Browsing by Author "Machynska, N."

Now showing 1 - 4 of 4

ESTUDIO EMPÍRICO DE LA TIPOLOGÍA DE EXPECTATIVAS SOCIALES DEL INDIVIDUO
(2021) Popovych, I. S.; Chervinskyi, A.; Kazibekova, V.; Chervinska, I.; Machynska, N.; Попович, І. С.; Червінський, А. І.; Казібекова, В. Ф.; Червінська, І. Б.; Мачинська, Н. І.
El propósito del estudio es determinar los parámetros de contenido psicológico y las propiedades de las expectativas sociales del individuo; investigar los tipos de expectativas sociales mediante el método de análisis de conglomerados; delinear el contenido sociopsicológico del fenómeno estudiado. Se determinan los niveles de expectativas sociales del individuo. Se establecen las propiedades predominantes de las expectativas en la situación actual de la actividad educativa y profesional. La agrupación del conjunto de datos estudiados está fundamentada e implementada metodológicamente. Métodos de investigación: análisis de contenido, pruebas con cuestionarios estandarizados, análisis factorial, análisis de conglomerados por k-medias. Se da la estructura de tipos de expectativas sociales del individuo. La clave en esta estructura es el tipo de expectativas sociales entendidas activamente (n=34; 43.55%). Los resultados obtenidos son importantes conocimientos sociopsicológicos que hacen un aporte científico al fenómeno estudiado. Creemos que la aplicación de los conocimientos adquiridos en la práctica contribuirá a la organización eficaz del trabajo en las diversas esferas de la actividad humana. El conocimiento adquirido es de valor científico para todos los que estudian los patrones psicológicos de las expectativas sociales del individuo. The purpose of a research is to determine the psychological content parameters and properties of social expectations of the personality; research of types of social expectations by the method of cluster analysis; outlining the socio-psychological content of the studied phenomenon. The levels of social expectations of the personality are determined. The prevailing properties of expectations in the current situation of educational and professional activity are established. The clustering of the researched data set is methodologically substantiated and implemented. Research methods: content analysis, tests with standardized questionnaires, factor analysis, cluster analysis by k-means. The structure of types of the person’s social expectations is given. The key in this structure is the actively meaningful type (n=34; 43.55%) of social expectations. The received results are important socio-psychological knowledge that makes a scientific contribution to the researched phenomenon. We believe that the implementation of the received knowledge in practice will contribute to the effective organization of work in various spheres of human activity. The received knowledge is of scientific value for all who research the psychological patterns of social expectations of the personality. Метою дослідження є визначення психологічних змістових параметрів і властивостей соціальних очікувань особистості; дослідження типів соціальних очікувань методом кластерного аналізу; окреслення соціально-психологічного змісту досліджуваного феномену. Визначено рівні соціальних очікувань особистості. Встановлено превалюючі властивості очікувань у актуальній ситуації навчально-професійної діяльності. Методологічно обґрунтовано і реалізовано кластеризацію досліджуваного масиву даних. Методи дослідження: контент-аналізування, тести зі стандартизованими анкетами, факторний аналіз, кластерний аналіз методом k-середніх. Подано структуру типів соціальних очікувань особистості. Ключовими у цій структурі є активноосмислений тип (n=34; 43.55%) соціальних очікувань. Отримані результати є важливими соціально-психологічними знаннями, які вносять науковий вклад в досліджуваний феномен. Вважаємо, що застосування отриманих знань на практиці сприятиме ефективній організації роботи у різних сферах діяльності людини. Отримані знання представляють наукову цінність для всіх, хто досліджує психологічні закономірності соціальних очікувань особистості.
Pedagogical Conditions of Formation of the Readiness of Future Masters of Primary Education for Innovation Activity
(2020) Popovych, I. S.; Tsiuniak, O.; Machynska, N.; Bokshan, H.; Aleksieieva, M.; Los, O.; Sultanova, L.; Попович, І. С.; Цюняк, O.; Мачинська, Н.; Бокшань, Г.; Алєксєєва, М.; Лось, О. М.; Султанова, Л.
The article focuses on the importance of pedagogical conditions in forming the readiness of future masters of primary education for innovations in higher education institutions. The purpose of the article is to substantiate and test the pedagogical conditions for forming the readiness of future masters of primary education for innovation activity on the basis of generalization of theoretical and practical principles of their professional training. The pedagogical conditions of forming the readiness of future masters of primary education for innovation activity in the process of their professional training are substantiated and characterized: the formation in the future masters of primary education valuesbased attitude to professional activity; activation of positive motivation of graduate students for innovation activity, taking into account an innovative educational environment of a higher education institution; substantiation of the content, forms, methods and means of professional training of future masters of primary education for innovations in higher education institutions; creative implementation of innovative technologies in the educational process, aimed at forming the readiness of future masters of primary education for innovations. The influence of certain pedagogical conditions on the formation of the readiness of future masters of primary education for innovation activity is determined. El artículo accentúa la importancia de las condiciones pedagógicas para la formación de la disponibilidad de futuros másteres de educación primaria para actividades innovadoras en las instituciones de educación superior. El objetivo del artículo es argumentar y aprobar las condiciones pedagógicas para la formación de la disponibilidad de futuros másteres de educación primaria para la actividad innovadora basándose en la generalización de bases teóricas y prácticas de su formación profesional. Se argumentó y se caracterizó las condiciones pedagógicas de la formación de futuros másteres de educación primaria para actividades innovadoras en el proceso de su capacitación: formar la actitud valorativa hacia la actividad profesional; activar la motivación positiva hacia actividades innovadoras; tomar en cuenta el entorno educativo innovador en las instituciones de educación superior; argumentar el contenido, formas, métodos y medios de formación profesional de futuros másteres de educación primaria para actividades innovadoras en las instituciones de educación superior; realizar creativamente en el proceso educativo las tecnologías innovadoras destinadas a formar la preparación de futuros másteres de educación primaria para actividades innovadoras. Se revela la influencia de las condiciones pedagógicas determinadas en la formación de la disponibilidad de futuros másteres de educación primaria para actividades innovadoras. У статті акцентується увага на значимості педагогічних умов у формуванні готовності майбутніх магістрів початкової освіти до інноваційної діяльності у закладах вищої освіти. Мета статті – на основі узагальнення теоретичних та практичних засад професійної підготовки майбутніх магістрів початкової освіти обґрунтувати та апробувати педагогічні умови формування їхньої готовності до інноваційної діяльності. Обґрунтовано та схарактеризовано педагогічні умови формування готовності майбутніх магістрів початкової освіти до інноваційної діяльності в процесі їхньої професійної підготовки: формування у майбутніх магістрів початкової освіти ціннісного ставлення до професійної діяльності; активізація у магістрантів позитивної мотивації до інноваційної діяльності, урахування інноваційного освітнього середовища закладу вищої освіти; обґрунтування змісту, форм, методів та засобів професійної підготовки майбутніх магістрів початкової освіти до інноваційної діяльності у закладах вищої освіти; творча реалізація у освітньому процесі інноваційних технологій, спрямованих на формування готовності майбутніх магістрів початкової освіти до інноваційної діяльності. Виявлено вплив визначених педагогічних умов на формування готовності майбутніх магістрів початкової освіти до інноваційної діяльності.
PSYCHO-EMOTIONAL STATES OF FUTURE SPECIALISTS IN A SOCIONOMIC AREA UNDER LOCKDOWN AND MARTIAL LAW: COMPARATIVE ANALYSIS
(2022) Popovych, I. S.; Machynska, N.; Yaremchuk, N.; Korniat, V.; Kurinna, V.; Попович, І. С.
The aim of the study is to perform comparative analysis of dominating psycho-emotional states of future specialists in a socionomic area under lockdown and martial law. A verification strategy is suggested for examining psycho-emotional states. The research used participant observation, valid and reliable psycho-diagnostic instruments, factor analysis, coefficients of empirical data reliability. It was established that in the comparison of the selected complex of psychological content parameters Group 1 (under lockdown) and Group 2 (under martial law) there are no significant differences. Two factor structures of the respondents’ psycho-emotional states were created: one of them – during the ongoing COVID-19 pandemic (59.91%) and the other – during the martial law (69.89%). It was found out that the obtained data on psycho-emotional states during the lockdown and the martial law are essentially different that did not allow determining or disproving significant differences by means of statistical coefficients. The study substantiated that the established empirical facts are characterized by scientific novelty which should be taken into consideration by organizers of educational and professional training for specialists in a socionomic area. Метою статті є порівняльне аналізування домінуючих психоемоційних станів майбутніх фахівців соціономічного профілю в умовах локдауну і воєнного стану. Розроблено констатувальну стратегію дослідження психоемоційних станів. Застосовано включене спостереження, валідний і надійний психодіагностичний інструментарій, факторне аналізування, коефіцієнти достовірності емпіричних даних. Констатовано, що у порівнянні підібраного комплексу психологічних змістових параметрів Групи 1 (під час локдауну) і Групи 2 (під час воєнного стану), немає достовірних відмінностей. Побудовано дві факторні структури психоемоційних станів респондентів: одну – під час прогресування пандемії COVID-19 (59.91%) і другу – під час воєнного стану(69.89%). Констатовано, що отримані психоемоційні стани під час локдауну і воєнного стану є якісно відмінними, що не дозволило за допомогою статистичних коефіцієнтів встановити чи спростувати достовірні відмінності. Обґрунтовано, що встановлені емпіричні факти мають наукову новизну, яку доцільно взяти до уваги організаторам навчально-професійної підготовки фахівців соціономічного профілю.
TOLERANCE OF UNCERTAINTY AS A COMPONENT OF THE PROCESS OF LIFE-CREATION OF FUTURE EDUCATORS
(2020) Popovych, I. S.; Halian, O.; Machynska, N.; Lozynska, S.; Nos, L.; Derkach, Yu.; Prots, M.; Попович, І. С.; Мачинська, Н.; Галян, І.; Лозинська, С.; Нос, Л.; Деркач, Ю.; Проц, М.
The purpose is to present the empirical research on tolerance of uncertainty as a component of future educators’ life-creation process during their studies at higher education institutions. The study emphasizes that intolerance of uncertainty is developed because of inability to act without clearly determined guidelines, intention to receive utmost clarity in ambiguous situations and inclination to avoid uncertainty. The study empirically investigates tolerance of uncertainty as a component of the process of life-long learning of future educators. The results show that intention for self-expression; independence and autonomy are not considered as personal growth by the respondents. Factor analysis allowed establishing the structure of the process of life-creation of future educators, consisting of four main factors (64.21%). The structure factors are: “Psychological well-being” (3.904; 20.55%), “Tolerance of uncertainty” (3.528; 18.57%), “Life awareness” (2.753; 14.49%) and “Selfdevelopment of personality” (2.014; 10.60%). The study determines that the research participants’ consciousness of life awareness is not based on an integral and realistic opinion on it. It recommends that a low level of tolerance should be considered as an incentive to renew life-creation practices. El objetivo de la investigación es estudiar empíricamente la tolerancia de futuros pedagogos en la etapa de cursar estudios en los establecimientos de educación superior. Se observa que la intolerancia a la incertidumbre se forma debido a la incapacidad de actuar sin tener orientaciones claramente definidas, así que al deseo de obtener la máxima claridad de situaciones ambiguas y la tendencia de evitar la incertidumbre. La tolerancia a la incertidumbre de futuros pedagogos fue investigada empíricamente. Se demuestra que el deseo de la autoexpresión, la independencia y la libertad no se considera como crecimiento personal. El análisis factorial estableció la estructura del proceso de la creación de vida de futuros pedagogos, que consta de cuatro factores principales (64.21%): “Bienestar psicológico” (3.904; 20.55%), “Tolerancia a la incertidumbre” (3.528; 18.57%), “Comprensión de la vida” (2.753; 14.49%) y “Autodesarrollo de la personalidad” (2.014; 10.60%). Se estableció que la comprensión de la vida de los investigados no se basa en la visión holística y realista. Se propuso considerar el bajo nivel de la tolerancia como un impulso hacia la renovación de las prácticas de la creación de vida. Метою є емпіричне дослідження толерантності майбутніх педагогів на етапі навчання в закладах вищої освіти. Зазначено, що інтолерантність до невизначеності формується через неспроможність діяти без чітко визначених орієнтирів, через прагнення отримати максимальну ясність у неоднозначних ситуаціях та схильність уникати невизначеності. Толерантність до невизначеності майбутніх педагогів досліджувалася емпірично. Показано, що прагнення до самовираження, незалежності та свободи не розглядається як особистісне зростання. Факторний аналіз встановив структуру процесу створення життя майбутніх педагогів, який складається з чотирьох основних факторів (64,21%): «Психологічне самопочуття» (3 904; 20,55%), «Толерантність до невизначеності» (3,528; 18,57% ), «Розуміння життя» (2,753; 14,49%) та «Саморозвиток особистості» (2,014; 10,60%). Встановлено, що у досліджуваних осмислення життя не ґрунтується на цілісному, реалістичному погляді на нього. Запропоновано низький рівень толерантності розглядати як поштовх до оновлення практик життєтворення.