Browsing by Author "Lytovchenko V."

Now showing 1 - 1 of 1

ФОРМУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ЧЕРЕЗ ВІЗУАЛЬНІ НАРАТИВИ СУЧАСНОГО МИСТЕЦТВА
(2026) Левченко М.; Корницька Л.; Литовченко В.; Levchenko M.; Kornytska L.; Lytovchenko V.
Сучасне мистецтво є потужним інструментом комунікації, здатним не лише відтворювати культурні цін- ності, традиції та спадщину, а й активно формувати уявлення про націю та її колективну свідомість. Метою статті є дослідження механізмів взаємодії сучасного мистецтва з процесами конструювання національної іден- тичності та аналіз того, як художні образи відображають культурну спадщину й реагують на актуальні соціо- культурні трансформації. Для досягнення поставленої мети в дослідженні використано поєднання теоретичних методів, зокрема аналізу, синтезу, абстрагування, індукції та дедукції, з емпіричними підходами, серед яких клю- човим методом є спостереження. Дослідження показало, що сучасні художні практики конструюють національну ідентичність через взаємо- дію символів, історичних образів, мови, традицій та культурних практик. Водночас вони реагують на виклики сучасності, переосмислюючи історичну пам’ять, актуалізуючи питання соціальної справедливості та взаємодії громади. Показовими в цьому контексті є роботи О. Грехова, спрямовані на трансформацію класичних куль- турних канонів, мистецькі дослідження М. Куліковської, зосереджені на питаннях деколонізації та тілесності ідентичності, а також проєкти Д. Кольцової та Г. Зіньківського, що актуалізують теми війни й пам’яті. Ці приклади демонструють здатність сучасного мистецтва ініціювати глибоку рефлексію над національними цін- ностями та важливими суспільними трансформаціями. У висновках підтверджено значний потенціал сучасного мистецтва в процесах формування та актуаліза- ції національної ідентичності через створення й трансляцію візуальних наративів. Зазначено, що національна ідентичність у сучасній візуальній культурі формується внаслідок складної взаємодії символів і знаків, апеляції до історичної пам’яті, використання рідної мови, репрезентації традицій, звичаїв і культурної спадщини, які утворюють цілісний візуальний наратив соціальних та культурних вимірів ідентичності. Окремо наголошено на можливості використання сучасних художніх практик як ефективного інструменту культурної політики й розвитку суспільних ініціатив, спрямованих на зміцнення національної самосвідомості, консолідацію спільноти та інтеграцію культурного досвіду в актуальний соціокультурний контекст. Contemporary art is a powerful communication tool capable not only of reproducing cultural values, traditions, and heritage, but also of actively shaping perceptions of a nation and its collective consciousness. The purpose of this article is to study the mechanisms of interaction between contemporary art and the processes of constructing national identity and to analyze how artistic images reflect cultural heritage and respond to current sociocultural processes. To achieve this goal, the study uses a combination of theoretical methods, including analysis, synthesis, abstraction, induction, and deduction, with empirical approaches, among which observation plays a leading role. The study showed that contemporary artistic practices construct national identity through the interaction of symbols, historical images, language, traditions, and cultural practices. At the same time, they respond to contemporary challenges by rethinking historical memory and raising issues of social justice and community interaction. Notable in this context are the works of O. Grekhov, aimed at transforming classical cultural canons, the artistic research of M. Kulikovska, focused on issues of decolonization and the physicality of identity, as well as the projects of D. Koltsova and H. Zinkivsky, which actualize the themes of war and memory. These examples demonstrate the ability of contemporary art to initiate deep reflection on national values and important social processes. The conclusions confirm the significant potential of contemporary art in the processes of forming and actualizing national identity through the creation and transmission of visual narratives. It is noted that national identity in contemporary visual culture is formed as a result of the complex interaction of symbols and signs, appeals to historical memory, the use of the native language, and the representation of traditions, customs, and cultural heritage, which form a coherent visual narrative of the social and cultural dimensions of identity. Separate emphasis is placed on the possibility of using contemporary artistic practices as an effective tool of cultural policy and the development of social initiatives aimed at strengthening national self-awareness, consolidating the community, and integrating cultural experience into the current sociocultural context.