Browsing by Author "Kruglov, K."

Now showing 1 - 5 of 5

PSYCHOLOGICAL SAFETY OF THE LEARNING ENVIRONMENT IN SPORTS SCHOOL AS A FACTOR OF ACHIEVEMENT MOTIVATION DEVELOPMENT IN YOUNG ATHLETES
(2020) Blynova, O. Ye.; Kruglov, K.; Semenov, O.; Los, O.; Popovych, I. S.; Блинова, О. Є.; Круглов, К. О.; Семенов, О. С.; Лось, О. М.; Попович, І. С.
The article is dedicated to studying the influence of psychological safety of the learning environment in sports school on manifestation of achievement motivation in young athletes. The aim is to determine an interdependence of indicators of social and psychological safety of the learning environment in sports school with indicators of sport motivation in young athletes. An empirical research was performedwitha sample of young athletesstudying and training at a sports school (n=61, the age of 15-16 years). Such psychodiagnostic techniques are applied: “Socio-psychological Safety of Subject» (“SSS”) (Eksacusto, 2009), “Sport Motivation Scale” (“SMS”) (Vallerand, 1997, adapted by Kasatkin, Vykhodets & Kvitchastyy, 2012), “Motives for Playing Sports” (“MPS”) (Shaboltas, 2004). Results. The interrelations between the indicators of social and psychological safety of the learning environment in sports school and structural components of sport motivation in young athleteshave beenrevealed. A significant tie-in between a motive to achieve success in sports and safety (.284; p <.05), motive for social self-assertion and satisfaction (.308; p <.05); civil and patriotic motive and safety (.356; p <. 01) has been determined. Differences in manifestations of sport motives among athleteswith high (p <.05) and low (p <.05) level of social and psychological safety, proving the influence of social and psychological safety of the learning environment in sports school on manifestations of motives for achievement of individual success and orientation towards the interests of team and collective, have been found. The results obtained can be considered in the psychological training of athletes. Статтю присвячено вивченню впливу психологічної безпеки освітнього середовища спортивної школи на прояви мотивації досягнення юних спортсменів. The aim is визначення взаємозалежності показників соціально-психологічної безпеки освітнього середовища спортивної школи з показниками спортивної мотивації юних спортсменів. Проведено емпіричне дослідження у вибірці юних спортсменів, які навчаються і виховуються у спортивній школі (n=61, вік 15-16 років). Результати. Виявлено взаємозв’язки між показниками соціально-психологічної безпеки освітнього середовища спортивної школи та складовими структури спортивної мотивації юних спортсменів. Встановлено значущий зв’язок мотиву досягнення успіху у спорті з захищеністю (.284; р < .05), мотиву соціального самоствердження з задоволеністю (.308; р < .05), громадянсько-патріотичного мотиву з захищеністю (.356; р < .01). З’ясовано відмінності у проявах спортивних мотивів між юними спортсменами з високим (р < .05) та низьким рівнем соціально-психологічної безпеки (р < .05), що доводить вплив соціально-психологічної безпеки освітнього середовища спортивної школи на прояви мотивів досягнення індивідуального успіху та орієнтацію на інтереси колективу, команди. Отримані результати можуть бути враховані у психологічній підготовці спортсменів.
SELF-ATTITUDES IN THE STRUCTURE OF MOTIVATIONAL ORIENTATION OF JUNIOR ATHLETES
(2024) Popovych, I. S.; Savchuk, O.; Matusiak, H.; Kruglov, K.; Kryzhanovskyi, O.; Danko, D.; Huzar, V.; Попович, І. С.
The purpose of this study is to perform theoretical and empirical research on the role of self-attitude in shaping and developing the motivational orientation of junior athletes. Methods: The research sample consisted of junior male and female athletes aged 15–19 years (n = 82) (M = 17.22; SD = ±1.68; Me = 17). All participants trained at the sports schools “LSSCY Enerhetyk” in Lviv, Ukraine and “SSSYOR №1” in Ivano-Frankivsk, Ukraine. They represented individual sports such as freestyle wrestling, judo, Greco–Roman wrestling, track and field, and artistic gymnastics, as well as team sports including football and volleyball. To assess self-attitude, the “Methods of Studying Self-Attitude” (Panteleev, 1993) were used. The dimensions of motivational orientation were evaluated using the “Athlete’s Motivational Orientation” questionnaire (Smoldovskaya, 2022), and the relevant motives for juniors’ sporting activities were identified through the “Motivation of Sports Activities” questionnaire (Fomenko & Lukova, 2021). Results. Twenty-five correlations, including nineteen direct correlations and six inverse correlations, were established. It was established that the most loaded parameters of juniors’ self-attitudes are “self-acceptance” (SAc) with six correlations and “result-focused motivational orientation” (RsM) with seven correlations. Significant superiority of a high level of self-acceptance (Group 1) was determined by all the parameters of juniors’ motivational orientation. It was emphasized that superiority by such parameters of self-attitude as “self-management” (U = 1656.50; р = .031) and “self-acceptance” (U = 1448.00; р <.001) testifies to the significance of self-management and self-acceptance for junior athletes. It was underscored that continuous negative emotions, even in juniors with high personal achievements, are capable of destroying sports success, which is indicated by the only significant superiority of Group 4 (low levels of RsM) by the parameter “self-blame” (U = 1502.00; р <.001). Discussion and conclusions. It was substantiated that the research into the phenomenon of self-attitude in the structure of motivational orientation is the study of reflective characteristics of junior athletes’ self-awareness aimed at achieving optimal sports results in training, competitive, and recovery activities. The development of reflective abilities, the improvement of self-regulation readiness and the formation of self-attitude have a direct correlation with motivational orientation, which can have a positive effect on performance in sporting activities. It was recommended that the obtained scientific results should be implemented in the educational and training process of sports schools for children and youth.
STRATEGIES FOR EXTREME SELF-ORGANIZATION AMONG HANDBALL PLAYERS
(2024) Plokhikh, V.; Popovych, I. S.; Kruglov, K.; Sabadukha, O.; Melnyk, N.; Omelianiuk, S.; Hoian, I.; Попович, І. С.
This study aims to conduct theoretical and empirical research into the strategies of extreme self- organization among handball players in competitive context. Methods: The research sample consisted of 34 athletes, aged 20–28 years (Мe = 22.00; М = 21.87; SD = ± 3.64), who had been actively involved in handball for 4–12 years and represented both women’s and men’s teams. Validated psycho-diagnostic tools, extensively tested in team sports research, were used. Additionally, purposeful non-participant observation was performed using standard protocols. Theoretical methods were employed to analyze, generalize, and explain the empirical results. Results: The research strategy included comparing the parameters of two attack lines, the first line (Group 1) and the second line (Group 2), to assess their extreme self-organization strategies. It was found that experienced handball players rely on perfectly practiced functional models of organization, focusing on permanent significant changes in spatio-temporal relations of a competitive situation. It was established that the dominant strategies are as follows: taking responsibility; self-control; problem-solving planning. It was found that the competitive strategy orientated towards social support is manifested moderately. The moderation is explained by the connection of the players’ game expectations with successful functional self-realization of teammates, rather than with the emotionally colored personal self-realization. It was established that the strategy of confrontation is statistically pronounced in the experienced handball players of the first line of attack. This preference was regarded as a consequence of the functionally determined and normatively provided close physical contact with the players of the team-competitor. It was highlighted that the excessive confrontational attitude of experienced players is compensated by distancing oneself from provoking circumstances. Discussion and conclusions. It was established that the strategies of handball players’ extreme self-organization are motivational-behavioral patterns, caused by stressogenic situations of a contest, the players’ role positions on the sports ground, external and internal factors of sporting activities and organizational-content features of handball competitions. It was substantiated that the strategies of extreme self-organization of the first and second lines of attack have regular different functional-content parameters. It was proved that the obtained results of the research into the strategies of extreme self-organization possess scientific novelty and are valuable for representatives of team sports.
STUDENT LEADERSHIP IN TIMES OF SOCIAL TRANSFORMATION
(2024) Bokhonkova, Y.; Kruglov, K.; Buhaiova, N.; Kryzhanovskyi, О.; Бохонкова, Ю.; Круглов, К.; Бугайова, Н.; Крижановський, О.
The aim was a theoretical-empirical study of the phenomenon of student leadership in the context of educational and professional activities during times of social transformation. The respondents were student leaders from the first to the fourth years of study at higher education institutions in Ukraine, with a total of n = 43 individuals. The age range of the sample population was between 18 and 25 years. The sample characteristics: M = 20.34; SD = ±4.28; Me = 20.50; Mo = 20.00. Methods. A relevant psychodiagnostic toolkit was selected in accordance with the developed methodology and research strategy. The following instruments were used: “Sociometry” (Moreno, 1951); “Life Orientation Test” (LOT) (Carver & Gaines, 1987); “Self-Efficacy Scale” (SES) (Sherer et al., 1982); and “Tolerance for Uncertainty Scale” (TUS) (Mclain, 1993). Results and discussion. The relationship between the self-efficacy parameters of the respondents and their life orientations and tolerance for uncertainty was identified (p < .050; p < .010). It is noted that student leaders who had high self-efficacy in subject activities enjoyed high credibility, but were silent and restrained in communicating with peers. Student leaders who had high self-efficacy in interpersonal communication had average achievements in their educational and professional activities, were respected and had no less influence on their peers. A comparison of the studied groups with low and high levels of self-efficacy showed that Group 2 (a high level of self-efficacy in subject activities) had superiority in attitude to complex tasks (ACT) and tolerance for uncertainty (TU). It is explained that the willingness to demonstrate a clear position in the changing realities of today was a prerogative of strong personalities. The superiority of the group with high self-efficacy in interpersonal communication (Group 4) was noted in terms of positive expectations, while the group with low self-efficacy in interpersonal communication (Group 3) showed the only significant superiority in negative expectations. Conclusions. It is summarized that the developed empirical research strategy for the phenomenon of student leadership allowed for the identification of relevant dimensions of leadership intentions among the most active segment of society, which are congruent in contemporary realities within the context of self-efficacy in educational and professional activities during times of social transformation. The obtained results have scientific novelty and can be implemented in the organization of the educational process of universities with the aim of preparing future leaders. Метою є теоретико-емпіричне дослідження феномену студентського лідерства в контексті навчально-професійної діяльності в період суспільних трансформацій. Респондентами були студентські лідери першого – четвертого років навчання закладів вищої освіти України, загальною кількістю n = 43 особи. Віковий діапазон вибіркової сукупності знаходився в межах від 18 до 25 років. Характеристики вибірки: M = 20.34; SD = ±4.28; Me = 20.50; Mo = 20.00. Методи. Підібрано релевантний психодіагностичний інструментарій, згідно з розробленою методологією і стратегією дослідження. Використано: “Соціометрію” (Moreno, 1951); “Тест життєвих орієнтацій” (ТЖО) (Carver, Gaines, 1987), “Шкалу самоефективності” (ШСЕ) (Sherer et al., 1982), “Шкалу толерантності до невизначеності” (ШТН) (Mclain, 1993). Результати і дискусія. З’ясовано зв’язок параметрів самоефективності респондентів від життєвих орієнтацій і толерантності до невизначеності (р < .050; р < .010). Зазначено, що студентські лідери, які володіють високою самоефективністю у предметній діяльності, користуються високим авторитетом, але є мовчазними і стримано комунікують з однолітками. Студентські лідери, які володіють високою самоефективністю міжособистісного спілкування, у навчально- професійній діяльності мають середні здобутки, користуються повагою і мають не менший вплив на однолітків. Зіставлення досліджуваних груп за низьким і високим рівнями вираженості самоефективності продемонструвало перевагу групи 2 (високий рівень самоефективності предметної діяльності) за ставленням до складних завдань (ССЗ) і толерантністю до невизначеності (ТН). Пояснено, що готовність демонструвати чітку позицію в мінливих реаліях сьогодення – прерогатива сильних особистостей. Перевага групи з високим рівнем самоефективності міжособистісного спілкування (група 4) зафіксована за позитивними очікуваннями, а в групі з низьким рівнем самоефективності міжособистісного спілкування (група 3) зафіксовано єдину достовірну перевагу за негативними очікуваннями. Висновки. Узагальнено, що розроблена емпірична стратегія дослідження феномену студентського лідерства дозволила з’ясувати релевантні виміри лідерських інтенцій найбільш активної частини суспільства, які є конгруентними в сучасних реаліях у контексті самоефективності навчально-професійної діяльності в період суспільних трансформацій. Отримані результати мають наукову новизну і можуть бути імплементовані в організацію освітнього процесу університетів із метою підготовки лідерів майбутнього.
ОСОБЛИВОСТІ СУБ’ЄКТИВНОГО СОЦІАЛЬНОГО БЛАГОПОЛУЧЧЯ МОЛОДИХ СПІВРОБІТНИКІВ В ОРГАНІЗАЦІЇ
(2020) Круглов, К. О.; Блискун, О. О.; Kruglov, K.; Blyskun, O.
Метою дослідження є визначення особливостей суб’єктивного соціального благополуччя молодих співробітників в організації. Методи: аналізування та узагальнення результатів наукових досліджень; «Опитувальник параметрів суб’єктивного соціального благополуччя» (Т. В. Данильченко); методи математичної обробки даних, зокрема, порівняльний аналіз за допомогою критерію кутового перетворення Фішера. Результати. Констатовано, що психологічне благополуччя є умовою, чинником та, водночас, критерієм успішної адаптації співробітника в організації. Визначено, що стан благополуччя створює сприятливі позитивні міжособистісні відносини, можливість спілкуватися, отримувати позитивні емоції, задовольняти потребу людини у цьому, тому переважно мова йде про суб’єктивне соціальне благополуччя. Висновки. Виявлено відмінності у проявах показників суб’єктивного соціального благополуччя між групою молодих працівників, які перебувають у процесі трудової адаптації, та більш досвідченими співробітниками, які мають більший стаж роботи, а саме, за параметрами: соціальна помітність, соціальна дистантність, соціальне схвалення, соціальні переконання (р < 0.05), тобто молоді співробітники вважають недостатньою свою соціальну значущість, соціальний престиж та авторитетність з погляду інших осіб; вони відчувають іноді соціальну ізольованість, відчуженість, незадоволеність соціальними стосунками; працююча молодь в оцінках своїх особистісних та професійних якостей переважно орієнтується на сторонні думки колег, керівництва, водночас, має позитивні уявлення про якості, чесноти інших осіб та справедливість та контрольованість світу. Отримані дані є корисними для роботи з адаптації молодих працівників в організації. The aim of the study is to determine the peculiarities of the subjective social well-being of young employees in the organization. Methods: analysis and generalization of scientific research results; "The questionnaire of parameters of subjective social well-being" (T.V. Danylchenko); methods of mathematical data processing, the comparative analysis by means of Fisher's angular transformation criterion, in particular. Results. It has been stated that psychological well-being is a condition, factor, and, at the same time, a criterion of successful adaptation of an employee in the organization. It has been determined that the state of well-being creates favorable positive interpersonal relationships, a possibility to communicate, get positive emotions, satisfy a person's need for that; therefore, it is mostly about subjective social well-being. Conclusions. Some differences have been revealed in the manifestations of the indicators of subjective social well-being between a group of young workers in the organization, who are in the process of labor adaptation, and more experienced employees, who have more work experience: social noticeability, social remoteness, social approval, social beliefs (p <0.05), that is, young employees consider their social significance insufficient, social prestige and authority from the point of view of other people; they sometimes feel social isolation, alienation, dissatisfaction with social relations; working youth, in assessing their personal and professional qualities, is mainly guided by the extraneous opinions of colleagues, directorship, and, at the same time, has positive ideas about qualities, virtues of other people, justice and positiveness of the world. The obtained data are useful for work on the adaptation of young employees in the organization.