Browsing by Author "MOYSIYENKO, I. I."

Now showing 1 - 14 of 14

Centaurea breviceps Iljin (Asteraceae, Magnoliophyta): neotype and its annotation according to ITS1 and ITS2 secondary structures
(2014) MOYSIYENKO, I. I.; TARIEIEV, A. S.; DIDENKO, V. I.; KARPENKO, N. I.; KOSTIKOV, I. Y.; Мойсієнко, І. І.; Тарєєв, А. С.; Діденко, В. І.; Карпенко, Н. І.; Костіков, І. Ю.
Conspectus of old settlements flora of the Lower Dnipro
(2020) MOYSIYENKO, I. I.; Dayneko, P. M.; SUDNIK-WÓJCIKOWSKA, B.; DEMBICZ, I.; ZACHWATOWICZ, M.; ZAKHAROVA, M. YA.; Дайнеко, П. М.; Мойсієнко, І. І.; Суднік-Войциковська, Б.; Дембіч, І.; Захватович, М.; Захарова, М. Я.; МОЙСИЕНКО, И. И; СУДНИК-ВОЙЦИКОВСЬКАЯ, Б.; ДЕМБИЧ, И.
During the past centuries high level of agricultural production resulted in a significant decrease steppe vegetation. In transformed landscapes South Ukraine cultural monuments such as old settlements can have the potential for biodiversity conservation. During the last decade (2010–2019) the flora of 18 earthworks of the Lower Dnipro ancient settlements with varied area from 1.1 to 18.7 ha was investigated. All settlements located on the steep bank of the Dnipro River on both sides (Kherson and Mykolayiv Regions), mainly between two closely spaced ravines or «balkas». The river terrace and ravines provided a natural protection for the settlements on three sides, and on the another side they were protected by artificial moat and shaft. The Dnipro was acknowledged as playing a key role in specific location of the earthworks as a leading waterway for trade and economic structure formation in the classical and Hellenistic periods. A list of the flora of vascular plants includes 526 species wich belongs to 279 genera, 74 families, 3 classes and 2 divisions. Total species richness ranged from 125 to 290 (178 species per archeological site in average). An appreciable number of native plants indicate a hight level of preservation of the objects. The contribution of native species in old settlements varied much from 62.1% (Liubymivske) to 81.1% (Velyke Tiagynske). The contribution of native species to the alien species is 3:1. Beside this, in the study area, we identified 30 species of protected vascular plants, of which 10 plant species are included in the Red Data Book of Ukraine (Astragalus borysthenicus, A. dasyanthus, Elytrigia stipifolia, Gymnospermium odessanum, Stipa capillata, S. lessingiana, S. pulcherrima, S. ucrainica, Tulipa biebersteiniana, T. gesneriana) and 20 plant species are included in the Red List of Kherson Province: Amygdalus nana, Bellevalia sarmatica, Bromopsis heterophylla, Dianthus andrzejowskianus, Ephedra distachya, Ferula capsica, Fraxinus excelsior, Hyacinthella leucophaea, Jurinea salicifolia, J. stochadifolia, Limonium platyphyllum, Linaria macroura, Linum czernjajevii, Prangos odontalgica, Quercus robur, Silene supina, Valeriana stolonifera, Veronica capsellicarpa, Vinca herbacea, Vitis sylvestris. Протягом минулих століть високий рівень сільськогосподарського виробництва призвів до значного зменшення степової рослинності. У трансформованих ландшафтах півдня України пам’ятки культури, такі як старі поселення, можуть бути потенціальними місцями для збереження біорізноманіття. Протягом останніх років (2010–2019) нами була приділена увага 18 городищам Нижнього Придніпров’я, площа яких варіюється від 1.1 до 18.7 га. Всі городища розташовуються на крутому березі Дніпра по обидві сторони, в основному між двома близько розташованими балками. Річкова тераса і балки були гарним природним захистом для городищ з трьох сторін, а з четвертої вони були захищені штучним ровом і валом. Окрім того, ключовою роллю розташування городищ був Дніпро як провідна водна магістраль для торгівлі та формування економічної структури у класичний та елліністичний періоди. Конспект флори городищ Нижнього Придніпров’я включає 526 видів судинних рослин, що відносяться до 279 родів, 74 родини, 3 класи та 2 відділи. На одному городищі росте від 125 до 290 видів судинних рослин, в середньому 178. Городища з найбільшою площею характеризуються найбільшими показниками видів. Рівень созологічної цінності по окремим городищам неодноманітний. В цілому, на частину охоронюваних рослин припадає 30 видів (6%). З них 10 видів включені до Червоної книги України (Astragalus borysthenicus, A. dasyanthus, Elytrigia stipifolia, Gymnospermium odessanum, Stipa capillata, S. lessingiana, S. pulcherrima, S. ucrainica, Tulipa biebersteiniana, T. gesneriana) та 20 видів до Червоного списку Херсонської області (Amygdalus nana, Bellevalia sarmatica, Bromopsis heterophylla, Dianthus andrzejowskianus, Ephedra distachya, Ferula capsica, Fraxinus excelsior, Hyacinthella leucophaea, Jurinea salicifolia, J. stochadifolia, Limonium platyphyllum, Linaria macroura, Linum czernjajevii, Prangos odontalgica, Quercus robur, Silene supina, Valeriana stolonifera, Veronica capsellicarpa, Vinca herbacea, Vitis sylvestris). В течение прошлых веков высокий уровень сельскохозяйственного производства привел к значительному уменьшению степной растительности. В трансформированных ландшафтах юга Украины такие памятники культуры как городища могут быть потенциальными местами для сохранения степного биоразнообразия. В течение последних лет (2010–2019) мы исследовали 18 городищ Нижнего Приднепровья, площадь которых варьируется от 1.1 до 18.7 га. Все городища располагаются на крутом берегу Днепра по обе стороны, в основном между двумя близко расположенными балками. Речная терраса и балки были хорошей естественной защитой для городищ с трех сторон, а с четвертой стороны они были защищены искусственным рвом и валом. Кроме того, ключевой ролью расположения городищ был Днепр как ведущая водная магистраль для торговли и формирования экономической структуры в классический и эллинистический периоды. Конспект флоры городищ Нижнего Приднепровья включает 526 видов сосудистых растений, относящихся к 279 родам, 74 семьи, 3 класса и 2 отдела. На одном городище растет от 125 до 290 видов сосудистых растений, в среднем 178. Городища с наибольшей площадью характеризуются наибольшими показателями видов. Уровень созологичной ценности на отдельных городищах неоднообразна. В целом, на долю охраняемых растений приходится 30 видов (6%). Из них 10 видов включены в Красную книгу Украины (Astragalus borysthenicus, A. dasyanthus, Elytrigia stipifolia, Gymnospermium odessanum, Stipa capillata, S. lessingiana, S. pulcherrima, S. ucrainica, Tulipa biebersteiniana, T. gesneriana) и 20 видов в Красный список Херсонськой области (Amygdalus nana, Bellevalia sarmatica, Bromopsis heterophylla, Dianthus andrzejowskianus, Ephedra distachya, Ferula capsica, Fraxinus excelsior, Hyacinthella leucophaea, Jurinea salicifolia, J. stochadifolia, Limonium platyphyllum, Linaria macroura, Linum czernjajevii, Prangos odontalgica, Quercus robur, Silene supina, Valeriana stolonifera, Veronica capsellicarpa, Vinca herbacea, Vitis sylvestris).
Flora of kurgans in the forest steppe zone in Ukraine
(2010) MOYSIYENKO, I. I.; SUDNIK-WÓJCIKOWSKA, B.; Мойсієнко, І. І.
Представлені результати вивчення флористичного різноманіття флори курганів лісостепової зони проведені на території Кіровоградської, Полтавської та Черкаської областей. Всього досліджено 25 курганів понад 3 м висотою на площі 12092,4 км2. Досліджена флора курганів Лісостепу виявилась багатшою на види порівняно з 3 смугами степовою зони і налічує 460 видів судинних рослин. Кількість видів на одному кургані варіює від 85 до 159, а в середньому становить 107,5. Як і в Понтичному різнотравно- та багаторізнотравнозлаковому степу у флорі курганів лісостепу переважають гемікриптофіти (39,4%), тоді як в південніших степових смугах на курганах домінують терофіти. Також більш чисельними виявились фанерофіти (10,0%). Короткоживучі (одно-, дво- трирічні) види складають 33,1% флори курганів лісостепової зони. Більшість з них належить до синантропних видів, зокрема є бур’янами, що проникли з оточуючих полів. В цілому на курганах в лісостепу виявлено 112 антропофітів. Археофіти та кенофіти складають 13,7% та 7,6% флори курганів, відповідно. Загалом на курганах представлені види, що мають оптимум трапляння у складі 20 синтаксонів вищого рангу. Види асоційовані з степовими синтаксонами (Festuco- Brometea, Festucetea vaginatae, Polygono-Artemisietea та Galietalia veri) складають 49,3% дослідженої флори. Як і у флорі курганів справжніх та пустельних степів в лісостепу переважають види класів Festuco-Brometea та Stellarietea mediae, що вказує на напівнатуральний характер флори курганів. Також у флорі курганів лісостепу представлені види 5 класів дерев’янистої та чагарникової рослинності: Querco- Fagetea, Urtico-Sambucetea, Robinietea та Salicetea purpureae. Загалом на курганах у флорі лісостепової зони виявлено 47 раритетних видів. Дослідження проведені в лісостеповій зоні підтверджують, що вони є рефугіумом степової флори. Вони можуть відігравати значну роль у відновлені природного рослинного покриву. Тому, кургани повинні охоронятися і як пам’ятники археології, і як пам’ятки природи.
Flora of kurgans in the Pontic herb(-rich) grass steppe zone in Ukraine
(2009) MOYSIYENKO, I. I.; SUDNIK-WÓJCIKOWSKA, B.; Мойсієнко, І. І.
Kurhany – dziedzictwo kultury w krajobrazie antropogenicznym strefy stepów i lasostepu – oczami archeologa i botanika
(2010) MOYSIYENKO, I. I.; ROWIŃSKA, A.; SUDNIK-WÓJCIKOWSKA, B.; Мойсієнко, І. І.
The Flora of Kurgans in the Desert Steppe Zone of Southern Ukraine
(2006) MOYSIYENKO, I. I.; SUDNIK-WÓJCIKOWSKA, B.; Мойсієнко, І. І.
The Flora of Kurgans in the West Pontic Grass Steppe Zone of Southern Ukraine
(2006) MOYSIYENKO, I. I.; SUDNIK-WÓJCIKOWSKA, B.; Мойсієнко, І. І.
The results of studies on the biodiversity of the kurgan flora in west Pontic grass steppe of the Black Sea Lowland (the western part of Kherson region) are presented. Twenty-six of about 183 kurgans higher than 3 m, distributed over an area of approx. 3280 km2, were surveyed. The kurgan flora in the grass steppe contained more species than in the desert steppe, and was estimated at 352 species. The number of species on particular kurgans ranged from 72 to 141, 110 on average. Anthropogenic influences, such as the immediate vicinity of cultivated fields, contributed significantly to the penetration of synanthropic species, particularly therophytes, from the neighbouring habitats to the kurgans. Short-living plants: one, two or three years old were predominant (43%), phanerophytes accounted for only 5% of the kurgan flora. Halophyte species were much less numerous here than in the desert steppe. Species of alien origin, i.e. archaeophytes and kenophytes, constituted 30% of the kurgan flora. A total of 28 syntaxa of a higher rank were represented in all the kurgans studied. As in the case of the desert steppe, species belonging to classes Festuco-Brometea and Stellarietea mediae were predominant in the grass steppe, which also confirmed the semi-natural character of the kurgan flora. The species of particularly high floristic value were: Amygdalus nana, Astragalus borysthenicus, A. dasyanthus, A. pallescens, Cerastium ucrainicum, Dianthus lanceolatus, Ephedra distachya, Eremogone rigida, Galium volhynicum Hyacinthella leucophaea, Linaria biebersteinii, Phlomis hybrida Prangos odontalgica, Ranunculus scythicus, Stipa capillata, S. lessingiana, S. ucrainica and Tulipa biebersteiniana. The species encountered on the kurgans comprised 22% of the total flora of steppes in Ukraine, and about 56% of the flora of the Ascania Nova Biosphere Reserve. Kurgans are protected by law as archaeological sites. Taking all of this into account, kurgans, which constitute refugia for the steppe flora, should also be put under protection as nature monuments. Kurgans, which are uniformly distributed in the steppe zone, can play an important role in the local restoration of the plant cover that had been practically destroyed on the steppe plains (and differs from the better preserved steppe vegetation of balkas and ravines).
The synanthropic flora of kurgans within three steppe zones in southern Ukraine
(2008) MOYSIYENKO, I. I.; SUDNIK-WÓJCIKOWSKA, B.; Мойсієнко, І. І.
The value and need for protection of kurgan flora in the anthropogenic landscape of steppe zone in Ukraine
(2011) MOYSIYENKO, I. I.; SUDNIK-WO´ JCIKOWSKA, B.; ZACHWATOWICZ3, M.; JABŁON´ SKA, E.; Мойсієнко, І. І.
Zonal character of the flora of kurgans in central and southern Ukraine
(2010) MOYSIYENKO, I. I.; SUDNIK-WÓJCIKOWSKA, B.; Мойсієнко, І. І.
БІОТОПИ ПРИРОДООХОРОНОГО НАУКОВО-ДОСЛІДНОГО ВІДІЛЕННЯ «БУРКУТИ» (НАЦІОНАЛЬНОГО ПРИРОДНОГО ПАРКУ «ОЛЕШКІВСЬКІ ПІСКИ»)
(2016) Мельник, Р. П.; Садова, О. Ф.; Мойсієнко, І. І.; Melnyk, R. P.; SADOVA, O. F.; MOYSIYENKO, I. I.
На основі власних досліджень та проведеного аналізу літературних даних інших дослідників подається кла сифікація біотопів території ПНДВ «Буркути» НПП «Олешківські піски». Територія знаходиться в межах Чалбаської арени Нижньодніпровських пісків і займає площу 1240, 2га (15,5 % території парку). Природні і на півприродні ділянки «Буркут» вкриті рослинним покри вом, який представлений водними, прибережно-водни ми, лучними, степовими, чагарниковими та лісовими угрупованнями. У статті наведено класифікацію біотопів дослідженої території відповідно до класифікаційної схеми EUNIS. Назви біотопів адаптовані до української мови. Для кожного біотопу подано характеристику рос линності цієї території. З огляду на те, що в базі даних EUNIS відсутні код і назва псамофітного біотопу, в рос линному покриві якого домінантом є Salix rosmarinifolia, ми пропонуємо присвоїти йому код і назву: «F9.24а Псамофітні рідколісся з низькорослими вербами (Salix rosmarinifolia)». Відповідно до Бернської конвенції під охороною знаходяться наступні типи біотопів ПНДВ «Буркути», перелік яких наведено в її Резолюції №4: Е1.2; Е1.9; G1.7. На основе собственных исследований и проведенно го анализа литературных данных других исследовате лей приводится классификация биотопов территории ПНДВ «Буркуты» НПП «Олешковские пески». Террито рия ПНДВ «Буркуты» находится в пределах Чалбаськой арены Нижнеднепровских песков и занимает площадь 1240, 2 га (15,5 % территории парка). Природные и полу естественные участки «Буркут» покрыты растительным покровом, который представлен водными, прибреж но-водными, луговыми, степными, кустарниковыми и лесными сообществами. В статье приведена класси фикация биотопов исследованной территории в соот ветствии с классификационной схемой EUNIS. Назва ния биотопов адаптированы к украинскому языку. Для каждого биотопа дана характеристика растительности этой территории. Учитывая то, что в базе данных EUNIS отсутствуют код и название псаммофитного биотопа, в растительном покрове которого доминантом есть Salix rosmarinifolia, мы предлагаем присвоить ему код и назва ние: «F9.24а Псаммофитные редколесья с низкорослы ми ивами (Salix rosmarinifolia)». Согласно Бернской кон венции под охраной находятся следующие типы биото пов ПНДВ «Буркуты», перечисленные в ее резолюции №4: Е1.2; Е1.9; G1.7. Based on our own research and analysis of the data published by other researchers, a classification of habitats of Burkuty Reserve Area of Oleshkivski Pisky National Nature Park is given. This area is situated within Chalbaska arena of the Lower Dnieper sands and occupies 1240.2 ga (15.5% of the Park territory). Natural and semi-natural vegetation of Burkuty Reserve Area is represented by aquatic, coastal aquatic, meadow, steppe, shrub and forest communities. The article presents the classification of habitats on the investigated territory in accordance with the EUNIS classification scheme. Names of the habitats were adapted to the Ukrainian language. For each biotope vegetation characteristics are provided. Since EUNIS database does not contain a code and a name of psammophyte habitat, where Salix rosmarinifolia is a dominant of vegetation cover, we propose to indicate those as follows: «F9.24a Psammophyte woodlands with stunted willow (Salix rosmarinifolia)». According to the Bern Convention, the following types of habitats of the Burkuty Reserve Area are under protection and are listed in the Resolution №4: E1.2; E1.9; G1.7.
ЛИШАЙНИКИ ТА ЛІХЕНОФІЛЬНІ ГРИБИ ОСТРОВА БЕРЕЗАНЬ З НОТАТКАМИ ЩОДО ЙОГО ФЛОРИСТИЧНОГО ТА ЛАНДШАФТНОГО РІЗНОМАНІТТЯ
(2018) Ходосовцев, О. Є.; Дармостук, В. В.; Мойсієнко, І. І.; Давидов, О. В.; KHODOSOVTSEV, A.YE.; DARMOSTUK, V. V.; MOYSIYENKO, I. I.; DAVYDOV, O. V.
На території острова Березань (Миколаївська область, Україна) виявлено 43 види лишайників та 5 видів ліхенофільних грибів. Лишайники Lecania leprosa та Myriolecis bandolensis вперше наводяться для України. L. leprosа вперше знайдений після опублікування його діагнозу. Myriolecis bandolensis, що поширений у супраліторальній зоні Західного Середземномор’я, вперше наведений для узбережжя Чорного моря. На острові виявлені найпівнічніші в Україні біотопи, де зростає Collemopsidium halodytes, що утворює чорну зону в нижній геоліторальній зоні. Місцезнаходження ефемерного лишайника Epiphloea byssina, що формує темну кірочку на кромці кліфу, є другим в степовій зоні України. Новими для Миколаївської області виявились лишайники Athallia skii, Collemopsidium halodytes, Flavoplaca austrocitrina, F. limonia, Lecania inundata, Staurothele frustulenta, Verrucula biatorinaria та ліхенофільний гриб Lichenochora caloplacae. Природними субстратами для зростання лишайників є вапнякові відслонення в геоліторальной зоні, гілочки чагарничків Kochia prostrata та Ephedra distachya, грунт в місцях абразії. На цих субстратах виявлено 50 % лишайників острова. Археологічні кам’янисті артефакти, такі як кладки стін або мурів, що побудовані з вапнякових брил, а також бетоновані споруди є основними субстратами для іншої половини лишайників. Попередній список судинних рослин острова Березань налічує 45 видів, які належать до 40 родів 20 родин 2 відділів. Основу природного рослинного покриву складають степові види рослин, що збереглися лише локально, переважно на прилеглих до кліфу ділянках. Домінуючі на острові дернинні злаки представлені Agropyron pectinatum, рідше Festuca valesiaca, а також Poa bulbosa. З видів ксерофільного степового різнотрав’я відмічені Achillea setacea, Allium guttatum, Eryngium campestre, Salvia nemorosa. Ephedra distachya включений до Червоного списку Миколаївської області. В статті наведені ілюстрації ландшафтів острова, лишайників, судинних рослин та їх місцезростань. Forty three species of the lichens and five species of the lichenicolous fungi were found on the Berezan Island (Mykolaiv region, Ukraine). Lecania leprosa and Myriolecis bandolensis are the first time reported for Ukraine. Firstly, L. leprosa was found after diagnosis publish. M. bandolensis was distributed in Western Mediterranea, but the first time collected on Black Sea coast. The location of ephemeral lichen Epiphloea byssina is the second in steppe zone of Ukraine. It forms black crust on the cliff edges. In Ukraine, the island is a northern habitat for Collemopsidium halodytes that forms black zone in lower geolittoral zone. The lichens Athallia skii, Collemopsidium halodytes, Flavoplaca austrocitrina, F. limonia, Lecania inundata, Verrucula biatorinaria, Staurothele frustulenta and lichenicolous fungus Lichenochora caloplacae are new to Mykolaiv region. The limestone outcrops in geolittoral zone, branches of the shrubs (Kochia prostrata, Ephedra distachya) and soil in abrasion places are natural substrates for lichens. There are 50 % of species diversity here. The archeological artefacts (e.g. limestone walls, memorial stones), concrete builds are main substrates for lichens in island. Preliminary list of the vascular plants is 45 species from 40 genera, 20 familia and 2 division. The steppe species on the cliff edges are nature vegetation. Agropyron pectinatum, Festuca valesiaca (rare), Achillea setacea, Allium guttatum, Artemisia austriaca, Eryngium campestre, Salvia nemorosa, Poa bulbosa were dominate grass species on the island. Ephedra distachya is a species from Mykolaiv Red Data List. The illustrations of the island landscapes, lichens and vascular plants are given in the paper. На территории острова Березань выявлено 43 вида лишайников и 5 видов лихенофильных грибов. Лишайники Lecania leprosa и Myriolecis bandolensis впервые приводятся для Украины. Lecania leprosa впервые найден после публикации его протолога. Myriolecis bandolensis, распространённый вдоль берегов Западного Средиземноморья, впервые собран на побережье Чёрного моря. На острове выявлено наиболее северные биотопы для произрастания Collemopsidium halodytes, образующего черную зону в нижней супралиторальной зоне. Местонахождение эфемерного лишайника Epiphloea byssina, образующего чёрную корку на кромке клифа, является вторым для степной зоны Украины. Новыми для Николаевской области оказались лишайники Athallia skii, Collemopsidium halodytes, Flavoplaca austrocitrina, F. limonia, Lecania inundata, Verrucula biatorinaria, Staurothele frustulenta и лихенофильный гриб Lichenochora caloplacae. Естественными субстратами для произрастания лишайников являются известняковые обнажения в геолиторальной зоне, веточки кустарничков Kochia prostrata и Ephedra distachya, почвы в местах абразии. На этих субстратах обнаружено 50 % лишайников острова. Археологические каменистые артефакты, такие как кладки стен из известняковых камней, а также бетонные сооружения, являются основными субстратами для другой половины видового разнообразия лишайников и лихенофильных грибов. Предварительный список сосудистых растений острова насчитывает 45 видов, принадлежащих к 40 родам 20 семействам и 2 отделам. Основу естественного растительного покрова составляют степные виды растений, сохранившиеся локально, главным образом на прилегающих к клифам участкам. Доминируют на острове дерновинные злаки, представленные Agropyron pectinatum, реже Festuca valesiaca, а также Poa bulbosa. Среди видов ксерофитного степного разнотравья отмечны Achillea setacea, Allium guttatum, Artemisia austriaca, Eryngium campestre, Salvia nemorosa. Один вид – Ephedra distachya включен в Красный список Николаевской области. В статье приведены иллюстрации ландшафтов острова, лишайников, сосудистых растений и их местопроизрастаний.
Матеріали до проектованих ботанічних заказників (Херсонська область, Україна)
(2015) Шапошникова, А. О.; Бойко, М. Ф.; Мойсієнко, І. І.; Мельник, Р. П.; Пономарьова, А. А.; ШАПОШНИКОВА, А. А.; МОЙСИЕНКО, И. И.; ПОНОМАРЕВА, А .А.; SHAPOSHNIKOVA, A. O.; BOIKO, M. F.; MOYSIYENKO, I. I.; MELNIK, R. P.; PONOMARYOVA, A. A.
Перше повідомлення про зростання Colchicum ancyrense B.L. Burtt на Херсонщині (Україна)
(2009) Мойсієнко, І. І.; Коломійчук, В. П.; Бойко, М. Ф.; Ходосовцев, О. Є.; Вондрак, Я.; Наумович, Г. О.; Ходосовцева, Ю. А.; МОЙСИЕНКО, И. И.; КОЛОМИЙЧУК, В. П.; ХОДОСОВЦЕВ, О. Е.; НАУМОВИЧ, Г. А.; MOYSIYENKO, I. I.; KOLOMIYCHUK, V. P.; BIOKO, M. F.; KHODOSOVTSEV, O. E.; VONDRÁK, J.; NAUMOVYCH, G. O.; KHODOSOVTSEVA, YU. A.
В статті вперше для Херсонської області вказується рідкісний вид флори включений до Червоної книги України Colchicum ancyrense B.L. Burtt. В статье впервые для Херсонской области указывается редкий вид флоры включенный в Красную книгу Украины Colchicum ancyrense B.L. Burtt. Data about Colchicum ancyrense B.L. Burtt. (Red Data Book of Ukraine) as a new species for the Kherson region are provided.