Browsing by Author "Koval, I."

Now showing 1 - 10 of 10

Anticipatory Resource of Temporary Regulation of Sensorimotor Action
(2022) Popovych, I.; Plokhikh, V.; Koval, I.; Stepanenko, L.; Nosov, P.; Zinchenko, S.; Boiaryn, L.; Zavatskyi, V.; Попович, І. С.; Плохіх, В. В.; Коваль, І. А.; Степаненко, Л. В.; Носов, П. С.; Зінченко, С. М.; Боярин, Л. В.; Завацький, В. Ю.
The aim of the study is to determine the composition and functional significance of anticipatory resources in the process of temporal regulation of sensorimotor action. Materials and methods. The subjects were male (35 people) and female (31 people) students. The tasks of a simple sensory response, a choice reaction (three alternatives), and a “double choice” were implemented in a computer version of the experiment. In the “double choice” task, the stimulation variation was first provided (possible stimuli: one or three), and then a stimulus for a fast motor response was presented after some time, the orientation time (independent variable). Results. The participants’ initial reaction to the option with three alternative stimuli in the “double choice” task was negative. The time of the motor response falls linearly as the orientation time increases in both the male and female groups for the variant with one possible stimulus and the frequency of anticipatory effects and premature actions increases in a quadratic pattern. It must be noted that with enough orientation time, determining the expected duration of the sensorimotor action is quite straightforward. It was demonstrated that, in the presence of a margin of orientation time, perational estimates and revisions of the time required to accomplish an action dramatically improve the likelihood of anticipatory effects. Conclusions. Actualization of the anticipatory resource (which includes temporary memory standards, the ability to accurately determine and correlate the durations of processes and time intervals, time estimation skills, and individual characteristics that influence decision making) ensures the determination of the total duration of a sensorimotor action, prompt correction of its implementation, and a significant reduction in the time it takes to respond to a motor stimulus. Мета дослідження полягає у визначенні складу та функціонального значення антиципаційних ресурсів у процесі тимчасової регуляції сенсомоторної дії. Матеріали і методи. Випробуваними були студенти чоловічої (35 осіб) та жіночої (31 людина) статі. У експерименті в комп’ютерному варіанті було реалізовано завдання простого сенсомоторного реагування, реакції вибору (три альтернативи) та “подвійного вибору”. У задачі “подвійного вибору” спочатку вказувався варіант стимуляції (можливих стимулів: один або три), після чого через деякий час – час орієнтування (незалежна змінна), пред’являвся стимул для швидкої рухової відповіді. Результати. У задачі “подвійного вибору” вихідним настановленням піддослідних був варіант з трьома можливими стимулами. Зі збільшенням часу орієнтування і в чоловічій, і в жіночій групах для варіанта з одним можливим стимулом час рухової відповіді зменшується лінійно, а ймовірність антиципаційних ефектів та ймовірність передчасних дій збільшується згідно із квадратичною закономірністю. Зазначається, що за достатнього часу орієнтування оцінка очікуваної тривалості сенсомоторного дії цілком визначена. Показано, що за наявності запасу часу орієнтування, оперативні оцінки та корекція часу виконання дії, різко підвищують ймовірність антиципаційних ефектів. Висновки. Актуалізація антиципаційного ресурсу (поєднує: тимчасові зразки пам’яті; здібності точного визначення та співвідношення тривалості процесів та тимчасових інтервалів; навички оцінки часу; індивідуальні особливості, що впливають на прийняття рішення) забезпечує визначення загальної тривалості сенсомоторної дії, оперативну корекцію виконання, суттєве зменшення часу рухової відповіді.
CORRELATION BETWEEN ATHLETES’ AGGRESSIVENESS AND PARAMETERS OF SELF-EFFICACY IN HIGH-STRESS COMPETITIVE SITUATIONS
(2024) Popovych, I. S.; Koval, I.; Hoi, N.; Omelianiuk, S.; Lappo, V.; Hoian, I.; Huzar, V.; Попович, І. С.
The aim of this study is to investigate the correlation between athletes' aggressiveness and various parameters of self-efficacy during tense competitive situations. The sample consisted of athletes spanning different levels of sporting experience, from juniors to professionals, excluding amateurs and veterans. Participants were involved in International, European, World, and Olympic sports competitions. Their age was between 15 and 32 years. Sample characteristics: n = 120; М = 23.45; SD = ±5.12; Мe = 23.50. Methods: Valid and reliable psychodiagnostic instruments were used to perform a comprehensive cross-sectional analysis. The parameters of self-efficacy examined included self-efficacy in subject activity, self-efficacy in interpersonal communication, motivation for achieving success, and motivation for avoiding failure. Results. Using Pearson’s correlation coefficient (rxy), ten statistically significant bivariate correlations of aggressiveness characteristics with the parameters of self-efficacy were established (p ≤ .050; p ≤ .010). It was explained that the obtained regularities constitute a poly-determined construct of the complex nature of aggressiveness in the context of sporting activities. It was highlighted that it does not allow stating that self-efficacy is determined by athletes’ aggressiveness. It was found that “direct physical aggressiveness” is the most dependent aggressiveness characteristic – four correlations. It was established that “level of impulsiveness” in sports competitions is the least controlled state and, consequently, the most dangerous one. It was found that groups with low levels of aggressiveness had a statistically significant advantage in all five pairs. Discussion and conclusions. The dual nature of aggressiveness in sports was revealed and constructive or destructive characteristics of the impact on sporting activities were explained. The knowledge of the specificity of athletes’ aggressiveness was deepened. It was generalized that an athlete’s aggressiveness is a highly complex psycho-emotional resource, that requires the formedness of a high level of self-regulation and the ability to manage one’s psycho-emotional state, achieving optimal sports readiness. We recommend that the obtained empirical results should be implemented in educational-training process, tactical and psychological training for athletes.
DISPOSITIONAL OPTIMISTIC AND PESSIMISTIC MENTAL STATES OF YOUNG ATHLETES: GENDER DIFFERENTIATION
(2023) Kurova, A.; Popovych, I. S.; Hrys, A.; Koval, I.; Pavliuk, M.; Polishchuk, S.; Kolly-Shamne, A.; Попович, І. С.
The purpose was to compare the researched parameters based on gender differentiation and to determine young athletes’ dispositional optimistic and pessimistic mental states. The study’s participants were young people aged 15 to 19 years (M=17.03; SD=±3.98), who regularly practiced sports and competed in all-Ukrainian and international sports tournaments. Respondents were divided into two groups based on gender: Group 1 – female representatives: handball, athletics (n=102; 55.74%); Group 2 – male representatives: football, freestyle wrestling, and weightlifting (n=81; 44.26%). Methods: valid and reliable psychodiagnostic methods used in sports research and standard purposeful non-participant observation. The following tests and coefficients were used to assess statistical reliability: Н-test of Kruskal-Wallis, Spearman correlation parameters (rs), ranking (Rg), and factor analysis ANOVA. Results. The Н-test of Kruskal-Wallis revealed differences in the studied parameters, disclosing that junior female athletes (Group 1) outperformed in (CN (H=7.717; p=.005), SSS (H=14.049; p=<.001) and PR (H=7.996; p=.005). Junior male athletes (Group 2) prevailed for GAL (H=9.041; p=.003) and DS (H=11.686; p=<.001). The correlation analysis revealed sixteen statistically significant associations. The ranking recorded the same first position in both samples: Group 1 – Op (Rg1; rs=.989) and Group 2 – Op (Rg1; rs=.982), and then the parameters were arranged differently. It was discovered that there was a statistically significant influence of negative relations of dispositional optimism/pessimism with protective mechanisms in stressful situations of the sports activity – Group 1: DS (Rg2; rs=-.982), CN (Rg4; rs=-.967), Ps (Rg9; rs=-.929) and Group 2: Ps (Rg7; rs=-.902). The subjects’ dispositional optimistic and pessimistic mental states were constructed into two-factor structures. The following mental states characterized the sample population of junior female athletes (Group 1): F1G1 – “Value-meaning disposition”; F2G1 – “Responsible and expected disposition”; F3G1 – “Protective-avoidant disposition”. A group of junior male athletes (Group 2) demonstrated the following mental states: F1G2 – “Value-meaning disposition”; F2G2 – “Responsible and expected disposition”; F3G2 – “Distant-confrontational disposition”. Conclusions. It is summarized that timely differentiation and identification of dominant mental states by coaching staff and athletes themselves can significantly increase sports psychological literacy, and affect not only local sports results but also the planning of a sports career and life position.
DOMINATING MENTAL STATES OF THE REPRESENTATIVES OF INDIVIDUAL SPORTS UNDER LOCKDOWN AND MARTIAL LAW: COMPARATIVE ANALYSIS
(2023) Popovych, I. S.; Koval, I.; Raievska, Ya.; Piletskyi, V.; Buryanovatiy, O.; Hrynchuk, O.; Попович, І. С.
The purpose is to compare psychological content parameters of dominating mental states of the representatives of individual sports under forced isolation, caused by the ongoing COVID-19 pandemic and martial law. The sample consisted of the Ukrainian sportsmen (n=98), representing such sports as track and field (n=58), weight lifting (n=27) and freestyle wrestling (n=13). Research methods: valid methods with standardized forms for responses, participant observation, ranking, application of reliability coefficients. Results. It was established that there were no significant differences in the comparison of psychological content parameters under lockdown (Group 1) and martial law (Group 2). The ranking method allowed identifying the key measurements correlating with a respondent’s resilience which is a main characteristic in handling difficulties in tough situations. It was established that the ranks are different in the following parameters: “Psychological Well-Being” (PWВ); “General Meaningfulness of an Athlete’s Life” (GMAL) at the level р>.01 and at the level р>.05 in the parameters: “Challenge” (Ch); “Hardiness” (Hr); “Control” (Cn); “Commitment” (Cm). Two factor structures of dominating mental states of the representatives of individual sports under lockdown and martial law were created. It was established that the factor structures have different frameworks and dispersions of scattering in similar mental states. It was determined that lockdown for the representatives of individual sports was less stressful than sporting activities under martial law. It is obvious that permanent involvement in information flows concerning the situation with the military aggression, air-raid warnings, changes in training schedules, finishing performance at the time of air-raid warnings and staying in bomb shelters had a considerable impact on the total index of meaning-of-life orientations, self-regulation processes, involvement and control of the representatives of individual sports. Conclusions. The suggested factor structures of dominating mental states and the identified ranking research parameters are of scientific value and can contribute to efficient tactical training in difficult and extreme conditions.
IMPACT OF PSYCHOGENIC FACTORS ON MOTIVATIONAL ORIENTATION OF JUNIOR ATHLETES
(2023) Popovych, I. S.; Koval, I.; Zavatska, N.; Hoi, N.; Shchyruk, I.; Domina, H.; Zinchenko, S.; Попович, І. С.
The purpose of the empirical research is to find out the impact of psychogenic factors on motivational orientation of junior athletes. The study identified differences in the psychological content parameters reflecting psychogenic factors of junior athletes by high and low levels. The research involved juniors (n=75) (Мe=17; М=17.23; SD=±1.67) representing the following football clubs (n=43): FC “Krystal” (Kherson, Ukraine), FC “Riatuvalnyk” (Mykolaiv, Ukraine), FC “Enerhiia” (Lviv, Ukraine) and juniors (n=32) of handball clubs “Dniprianka” (Kherson, Ukraine) and “Real” (Mykolaiv, Ukraine). Methods: the selected methods, which are reliable and sensitive to the research subject, allowed measuring the research parameters relevantly, ensured external and internal validity. In addition, purposeful observation with entering data in standard reports was used. Statistically significant differences were found by means of standard coefficients. Results. It was empirically established and substantiated that there are dominant negative statistically significant correlations (р<.050; р<.010) of depressiveness (D), neuro-psychic tension (NPT), situational reactive anxiety (SRA) and personal anxiety (PA), spontaneous (Scale II) and reactive aggressiveness (Scale VII) with all the parameters of motivational orientation of junior athletes: subject-directed (Sb); result-directed (R), socially directed (Sc) and personally directed motivational orientation (P). A positive correlation of neuro-psychic tension (NPT) and spontaneous aggressiveness (Scale II) is accounted for by an impact on socially directed motivational orientation. It was proved that there are statistically significant differences between the respondents with a high level of the parameters reflecting psychogenic factors and the subgroup of respondents with a low level. Thirteen statistically significant differences were registered (p≤.050; p≤.010). The study highlights that subject-directed motivational orientation (Sb) is the most dependent on the level of development of the parameters reflecting psychogenic factors. Discussion and conclusions. It was substantiated that the suggested summative research strategy with elements of comparison of the examined variables confirmed its efficiency. The applied methods, which are sensitive to the research subject, allowed establishing and substantiating statistically significant differences. The obtained results should be taken into consideration by coaches in physical and tactical-technical training for the representatives of team sports
INTERDEPENDENCE OF EMOTIONALITY, ANXIETY, AGGRESSIVENESS AND SUBJECTIVE CONTROL IN HANDBALL REFEREES BEFORE THE BEGINNING OF A GAME: A COMPARATIVE ANALYSIS
(2022) Popovych, I. S.; Kurova, A.; Koval, I.; Kazibekova, V.; Maksymov, M.; Huzar, V.; Попович, І. С.; Курова, А. В.; Коваль, І. А.; Казібекова, В. Ф.; Максимов, М. В.; Гузар, В. М.
The purpose of the article is to conduct empirical research on interdependence of the key individual psychological characteristics of handball referees before the beginning of a game; perform comparative analysis of the obtained parameters of referees with different categories and identify significant dynamic changes. The study substantiates and characterizes anxiety, aggressiveness and subjective control as important features of referees’ activity, affecting objectivity of results. Research methods: retrospective critical analysis of scientific literature, psycho-diagnostic testing, purposeful observation, comparative analysis using Student’s t-test, Pearson’s R correlation analysis. The study outlines the primary methodological postulates and technology for measuring parameters of the phenomena under study. Results. The study presents a graphical structure of subjective control of handball referees by qualification categories. Pearson’s (r) correlation analysis allowed determining interdependence of the parameters under study. Positive significant correlations were identified: between emotional stability and internality in the area of achievements (r=.286; p≤.01); between emotional stability and internality in labor relations (r=.278; p≤.01). Negative significant correlations were registered: between internality in the area of achievements and the parameters of aggressiveness: between inclination towards direct physical aggression (r=-.185; p≤.05) and the level of impulsiveness (r=-.268; p≤.01); between self-estimation of reactive anxiety and internality in labor relations (r=-.178; p≤.05). The study substantiates that the identified list of significant correlations proves that a respondent’s achievement of a higher level of qualification requires mobilization of their neural and mental efforts, a high level of subjective self-control and self-regulatory capability. Conclusions. The study emphasizes that the identified correlations of the key individual psychological characteristics of handball referees before the beginning of a game are important scientific facts in the context of the research on referees’ activity. It generalizes that the acquired knowledge should be operationalized into professional qualification upgrade programs for training referees in team sports. The study highlights that the obtained scientific facts can be useful for subjects of competition process, researchers in sport psychology. Метою статті емпіричне дослідження взаємозалежності ключових індивідуально-психологічних якостей суддів з гандболу перед початком гри; порівняльне аналізування отриманих параметрів суддів різних категорій і встановлення значущих динамічних змін. Обґрунтовано та охарактеризовано тривожність, агресивність і суб’єктний контроль як важливі властивості суддівської діяльності, які впливають на об’єктивність результату. Методи дослідження: ретроспективне критичне аналізування наукової літератури, психодіагностичні тестові методики, цілеспрямоване спостереження, порівняльне аналізування з застосування t-критерію Ст’юдента, кореляційне аналізування r-Пірсона. Окреслено методологічні вихідні положення і технологію виміру параметрів досліджуваних феноменів. Результати. Графічно побудовано структуру суб’єктного контролю суддів з гандболу за кваліфікаційними категоріями. Кореляційним аналізом r-Пірсона встановлено взаємозалежність досліджуваних параметрів. Констатовано позитивні значущі взаємозв’язки: Емоційна Стійкість з інтернальністю в сфері досягнень (r=.286; p≤.01); Емоційна Стійкість з інтернальністю в трудових відносинах (r=.278; p≤.01). Зафіксовано негативні значущі взаємозв’язки: інтернальність у сфері досягнень з параметрами агресивності: Схильність до прямої фізичної агресії (r=-.185; p≤.05) і Рівень нестриманості (r=-.268; p≤.01); самооцінки реактивної (ситуативної) тривожності з інтернальністю в трудових відносинах (r=-.178; p≤.05). Обґрунтовано, що встановлений перелік значущих взаємозв’язків є підтвердженням того, що досягнення респондентом чергового рівня кваліфікації вимагає від нього мобілізації нервово-психічних зусиль, високого рівня суб’єктного контролю і саморегуляційної спроможності. Висновки. Зазначено, що встановлені взаємозалежності ключових індивідуально-психологічних якостей суддів з гандболу перед початком гри є важливими науковими фактами у контексті дослідження суддівської діяльності. Узагальнено, що здобуті знання доцільно операціоналізувати у професійні програми підвищення кваліфікації для підготовки суддів командних видів спорту. Акцентовано, що отримані наукові факти можуть бути корисними для суб’єктів змагального процесу, дослідників психології спорту.
PSYCHOMOTOR TRAINING OF THE MILITARY SAPPERS AS A MEANS OF REDUCING PERSONAL FEARS AND ANXIETY
(2022) Khmiliar, O.; Khmiliar, R.; Koval, I.; Savchuk, O.; Dushka, A.; Bolotova, O.; Popovych, I. S.; Попович, І. С.
The purpose of this study is to reveal the features of psychomotor training of a sapper, the development of the necessary sensory-intuitive skills to regulate their actions and deeds while performing tasks in the minefield. Material and methods. Three series of psychological experiments were conducted. The importance of psychomotor training in the context of reducing the level of anxiety and personal fears of sappers was revealed. The research was integrated into the process of training in the discipline “Blasting”. The study did not change the structure of the discipline, as it was only related to the content. The collected and analyzed data were used for the quantitative method. Results. It was determined that the most talented servicemen, with well-developed coordination of movements, mental stability, ability to regulate personal fears, make quick decisions, work alone for a long time, stay calm in tense situations, should be involved in the sappers’ activities. Conclusions. Our psychological training “Minefield” promotes the development of professionally necessary qualities among military sappers, provides the development of psychomotor and sensory-intuitive skills to regulate movements and actions during combat missions. Improves constructive attitudes in the unit of sappers, friendliness, reflexive listening, kindness, leadership and patience.
RESEARCH OF ASSERTIVENESS IN ORGANIZATION OF THE TIME PERSPECTIVE OF DEGREE-SEEKING STUDENTS IN HIGHER EDUCATION
(2024) Smolinska*, O.; Смолінська*, O.; Koval, I.; Коваль, I.; Pavliuk, М.; Павлюк, М.; Shulha, D,; Шульга, Д.
The aim is to conduct empirical research and theoret ical substantiation of assertiveness of degree-seeking students in higher education within the structure of time perspective. It was substantiated that assertiveness in the organization structure of time perspective is a flexible and constructive strategy and tactic of behavior, reflect ing the life position and accompanied by temporal decen trations in the form of dominant representations about the psychological future and psychological past, which is reflected in the current moment of time. Methods. The participants of the research were full-time students of the 2nd and 3rd years of study at higher education institutions in Ukraine, aged from 18 to 20 years (M = 18.44; Me = 18.50; SD = 3.23), with a total number of n = 120 people. A valid and reliable psychodiagnostic toolkit adapted and tested on a Ukrainian sample was applied: “Personality Assertiveness Test” (PAT) (Sheinov, 2014); “Time Perspective Inventory” (TPI) (Zimbardo & Boyd, 1999), adapted by O. Senyk (2012); “Locus of Control” (LC) (Rotter, 1992) and statistical methods for processing empirical data. Theoretical methods were used to per form retrospective analysis, synthesis, and generalization of the main theoretical positions; a discussion was con ducted; explanations and justifications of the obtained empirical results and conclusions were presented. Results. Three direct statistically significant correlations were identified between assertiveness and the param eters of “hedonistic present”, “future”, and locus of con trol. It was found that the correlation between asser tiveness and the hedonistic present (rs = .283; p < .001) was the most significant and dependent, and accord ingly, the most dangerous. This danger was explained by the fact that material values, which are partly the desire for immediate pleasure, can be understood as the mean ing of flexible and constructive behavior of the subjects. A comparison of the studied parameters of the optimal profile (Group 1) with the parameters of the general pro file (Group 2) was performed. A statistically significant advantage of the optimal profile in terms of assertiveness and internal locus of control was recorded. Discussion and сonclusions. It was summarized and explained that assertiveness occupies an important place in the struc ture of time perspective and performs a regulatory role. Educational process organizers were recommended to focus on developing this competence in the students. Метою є емпіричне дослідження й теоретичне обґрунтування асертивності здобувачів вищої освіти у організації структури часової перспек тиви. Обґрунтовано, що асертивність у структурі часової перспективи є гнучкою і конструктивною стратегією і тактикою поведінки, яка відображає життєву позицію та супроводжується часовими децентраціями у формі домінуючих уявлень про психологічне майбутнє і психологічне минуле, що відображається у поточний момент часу. Методи. Учасниками дослідження є студенти денної форми навчання 2–3 курсів закладів вищої освіти України. Досліджувані віком від 18 до 20 років (M = 18.44; Me = 18.50; SD = 3.23), загальною кількістю n = 120 осіб. Застосовано валідний і надійний психодіагнос тичний інструментарій, який пройшов адаптацію й апробацію на українській вибірці: “Тест асертив ності особистості” (ТАО) (Sheinov, 2014); опиту вальник “Часова перспектива особистості” (ЧПО) (Zimbardo, Boyd, 1999), адаптація О. Сеник (2012); “Локус контролю” (ЛК) (Rotter, 1992) – та викори стано методи статистичної обробки емпіричних даних. Теоретичними методами здійснено ретро спективне аналізування, синтезування й узагаль нення основних теоретичних положень, реалізо вано дискусію, подано пояснення й обґрунтування отриманих емпіричних результатів і висновків. Результати. Зафіксовано три прямих статистично достовірних кореляційних зв’язки асертивності з параметрами “гедоністичне теперішнє”, “май бутнє” і локус контролю. Встановлено, що най більш значущим і залежним є зв’язок асертивності з гедоністичним теперішнім (rs = .283; p < .001) і, відповідно, найбільш небезпечним. Пояснено таку небезпеку тим, що в сенс гнучкої і конструктив ної поведінки досліджуваних можуть вкладатися матеріальні цінності, які почасти є прагненням отримання миттєвої насолоди. Здійснено зістав лення досліджуваних параметрів оптимального профілю (група 1) з параметрами загального про філю (група 2). Зафіксовано статистично досто вірну перевагу оптимального профілю за асер тивністю та інтернальним локусом контролю. Дискусія і висновки. Узагальнено й пояснено, що асертивність у структурі часової перспективи посі дає важливе місце та виконує регулятивну роль. Рекомендовано організаторам освітнього процесу звернути увагу на формування цієї компетентності у здобувачів.
SERVICEMEN’S DOMINANT MENTAL STATES: PARAMETERS, STRUCTURE, AND FACTOR INTERDEPENDENCE
(2022) Popovych, I.; Stepanenko, L.; Savchuk, O.; Zavatska, N.; Koval, I.; Попович, І. С.; Степаненко, Л. В.; Савчук, О. А.; Завацька, Н. Є.; Коваль, І. А.
El objetivo del artículo es fundamentar teóricamente y estudiar empíricamente los estados mentales dominantes de los militares que sirven en el ejército, algunos de los cuales participaron en operaciones militares; determinar los parámetros, estudiar la estructura y la interdependencia de los factores. Se utilizó las herramientas de psicodiagnóstico que reflejaron de manera relevante el sujeto y el objeto de la investigación. Se interpretó cualitativamente los estados mentales dominantes de los encuestados, se aclaró el número óptimo de factores de la investigación y se describió las características semánticas psicológicas del fenómeno estudiado. El análisis factorial ANOVA permitió determinar la estructura de los estados mentales dominantes de los encuestados, que combina siete estados actuales (F1-F7), lo que constituye el 71.651% de la dispersión. El más importante de la estructura factorial es F4 “La Dominación pragmática”, que tiene más interrelaciones (n = 4) y la conexión más estable con F1 (rs=.333; p≤.01). Se argumentó que los parámetros psicológicos, la estructura y la interdependencia de factores son componentes clave para resolver las tareas de actividad táctica, de servicio, de fuego y de combate. Es conveniente poner en práctica los resultados del estudio durante la formación profesional y el entrenamiento táctico de los militares. The aim of the article was to theoretically substantiate and empirically investigate the dominant mental states of servicemen, some of whom participated in hostilities; and also to set parameters, to study the structure and interdependence of factors. Psychodiagnostic methods that were relevant to the subject and object of research were used. The respondents’ dominant mental states were qualitatively interpreted, the optimal number of research factors was determined, and the psychological content features of the studied phenomenon were described. The ANOVA factor analysis determined the structure of the respondents’ dominant mental states, which combined seven current states (F1 – F7), accounting for 71.651 % of the dispersion. It is established that F4 “pragmatic dominance” is the most important in the factor structure, with the most associations (n = 4); it is emphasized that the correlation between F4 and F1 is the most stable (rs=.333; p≤.01). It has been substantiated that psychological parameters, structure, and the interdependence of factors are key components in the resolution of service, tactical, fire, and combat activities. The results of the study should be operationalized in the professional education and tactical training of servicemen. Мета статті полягає у теоретичному обґрунтуванні і емпіричному дослідженні домінуючих психічних станів військовослужбовців, які несуть строкову службу, деякі з них брали участь у бойових діях; встановленні параметрів, дослідженні структури і взаємозалежності чинників. Застосовано психодіагностичні інструменти, які релевантно відобразили предмет і об’єкт дослідження. Якісно інтерпретовано домінуючі психічні стани респондентів, з’ясовано оптимальну кількість чинників дослідження, окреслено психологічні змістові особливості досліджуваного феномену. Факторним аналізом ANOVA визначено структуру домінуючих психічних станів респондентів, яка об’єднала сім актуальних станів (F1–F7), що склали 71.651% дисперсії. Встановлено, що найважливішим у факторній структурі є F4 “прагматичне домінування”, яке має найбільше взаємозв’язків (n=4); акцентовано, що зв’язок F4 та F1 є найстійкішим (rs=.333; p≤.01). Обґрунтовано, що психологічні параметри, структура і взаємозалежність чинників є ключовими складовими у розв’язанні завдань службової, тактичної, вогневої та бойової діяльності. Результати дослідження доцільно операціоналізувати у навчально-професійну і тактичну підготовку військовослужбовців.
Strengthening of student youth’s mental health using play sports
(2022) Popovych, I.; Hoi, N.; Koval, I.; Vorobel, M.; Semenov, O.; Semenova, N.; Hrys, A.; Попович, І. С.; Гой, Н. В.; Коваль, І. А.; Воробель, М. М.; Семенов, О. С.; Семенова, Н. І.; Грись, А. М.
The purpose of the article is to theoretically substantiate and empirically establish that health-preserving technologies, such as play sports, may improve the mental health of student youth. Respondents were first-year students who, on their initiative, participated in a university program to implement health technologies, regularly attending sectional trainings in play sports (males – football; females – volleyball). The ascertaining stage of the experimental study was attended by n = 122 respondents aged 18 to 20 years (M = 18.6), and the formative stage was attended by n = 72 respondents. Football EGF (n = 24) and volleyball EGV (n = 12) were formed as experimental groups, and football CGF (n = 24) and volleyball CGV (n = 12) as control groups. Research methods: analysis, generalization; targeted observation using data recording protocols; valid methods with standard questionnaires. Results. It was revealed that respondents’ psychological well-being (PW), which was measured in the coordinates of positive self-esteem (.227; p≤.01), the general mood background (.321; p≤.01) and the life satisfaction index (.301; p≤.01), was a predictor of mental health. Psychological well-being (PW) was shown to have the greatest statistically significant correlation (p≤.05; p≤.01) with the self-regulation and life satisfaction characteristics of student youth. The parameters “Self-acceptance” (р˂.01), “Psychological wellbeing” (р˂.01), “Life Satisfaction Index” (р˂.01), “Evaluation of Performance” (р˂.01), “Integral Level of SelfRegulation” (р˂.01) showed positive significant changes in both experimental groups (EGF – football, EGV – volleyball). It is emphasized that positive changes in students’ self-perception of themselves are, in our opinion, the most important positive changes that affect the general mood (.223; p≤.01) and is one of the most important parameters of mental health of respondents. Conclusions. It is generalized that regular training and competitions of student youth in football (males) and volleyball (females) during the academic year, contribute to statistically significant changes in mental health parameters. The implemented practice is an effective health-preserving technology that should be applied in college and higher education institutions’ instructional processes. Метою статті є теоретичне обґрунтування і емпіричне встановлення, що здоров’язбережувальні технології засобами ігрових видів спорту, здатні зміцнити психічне здоров’я студентської молоді. Респондентами є студенти першого року навчання, які за власною ініціативою беруть участь в університетській програмі реалізації здоров’язбережувальних технологій, регулярно відвідуючи секційні тренування з ігрових видів спорту (хлопці – футбол; дівчата – волейбол). На констатувальному етапі експериментального дослідження взяло участь n=122 респонденти, віком від 18 до 20 років (M=18.6), на формувальному n=72. Створено дві експериментальні групи: футбольну EGF (n=24) і волейбольну EGV (n=12) та дві контрольні групи: футбольну CGF (n=24) і волейбольну CGV (n=12). Методи дослідження: аналізування, узагальнення; цілеспрямоване спостереження з протоколами для фіксування даних; валідні методики зі стандартними бланками анкет. Результати. З’ясовано, що психологічне благополуччя (PW) респондентів є предиктором психічного здоров’я, яке знаходиться у координатах позитивної самооцінки (.227; p≤.01), загального фону настрою (.321; p≤.01) та індексу задоволеності життям (.301; p≤.01). Констатовано, що психологічне благополуччя (PW) має найбільше статистично значущих зв’язків (p≤.05; p≤.01) з параметрами саморегуляції і задоволеності життям студентської молоді. Встановлено позитивні значущі зміни у обох експериментальних групах (EGF – футбольній, EGV – волейбольній) у параметрах: “Самоприйняття” (р˂.01), “Психологічне благополуччя” (р˂.01), “Індекс Задоволеності Життям” (р˂.01), “Оцінка Результатів Діяльності” (р˂.01), “Інтегральний Рівень Саморегуляції” (р˂.01). Акцентовано, що позитивні зміни самосприйняття студентською молоддю себе вважаємо найважливішими позитивними змінами, які впливають на загальний фон настрою (.223; p≤.01) і є одним з найважливіших параметрів психічного здоров’я респондентів. Висновки. Узагальнено, що регулярні тренування і змагання студентської молоді з футболу (хлопці) і волейболу (дівчата) впродовж навчального року, сприяють статистично значущим змінам у параметрах психічного здоров’я. Впроваджена практика є ефективною здоров’язбережувальною технологією, яку доцільно імплементувати у освітній процес закладів вищої та середньої освіти.