Browsing by Author "Kononenko, O. Yu."

Now showing 1 - 2 of 2

EXPECTATIVAS SOCIALES DE LOS ESPECIALISTAS DEL PERFIL SOCIONÓMICO: FORMACIÓN, INNOVACIONES, REFORMAS
(2022) Popovych, I. S.; Kononenko, O. Yu.; Los, O.; Khrystiuk, S.; Avramenko, A.; Попович, І. С.
The purpose of the research is to examine psychological content of educational and vocational training, innovations and reforms and to measure the expectations of the subjects of the educational process. Presents a modern view on the problem of professional training of psychologists in the current conditions of reforming education. It presents a correlation matrix and a correlation pleiade of significant correlations of social expectations with the total coefficient of readiness for innovative activity. The study emphasizes that positive correlations at the level (p<.01): ESP (rs = .256), REA (rs = .171), IG (rs = .156) and CE (rs = .167) are the most important ones. It highlights that the only negative correlation with internal locus-control LSI (rs = -.099; p<.05) is the most dangerous one, since excessive ego-concentration has a negative impact on innovations and modernization of education. The research summarizes that it is necessary to work with expectations of subjects of educational process, since they are a projection of a personal model of constructing the future and ensure a desirable result. El propósito es investigar el contenido psicológico de la formación profesional, las innovaciones y reformas y medir las expectativas de sujetos del proceso educativo. Se da una visión moderna sobre el problema de la formación profesional de los psicólogos en las condiciones actuales de la reformación de la enseñanza. Se ha construido la matriz de correlación y la pléyade de correlación de las conexiones significativas entre las expectativas sociales y el coeficiente total de la preparación para la actividad innovadora. Se ha constatado que las conexiones más importantes son las positivas a nivel (p<.01): ESP (rs = .256), REA (rs = .171), IG (rs = .156) y CE (rs = .167). Se ha enfocado que la única conexión negativa con el locus-control sobre si mismo LSI (rs = -.099; p<.05) es la más peligrosa, ya que la excesiva autoconcentración influye de modo negativo en la innovación y la modernización de la esfera educativa. Se ha generalizado que es necesario trabajar con las expectativas de los sujetos del proceso educativo, ya que actúan como la proyección por la personalidad del modelo de la construcción del futuro y aseguran el resultado deseado.
МІСЬКІ ВЕРНАКУЛЯРНІ РАЙОНИ: МЕТОДИКА ВИДІЛЕННЯ НА ОСНОВІ АНАЛІЗУ МЕНТАЛЬНИХ КАРТ
(2022) Кононенко, О. Ю.; Гнатюк, О. М.; Kononenko, O. Yu.; Gnatiuk, O. M.
Вернакулярні райони – це території, що виділяються на основі аналізу їх сприйняття населенням (місцевими жителями, туристами, жителями інших регіонів). Інтерес до даного районування посилився останнім часом внаслідок розвитку біхевіористичного підходу в географії, інтересу до проблем місцевої ідентичності, а також викликами з боку управлінської практики, а саме формуванням економічно та соціально цілісних та самостійних територіальних громад. У статті обґрунтовано доцільність використання ментальних карт для виділення та дослідження міських вернакулярних районів, відображено основні етапи районування з акцентом на збір емпіричного матеріалу та інтерпретацію ментальних карт. У дискусії подано авторський погляд на проблему об’єктивності міських вернакулярних районів та інтерпретацію й використання результатів дослідження. Ментальна карта є джерелом первинної інформації, що отримується в узагальненому та генералізованому вигляді безпосередньо від жителя міста. Будучи спрощеним зображенням міського ландшафту, карта відображає найбільш впізнавані, популярні серед місцевих жителів об’єкти. Серед образів, що жителі відображають на картах, райони займають особливе місце, оскільки ними є ті частини міста, в межах яких і протікає повсякденне життя: поїздки на роботу, отримання послуг, відпочинок, розваги, спілкування. Дослідження вернакулярних районів передбачає, окрім іншого, їх ідентифікацію, класифікацію за функціональними ознаками, аналіз перцепційних портретів (ідентичності) районів. Обмеження методу пов’язані з формуванням вибірки респондентів – авторів ментальних карт, а також із труднощами інтерпретації ментальних карт. Водночас, ментальні карти як метод дослідження вернакулярних районів мають свої беззаперечні переваги, оскільки є джерелом унікальної інформації про сприйняття міського простору. Vernacular regions/districts are areas distinguished based on the analysis of their perception by the people (local residents, tourists, residents of other regions, etc.). Interest in this kind of regionalization has been stipulated recently by the development of the behavioural approach in geography, shift of the geography research focus on the local identity problems and, especially in Ukraine, by management practice challenges, namely the formation of economically and socially integral and self-sufficient territorial communities. The article substantiates the expediency of using mental maps for the identification and subsequent investigation of urban vernacular districts, shows the principal stages of regionalization technique with an emphasis on the collection of empirical material and the interpretation of mental maps. The discussion presents the author’s view on the problem of objectivity of urban vernacular districts, as well in a generalized and deliberately withholding form directly from a city resident or another person. Being a simplified representation of the urban landscape, such a map displays the most recognizable and popular objects among local residents. Among the images that residents display on mental maps, vernacular districts occupy a special place since they are those parts of the city within which their everyday life takes place: commuting to work, receiving services, recreation, entertainment, communication, etc. The study of vernacular districts involves, inter alia, their identification, classification by functional features, and analysis of their perceptual portraits (identities). The limitations of the method are related to the selection of a sample of respondents (authors of mental maps), as well as to the difficulties of interpreting mental maps. At the same time, mental maps as a method of investigating vernacular districts have their undeniable advantages, since they are source of unique information about the perception of urban space.