Browsing by Author "Lanovenko, E. G."

Now showing 1 - 5 of 5

PREVALENCE AND STRUCTURE OF CONGENITAL MALFORMATIONS IN THE KHERSON REGION
(2018) Lanovenko, E. G.; Лановенко, О. Г.
PREVALENCE AND STRUCTURE OF CONGENITAL MALFORMATIONS IN THE KHERSON REGION
(2018) Lanovenko, E. G.; Лановенко, О. Г.
STRUCTURAL ORGANIZATION OF THE KHERSON REGION POPULATION SYSTEM AND ITS TRANSFORMATION UNDER INFLUENCE OF MARRIAGE MIGRATION
(2017) Lanovenko, E. G.; Лановенко, О. Г.; Лановенко, Е. Г.
Migration is seen as one of the main factors population dynamics, changing the level of genetic diversity of populations [4]. Populations in many cases are not panmictic, but represent historically formed sets of semi-isolated subpopulations that constantly exchange genetic material with each other, are subject to accidental gene drift and pressure of different forms of selection [1,5]. Throughout its long history, human populations have been represented by a multitude of isolated subpopulations with a certain level of inbreeding, balanced by small gene migrations. The least studied area is the possible undesirable effects of a sharp change in the genetic organization of previously subdivided modern populations. A difficult task is to quantify the contribution of the basic parameters of microevolution to the genetic dynamics of human populations at the present stage of their development. Since the random drift of genes has lost its former importance, and the frequency of spontaneous mutations is negligible, migration and selection are moving to the forefront. With regard to selection, many authors believe that, thanks to the success of medicine, it is increasingly losing its role [1]. The change in the organizational structure of the population system over time is most often due to the peculiarities of marriage migration. Migration destroys the evolutionary regulatory mechanisms of populations, especially those that ensure the preservation and maintenance of their genetic diversity and internal organizational structure [3]. A quantitative measure of the genetic subdivision of the population, along with inbreeding, is the endogamy index [2]. У статті з використанням індексу ендогамії проведена оцінка ступеню генетичної підрозділеності популяційної системи Херсонської області, представлена динаміка її структурної організації під впливом шлюбної міграції за періоди зміни поколінь. Показано, що в 1959-1961 роках високий ступінь панміксії підтримувався за рахунок інтенсивної зовнішньої і внутрішньої міграції; етнічна різноманітність відігравала другорядну роль і зберігалася на певному рівні. Критерієм елементарної популяції відповідали лише Горностаївський, Голопристанський, Іванівський райони. Для інших районів в цей період межею елементарної популяції виявилася вся область. У наступному досліджуваному періоді (1987-1989 роки) з посиленням шлюбно-міграційних процесів межі елементарної популяції для всіх районів розширилися до розмірів області. У кінці 80-х років минулого століття характер і напрям потоку генів за шлюбної міграції істотно змінилися: інтенсивність шлюбної міграції знизилася, міські і сільські популяції стають генетично замкнутими. Цей процес ще більше посилився в 2014-2016 роках і супроводжується значним зниженням інтенсивності потоку генів. Нині популяційна система (метапопуляція) Херсонської області являє собою підрозділену панміктичну популяцію острівного типу, що складається з великої елементарної популяції ("материк"), оточеної дев'ятьма генетично диференційованими малими популяціями ("острови" та дев'ятьма напівізольованими прикордонними районними утвореннями. Потік генів направлений із популяційної системи, що призводить до збіднення її генофонду. Ефектами зворотної міграції можна знехтувати, оскільки її інтенсивність порівняно мала (8,3-14,0%). В статье с использованием индекса эндогамии проведена оценка степени генетической подразделенности популяционной системы Херсонской области, представлена динамика ее структурной организации под влиянием брачной миграции за периоды смены поколений. Показано, что в 1959-1961 годах высокая степень панмиксии поддерживалась за счет интенсивной внешней и внутренней миграции; этническое разнообразие играло второстепенную роль и сохранялось на определенном уровне. Критерию элементарной популяции соответствовали лишь Горностаевский, Голопристанский, Ивановский районы. Для остальных районов в этот период границей элементарной популяции оказалась вся область. В следующем изучаемом периоде (1987-1989 годы) с усилением брачно-миграционных процессов границы элементарной популяции для всех районов расширились до размеров области. В конце 80-х годов прошлого века характер и направление потока генов при брачной миграции существенно изменились: интенсивность брачной миграции снизилась, городские и сельские популяции становятся генетически замкнутыми. Этот процесс еще более усугубился в 2014-2016 годах и сопровождается значительным снижением интенсивности потока генов. В настоящее время популяционная система (метапопуляция) Херсонской области представляет собой подразделенную панмиктическую популяцию островного типа, состоящую из большой элементарной популяции (“материк”), окруженной девятью генетически дифференцированными малыми популяциями (”острова”) и девятью полуизолированными пограничными районными образованиями. Поток генов направлен из популяционной системы, что приводит к обеднению ее генофонда. Эффектами обратной миграции можно пренебречь, так как ее интенсивность сравнительно мала (8,3-14,0%).
The frequency and structure of congenital malformations in rural populations of southern Ukraine and the role of genetic and demographic factors in their distribution
(2019) Lanovenko, E. G.; Fomina, J.; Лановенко, Е. Г.; Фомина, Ю.; Лановенко, О. Г.; Фоміна, Ю.
In modern conditions of constant population decline and the presence of adverse demographic processes in Ukraine, the urgent task is to identify the most significant genetic and demographic factors affecting the adaptation of the population, as well as monitoring changes in the volume and structure of the genetic load caused by congenital pathology. The frequency of congenital malformations of newborns in the Kherson region increased (from 22.3 ± 5.4 ‰ in 2000-2008 to 40.1 ± 8.2 2009 in 2009-2017). In recent years, there has been a statistically significant increase in the frequency of hereditary pathology of newborns among the rural population of the region (from 1.09 to 1.95 ‰). The total frequency of congenital malformations increased in almost all areas of the Kherson region (from 20.2 ± 1.4 27 to 27.6 ± 1.3 ‰) and averaged 30.2 ± 6.4 ‰. Significant differences in this indicator were found between some populations of the region. Malformations of the circulatory system (28.5%), musculoskeletal system (26.05%) and the genitourinary system (15.25%) occupy a leading place in the structure of congenital pathology. The prevalence of congenital malformations is inversely correlated with the prevalence of spontaneous miscarriages (r = - 0.52 ± 0.12; tr = 2.4> t05 = 2.12), which indicates the presence of a screening effect that eliminates non-viable genotypes in embryonic period of ontogenesis. Rural populations, in which the share of interethnic marriages has increased over the years of research, are characterized by a higher prevalence of congenital malformations (r = 0.50 ± 0.46; t = 2.3> t05 = 2.12). In elementary populations (with an endogamy index of 0.5 and higher), an increase or relative constancy of the proportion of homolocal mono-ethnic Ukrainian marriages and a lower prevalence of congenital malformations among newborns are observed. The level of endogamy does not significantly affect the prevalence of malformations (r = -0.20 ± 0.24; tr = 0.8 t05 = 2,12), что указывает на наличие эффекта отбора «просеивания», который устраняет нежизнеспособные генотипы в эмбриональный период онтогенеза. Сельские популяции, в которых за годы исследований возросла доля межэтнических браков, характеризуются более высокой распространенностью врожденных пороков развития (r = 0,50 ± 0,46; t = 2,3> t05 = 2,12). В элементарных популяциях (с индексом эндогамии 0,5 и выше) наблюдается увеличение или относительное постоянство доли гомолокальных моноэтнических украинских браков и более низкая распространенность врожденных пороков развития среди новорожденных. Уровень эндогамии не оказывает существенного влияния на распространенность пороков развития (r = -0,20 ± 0,24; tr = 0,8 t05 = 2,12), что указывает на наличие эффекта отбора «просеивания», который устраняет нежизнеспособные генотипы в эмбриональный период онтогенеза. Сельские популяции, в которых за годы исследований возросла доля межэтнических браков, характеризуются более высокой распространенностью врожденных пороков развития (r = 0,50 ± 0,46; t = 2,3> t05 = 2,12). В элементарных популяциях (с индексом эндогамии 0,5 и выше) наблюдается увеличение или относительное постоянство доли гомолокальных моноэтнических украинских браков и более низкая распространенность врожденных пороков развития среди новорожденных. Уровень эндогамии не оказывает существенного влияния на распространенность пороков развития (r = -0,20 ± 0,24; tr = 0,8 t05 = 2,12), что указывает на наличие эффекта отбора «просеивания», который устраняет нежизнеспособные генотипы в эмбриональный период онтогенеза. Сельские популяции, в которых за годы исследований возросла доля межэтнических браков, характеризуются более высокой распространенностью врожденных пороков развития (r = 0,50 ± 0,46; t = 2,3> t05 = 2,12). В элементарных популяциях (с индексом эндогамии 0,5 и выше) наблюдается увеличение или относительное постоянство доли гомолокальных моноэтнических украинских браков и более низкая распространенность врожденных пороков развития среди новорожденных. Уровень эндогамии не оказывает существенного влияния на распространенность пороков развития (r = -0,20 ± 0,24; tr = 0,8 t05 = 2,12), що вказує на наявність ефекту відбору «просіювання», який усуває нежиттєздатні генотипи в ембріональний період онтогенезу. Сільські популяції, в яких за роки досліджень зросла частка міжетнічних шлюбів, характеризуються більш високою поширеністю вроджених вад розвитку (r = 0,50 ± 0,46; t = 2,3> t05 = 2,12). В елементарних популяціях (з індексом ендогамії 0,5 і вище) спостерігається збільшення або відносна сталість частки гомолокальних моноетнічних українських шлюбів і більш низька поширеність вроджених вад розвитку серед новонароджених. Рівень ендогамії істотно не впливає на поширеність вад розвитку (r = -0,20 ± 0,24; tr = 0,8
ПОШИРЕНІСТЬ ВРОДЖЕНИХ ВАД РОЗВИТКУ ТА МИМОВІЛЬНИХ ВИКИДНІВ У ПОПУЛЯЦІЯХ ІЗ РІЗНОЮ ГЕНЕТИКО-ДЕМОГРАФІЧНОЮ СТРУКТУРОЮ
(2018) Лановенко, О. Г.; Lanovenko, E. G.
У статті наведено результати дослідження динаміки деяких генетико-демогра- фічних показників районних популяцій Херсонської області (рівня міжетнічних і гомолокальних моноетнічних українських шлюбів, індексу ендогамії) протягом останніх 56 років та її впливу на поширеність вроджених вад розвитку (ВВР) і мимовільних викиднів. Поширеність ВВР у популяціях зворотно корелює з поширеністю мимо- вільних викиднів (r = -0,52±0,12; tr = 2,4 > t05 = 2,12), що є свідченням наявності “про- сіюючої” дії добору, який елімінує нежиттєздатні генотипи в ембріональному періоді онтогенезу. Райони, у яких за роки дослідження відбулося суттєве збільшення част- ки міжетнічних шлюбів, відрізняються більш високими середніми показниками по- ширеності ВВР (r = 0,50±0,46; tr = 2,3>t05 = 2,12) і нижчою частотою репродуктивних втрат (r = -0,27±0,24; tr = 1,13 < t05 = 2,12). У районах, де відбулося скорочення кіль- кості моноетнічних шлюбів (у середньому з 71,2 до 62,9 %), поширеність вроджених вад розвитку немовлят і репродуктивних втрат (відповідно 26,0±4,1 та 41,4±6,5 ‰) перевищила середні регіональні показники (21,7±3,9 та 36,3±5,9 ‰). Райони, які нині є елементарними популяціями (індекс ендогамії 0,5 і вище) і в яких констатують збільшення або відносну постійність частки гомолокальних моноетнічних україн- ських шлюбів, характеризуються нижчими середніми показниками поширеності вро- джених вад розвитку новонароджених (відповідно 19,3±3,0 та 17,7±3,4 ‰), порівняно з популяціями, в яких частка таких шлюбів із часом суттєво знизилася (28,1±4,4) ‰. Частота гомолокальних українських шлюбів зворотно корелює з частотою пошире- ності вроджених вад (r = -0,37±0,23; tr = 1,59 < t05 = 2,12), хоча цей зв’язок не є ста- тистично достовірним. Кореляційним аналізом встановлено також наявність слаб- кого позитивного кореляційного зв’язку між сучасними показниками рівня ендогам- них моноетнічних українських шлюбів і показниками поширеності мимовільних викиднів у популяціях (r = 0,25±0,24; tr = 1,0 t05 = 2.12) that indicates the presence of a “screening” selection process that eliminates non-viable genotypes in the embryonic period of ontogenesis. The areas in which there has been a significant increase in the share of interethnic marriages over the years of study are characterized by higher mean prevalence rates of congenital malformations (r = 0.50±0.46, tr = 2.3 > t05 = 2.12) and a low frequency of reproductive losses r = -0.27±0.24, tr = 1.13 < t05 = 2.12). In regions where there was a reduction in the number of mono-ethnic marriages (an average of 71.2 to 62.9 %), the prevalence of congenital malformations of newborns and reproductive losses (26.0±4.1 and 41.4±6.5 respectively) exceeded the average regional indicators (21.7±3.9 and 36.3±5.9 ‰). The areas that now represent elementary populations (endogamy index 0.5 and above) and in which the proportion of homo-local mono-ethnic Ukrainian marriages is increasing or relatively constant, are characterized by lower average prevalence rates of congenital malformations of newborns (19.3±3.0, respectively ‰ and 17,7±3,4 ‰) in comparison with the populations in which the share of such marriages decreased significantly with time (28.1±4.4) ‰. The frequency of homolocal Ukrainian marriages correlates with the incidence of congenital malformations (r = -0.37±0.23; tr = 1.59 < t05 = 2.12), although this relationship is not statistically significant. Correlation analysis also showed a weak positive correlation between the current indicators of the level of endogamous monoethnic Ukrainian marriages and the prevalence of spontaneous abortions in populations (r = 0.25 ± 0.24, tr = 1.0 < t05 = 2.12), which indicates possible influence of the genetic drift on the frequency of reproductive losses. The level of endogamy does not significantly affect the prevalence of malformations (r = -0.20±0.24, tr = 0.8 < t05 = 2.12). When analyzing the prevalence and structure of congenital and hereditary pathology, the effect of population-genetic and genetic-demographic factors should be taken into account. Investigation of the intensity and direction of population transformations in time should include studying the influence of the triune aspects of their dynamics: microevolution factors, genetic and demographic changes, epidemiology of hereditary and congenital pathology.