Browsing by Author "Kononenko, A."

Filter results by typing the first few letters
Now showing 1 - 2 of 2
  • No Thumbnail Available
    Item
    EMOTIONAL QUOTIENT IN THE STRUCTURE OF MENTAL BURNOUT OF ATHLETES
    (2022) Popovych, I. S.; Halian, I.; Pavliuk, M.; Kononenko, A.; Hrys, A.; Tkachuk, T.; Попович, І. С.; Галян, І. М.; Павлюк, М. М.; Кононенко, А. О.; Грись, А. М.; Ткачук, Т. Л.
    The study presents a correlation analysis of factors and theoretical arguments of the established empirical facts that make up the content of emotional (intelligence) quotient of athletes (n = 125). The purpose is an empirical study of emotional quotient in the structure of mental burnout of athletes at the stage of preparation and participation in competitions; establishing the interconnection of psychological content parameters of emotional quotient with personal qualities and levels of emotional burnout. Research methods: correlation analysis, valid and reliable test methods with standardized questionnaires. Results. An empirical study of the role of emotional quotient in the emergence and reduction of mental burnout of athletes has shown a number of features. It is noted that the psychological semantic parameters of emotional quotient combined the emotional, cognitive and motivational components of the individual. Athletes with higher emotional quotient have been found to have realistic self-esteem, optimal levels of personal anxiety, an internal locus of control, and constructive motivation. It is demonstrated that the less athletes understand their own feelings, the worse they perceive other people’s emotions, and the more often they are exposed to mental burnout. A negative correlation was found between emotional exhaustion and the level of empathy (r = -.210; p <.05) and emotional awareness (r = -.187; p <.05). It is proved that the better developed empathy and awareness of emotions (own and others), the lower the level of mental burnout. Significant differences were established between male and female athletes in terms of “Empathy” (p ≤ .01), “Managing one’s own emotions” (p ≤ .01) and “Recognizing other people's emotions” (p ≤ .01). It was found that a high level of self-esteem and the level of pretension, the absence of contradictions between them contributes to the development of athletes’ self-confidence. Conclusions. It is grounded that men are better at controlling their own emotions, and women have a higher level of empathy. Understanding the essence of emotional quotient and mental burnout determines the solution of problems of athletes’ professional training. Дослідження представляє кореляційне аналізування факторів та теоретичне обґрунтування встановлених емпіричних фактів, що складають зміст емоційного інтелекту спортсменів (n = 125). Метою є емпіричне дослідження емоційного інтелекту в структурі психічного вигорання спортсменів на етапі підготовки та участі у змаганнях; встановлення взаємозв’язків психологічних змістових параметрів емоційного інтелекту з особистісними якостями та рівнями емоційного вигорання. Методи дослідження: кореляційний аналіз, валідні і надійні тестові методики зі стандартизованими анкетами. Результати. Емпіричне дослідження ролі емоційного інтелекту в появі та знижені психічного вигорання у спортсменів засвідчило низку особливостей. Зазначено, що психологічні змістові параметри емоційного інтелекту поєднали емоційні, когнітивні і мотиваційні складові індивіда. Встановлено, що спортсмени з більш високим емоційним інтелектом володіють реалістичною самооцінкою, оптимальним рівнем особистісної тривожності, внутрішнім локусом контролю та конструктивною мотивацією. Показано, чим менше спортсмени розуміють власні почуття, тим гірше вони сприймають емоції інших людей, і тим частіше піддаються психічному вигорянню. З’ясовано від’ємний кореляційний зв’язок між емоційним виснаженням і рівнем емпатії (r = -.210; р < .05) та емоційною обізнаністю (r = -.187; р < .05). Доведено, що чим краще розвинена емпатія і усвідомлення емоцій (своїх і чужих), тим нижчий рівень психічного вигорання. Констатовано достовірні відмінності між спортсменами-чоловіками і спортсменами-жінками за показниками “Емпатія” (p ≤ .01), “Управління власними емоціями” (p ≤ .01) і “Розпізнавання емоцій інших людей” (p ≤ .01). З’ясовано, що високий рівень самооцінки і рівень домагань, відсутність суперечностей між ними сприяє розвитку в спортсменів впевненості у власних силах. Висновки. Обґрунтовано, що чоловіки краще керують власними емоціями, а жінки – володіють вищим рівнем емпатії. Розуміння суті емоційного інтелекту та психічного вигорання операціоналізує вирішення завдань професійної підготовки спортсменів.
  • No Thumbnail Available
    Item
    RESEARCH OF THE FACTOR STRUCTURE OF THE MODEL OF WORLD VIEW SETTINGS AT A YOUNG AGE.
    (2020) Popovych, I. S.; Kononenko, O.; Kononenko, A.; Stynska, V.; Kachmar, O.; Prokopiv, L.; Katolyk, H.; Попович, І. С.; Кононенко, О. І.; Кононенко, А. О.; Стинська, В. В.; Качмар, О. В.; Прокопів, Л. М.; Католик, Г. В.
    The purpose of the empirical study is to construct the factor structure of the model of world view settings and to establish peculiar features of the formation of world view settings in the youth period. World view settings are important elements in shaping the formation of the educational process. Research methods: test methods with standardized questionnaires and factor analysis. The structure of the model of world view systems was determined by factor analysis. The most significant interrelations of world view settings and the studied variables were established at the level (p≤.01; p≤.05). A model of the world view settings of personality attitudes was developed, combining five factors (72.43%): F 1 “The Meaning of Life”; F 2 “Anxiety”; F 3 “Aggressiveness”; F 4 “Spiritual values / material values” and F 5 “Friendship”. The data obtained give an objective understanding of the psychological features of the world view settings of adolescents. It is expedient to operationalize the received knowledge in training and psycho-corrective activities. Метою емпіричного дослідження є побудова факторної структури моделі світоглядних установок та встановлення своєрідних особливостей формування світоглядних установок в період юнацтва. Світоглядні установки є важливими елементами формування змісту освітнього процесу. Методи дослідження: тестові методики зі стандартизованими анкетами, факторний аналіз. Факторним аналізом визначено структуру моделі світоглядних установок. Встановлено найбільш значущі взаємозв’язки світоглядних установок і досліджуваних змінних на рівні (p≤.01; p≤.05). Розроблено модель світоглядних установок особистості в юнацькому віці, яка об’єднала п’ять факторів (72.43%): F 1 “Осмисленість життя”; F 2 “Тривожність”; F 3 “Агресивність”; F 4 “Духовні цінності / матеріальні цінності” та F 5 “Товариськість”. Отримані дані дають об’єктивне розуміння психологічних особливостей світоглядних установок осіб юнацького віку. Здобуті знання доцільно операціоналізувати у тренінгових та психокорекційних заходах.