Browsing by Author "Kazibekova, V. F."

Now showing 1 - 10 of 10

DEVELOPMENT OF STUDENTS’ SELF-CONSCIOUSNESS BY THE MEANS OF UKRAINIAN LITERATURE
(2019) Kazibekova, V. F.; Samkova, O. M.; Казібекова, В. Ф.; Cамкова, О. М.; Казибекова, В. Ф.; Самкова, О. Н.
«Development of Student' Self-Consciousness by the means of Ukrainian Literature». The article describes the educational formative experiment, aimed at development of students’ national selfconsciousness by the means of active acquirement by them of material and mental national culture, and analyses its results. The performed educational experiment and the following statistical analysis of its results have presented a strong case that highly developed national self-consciousness of the group of students – Ukrainian philologists, and the increase of self-consciousness level in the experimental groups are conditioned by the influence of the interactive, problem searching, audible educational and reconstructive, deeply psychological, and cathartic learning in the Ukrainian literature and other subjects within the academic course of Ukrainian studies. The increased in volume and deepened learning of Ukrainian literature, language and other subjects within the academic course of Ukrainian studies, the strengthening of the national orientation of the academic courses in pedagogy, psychology, cultural studies, special educational courses and educational work influence greatly on an individual’s emotional and sensitive sphere, and through it on their intellectual and morally-valuable spheres, which effectively contributes to the development of students’ national self-consciousness and civic consciousness, even those students, who are the representatives of other ethnic societies. Сьогодні для України розвиток духовності є особливо актуальним. Система цінностей може слугувати успішному вихованню особистості громадянина за умови, коли виховний процес здійснюватиметься в національному руслі. Передусім це передбачає формування у молодого покоління духовності в контексті національної свідомості і самосвідомості. Серед складових національної школи найчастіше зазначають мову, історію, вірування, фольклор, мистецтво, традиції і звичаї, символіку, прикмети. Найбільшою мірою усі ці складові відображаються в літературі, яку можна вважати універсальним просторовочасовим видом мистецтва. Така універсальність створюється за допомогою мови – мова здатна передати тимчасові, просторові, кольорові, рельєфні і всілякі інші особливості предметів і явищ. Саме література здатна наймогутніше впливати на розвиток духовності і національної самосвідомості людини. Формувальний експеримент здійснювався з метою експериментальної перевірки ефективності художньо-естетичного, ідейноемоційного впливу творів української літератури і дисциплін українознавчого циклу на національні почуття, думки, цінності, ідеали і тим самим на розвиток національної самосвідомості студентів. Проведений формувальний експеримент і подальша математико-статистична обробка отриманих результатів переконливо довели, що збільшення об'єму і глибини вивчення української літератури, мови і інших дисциплін українознавчого циклу, посилення національної орієнтації курсів педагогіки, психології, культурології, учбових спецкурсів і виховної роботи впливають на емоційночуттєву, а через них на розумову і моральноціннісну сфери особистості, що ефективно сприяє розвитку національної самосвідомості у студентів. Сегодня для Украины развитие духовности является особенно актуальным. Система ценностей может служить успешному воспитанию личности гражданина при условии, когда воспитательный процесс будет осуществляться в национальном русле. Прежде всего это предусматривает формирование у молодого поколения духовности в контексте национального сознания и самосознания. Среди составляющих национальной школы чаще всего называют язык, историю, верования, фольклор, искусство, традиции и обычаи, символику, приметы. В наибольшей степени все эти составляющие отображаются в литературе, которую можно считать универсальным пространственно-временным видом искусства. Такая универсальность создается посредством языка – язык способен передать временные, пространственные, цветные, рельефные и всевозможные другие особенности предметов и явлений. Именно литература способна наиболее мощно влиять на развитие ховности и национального самосознания человека. Формирующий эксперимент осуществлялся с целью экспериментальной проверки эффективности художественно-эстетического, идейно-эмоционального влияния произведений украинской литературы и дисциплин украиноведческого цикла на национальные чувства, мысли, ценности, идеалы и тем самым на развитие национального самосознания студентов. Проведенный формирующий эксперимент и последующая математикостатистическая обработка полученных результатов убедительно доказали, что увеличение объема и глубина изучения украинской литературы, языка и других дисциплин украиноведческого цикла, усиление национальной ориентации курсов педагогики, психологии, культурологии, учебных спецкурсов и воспитательной работы влияют на эмоциональночувственную, а через них на умственную и нравственно-ценностную сферы личности, чем эффективно содействуют развитию национального самосознания у студентов.
FEATURES OF USING COPING STRATEGIES IN STUDENTS WITH DIFFERENT LEVELS OF PROCRASTINATION
(2021) Ruzhentseva, A. V.; Kazibekova, V. F.; Казібекова, В. Ф.
ВПЛИВ МОВНОЇ СИТУАЦІЇ В СІМ’Ї НА ПСИХІЧНИЙ РОЗВИТОК ДИТИНИ
(2017) Казібекова, В. Ф.; Kazibekova, V. F.
ДИНАМІКА ПРОФЕСІЙНИХ І ЖИТТЄВИХ ЦІННОСТЕЙ СТУДЕНТІВ ВПРОДОВЖ НАВЧАННЯ У ЗАКЛАДІ ВИЩОЇ ОСВІТИ
(2021) Казібекова, В. Ф.; Kazibekova, V. F.
Метою статті є аналіз даних емпіричного дослідження динаміки професійних і життєвих цінностей студентів впродовж навчання у закладі вищої освіти (ЗВО). Основні завдання пов’язані з пошуком детермінант, що зумовлюють динаміку і відмінності у професійних і життєвих цінностях сучасного студентства від першого до четвертого курсу. Методи дослідження: загальнонаукові методи дослідження: аналіз наукової періодичної і монографічної літератури, систематизація наукових джерел, порівняння та узагальнення даних; психодіагностичні методики. Результати. З’ясовано, що у визначенні поняття «цінність» немає єдиної думки; це поняття охоплює культурну, суспільну, та особистісну значущість явищ і фактів навколишньої дійсності. Комплекс цінностей детермінує змістову складову спрямованості особистості і виступає основою її ставлення до реального світу, до навколишніх, до самої себе. Результати емпіричного дослідження виявили відмінності у професійно-життєвих ціннісних орієнтаціях та мотиваційній сфері студентів-психологів та студентів-математиків, які полягають у наступному: як значущі у цінностях та доступності студентів-психологів першого курсу переважають: кохання (духовна і фізична близькість з коханою людиною), впевненість у собі (відсутність внутрішніх протиріч, різних сумнівів), свобода як автономність у вчинках і діях, добробут, щасливе сімейне життя. Що стосується студентів-психологів четвертого курсу, то у них домінує: активне, діяльне життя, пізнання (перспектива розширення діапазону освіти, кругозору, загальної культури, та інтелектуальний розвиток), а також впевненість у собі (відсутність внутрішніх протиріч) та свобода як незалежність у вчинках і діях. Значущими цінностями та доступними для студентів-математиків першого курсу виявилися: цікава робота, краса природи та мистецтва, кохання, матеріально-забезпечене життя та свобода як незалежність в діях. У студентів-математиків четвертого курсу домінують активне, діяльне життя, впевненість та свобода як незалежність у вчинках і діях. Висновки. З’ясовано, що у професійних та життєвих цінностях студентів-психологів та студентів-математиків існують відмінності. Визначено їх зумовленість різними рівнями і змістом професійних знань і умінь, якими оволодівають студенти під час навчання у закладі вищої освіти, віковими особливостями, рівнем професійної підготовки та специфікою професійної спрямованості. The article’s objective is to analyze the data of an empirical study of the dynamics of students’ professional and life values during their tuition at a higher education institution (HEI). The main tasks are related to the search for determinants that determine the dynamics and differences in professional and life values of modern students from the first to the fourth year. Methods: general scientific research methods: analysis of scientific periodicals and monographs, systematization of scientific sources, comparison and generalization of data, as well as psychodiagnostic methods. Results. There is no consensus in the definition of "value". This concept covers the cultural, social and personal significance of the phenomena and facts of the surrounding reality. The set of values determines the semantic component of the orientation of the individual and is the basis of his attitude to the real world, to others, to himself. The results of the empirical study revealed differences in professional and life value orientations and motivational sphere of students-psychologists and students-mathematicians, which are as follows: - as significant in the values and accessibility of first-year psychology students prevails: love (spiritual and physical intimacy with a loved one), self-confidence (absence of internal contradictions, various doubts), freedom as autonomy in actions and deeds, well-being, happy family life. As for fourth-year psychology students, they are dominated by: active life, cognition (the prospect of expanding the range education, outlook, general culture, and intellectual development), as well as self-confidence (absence of internal contradictions) and freedom as independence in actions and deeds; - significant values and accessibility for first-year mathematics students were: interesting work, the beauty of nature and art, love, materially secure life and freedom as independence in actions. Fourth-year mathematics students are dominated by active life, confidence and freedom as independence in deeds and actions. Conclusions. There are differences in the professional and life values of psychology students and mathematics students. We believe that they are stipulated to the different levels and content of professional knowledge and skills that students acquire while studying in a higher education institution, age characteristics, level of professional training and specifics of professional orientation.
ДИНАМІКА ЦІННОСТІ МАТЕРИНСТВА У ЖІНОК
(2016) Казібекова, В. Ф.; Казибекова, В. Ф.; Kazibekova, V. F.
У статті викладені результати дослідження динаміки цінності материнства у студенток, вагітних жінок, які очікують на первістка, та жінок-матерів. Визначено, що зростає усвідомлення змісту ролі і функцій матері, а також цінності материнства для жінки від першої (студентки) до третьої (жінки-мами) групи. З’ясовано, що спостерігається зміщення акценту значущості з професійної реалізації (у студенток) на індивідуально-особистісну реалізацію (у жінок-матерів). Доведено, що всі цінності, установки і реакції, які стосуються виховання дитини, забезпечення надійних і сприятливих для її розвитку умов, сприймаються як більш важливі і оцінюються вище жінками-матерями. В статье изложены результаты исследования динамики ценности материнства у студенток, беременных женщин, ожидающих первенца, и женщин-матерей. Определено, что возрастает осознание содержания роли и функций матери, а также ценности материнства для женщины от первой(студентки) к третьей (женщины-мамы) группе. Выяснено, что наблюдается смещение акцента значимости с профессиональной реализации (у студенток) на индивидуально-личностную реализацию (у женщин-матерей). Доказано, что все ценности, установки и реакции, касающиеся воспитания ребёнка, обеспечения надёжных и благоприятных для его развития условий, воспринимаются как более важные и оцениваются выше женщинами-матерями. Results of research of the dynamics of the value of motherhood at students, pregnant women awaiting first child, and women-mothers described in the article. It was determined that the awareness of the role of the content and functions of the mother, as well as the value of motherhood for a woman from the first (student) to the third (women-mothers) group is increases. It was found that there is focus bias in emphasis from the importance of professional development (at students) to the implementation of the individual personality realization (at women-mothers). It is proved that women perceive all the values, attitudes and reactions associated with raising a child with providing reliable and favorable conditions for its development as a more important and more valuable.
ПСИХОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА ЯК ЧИННИК ЗАДОВОЛЕНОСТІ ЯКІСТЮ ЖИТТЯ У СТУДЕНТІВ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ
(2020) Блинова, О. Є.; Казібекова, В. Ф.; Blynova, O. Ye.; Kazibekova, V. F.
Метою дослідження є з’ясування впливу психологічної безпеки студентів у закладах вищої освіти на їх задоволеність якістю життя. У статті представлено теоретичний аналіз наукових підходів до визначення категорій «психологічна безпека» та «задоволеність якістю життя», їх структури, механізмів функціонування, чинників. На емпіричному етапі застосовано методи: анкету для з’ясування уявлень студентів про свою соціально-психологічну безпеку в університеті; методику «Соціально-психологічна безпека суб’єкта» (СПБС) (Т. В. Ексакусто); опитувальник «Оцінка рівня задоволеності якістю життя» (Н. Є. Водопьянова). Результати. За результатами емпіричного дослідження з’ясовано уявлення студентів про соціально-психологічну безпеку в освітньому середовищі університету; визначено загальний рівень психологічної безпеки студентів за параметрами «задоволеність / незадоволеність», «гармонійність / дисгармонійність», «захищеність / незахищеність». Доведено взаємозв’язок між соціально-психологічною безпекою та задоволеністю якістю життя студентів. Констатовано, що психологічна безпека студентів в освітньому середовищі переважно зумовлюється відчуттям захищеності у сфері міжособистісних відносин, гармонійністю стосунків, психологічною підтримкою, що забезпечує насиченість внутрішніх ресурсів особистості для досягнення її цілей. Висновки. Встановлено, що високий рівень соціально-психологічної безпеки суб’єктів позитивно впливає на рівень задоволеності якістю життя, що виявляється у ефективному виконанні поставлених навчальних завдань, досягненні життєвих цілей та плануванні нових цілей у майбутньому, у гарному або задовільному самопочутті, відчутті підтримки з боку близьких та друзів, відкритості, щирості та доброзичливості у спілкуванні із іншими, відсутності фізичного та психологічного дискомфорту, піднесеному настрої та адекватній оцінці реальності. The aim of the study is to find out the influence of students' psychological safety in higher education institutions on their satisfaction with life quality. The article presents a theoretical analysis of scientific approaches to the definition of the categories "psychological safety" and "satisfaction with life quality", their structures, functioning mechanisms, factors. At the empirical stage, the following methods were applied: the questionnaire to find out students' ideas about their socio-psychological safety at the university; the method "Socio-psychological safety of the subject" (SPSS) (T. V. Eksakusto); the questionnaire "The assessment of the level of satisfaction with life quality" (N. E. Vodopyanova). Results. Based on the results of the empirical study, the students' ideas about socio-psychological safety in the educational environment of the university were revealed; the general level of psychological safety of students has been determined by the parameters "satisfaction/dissatisfaction", "harmony/disharmony", "safety/unsafety". The interconnection between socio-psychological safety and satisfaction with students' life quality has been proved. It has been stated that the psychological safety of students in the educational environment is mainly caused by a sense of protection in the area of interpersonal relations, harmonious relationships, psychological support, that provides the fullness of internal resources of the individual for achieving their purposes. Conclusions. It has been found out that a high level of subjects' socio-psychological safety positively affects the level of satisfaction with life quality, that is manifested in an effective fulfillment of assigned educational tasks, achievement of life purposes and planning new goals for the future, in a good or satisfactory state of health, feeling of support from the side of relatives and friends, open-mindedness, sincerity and benevolence in communication with others, absence of physical and psychological discomfort, cheerful mood and adequate assessment of reality.
ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ
(2019) Казібекова, В. Ф.; Kazibekova, V. F.
Мета: емпірично дослідити психологічні особливості сформованості комунікативної компетентності в різних професійних групах. Методи дослідження: теоретичні методи: (аналіз, синтез, порівняння, узагальнення) використовувались з метою вивчення наукової літератури з питань, пов'язаних із категорією «комунікативної компетентності», емпіричні методи: «Опитувальник комунікативної компетентності» Е. Ф. Зеєра, Е. Е. Симанюк, «Комунікативні уміння» Л. Михельсона в адаптації Ю. З. Гільбуха; методи кількісної та якісної обробки результатів. Результати. Здійснено теоретичний аналіз підходів до проблеми формування комунікативної компетентності, успішності професійної діяльності, розглянуті складові комунікативної компетентності. Комунікативна компетентність означає інтегральне, відносно стійке, цілісне утворення, яке виявляється через індивідуально-психологічні особливості поведінки, взаємодії та спілкування, зокрема сукупність знань, досвід, особистісні якості і здібності. Все це забезпечує ефективне виконання людиною комунікативних функцій. У дослідженні взяли участь курсанти четвертого курсу Одеського державного університету внутрішніх справ (30 осіб) та студенти-психологи четвертого курсу Херсонського державного університету (30 осіб). Середній вік досліджуваних – 22 роки. Склад вибірки за статтю ми не враховували. Висновки. Майбутні фахівці-психологи мають значуще більш розвинуту комунікативну компетентність, яка передбачає такі складові: соціально-комунікативну адаптивність (вони більш гнучкі в спілкуванні, уміють взаємодіяти з самими різними людьми, пристосовуватися до мінливих соціальних обставин), толерантність (більш терпимі до чужої думки, поглядів, звичок), фрустраційну толерантність (протистояння життєвим труднощам, саморегуляція емоційних станів), ніж майбутні фахівці поліції. Також випускники психологи є статистично значуще більш компетентними і менш агресивними в професійній взаємодії, ніж випускники курсанти. Purpose: The article’s objective is to investigate empirically the psychological peculiarities of the formation of communicative competence in different professional groups. Methods: theoretical methods: (analysis, synthesis, comparison, generalization) were used to study the scientific literature on issues related to the category of “communicative competence”, empirical methods: “Questionnaire of Communicative Competence” by E.F. Zeer, E.E. Simanyuk, "Communicative Skills" by L. Michelson in the adaptation of Y.Z. Hilbuh; methods of quantitative and qualitative processing of results. Results. A theoretical analysis of approaches to the problem of communicative competence, success of professional activity has been made. Components of communicative competence have been considered. Communicative competence can be considered as an integral, relatively stable, holistic formation, manifested in the individual-psychological features of behavior and communication and includes a set of knowledge, experience, qualities, abilities of the individual, which allow to perform effectively communicative functions. The research has been attended by fourth-year cadets of the Odessa State University of Internal Affairs (30 people) and students psychologists of the fourth year of Kherson State University (30 people).The average age of the subjects was 22 years. We did not take into account sample composition by gender. Conclusions. Future psychologists have significantly more communicative competence than future police specialists. It includes the following components: social and communicative adaptability (they are more flexible in communication, able to interact with a variety of people, adapt to changing social circumstances), tolerance (more tolerant of others' thoughts, attitudes, habits), frustration tolerance (resistance to life difficulties, self-regulation of emotional states). Also, graduate psychologists are statistically significantly more competent and less aggressive in professional interaction than graduate cadets.
ПСИХОЛОГІЧНІ РЕСУРСИ ОСОБИСТОСТІ В УМОВАХ СУЧАСНИХ СУСПІЛЬНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ
(2018) Казібекова, В. Ф.; Kazibekova, V. F.
У статті проаналізовано наукові підходи до вивчення психологічних ресурсів особистості в умовах сучасних суспільних трансформацій. Висвітлено зміст поняття психологічних ресурсів, а також їх види і механізми. В статье проанализированы научные подходы к изучению психологических ресурсов личности в условиях современных общественных трансформаций. Освещено содержание понятия психологических ресурсов, а также их видов и механизмов. The scientific approaches for the study of psychological resources of the individual in the conditions of modern social transformations are analysed in the article. The contents of the concept of psychological resources, as well as their types and mechanisms, are lighted.
ПСИХОЛОГІЧНІ РЕСУРСИ ОСОБИСТОСТІ: ФІЛОСОФСЬКО- ПСИХОЛОГІЧНИЙ ЗМІСТ
(2017) Казібекова, В. Ф.; Kazibekova, V. F.
У статті узагальнено філософсько-психологічний зміст поняття психологічних ресурсів та ресурсності особистості. Розглянуто підходи науковців до визначення рівнів та видів психологічних ресурсів особистості. В статье обобщено философско-психологическое содержание понятия психологических ресурсов и ресурсности личности. Рассмотрены подходы учёных к определению уровней и видов психологических ресурсов личности. The article summarizes the philosophical and psychological content of the concept of psychological resources of personality. Approaches of the scientists to determination of the levels and types of psychological resources of personality are considered.
УСВІДОМЛЕННЯ БАТЬКІВСЬКОЇ ПОЗИЦІЇ ЯК ЧИННИК ІНТЕРНАЛЬНОСТІ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ
(2022) Бабатіна, С. І.; Казібекова, В. Ф.; Babatina, S. I.; Kazibekova, V. F.
Метою дослідження є встановлення взаємозв’язку між уявленнями молоді про стиль сімейного виховання у батьківській родині та показниками загальної інтернальності як здатності брати відповідальність за результати та наслідки своєї діяльності. В основу покладений науковий підхід до конструювання життєвих проєктів Є.В. Чорного, О.Р. Тучиної. На думку авторів, існує біполярна модель детермінації життя людини, де одним полюсом є репресивність як набір потенційних або реальних практик, технологій, які пригнічують чи несуть загрозу придушення людини, її суб’єктності, індивідуальності, свободи, а іншим полюсом є пермісивність (англ. permission – дозволяти). Застосовано методи дослідження: Методика «Рівень суб’єктивного контролю» (Є.Ф. Бажин, Л.М. Еткінд); Опитувальник «Стилі батьківського ставлення: репресивність / пермісивність» (Є.В. Чорний). Результати. Встановлено, що поняття «тип сімейного виховання», «стиль батьківського ставлення», «батьківська позиція» є близькими за змістом. Стиль батьківського ставлення – це інтегральне багатовимірне утворення, в якому виокремлюються емоційна складова частина (почуттєве ставлення до дитини), когнітивна складова частина (уявлення про дитину, про себе в ролі батьків, про сімейну ситуацію в цілому), поведінкова складова частина відображає готовність до певних дій та реальні дії по відношенню до дитини. Висновки. З’ясовано, що уявлення студентської молоді про стиль виховання у батьківській родині на статистично значущому рівні пов’язані із показником загальної інтернальності, тобто юнаки, які вважають, що їх виховували у відкритій, партнерській, довірчій атмосфері, більшою мірою у дорослому віці здатні брати на себе відповідальність за свої дії, їх результати та наслідки. The aim of the study is to establish the relationship between the youth's ideas about the style of family upbringing in the parental family and the indicators of general internality as the ability to take responsibility for the results and consequences of their activities. The scientific approach to the construction of life projects by E.V. Cherny, O.R.Tuchina has been taken as a basis. According to the authors' opinion, there is a bipolar model of the human life determination, where one pole is repressiveness as a set of the potential or actual practices, and technologies, which oppress or carry a threat to suppress a person, their subjectivity, individuality, freedom, the other pole is permissiveness (Engl. permission – to allow). The research methods have been applied: The methodology ‘The level of subjective control’ (E.F. Bazhin, L.M. Etkind); The questionnaire ‘The styles of parental attitude: repressiveness/permissiveness’ (E.V. Chernyi). The results. It has been established that the concepts ‘type of family upbringing’, ‘style of parental attitude’, and ‘parental position’ are close in content. The style of parental attitude is an integral multi-dimensional formation, in which the emotional component is highlighted (feeling attitude towards the child), the cognitive component (the idea of the child, of oneself as parents, of the family situation in general), the behavioral component reflects the readiness for certain actions, and real actions towards the child. The conclusions. It has been found out that the student youth's ideas about the upbringing style in the parental family are related to the indicator of general internality at a statistically significant level; that is, the young people, who believe that they were brought up in an open, partnership, trusting atmosphere, to a greater extent in adulthood, are able to take responsibility for their actions, their results and consequences.