Browsing by Author "Melnyk, N."

Filter results by typing the first few letters
Now showing 1 - 2 of 2
  • No Thumbnail Available
    Item
    FEATURES OF LIFE PLANNING AMONG STUDENT YOUTH DURING WARTIME AND THE POST-PANDEMIC PERIOD
    (2024) Pomytkina, L.; Melnyk, N.; Kovtun, O.; Kokarieva, А.; Помиткіна, Л.; Мельник, Н.; Ковтун, О.; Кокарєв, А.
    The article presents the findings of a theoretical and empirical study on the peculiarities of life planning among student youth during wartime and the post-pandemic period. The authors conceptualize life planning as the capacity of individuals to integrate personal experiences, maintain an awareness of the present, develop a realistic vision of the future, exhibit tolerance for uncertainty, and authentically experience the passage of time and its associated values and meanings in the context of executing personal life projects. The purpose of the publication is to highlight the results of a study of the features of life planning of student youth during martial law in the post-pandemic period. Methods. The study utilized the following instruments: the “Balanced Time Perspective Scale” (Zimbardo & Boyd, 1999), the “Diagnosis of Personal Time Disorganizers” (Nestorenko & Mikos, 2020), the “Subjective Alienation Questionnaire” (Maddi, 2004), and the “Uncertainty Tolerance Questionnaire” (Budner, 1962), along with statistical methods including the Mann-Whitney U-test and Student’s t-test. Results indicate that students’ ability to plan their lives effectively is associated with accurate time orientation, a low level (or absence) of personal time disorganizers, an authentic attitude towards themselves and others (as evidenced by a low level of alienation), and tolerance for uncertainty. Most students exhibit characteristics of an unbalanced time perspective, with a predominant focus on the present due to their experiences of extreme living conditions, and they tend to plan for the future only in the short term. Discussion and conclusions. The characteristics of life planning among students include competence in time management, which encompasses an optimal attitude towards the past, present, and future, flexible and deliberate organization of time, and accountability for decisions and plans; and authentic life perception, particularly among students with a balanced time perspective. Conversely, students with an unbalanced time perspective exhibit greater time disorganization and intolerance of uncertainty, which indicates difficulties in comprehending their own goals and intentions and a limited outlook on the future. These issues are linked to the current experiences of young people related to the ongoing war and the post-pandemic context. У статті висвітлені результати теоретико-емпіричного дослідження особливостей життєвого планування студентської молоді в умовах війни та в постпандемічний період. Автори розглядають життєве планування особистості як здатність молодої людини до інтеграції власного досвіду, усвідомлення теперішнього та реалістичного бачення майбутнього, толерантність до невизначеності, автентичне переживання часу та його ціннісно-смислово- го насичення в процесі реалізації авторського проєктування у часі життя. Метою публікації є висвітлення результатів дослідження особливостей життєвого планування студентської молоді під час дії воєнного стану в постпандемічний період. Методи дослідження: “Шкала збалансованої часової перспективи” (Zimbardo, Boyd, 1999), “Діагностика особистісних дезорганізаторів часу” (методика до- сліджень Katowice School of Technology, 2020), “Опитувальник суб’єктивного відчуження” (Maddi, 2004), “Опитувальник толерантності до невизначеності” (Budner, 1962), методи математичної статистики: критерії Манна-Уїтні та Ст’юдента (t-критерій). Результати. З’ясовано, що здатність до життєвого планування студентської молоді забезпечується належним орієнтуванням у часі, низьким рівнем (відсутністю) особистісних дезорганізаторів у часі, автентичним ставленням до себе та інших (низьким рівнем відчуженості), толерантністю до невизначеності. Більшість студентів мають характеристики розбалансованої часової перспективи; орієнтовані на теперішнє, оскільки переживають екстремальні умови життя; більше планують майбутнє лише на близьку перспективу. Дискусія і висновки. До особливостей життєвого планування студентської молоді віднесено: компетентність у часі життя (оптимальне ставлення до минулого, теперішнього й майбутнього, гнучка й свідома організація часу, відповідальність за рішення та плани), автентичне життєсприйняття – у студентів зі збалансованою часовою перспективою; більш виражена дезорганізація часу та інтолерантність до невизначеності у студентів із розбалансованою часовою перспективою, що свідчить про наявність проблем з усвідомленням власних цілей і намірів та слабку перспективу майбутнього, які пов’язані з актуальними теперішніми переживаннями молоді щодо війни в постпандемічний період.
  • No Thumbnail Available
    Item
    STRATEGIES FOR EXTREME SELF-ORGANIZATION AMONG HANDBALL PLAYERS
    (2024) Plokhikh, V.; Popovych, I. S.; Kruglov, K.; Sabadukha, O.; Melnyk, N.; Omelianiuk, S.; Hoian, I.; Попович, І. С.
    This study aims to conduct theoretical and empirical research into the strategies of extreme self- organization among handball players in competitive context. Methods: The research sample consisted of 34 athletes, aged 20–28 years (Мe = 22.00; М = 21.87; SD = ± 3.64), who had been actively involved in handball for 4–12 years and represented both women’s and men’s teams. Validated psycho-diagnostic tools, extensively tested in team sports research, were used. Additionally, purposeful non-participant observation was performed using standard protocols. Theoretical methods were employed to analyze, generalize, and explain the empirical results. Results: The research strategy included comparing the parameters of two attack lines, the first line (Group 1) and the second line (Group 2), to assess their extreme self-organization strategies. It was found that experienced handball players rely on perfectly practiced functional models of organization, focusing on permanent significant changes in spatio-temporal relations of a competitive situation. It was established that the dominant strategies are as follows: taking responsibility; self-control; problem-solving planning. It was found that the competitive strategy orientated towards social support is manifested moderately. The moderation is explained by the connection of the players’ game expectations with successful functional self-realization of teammates, rather than with the emotionally colored personal self-realization. It was established that the strategy of confrontation is statistically pronounced in the experienced handball players of the first line of attack. This preference was regarded as a consequence of the functionally determined and normatively provided close physical contact with the players of the team-competitor. It was highlighted that the excessive confrontational attitude of experienced players is compensated by distancing oneself from provoking circumstances. Discussion and conclusions. It was established that the strategies of handball players’ extreme self-organization are motivational-behavioral patterns, caused by stressogenic situations of a contest, the players’ role positions on the sports ground, external and internal factors of sporting activities and organizational-content features of handball competitions. It was substantiated that the strategies of extreme self-organization of the first and second lines of attack have regular different functional-content parameters. It was proved that the obtained results of the research into the strategies of extreme self-organization possess scientific novelty and are valuable for representatives of team sports.