r=-.185; p≤.05) and the level of impulsiveness (r=-.268; p≤.01); between self-estimation of reactive anxiety and internality in labor relations (r=-.178; p≤.05). The study substantiates that the identified list of significant correlations proves that a respondent’s achievement of a higher level of qualification requires mobilization of their neural and mental efforts, a high level of subjective self-control and self-regulatory capability. Conclusions. The study emphasizes that the identified correlations of the key individual psychological characteristics of handball referees before the beginning of a game are important scientific facts in the context of the research on referees’ activity. It generalizes that the acquired knowledge should be operationalized into professional qualification upgrade programs for training referees in team sports. The study highlights that the obtained scientific facts can be useful for subjects of competition process, researchers in sport psychology. Метою статті емпіричне дослідження взаємозалежності ключових індивідуально-психологічних якостей суддів з гандболу перед початком гри; порівняльне аналізування отриманих параметрів суддів різних категорій і встановлення значущих динамічних змін. Обґрунтовано та охарактеризовано тривожність, агресивність і суб’єктний контроль як важливі властивості суддівської діяльності, які впливають на об’єктивність результату. Методи дослідження: ретроспективне критичне аналізування наукової літератури, психодіагностичні тестові методики, цілеспрямоване спостереження, порівняльне аналізування з застосування t-критерію Ст’юдента, кореляційне аналізування r-Пірсона. Окреслено методологічні вихідні положення і технологію виміру параметрів досліджуваних феноменів. Результати. Графічно побудовано структуру суб’єктного контролю суддів з гандболу за кваліфікаційними категоріями. Кореляційним аналізом r-Пірсона встановлено взаємозалежність досліджуваних параметрів. Констатовано позитивні значущі взаємозв’язки: Емоційна Стійкість з інтернальністю в сфері досягнень (r=.286; p≤.01); Емоційна Стійкість з інтернальністю в трудових відносинах (r=.278; p≤.01). Зафіксовано негативні значущі взаємозв’язки: інтернальність у сфері досягнень з параметрами агресивності: Схильність до прямої фізичної агресії (r=-.185; p≤.05) і Рівень нестриманості (r=-.268; p≤.01); самооцінки реактивної (ситуативної) тривожності з інтернальністю в трудових відносинах (r=-.178; p≤.05). Обґрунтовано, що встановлений перелік значущих взаємозв’язків є підтвердженням того, що досягнення респондентом чергового рівня кваліфікації вимагає від нього мобілізації нервово-психічних зусиль, високого рівня суб’єктного контролю і саморегуляційної спроможності. Висновки. Зазначено, що встановлені взаємозалежності ключових індивідуально-психологічних якостей суддів з гандболу перед початком гри є важливими науковими фактами у контексті дослідження суддівської діяльності. Узагальнено, що здобуті знання доцільно операціоналізувати у професійні програми підвищення кваліфікації для підготовки суддів командних видів спорту. Акцентовано, що отримані наукові факти можуть бути корисними для суб’єктів змагального процесу, дослідників психології спорту.
SOCIAL AND PSYCHOLOGICAL MANIFESTATIONS OF PROFESSIONAL IDENTITY CRISIS OF LABOR MIGRANTS
(2020) Popovych, I. S.; Blynova, O. Ye.; Chervinska, I.; Kazibekova, V.; Bokshan, H.; Yakovleva, S.; Zaverukha, O.; Блинова, О. Є.; Червінська, І. Б.; Казібекова, В. Ф.; Бокшань, Г. І.; Яковлева, С. Д.; Заверуха, О. Я.; Попович, І. С.
The purpose of the research is to examine social and psychological manifestations of professional identity crisis of labor emigrants. The methodological foundations are scientific approaches to determining an individual’s social and personal identity; the statement about labor migration as a manifestation of an individual’s social mobility; the social and psychological concept of labor migration, determined by identity crisis of individuals in the major areas of their self-realization – personal, professional and family relationships. The study establishes that changes in professional identity of emigrants occur during the period of being in different social and cultural conditions; transition from identity crisis towards mature identity or mainly towards diffuse identity is less common. The research discovers that if a respondent’s (labor migrant’s) profession mastered in an educational institution in Ukraine corresponds to the character of work and the area of activity in the country of employment, it causes the development of mature professional identity. We maintain that professional identity is simultaneously a condition and consequence of successful professional self-realization of a labor emigrant in a different social environment. Метою дослідження є вивчення соціально-психологічних проявів кризи професійної ідентичності трудових емігрантів. Методологію дослідження склали наукові підходи до визначення соціальної та особистісної ідентичності людини; положення про трудову міграцію як прояв соціальної мобільності особистості; соціально-психологічна концепція трудової міграції, яка детермінується кризою ідентичності людини в основних сферах її самоздійснення – особистісній, професійній, сімейній. Встановлено, що в емігрантів у період перебування в інших соціальних та культурних умовах відбуваються зміни у професійній ідентичності; спостерігається меншою мірою перехід від кризи ідентичності у напрямку досягнутої зрілої ідентичності або переважно у напрямку дифузної ідентичності. З’ясовано, якщо професія респондента (трудового емігранта), яку він отримав у закладі освіти в Україні, відповідає змісту праці та галузі діяльності у країні працевлаштування, це є детермінантою становлення зрілої професійної ідентичності. Констатовано, що професійна ідентичність є водночас умовою та наслідком успішної професійної самореалізації трудового емігранта в іншому соціальному просторі.
YOUNG ATHLETES’ TIME PERSPECTIVE AS A FACTOR IN THE DEVELOPMENT OF SPORTS MOTIVATION
(2022) Popovych, I. S.; Chervinska, I.; Kazibekova, V.; Vasylyk, V.; Verbeschuk, S.; Gniezdilova, V.; Попович, І. С.
The purpose of the empirical study was to establish and substantiate the correlations between the dominant types of young athletes’ time perspectives and their motivations for participating in sports; to compare motivations for sports among respondents with optimal (Group 2) and general time perspective profiles (Group 1). Research Methods: “Zimbardo Time Perspective Inventory” (“ZTPI”) (Zimbardo & Gonzalez, 1984) and “Motives for Playing Sports” (“MPS”) (Shaboltas, 2004) were used as valid test methods that were relevant to the subject of the study; targeted observation using standard protocols; methods of mathematical processing of empirical data were used. Results. The feasibility of conducting a time perspective study on the continuum of motivation of young athletes: “Need (past) – Sports Activity Plan (present) – Goal (future)” was substantiated. The time perspective Future (F) was discovered to have the most statistical relationships – eight (p≤.05; p≤.01). The strongest positive correlation was established with the motive of SS (.311; p≤.01), indicating that the desire to achieve success in combination with youthful maximalism is a strong psycho-emotional formation. It is noted that such a combination has a significant mental resource for the development of young athletes. Future (F) time perspective is the most important and dependent time orientation of young athletes in general. The motivations for sports were compared among respondents with optimal (Group 2) and general time perspective profiles (Group 1). Statistical differences were found that demonstrated Group 2’s advantage on the following scales: CPM (t = 3.34; р < .01), SS (t = 3.12; р < .01), and SCM (t = 2.03; р < .05). Group 1 had a significant advantage for ЕS (t = -2.42; р < .05) and SSA (t = -2.09; р < .05). The identified differences highlight the significance and role of time perspective in the development of young athletes’ motivation to participate in sports. Conclusions. It has been empirically verified and substantiated that in youth, the time perspective vector moves quickly from the present to the future. It is summarized that the proposed study’s findings can increase young athletes’ mental resourcefulness and help them achieve high sports results