Browsing by Author "Lappo, V."

Now showing 1 - 4 of 4

CORPORATE CULTURE OF A HIGHER EDUCATION INSTITUTION AS A FACTOR IN FORMING STUDENTS’ PROFESSIONAL IDENTITY
(2020) Popovych, I. S.; Blynova, O. Ye.; Lappo, V.; Kalenchuk, V.; Agarkov, O.; Shramko, I.; Lymarenko, L.; Попович, І. С.; Блинова, О. Є.; Каленчук, В.; Агарков, О.; Лимаренко, Л.
The purpose is to examine the features of the correlation between the evaluations of corporate culture by university students and their professional identity. Corporate culture of a university is considered as an integral system of standards, rules, beliefs, values and behavior patterns of its participants. Corporate culture determines the uniqueness of a university among other educational institutions. The paper establishes correlation between the students' perceptions of the university corporate culture with organizational identity (p≤.05). The study investigates the variable “organizational identity” as an intermediary between the university corporate culture and the students’ professional identity. The research determines that the students’ evaluation of the university corporate culture affects organizational identity, and through it – professional identification of future specialists. Comparative analysis of the ideas about the real and desired images of corporate culture of a higher education institution proves that a hierarchical, bureaucratic model corresponds to organizational culture of the university; a democratic, collaborative model (р < .05) corresponds to the desired image of organizational culture. The students’ self-identification with the university community has a positive correlation with their professional identification. El objetivo del trabajo es estudiar las particularidades de la interrelación entre las evaluaciones de la cultura corporativa de estudiantes de la universidad y su identidad profesional. La cultura corporativa de la Universidad se considera como un sistema coherente de normas, reglas, convicciones, valores, ejemplos de comportamiento de sus participantes. La cultura corporativa determina la singularidad de la universidad entre otras instituciones educativas. Existe la interrelación entre las concepciones de los estudiantes sobre la cultura corporativa de la universidad y la identidad organizacional. Se investigó la variable “identidad organizacional” como mediadora entre la cultura corporativa de la universidad y la identidad profesional de los estudiantes. Se determinó que la evaluación de los estudiantes de la cultura corporativa de la universidad influye en la identidad organizacional y, a través de ella, en la identificación profesional de futuros especialistas. El análisis comparativo sobre la imagen real y deseada de la cultura organizacional de la institución de educación superior, mostró que un modelo jerárquico, burocrático corresponde a la cultura organizacional de la universidad; mientras que un modelo democrático y colaborativo (p <.05) corresponde a una imagen deseable. La identificación de los estudiantes con la comunidad universitaria se correlaciona positivamente con la identificación profesional. Метою є дослідження особливостей взаємозв’язку між оцінками корпоративної культури студентів університету та їх професійною ідентичністю. Корпоративну культуру університету розглянуто як цілісну систему норм, правил, переконань, цінностей, зразків поведінки її учасників. Корпоративна культура визначає унікальність університету серед інших освітніх закладів. Встановлено взаємозв’язок між уявленнями студентів про корпоративну культуру університету з організаційною ідентичністю (р≤.05). Досліджено змінну “організаційна ідентичність” як посередника між корпоративною культурою університету та професійною ідентичністю студентів. Визначено, що оцінка студентами організаційної культури університету впливає на організаційну ідентичність, а вже через неї – на професійну ідентифікацію майбутніх фахівців. Порівняльнe аналізування уявлень про реальний та бажаний образи організаційної культури закладу вищої освіти, засвідчило, що організаційній культурі університету відповідає ієрархічна, бюрократична модель; бажаному образу організаційної культури відповідає демократична, спільна модель (р<.05). Ідентифікація студентами себе з університетською спільнотою позитивно корелює з професійною ідентифікацією.
CORRELATION BETWEEN ATHLETES’ AGGRESSIVENESS AND PARAMETERS OF SELF-EFFICACY IN HIGH-STRESS COMPETITIVE SITUATIONS
(2024) Popovych, I. S.; Koval, I.; Hoi, N.; Omelianiuk, S.; Lappo, V.; Hoian, I.; Huzar, V.; Попович, І. С.
The aim of this study is to investigate the correlation between athletes' aggressiveness and various parameters of self-efficacy during tense competitive situations. The sample consisted of athletes spanning different levels of sporting experience, from juniors to professionals, excluding amateurs and veterans. Participants were involved in International, European, World, and Olympic sports competitions. Their age was between 15 and 32 years. Sample characteristics: n = 120; М = 23.45; SD = ±5.12; Мe = 23.50. Methods: Valid and reliable psychodiagnostic instruments were used to perform a comprehensive cross-sectional analysis. The parameters of self-efficacy examined included self-efficacy in subject activity, self-efficacy in interpersonal communication, motivation for achieving success, and motivation for avoiding failure. Results. Using Pearson’s correlation coefficient (rxy), ten statistically significant bivariate correlations of aggressiveness characteristics with the parameters of self-efficacy were established (p ≤ .050; p ≤ .010). It was explained that the obtained regularities constitute a poly-determined construct of the complex nature of aggressiveness in the context of sporting activities. It was highlighted that it does not allow stating that self-efficacy is determined by athletes’ aggressiveness. It was found that “direct physical aggressiveness” is the most dependent aggressiveness characteristic – four correlations. It was established that “level of impulsiveness” in sports competitions is the least controlled state and, consequently, the most dangerous one. It was found that groups with low levels of aggressiveness had a statistically significant advantage in all five pairs. Discussion and conclusions. The dual nature of aggressiveness in sports was revealed and constructive or destructive characteristics of the impact on sporting activities were explained. The knowledge of the specificity of athletes’ aggressiveness was deepened. It was generalized that an athlete’s aggressiveness is a highly complex psycho-emotional resource, that requires the formedness of a high level of self-regulation and the ability to manage one’s psycho-emotional state, achieving optimal sports readiness. We recommend that the obtained empirical results should be implemented in educational-training process, tactical and psychological training for athletes.
EMOTIONAL INTELLIGENCE IN THE STRUCTURE OF ADAPTATION PROCESS OF FUTURE HEALTHCARE PROFESSIONALS
(2020) Popovych, I. S.; Halian, A.; Halian, I.; Burlakova, I.; Shevchenko, R.; Lappo, V.; Zhigarenko, I.; Попович, І. С.; Галян, А. І.; Галян, І. М.; Бурлакова, І. А.; Шевченко, Р. П.; Лаппо, В. П.; Жигоренко, І. Є.
The study presents the empirical research on emotional intelligence as a factor of efficient adaptation of future healthcare professionals to their professional environment. It considers emotional intelligence as a complex construct of mental abilities related to handling emotional information and generating emotional experience of an individual. Cluster analysis is used to determine the levels of adaptiveness: high (16.59%), medium (38.57%) and low (44.84%). The study determines the indexes of intercorrelation of the components of social and psychological adaptation of the future healthcare professionals; it diagnoses the level of manifesting emotional intelligence in the future healthcare professionals with different levels of adaptiveness (р≤.05; р≤.01). The research focuses on the differences in the structure of emotional intelligence of well-adapted and badly-adapted future healthcare professionals (р≤.05; р≤.01) to their professional environment. The structure is represented by the content characteristics: understanding of one’s own emotions and other people’s emotions, managing one’s own emotions and other people’s emotions; emotional competence; emotional experience. The study proves that empathy, emotional competence and self-improvement are the factors ensuring an appropriate level of adaptation of future healthcare professionals to their professional environment. Емпірично досліджено емоційний інтелект як чинник ефективної адаптації майбутніх медичних працівників до професійного оточення. Розглянуто емоційний інтелект як складний конструкт ментальних здібностей, пов’язаних із оперуванням емоційною інформацією та формуванням емоційного досвіду суб’єкта. Кластерним аналізом визначено рівні адаптованості: високий (16.59%), середній (38.57%), низький (44.84%); визначено показники інтеркореляції компонентів соціально-психологічної адаптації майбутніх медичних працівників; діагностовано рівень прояву емоційного інтелекту у майбутніх медичних працівників з різними рівнями адаптованості (р≤.05; р≤.01). Констатовано відмінності у структурі емоційного інтелекту добре адаптованих та слабо адаптованих до професійного оточення майбутніх медичних працівників (р≤.05; р≤.01). Структура представлена змістовими характеристиками, серед яких: розуміння власних емоцій та емоцій інших людей, управління власними емоціями та емоціями інших людей; емоційною компетентністю; емоційним досвідом. Доведено, що співпереживання, емоційна компетентність та самовдосконалення є чинниками, які забезпечують належний рівень адаптації майбутніх медичних працівників до професійного оточення.
RESEARCH ON RISK INCLINATION OF YOUNG FEMALE ATHLETES IN THE DIMENSIONS OF LIFE ORIENTATIONS
(2023) Tavrovetska, N.; Popovych, I. S.; Savchuk, O.; Piletskа, L.; Lappo, V.; Abramian, N.; Zahrai, L.; Попович, І. С.
Purpose of the study is to conduct empirical research and theoretically substantiate the impact of the parameters of life orientations (dispositional optimism, positive and negative expectations) on risk inclination of young female athletes. The sample of research participants involved representatives of six teams from different regions of Ukraine in team (Group 1) and individual sports (Group 2): handball (n=61; 59.80%) and track and field (n=41; 40.20%). The respondents included representatives of the Championship of Ukraine (Junior League) and regular participants of International, European and World sports competitions as members of the national team of Ukraine. Methods: valid psycho-diagnostic instruments, Н-test of Kruskal-Wallis, Spearman’s correlation coefficient (rs) and Mann-Whitney U-test. Results. It was established that Group 1 has an advantage over Group 2 by the parameters of risk inclination: emotional inclination (H=13.683; p<.001), controlling-regulating inclination (H=9.997; p=.002) and by the parameter of life orientations – positive expectations (H=3.998; p=.046). It was established and substantiated that the parameters of life orientations of young female athletes are the factors determining the motive for achieving success and affecting risk inclination. The strongest positive correlations of negative expectations with the assessment of risk inclination (rs=.685; р<.010) and motivation for achieving success (rs=.425; р<.010) are an evidence of excessive, immoderate aspiration to achieve a desirable result, which can lead to instant, phenomenal success, or failure, disappointment and even physical and psychoemotional traumas. On the contrary, moderate mindset, systemic training, improving tactical-technical actions and personal technical mastery reinforce positive expectations and boost dispositional optimism, contributing to young athletes’ understanding that they are on the right track and their victory is inevitable. There were statistically significant differences in the respondents in the comparison of a low level (Group I) and a high level of dispositional optimism (Group II) in a number of parameters. The study substantiated that a high level of dispositional optimism is orientation towards cognitive and behavioral risk inclination accompanied by positive and negative expectations with dominance of motivation for achieving success. Conclusions. We generalized that the parameters of life orientations affect risk inclination of young female athletes. Motivation for achieving success and avoiding failure and risk inclination are predictors of life orientations of young female athletes, designing their career in sports. The obtained results should be taken into consideration by trainers working with young female athletes.