Browsing by Author "Kostyuchkov, S. K."

Now showing 1 - 20 of 27

FACTORS OF EMERGENCE AND DEVELOPMENT OF TERROR PHOBIA AMONG SOUTHERN UKRAINE’S URBAN RESIDENTS
(2021) Kostyuchkov, S. K.; Pronin, Dr. E.; Volkovych, E.; Cherkashyna, T.; Martynenko, S.; Костючков, С. К.; Пронін, Е.; Волкович, О. Ю.; Черкашина, Т. О.; Мартиненко, С.
The purpose of the paper is to consider the main factors of the emergence and development of the fear of a terrorist attack, terror phobia, among Southern Ukraine’s urban residents. The authors emphasize that terrorist attacks have a destabilizing effect on individuals and societies as a whole, because they generate a space of fear, despair, and panic. Modern terrorism is seen as a phenomenon that creates a catastrophic threat not only to universal civilizational values –freedom, democracy, and security, but also to a sustainable lifestyle in a particular locality. Terrorism has become an integral attribute of modern planetary existence, a punishment for modern humanity, a kind of tribute to the altar of the new world order, a tragic fragment of the socio-political picture of the world, in which it is increasingly difficult to see the outlines of a new order or new chaos. The city of Kherson was chosen to be the research area as it is the centre of the region that borders the Russian-annexed Crimea and is geographically close to the combat zone in Eastern Ukraine. The location like that makes it topical to study the city’s population’s level of terror phobia, associated with the threat of being affected by a terrorist attack, perceived as a potential danger. The provisions put forward in the article are specified on the data of socio-empirical analysis of the individual components of Southern Ukraine’s terror sphere under the current circumstances.
Human nature in the context of modern education and the educational system of civil society
(2016) Kostyuchkov, S. K.
БІОЛОГІЧНІ ЗНАННЯ ЯК ЧИННИК ФОРМУВАННЯ ПОЛІТИЧНИХ ІДЕЙ І ЦІННОСТЕЙ У ГРОМАДЯНСЬКОМУ СУСПІЛЬСТВІ
(2014) Костючков, С. К.; Kostyuchkov, S. K.
У статті розглядаються окремі аспекти сучасних біологічних знань, показано їхній зв'язок з природничими та соціальними науками; розкрито положення щодо специфічності місця й ролі людини у планетарному різноманітті усього живого, визначено роль біологічних знань у процесі трансформації політичних ідей та цінностей, що слугують їх підґрунтям. Проаналізовано сутність політичних ідей як активуючих суспільну свідомість умоглядних моделей облаштування світу; показано, що науковий прогрес біологічних наук має у перспективі політичні наслідки. Автор акцентує увагу на необхідності створення умов для формування реального громадянського суспільства на принципах справедливості, "ноосферної гармонії" й розумного самообмеження людини у своїх потребах.
БІОПОЛІТИЧНІ КОНЦЕПЦІЇ ЯК РЕЗУЛЬТАТ ІМПЛІКАЦІЇ БІОЛОГІЧНОГО І СОЦІАЛЬНО-ФІЛОСОФСЬКОГО ЗНАННЯ
(2014) Костючков, С. К.; Kostyuchkov, S. K.
У статті розглядаються проблеми визначення та сфери інтересів біополітики як інтегрованої сукупності антропо-біологічного та гуманітарно-соціологічного підходів до розуміння природи людини. Наголошується на взаємопроникненні біологічного та соціально-філософського знання у контексті біополітичного вчення. Автор акцентує увагу на необхідності гуманізації усіх сфер громадського життя, презумпції самоцінності людини та актуальності політичних заходів стосовно модернізації глибини й змісту матеріальних й духовних потреб у процесі людського буття.
БІОФІЛОСОФСЬКА ДОМІНАНТА ОСВІТНЬОЇ КОНЦЕПЦІЇ В УМОВАХ СТАНОВЛЕННЯ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА
(2018) Костючков, С. К.; Kostyuchkov, S. K.
У роботі на основі комплексного підходу до проблем сучасного освітнього процесу здійснено теоретичне обґрунтування біфілософської домінанти освітньої концепції в умовах становлення громадянського суспільства в Україні. Розроблено біофілософську освітню концепцію, що має прагматичну спрямованість у контексті становлення вітчизняного громадянського суспільства й полягає в розумінні сучасної освіти не тільки як процесу здобуття, накопичення та засвоєння знань, формування вмінь і навичок, а й як інструменту удосконалення адаптаційного механізму людини до постійно змінюваних умов навколишнього середовища. Розроблено теоретичну модель біосоціальної компетентності особистості в вітчизняному освітньому просторі, що охоплює певний комплекс базових параметрів, кожен із яких зумовлює формування конкретної компетенції, і розглядається як міра природовідповідності й адекватності людини сучасному рівню суспільного розвитку, стану матеріальної та духовної культури. В работе на основе комплексного подхода к проблемам современного образовательного процесса осуществлено теоретическое обоснование биофилософской доминанты образовательной концепции в условиях становления гражданского общества в Украине. Разработана биофилософская образовательная концепция, имеющая прагматическую направленность в контексте становления отечественного гражданского общества и заключающаяся в понимании современного образования не только как процесса приобретения, накопления и усвоения знаний, но и как инструмента усовершенствования адаптационного механизма человека к постоянно меняющимся условиям окружающей среды. Разработана модель биосоциальной компетентности личности в отечественном образовательном пространстве, охватывающая определенный комплекс базовых параметров, каждый из которых обуславливает формирование конкретной компетенции, и рассматривается как мера природосоответствия и адекватности человека современному уровню общественного развития, состояния материальной и духовной культуры. Dissertation for the degree of Doctor of Philosophy, specialty 09.00.10 – Philosophy of Education. – National Pedagogical Dragomanov University, Kyiv, 2018. In the thesis the substantiation of the bio-philosophical dominant idea of the educational concept in the conditions of formation of civil society, with the identification of social and regulatory features of education in this process, was made. The starting point of the thesis research is the hypothesis about the need in the conditions of formation of civil society to adjust through educational institutions, taking into account the complex biological and social nature of a man, biophilosophical, in particular, biopolitical aspects of social life, namely the birth rate, state of health, duration and quality of life In general, by raising the level of personal biosocial competence, as well as adapting the individual to a constantly changing world. It has been established that in the conditions of the third millennium the nature, under the influence of human activity, gradually becomes a counterproductive, relative to human, force that can substantially modify or even destroy the basis of the human life as a biological species; at the same time, the nature itself under the influence of economic activity is shifting towards irreversible degradation, forcing humanity to reflect on how to prevent or at least reduce the negative effects of these changes. Such a state of affairs actualizes the need for a scientific substantiation of the optimistic-generating and cultural-creative mode of a human in a modern globalized world that will allow the society to consolidate the efforts of conscious individuals to solve existential problems. In the thesis research the biophilosophical educational concept of a new civil society, which has a pragmatic orientation in the context of the formation of a domestic civil society, and lies in the understanding of modern education, not only as a process of obtaining, accumulation and learning of knowledge, the formation of skills and abilities, but also as an instrument for improving the adaptation mechanism to constantly changing environmental conditions, increasing the level of biosocial competence both as an individual and the human population in general, is developed. Taking into account the biopolitical aspect, the modes of socialization of a modern person, with a rather high level of autonomy of the individual in choosing political positions and the variability of internal preferences and beliefs have been determined through the functioning of educational institutions in the context of strategic tasks and global challenges of our time. It has been established that the anthropocultural dimension of philosophical and educational paradigms in the conditions of formation of civil society covers not only various aspects of personal and social life, but also concerns the provisions of the philosophy of education, the state of its resources – ideological, methodological – in the conditions of a globalized and informative world. Anthropocultural context of the formation of philosophical and educational paradigms in the conditions of formation of civil society led to consideration of the human nature, taking into account its dual nature essence – biological and social. On the basis of the analysis of the productivity of modern education in the context of person’s adaptation to life, new civilization conditions and the accumulation of socially significant personal knowledge, it has been proved that in today's conditions the role of education as a tool for improving the human adaptation mechanism to changeable environmental conditions is progressing; therefore – the progress of the educational system is almost impossible without taking into account the biopolitical context, since the biopolitics provides the opportunity to examine the individual simultaneously in the natural-biological and social spheres of its existence. The acceleration of civilization processes, the exacerbation of environmental problems, the exponential growth of information volume, the progressive movement towards integration and the creation of a unified world system, the large-scale introduction of knowledge-intensive and information technologies definitely affect the state and development of the educational system. In the thesis the specific laws that establish the necessary, general, essential links between the structural elements on which the social construction is constructed, have been formulated, the nature and vector of their synergy have been studied taking into account that social institutions, including educational ones, function for the sake of comprehensive human development with due regard to its complex biosocial nature. A philosophical rethinking of the phenomenon of biopolitics as a component of biophilosophical knowledge has been made, the validity of its ascendant principles and concepts in the biological and social sense regarding the role of the educational system and educational technologies has been determined. The theoretical model of biococial competence of a person for the domestic educational environment, covering a certain complex of basic parameters, each of which determines the formation of specific competence and is considered as a measure of natural correspondence and adequacy of the individual to the modern level of social development, the state of material and spiritual culture has been developed. The model of biosocial competence of a person proposed for the domestic educational environment is an organic component of the biophilosophical educational concept of a new civil society, which indicates the need to take into account biofilosophical dominant idea in the development of new philosophical and educational concepts in view of the anthropological and anthropogenic crises of the globalized world. The educational model is proposed to be considered as an adequate to a certain social space, attributed by certain ideas, norms and standards model of the mechanism for the transfer of knowledge, skills and abilities that increase the level of biosocial adaptability of the individual to the conditions of a dynamically changing ecosystem and society. In the thesis research the complex philosophical contemplation of the state of the modern educational system, as well as the role of the philosophy of education in the process of constructive and productive understanding of the directions and content of its development, taking into account not only the factors of political, economic, cultural or social content, but also the needs of the philosophy itself has been made. The problems and trends illustrated in the thesis give grounds to conclude that the system of interacting subjects - participants in the educational process is a complex, the constituent elements of which are the person, society, state and system of educational institutions. The conclusions obtained in the thesis have the nature of theoretical and methodological foundations of specific research in the field of bio-philosophy, philosophy of education, pedagogy, practical educational activity in the context of the formation of civil society in Ukraine. This vector can be the prospect of further research in the field of philosophy of education.
БІОФІЛОСОФІЯ ЯК ТЕОРЕТИЧНА І ПРАКТИЧНА ОСНОВА ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ ЕФЕКТИВНОСТІ СУЧАСНОЇ СИСТЕМИ ОСВІТИ
(2017) Костючков, С. К.; Kostyuchkov, S. K.
У статті окреслено коло проблем, пов’язаних із формуванням нової наукової дисципліни – біофілософії як реакції на необхідність більш глибокої імплікації філософії та біології. Автор визначає біофілософію як поліаспектну, інтегративну, міждисциплінарну галузь наукового знання, що базується на комплексі біологічних наук і має на меті артикуляцію та розв’язання світоглядних, аксіологічних, методологічних, гносеологічних і онтологічних проблем шляхом дослідження наявних у природі форм життєпрояву. Наголошується на тому, що в освіті біофілософський підхід орієнтовано на конструктивну реалізацію освітньо-виховного процесу, на продукування перспективних, науково-обґрунтованих освітніх моделей, втілення яких забезпечить адекватну реакцію освітніх інституцій на вимоги суспільства й держави. Автор висвітлює основні положення розробленої ним філософсько-освітньої концепції, яка базується на біофілософії (зокрема, біополітиці). Зроблено висновок про те, що біофілософія в сучасних умовах слугує не тільки об’єктом наукового дискурсу, але й теоретичним і практичним фундаментом підвищення продуктивності й результативності, зокрема, освітньої системи суспільного життя.
ВЗАЄМОДІЯ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА ТА ДЕРЖАВИ : ПАРТНЕРСТВО В ІМ’Я ДЕМОКРАТІЇ
(2013) Костючков, С. К.; Kostyuchkov, S. K.
Розглянуто проблеми взаємодії громадянського суспільства і держави в їх інституціональному розумінні, котрі аналізуються як дві нерозривні складові сучасного соціуму, що функціонують і розвиваються синхронно. Автор акцентує увагу на комплексі чинників, які продукують конструктивне функціонування бівалентної системи вільного громадянського суспільства і демократичної правової держави.
ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО ЯК СКЛАДНОСТРУКТУРОВАНА ПЛЮРАЛІСТИЧНА СИСТЕМА: ФІЛОСОФСЬКА ІНТЕРПРЕТАЦІЯ
(2015) Костючков, С. К.; Kostyuchkov, S. K.
У статті розглядаються проблеми становлення й розвитку громадянського суспільства як складноструктурованої системи взаємодії в межах права вільних і рівноправних громадян держави. Автор зосереджує увагу на дефініціях громадянського суспільства, відзначаючи при цьому, що у науковому дискурсі немає однозначності в його визначенні. Наголошується, що з філософських позицій дослідження громадянського суспільства доречно починати з поняття відкритого суспільства, яке постає одним із базових понять в соціальній філософії, та по ряду позицій перетинається із поняттям «громадянське суспільство». Зроблено висновок, відповідно до якого громадянське суспільство, як і будь-який соціальний організм, має певний набір системних якостей, але для громадянського суспільства особливого значення набувають їх повнота, стійкість і відтворюваність.
ЗАСТОСУВАННЯ ПРАКТИКИ «ДЕСТАБІЛІЗАЦІЙНОЇ ЗМІЇ» В УМОВАХ ГІБРИДНОЇ ВІЙНИ
(2016) Костючков, С. К.; Kostyuchkov, S. K.
КОМПЕТЕНТНІСНО-ЗНАННЄВА ПІДГОТОВКА ЛЮДИНИ ДО ЖИТТЯ В УМОВАХ НОВОГО ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА
(2017) Костючков, С. К.; Kostyuchkov, S. K.
Статтю присвячено обґрунтуванню ключових засад компетентнісно-знаннєвої підготовки індивіда до життя в умовах нового громадянського суспільства; підкреслено, що в межах біологічного, соціологічного, педагогічного й психологічного підходів розвиток особистості розглядається як тісна та безперервна взаємодія двох факторів – спадковості й середовища, іншими словами – біологічного й соціального. В якості дослідницької мети автор визначив обґрунтування теоретичного положення щодо необхідності орієнтації сучасної системи освіти на компетентнісно-знаннєву підготовку людини до адекватного професійного та особистісного реагування на запити й виклики, характерні як для сучасної держави, так і для нового громадянського суспільства. Зроблено висновок про те, що специфіка громадянської освіти полягає в зміщенні центру уваги з людини знаючої на особистість, підготовлену до життя в сучасному, стрімко змінюваному світі, спроможну своєчасно та адекватно реагувати на мінливі, як правило, стохастичні макро- й мікропроцеси в суспільстві та в природі. Статья посвящена обоснованию ключевых принципов компетентностно-знаниевой подготовки индивида к жизни в условиях нового гражданского общества; подчеркнуто, что в пределах биологического, социологического, педагогического и психологического подходов развитие личности рассматривается как тесное и непрерывное взаимодействие двух факторов – наследственности и среды, другими словами – биологического и социального. В качестве исследовательской цели автор определил обоснование теоретического положения о необходимости ориентации современной системы образования на компетентностно-знаниевую подготовку человека к адекватному профессиональному и личностному реагированию на запросы и вызовы, характерные как для современного государства, так и для нового гражданского общества. Сделан вывод о том, что специфика гражданского образования заключается в смещении центра внимания с человека знающего на личность, подготовленную к жизни в современном, стремительно меняющемся мире, способную своевременно и адекватно реагировать на меняющиеся, как правило, стохастические макро- и микропроцессы в обществе и в природе. The article is devoted to the substantiation of the key principles of competency-knowledge individual preparation for life in the new civil society; stressed that within the biological, sociological, psychological and pedagogical approaches to personality development is seen as a close and continuous interaction of two factors – heredity and environment, in other words – biological and social. As determined by objective research study theoretical position on the need for orientation of modern education system, knowledge competent person to prepare adequate professional and personal responses to inquiries and challenges characteristic for the modern state, and the new civil society. It is concluded that the specificity of civic education is to shift the focus of human knowing the personality prepared for life in today's rapidly changing world, capable of timely and adequately respond to evolving usually stochastic macro- and microprocesses in society and in nature.
ЛИЧНОСТЬ И ГРАЖДАНСКОЕ ОБЩЕСТВО : НАПРАВЛЕНИЯ И ФОРМЫ ВЗАИМОКОРРЕЛЯЦИИ
(2012) Костючков, С. К.; Kostyuchkov, S. K.
In the article the problems of correlation are examined between civil society and personality in this society. Some aspects, reflecting the processes of mutual relations between individuals, their associations and society on the whole, are probed.
МІСЦЕ І РОЛЬ СУЧАСНОЇ ЛЮДИНИ У ПЛАНЕТАРНОМУ БУТТІ: БІОПОЛІТИЧНА ІНТЕРПРЕТАЦІЯ
(2016) Костючков, С. К.; Kostyuchkov, S. K.
У статті викладено окремі ракурси дослідження людини, враховуючи її складну, біосоціальну природу; стверджується, що процес людського буття в світі характеризується неоднозначністю, стохастичністю та евентуальністю; буття визначає сутність людини, її природу як універсальну й водночас – партикулярну субстанцію. Розглядається роль біології, яка неупинно набуває ознак не тільки природознавчої, але й соціогуманітарної галузі знань. Підкреслено, що бівалентність людської природи, зумовлена контрадикцією між біологічним і соціальним, соматичним і психічним, універсальним і партикулярним, раціональним і емоціональним, сакральним і профанним – в умовах нового типу цивілізації є безумовно актуальною. Дається огляд сучасних підходів до трактування біополітики, яка встановлює необхідні, загальні, сутнісні інтерактивні зв’язки між людиною, враховуючи її біосоціальну природу, та структурними елементами, з яких побудована політична конструкція. Виявлено тенденції розвитку сучасного світу з урахуванням того, що в постіндустріальному суспільстві індивід, який сповідує утилітарні, споживацькі цінності, вже не в змозі адекватно реагувати на виклики, продиктовані реаліями ХХІ століття; зроблено висновок про те, що людство повинно звернутись до вічних духовних цінностей, усвідомити себе органічною частиною природи й елементом Космосу, сформулювати екологічну й космічну свідомість для того, щоб вийти з пастки глобальних протиріч, запобігти моральній деградації й уникнути самознищення. The article presents the views of some human studies, given its complex, biosocial nature; states that the process of human being in the world is characterized by ambiguity, stochasticity and eventuality; being determines the nature of man, his nature as universal and at the same time - the particular substance. The role of biology which takes continuous features not only the natural sciences but also socio-humanitarian knowledge. Emphasized that bivalent of human nature, caused by contradictions between the biological and the social, physical and mental, universal and particular, rational and emotional, sacred and profane - in a new type of civilization is certainly relevant. We give an overview of modern approaches to the treatment of biopolitics, which establishes the necessary common, essential interactive communications between people, including its biosocial nature, and structural elements are constructed of a political design. The tendencies of the modern world, given that the post-industrial society individual who professes utilitarian, consumer values, no longer able to adequately respond to the challenges dictated by the realities of the twenty-first century; concluded that humanity must appeal to the eternal spiritual values, understand themselves an integral part of nature and part of Space, formulate environmental and cosmic consciousness in order to get out of the trap of global conflicts, prevent moral degradation and avoid self-destruction.
ОПТИМИЗАЦИОННЫЕ НАПРАВЛЕНИЯ РЕАЛИЗАЦИИ МУНИЦИПАЛЬНОЙ ПОЛИТИКИ В СОЦИАЛЬНОЙ СФЕРЕ
(2015) Костючков, С. К.; Kostyuchkov, S. K.
Статья посвящена проблемам оптимального функционирования местного самоуправления в контексте гуманизации всех сфер общественной жизни; рассмотрены некоторые аспекты взаимодействия между органами исполнительной власти и органами местного самоуправления; обоснован конструктивный потенциал муниципальной политики, который реализуется в сфере социальных интеракций общественных организаций и самодеятельных объединений граждан. Article is devoted to the optimal functioning of the local self-government in the context of the humanization of all spheres of public life, some aspects of the interaction between the executive power and local self-government justified the constructive potential of municipal policy, which is implemented in the area of social interaction and social organizations voluntary associations of citizens.
Особенности формирования свойств, признаков и качеств человека политического: биополитическая интерпретация
(2015) Костючков, С. К.; Kostyuchkov, S. K.
В статье рассматриваются вопросы биополитических исследований поведения человека на основе генетической и средовой детерминации его биосоциальных характеристик, исследуется роль наследственности и условий среды с акцентом на то, что поведение человека формируется вследствие их комбинированного воздействия, осложненного взаимодействием и взаимовлиянием генов и среды. Особое внимание уделено процессу политической социализации личности и явлениям толерантности/интолерантности, как продуктам социального взаимодействия. Подчеркивается, что что политическая социализация личности – бивалентный, двунаправленный процесс воздействия государства и общества на индивида с целью интеграции его в существующую систему политических отношений, сознательного восприятия самим индивидом политических норм, ценностей, установок. Указано на важность биополитического аспекта политической социализации, что предполагает достаточно высокую автономию личности в процессе выбора политических позиций, их произвольную замену, а также возможность руководствоваться в этом процессе внутренними, иногда бессознательными, предпочтениями и убеждениями. Сделан вывод о том, что специфика современной биополитики видится в ее сконцентрированном интересе к проблемам общества, связанным как с политическими, социальными и экономическими условиями существования человека, так и с его биологической природой. This article discusses the biopolitical studies of human behavior on the basis of genetic and environmental determination of its biosocial characteristics, examines the role of heredity and environmental conditions, with emphasis on the fact that human behavior is formed as a result of their combined influence, complicated interaction and interference of genes and environment. Particular attention is given to the process of political socialization of the individual and the phenomena of tolerance / intolerance, as a product of social interaction. It is emphasized that the political socialization of the person - a bivalent, bidirectional process of influence of the state and society to the individual in order to integrate it into the existing system of political relations, conscious perception by the individual political norms, values, attitudes. It stressed the importance of biopolitical aspect of political socialization that involves relatively high autonomy of the individual in the selection process of political positions, their random substitution, as well as the ability to be guided in this process internal, sometimes unconscious preferences and beliefs. The conclusion is that the specificity of modern biopolitics is seen in her concentrated interest in the problems of society, related both to the political, social and economic conditions of human existence, and with its biological nature.
ОСОБИСТІСТЬ, СУСПІЛЬСТВО І ДЕРЖАВА ЯК ЗАМОВНИКИ ТА СПОЖИВАЧІ ОСВІТНІХ ПОСЛУГ
(2015) Костючков, С. К.; Kostyuchkov, S. K.
В статті розглядаються особливості інтеракцій особистості, суспільства і держави, як замовників і споживачів освітніх послуг в контексті стратегії розвитку сучасної освітньої системи; визначене поняття "освітня послуга" в контексті освітнього споживчого ринку;охарактеризовано систему діючих суб’єктів − акторів освітнього процесу;проаналізовані погляди М. Фуко на освіту, як соціальний інститут, який в сучасному західному світі є системою обмеження свободи особистості; зроблено висновок про те, що в сучасних умовах виникають різноманітні групи замовників й споживачів освітніх послуг, які відрізняються запитами, інтересами та фінансовими можливостями на ринку освіти. В статье рассматриваются особенности интеракций личности, общества и государства, как заказчиков и потребителей образовательных услуг в контексте стратегии развития современной образовательной системы; определено понятие "образовательная услуга" в контексте образовательного потребительского рынка; охарактеризованы систему действующих субъектов – акторов образовательного процесса; проанализированы взгляды М. Фуко на образование, как социальный институт, который в современном западном мире системой ограничения свободы личности; сделан вывод о том, что в современных условиях возникают различные группы заказчиков и потребителей образовательных услуг, которые отличаются запросами, интересами и финансовыми возможностями на рынке образования. The article deals with the peculiarities of interactions of individuals, society and the state, as customers and consumers of educational services in the context of the strategy of the modern educational system; definitions of "educational services" in the context of education of the consumer market, characterized system actors – actors of the educational process, analyzed by Foucault views education as a social institution, which in the modern Western world is a system limitation of individual freedom; concluded that under modern conditions arise diverse group of customers and consumers of educational services that are different demands, interests and financial opportunities in the education market.
ОСОБЛИВОСТІ ПОЛІТИЧНОЇ СОЦІАЛІЗАЦІЇ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ В УМОВАХ СУСПІЛЬСТВА, ЩО РЕФОРМУЄТЬСЯ
(2015) Костючков, С. К.; Kostyuchkov, S. K.
У статті досліджуються особливості політичної соціалізації студентської молоді в умовах суспільства, яке знаходиться в процесі демократичного транзиту, що супроводжується проявами принципово нових якостей суспільно-політичного життя. Підкреслюється, що процес політичної соціалізації є складним, важкопрогнозованим, багатоаспектним та характеризується впливом на людину певного комплексу факторів, як внутрішніх, так і зовнішніх. Автором визначено п’ять модусів (образів) політичної соціалізації сучасної молодої людини, характерних для сучасного вітчизняного соціально-політичного простору. Зроблено висновок про те, що модель політичної соціалізації, використана в українському суспільстві, орієнтована на західноєвропейський тип політичної соціалізації, який відрізняється достатньо високим рівнем особистісної свободи в поєднанні з відповідальністю людини за свій вибір і свої вчинки. В статье исследуются особенности политической социализации студенческой молодежи в условиях общества, которое находится в процессе демократического транзита, сопровождающегося проявлениями принципиально новых качеств общественно-политической жизни. Подчеркивается, что процесс политической социализации является сложным, труднопрогнозируемым, многоаспектным и характеризуется влиянием на человека определенного комплекса факторов, как внутренних, так и внешних. Автором определены пять модусов (образов) политической социализации современного молодого человека, характерных для современного отечественного социально-политического пространства. Сделан вывод о том, что модель политической социализации, использованная в украинском обществе, ориентирована на западноевропейский тип политической социализации, который отличается достаточно высоким уровнем личностной свободы в сочетании с ответственностью человека за свой выбор и свои поступки. The article deals with the peculiarities of political socialization of students in a society that is in the process of democratic transit, accompanied by manifestations of innovative qualities of political life. It is emphasized that the process of political socialization is difficult vazhkoprohnozovanym, multifaceted and characterized human exposure to a particular set of factors, both internal and external. The author identifies five modes (images) modern political socialization of the young man, typical of modern domestic socio-political space. It is concluded that the model of political socialization, used in Ukrainian society focused on Western European type of political socialization, which is characterized by the high level of personal freedom combined with human responsibility for their choices and their actions.
ОСОБЛИВОСТІ ТРАНСФОРМАЦІЇ ТА РЕФОРМУВАННЯ ОСВІТНЬОЇ СИСТЕМИ ВІДПОВІДНО ДО ВИМОГ СУЧАСНОГО СВІТУ
(2015) Костючков, С. К.; Kostyuchkov, S. K.
У статті досліджено основні напрями трансформації, реформування, координування системи освіти відповідно до вимог сучасного світу. Відзначається, що практично в усіх країнах світу національна система освіти розглядається як найважливіший фактор, що визначає добробут, безпеку і прогрес держави та суспільства. Стверджується, що необхідність глибинної трансформації, реформування, координування системи освіти із вимогами сучасного світу є невідворотною даниною глобалізованому світовому простору. Зроблено висновок про потужний потенціал інноваційної діяльності в системі освіти, який на сучасному етапі суспільного розвитку в силу певних причин – політичних, економічних, соціальних, культурних – розкрито далеко не повністю.
ПОЛІТИЧНА СОЦІАЛІЗАЦІЯ МОЛОДІ В УКРАЇНІ: СУЧАСНИЙ СТАН, ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ТА ПЕРСПЕКТИВНІ НАПРЯМИ
(2014) Костючков, С. К.; Kostyuchkov, S. K.
Узагальнений погляд стосовно мети соціалізації полягає в тому, щоб допомогти молодій людині усвідомити своє місце в сучасному світі, адаптуватись у щільному, масованому потоці локальних і глобальних проблем, викликів та криз: політичних, екологічних, економічних, енергетичних, інформаційних; оволодіти досвідом минулих поколінь, визначити своє професійне покликання, вибудувати власну траєкторію освіти, вибрати шляхи найефективнішої інтеграції в суспільний організм.
ПРИРОДА ЛЮДИНИ У КОНТЕКСТІ БІОПОЛІТИКИ : ЕТОЛОГІЧНИЙ І СОЦІОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТИ
(2014) Костючков, С. К.; Kostyuchkov, S. K.
Особливості досліджень людської природи в контексті сучасних біополітичних концепцій актуалізують необхідність застосування як етологічного, так й соціобіологічного підходів. Вплив політичної системи на біологічні характеристики людини може бути адекватно сприйнятим і зрозумілим на підставі наукових досліджень саме біологічних характеристик, включаючи і поведінкові – етологічні, оскільки політологи та політики використовують безпосередньо біологічні знання, коли прагнуть розробити конкретні засоби контролю і корекції людської поведінки в сфері політичного життя. Конкретні аспекти етології і соціобіології необхідні в процесі дослідження різних проявів політичної поведінки людини та продукування специфічних соціальних технологій, які мають значні потенційні можливості вирішення найбільш актуального в сьогоднішніх умовах завдання - збереження життя на Землі.
Роль біополітичних аспектів суспільного життя у формуванні й розвитку громадянського суспільства
(2014) Костючков, С. К.; Kostyuchkov, S. K.
У статті розглядаються біополітичні аспекти життя соціуму в контексті їхнього впливу на формування і розвиток громадянського суспільства; в якості ключового автор висуває положення про те, що вдосконалення особистості, оптимізація її положення в суспільстві є можливими за умов наявності адекватного визначеним людським прагненням суспільства, для якого суверенна особистість, громадянин постає базовим елементом структури й необхідною умовою існування.