Browsing by Author "Melnyk, R. P."

Now showing 1 - 15 of 15

A NEW ASSOCIATION PHRAGMITO AUSTRALIS-AMORPHETUM FRUTICOSAE
(2010) Melnyk, R. P.; Dzjuba, T. Р.; Shevera, М.; Мельник, Р. П.; Шевера, М. В.; Дзюба, Т. П.
Adventization of natural ecosystem of the Nyzhnyi Byg Dnipro lowland area (Ukraine)
(2013) Melnyk, R. P.; Мельник, Р. П.
Ambrosia artemisiifolia L. in the territory of National Nature Park “Oleshkivsky Sands”
(2014) Melnyk, R. P.; Sadova, О. F.; Мельник, Р. П.; Садова, О. Ф.
Phytodiversity and Lichenodiversity in the Conditions of Agricultural Landscapes In Southern Ukraine
(2015) Boiko, M. F.; Khodosovtsev, O. Ye.; Gavrylenko, L. M.; Melnyk, R. P.; Klymenko, V. M.; Shaposhnikova, А. О.; Бойко, М. Ф.; Ходосовцев, О. Є.; Гавриленко, Л. М.; Мельник, P. П.; Клименко, В. М.; Шапошнікова, А. О.
I he article presents the results of investigations of vascular plants, mosses and lichens diversity on the agricultural landscapes of southern Ukraine. Mora species of bryophytes agrolandscapes include anthotserotophyles. marshantyophyles and bryophytes. Bryophytes are dominant and include species of the family 1'ouiaceae (50.0 % of all the species composition) and Hryaceae (22.5 %). I he vegetation is represented by the classes Stellarietea mediae, Polygono arenastri—Poetea annua. Agropyretea repentis, ClienopodieJea, including Red rare species - Anacamptis picta (Loisel.) R.M. ISateman. Lepidium purnihim Boiss. el Balansa and others, There are 944 species of weeds on agricultural landscapes in the south of Ukraine that grow spontaneously, l'he most common among them are 130-150 species. 500 species are adventive. The methods of rare diversity conservation and measures to light weed infestation were proposed.
Phytodiversity and Lichenodiversity in the Conditions of Agricultural Landscapes In Southern Ukraine.
(2015) Boiko, M. F.; Khodosovtsev, O. Y.; Gavrylenko, L. M.; Melnyk, R. P.; Klymenko, V. M.; Shaposhnikova, А. О.; Бойко, М. Ф.; Ходосовцев, О. Є.; Гавриленко, Л. М.; Мельник, P. П.; Клименко, В. М.; Шапошнікова, А. О.
I he article presents the results of investigations of vascular plants, mosses and lichens diversity on the agricultural landscapes of southern Ukraine. Mora species of bryophytes agrolandscapes include anthotserotophyles. marshantyophyles and bryophytes. Bryophytes are dominant and include species of the family 1'ouiaceae (50.0 % of all the species composition) and Hryaceae (22.5 %). I he vegetation is represented by the classes Stellarietea mediae, Polygono arenastri—Poetea annua. Agropyretea repentis, ClienopodieJea, including Red rare species - Anacamptis picta (Loisel.) R.M. ISateman. Lepidium purnihim Boiss. el Balansa and others, There are 944 species of weeds on agricultural landscapes in the south of Ukraine that grow spontaneously, l'he most common among them are 130-150 species. 500 species are adventive. The methods of rare diversity conservation and measures to light weed infestation were proposed.
АНОТОВАНИЙ СПИСОК ВИДІВ ФЛОРИ ЕКОПОСЕЛЕННЯ «РАДУГА» (ХЕРСОНСЬКА ОБЛАСТЬ, УКРАЇНА)
(2022) Мойсієнко, І. І.; Мельник, Р. П.; Захарова, М. Я.; Moysiyenko, І. І.; Melnyk, R. P.; Zakharova, M. YA.
В статті наведено видовий склад флори екологічного поселення «Радуга». З ініціативи засновника екологічного поселення «Радуга» Олексія Урсуленка, нами було проведено ретельні дослідження флори території в 2020–2021 роках. Екопоселення «Радуга» в адміністративному відношенні знаходиться в межах Олешківської об’єднаної територіальної громади Херсонського району Херсонської області, в західній околиці села Саги. Екопоселення розташоване на Олешківській піщаній арені і займає площу 10 га. Територія екопоселення представляє собою ділянку хвилястих пісків з незначним природним перепадом висот. Висота дюн та глибина котловин видування не перевищую 1 м. Домінуючим типом природної рослинності в межах екопоселення є псамофітні степи, луки і лісові гайки в зниженнях. Основний напрямок поселення – поширення філософії повноцінного харчування та здорового життя, а також проведення навчальних фестивалів та оздоровчих практик. Територія майже не зазнає антропогенного впливу, тому характеризується досить високим рівнем збереження природних комплексів. Досліджена флора екологічного поселення «Радуга» нараховує 259 видів судинних рослин з 170 родів, 52 родин, 3 класів, 2 відділів. Більшість видів трав’янисті рослини, дерев’янистих рослин – 20 видів. Більшість дерев’янистих рослин – це культурні інтродуковані види, які зазвичай легко дичавіють на Півдні України, зокрема: Armeniaca vulgaris, різні сорти Malus domestica, Prunus cerasifera, P. domestica та ін. Серед них ліани представлені одним видом, чагарники – п’ятьма видами. На території екопоселення «Радуга» зростає 46 видів медоносів та 63 види лікарських рослин. На території відмічені представники флори України, що занесені до природоохоронних документів: Червоної книги України – Alyssum savranicum, Anacamptis palustris, Betula borysthenica, Centaurea breviceps, Stipa borysthenica, конвенції CITES –з нову Anacamptis palustris, та одночасно до Європейського Червоного списку і Червоного Списку МСОП – Agropyron dasyanthum. Охороні підлягають 2 раритетні угруповання Зеленої книги України, що належать до формацій ковили дніпровської та берези дніпровської. Також тут представлений біотоп понтичних псамофітних степів, що включений до Резолюції № 4 Бернської конвенції (E1.12) та Червоного списку біотопів Європи (біотоп E1.1a). The list of vascular plant species of the ecological settlement «Raduha» is given in the article. In 2020–2021, we conducted a comprehensive study of the flora of the settlement, supported by its founder Oleksii Ursulenko. The ecological settlement is administratively located within the Oleshky Territorial Community of the Kherson district of the Kherson region, in the western outskirts of the village of Sahy. The eco-settlement has an area of 30 hectares on the Oleshky sand arena. Wavy sands cover the territory with a slight natural elevation difference. The height of the dunes and the depth of the blowing pits do not exceed 1 m. The dominant types of natural vegetation within the area are psammophyte steppes, meadows and forest groves in the depressions. The main focus of the settlement is to spread the philosophy of good nutrition and healthy living, as well as to conduct educational seminars and health practices. The territory is slightly influenced by anthropogenic impact and differs by the high level of preservation of natural ecosystems. The studied flora of the ecological settlement "Raduga" includes 259 species of vascular plants from 170 genera, 52 families, three classes, and two divisions. Most species are herbaceous plants, while 20 species represent woody plants. Most woody plants are cultivated introduced species, which easily spread spontaneously in the region, in particular: ‘Armeniaca vulgaris, different varieties of Malus domestica, Prunus cerasifera, P. domestica, etc. Among them, there are one liana species and five species of shrubs. On the territory of the eco-settlement "Raduha", 46 species are melliferous plants, and 63 species are medicinal plants. In the list, there are also protected species: five species listed in the Red Data Book of Ukraine – Alyssum savranicum, Anacamptis palustris, Betula borysthenica, Centaurea breviceps, Stipa borysthenica, one endangered species of the CITES – again Anacamptis palustris, and one endangered species on both of the European Red List and IUCN Red List – Agropyron dasyanthum. The plant communities with a dominance of Stipa borysthenica and Betula borysthenica are protected by the Green Book of Ukraine. Pontic sandy steppes are listed in Resolution 4 of the Bern Convention (as habitat E1.12) and in the European Red List of Habitats (habitat E1.1a).
БІОТОПИ ПРИРОДООХОРОНОГО НАУКОВО-ДОСЛІДНОГО ВІДІЛЕННЯ «БУРКУТИ» (НАЦІОНАЛЬНОГО ПРИРОДНОГО ПАРКУ «ОЛЕШКІВСЬКІ ПІСКИ»)
(2016) Мельник, Р. П.; Садова, О. Ф.; Мойсієнко, І. І.; Melnyk, R. P.; SADOVA, O. F.; MOYSIYENKO, I. I.
На основі власних досліджень та проведеного аналізу літературних даних інших дослідників подається кла сифікація біотопів території ПНДВ «Буркути» НПП «Олешківські піски». Територія знаходиться в межах Чалбаської арени Нижньодніпровських пісків і займає площу 1240, 2га (15,5 % території парку). Природні і на півприродні ділянки «Буркут» вкриті рослинним покри вом, який представлений водними, прибережно-водни ми, лучними, степовими, чагарниковими та лісовими угрупованнями. У статті наведено класифікацію біотопів дослідженої території відповідно до класифікаційної схеми EUNIS. Назви біотопів адаптовані до української мови. Для кожного біотопу подано характеристику рос линності цієї території. З огляду на те, що в базі даних EUNIS відсутні код і назва псамофітного біотопу, в рос линному покриві якого домінантом є Salix rosmarinifolia, ми пропонуємо присвоїти йому код і назву: «F9.24а Псамофітні рідколісся з низькорослими вербами (Salix rosmarinifolia)». Відповідно до Бернської конвенції під охороною знаходяться наступні типи біотопів ПНДВ «Буркути», перелік яких наведено в її Резолюції №4: Е1.2; Е1.9; G1.7. На основе собственных исследований и проведенно го анализа литературных данных других исследовате лей приводится классификация биотопов территории ПНДВ «Буркуты» НПП «Олешковские пески». Террито рия ПНДВ «Буркуты» находится в пределах Чалбаськой арены Нижнеднепровских песков и занимает площадь 1240, 2 га (15,5 % территории парка). Природные и полу естественные участки «Буркут» покрыты растительным покровом, который представлен водными, прибреж но-водными, луговыми, степными, кустарниковыми и лесными сообществами. В статье приведена класси фикация биотопов исследованной территории в соот ветствии с классификационной схемой EUNIS. Назва ния биотопов адаптированы к украинскому языку. Для каждого биотопа дана характеристика растительности этой территории. Учитывая то, что в базе данных EUNIS отсутствуют код и название псаммофитного биотопа, в растительном покрове которого доминантом есть Salix rosmarinifolia, мы предлагаем присвоить ему код и назва ние: «F9.24а Псаммофитные редколесья с низкорослы ми ивами (Salix rosmarinifolia)». Согласно Бернской кон венции под охраной находятся следующие типы биото пов ПНДВ «Буркуты», перечисленные в ее резолюции №4: Е1.2; Е1.9; G1.7. Based on our own research and analysis of the data published by other researchers, a classification of habitats of Burkuty Reserve Area of Oleshkivski Pisky National Nature Park is given. This area is situated within Chalbaska arena of the Lower Dnieper sands and occupies 1240.2 ga (15.5% of the Park territory). Natural and semi-natural vegetation of Burkuty Reserve Area is represented by aquatic, coastal aquatic, meadow, steppe, shrub and forest communities. The article presents the classification of habitats on the investigated territory in accordance with the EUNIS classification scheme. Names of the habitats were adapted to the Ukrainian language. For each biotope vegetation characteristics are provided. Since EUNIS database does not contain a code and a name of psammophyte habitat, where Salix rosmarinifolia is a dominant of vegetation cover, we propose to indicate those as follows: «F9.24a Psammophyte woodlands with stunted willow (Salix rosmarinifolia)». According to the Bern Convention, the following types of habitats of the Burkuty Reserve Area are under protection and are listed in the Resolution №4: E1.2; E1.9; G1.7.
ЗНАХІДКИ ВИДІВ РОДИНИ ORCHIDACEAE У ПОНИЗЗІ ПІВДЕННОГО БУГУ
(2007) Сягровець, І. П.; Бойко, М. Ф.; Мельник, Р. П.; Мойсієнко, І. І.; Sjagrovec, I. P.; Boiko, M. F.; Melnyk, R. P.; Moysiyenko, I. I.
Наводяться нові дані про розповсюдження, екологічні та ценотичні особливості двох видів родини Orchidaceae у пониззі Південного Бугу. New distributional, ecological and coenotic data concerning two orchids of Pivdenny Bug region are reported.
Перша знахідка Psathyrostachys juncea (Fish.) Nevski (Poaceae) на Правобережжі України
(2013) Мельник, Р. П.; Мойсієнко, І. І.; Мойсиенко, И. И.; Melnyk, R. P.; Moysiyenko, I. I.
Рідкісні види рослин та рідкісні рослинні угруповання Миколаєва
(2000) Мельник, Р. П.; Melnyk, R. P.
СИСТЕМАТИЧНА СТРУКТУРА УРБАНОФЛОРИ МИКОЛАЄВА
(2001) Мельник, Р. П.; Melnyk, R. P.
СТАН ПОПУЛЯЦІЙ ДЕЯКИХ РІДКІСНИХ ЕФЕМЕРОЇДІВ НА ТЕРИТОРІЇ РЕГІОНАЛЬНОГО ЛАНДШАФТНОГО ПАРКУ «ТИЛІГУЛЬСЬКИЙ» (МИКОЛАЇВСЬКА ОБЛАСТЬ, УКРАЇНА)
(2023) Мельник, Р. П.; Мельничук, С. С.; Грубий, М. В.; Дьяченко, О. В.; Melnyk, R. P.; Melnychuk, S. S.; Hrubyi, M. H.; Diachenko, O. V.
Регіональний ландшафтний парк «Тилігульський» (Миколаївська область) охоплює площу 8195,4 га cхідного узбережжя Тилігульського лиману і його акваторії. Під час весняних експедицій 2023 року було досліджено популяції чотирьох видів рідкісних ефемероїдів, які охороняються на державному та міжнародному рівнях: Crocus reticulatus, Galanthus elwesii, Gymnospermium odessanum, Adonis vernalis. Досліджені види в основному зростають по схилах балок та їх улоговин. На 1 м2 у місцях найбільшої щільності особин C. reticulatus нами виявлено: 5 ювенільних, 6 імматурних, 4 віргінільних та 10 генера-тивних особин. C. reticulatus росте у добре збережених степових ценозах між куртинами Stipa capillata, Festuca valesiaca, Agropyron cristatum. Galanthus elwesii було знайдено на схилах балки Атаманки та її відрогах в тих місцях, де схили поросли чагарниками (Prunus spinosa, Crataegus monogyna, Rosa canina та R. corymbifera). Найчисельніші локуси популяції знаходяться в улоговинах відрогів балки і підніма-ються більше на південну експозицію схилу. В місцях найбільшої щільності на 1 м2 відзначається зрос-тання 121 особин: 35 ювенільних, 10 імматурних, 14 віргінільних та 62 генеративних. Gymnospermium odessanum росте вище по цих чагарникових схилах (балка Атаманка), на схилі північної експозиції в сухому тогорічному листі чагарників. Щільність особин дуже низька: на 1 м2 нами нараховано 10 осо-бин в різних станах онтогенезу: 2 ювенільних, 2 віргінільних та 6 генеративних. По степових схилах досліджених балок зростає Adonis vernalis. Щільність особин не велика. На 1 м2 в середньому по одній-дві куртини виду в генеративному стані. Зростає разом з C. reticulatus між тогорічними стеблами Stipa capillata. Встановлено, що основу рослинного покриву місцезростань рідкісних ефемероїдів формують степи класу Festuco-Brometea (Festucion valesiacae, Stipo lessingianae-Salvion nutantis). Улоговини цих балок заростають чагарниковими угрупованнями класу Rhamno-Prunetea. The Tyligulsky Regional Landscape Park (Mykolayiv region) is located on the eastern coast of the Tyligulsky estuary and its waters. It occu-pies the area of 8195,4 hectares. During the spring expeditions in 2023, we studied the populations of four species of rare ephemerals protected at the state and international levels: Crocus reticulatus, Galanthus elwesii, Gymnospermium odessanum, Adonis vernalis. The species studied occur mainly on the slopes of the gulleys and in their hollows. In the places with the highest density of C. reticulatus individuals, were found 5 juvenile, 6 immature, 4 virgin and 10 reproductive individuals per 1 m2. Crocus reticulatus occurs in well-preserved steppe communities between tussocks of Stipa capillata, Festuca valesiaca and Agropyron cristatum. Galanthus elwesii was found on the slopes of the Atamanka gully and its branches, in places where the slopes were overgrown with shrubs (Prunus spinosa, Crataegus monogyna, Rosa canina and R. corymbifera). The most numerous population loci are located in the hollows of the gulley spurs and increase towards the southern exposure of the slope. In the areas with the highest density, 121 individuals were recorded per 1 m2: 35 juveniles, 10 immature, 14 virginal and 62 generative. Another ephemeroid, Gymnospermium odessanum, grows higher along these shrubby slopes (Atamanka gully). The density of individuals is very low, growing mostly on the north-faced slope in the dry leaves of the shrubs. We counted up to 10 individuals per 1 m2 in different ontogenetic states: 2 juvenile, 2 virgin and 6 generative. Adonis vernalis grows on the steppe slopes of the studied gulleys. The density of individuals is not high. On average, there are one or two individuals in the generative stage per 1 m2. It grows together with C. reticulatus between last year's stems of Stipa capillata. Conclusions: The state of the populations of four rare ephemeroids in the area of the Tyligulsky Regional Landscape Park was studied. It was revealed that the basis of the vegetation cover of the habitats of rare ephemeroids, forming steppes of Festuco-Brometea class (alliances Festucion valesiacae, Stipo lessingianae-Salvion nutantis). The hollows of these gulleys are covered with class Rhamno-Prunetea.
Старовинні забуті парки Херсонщини
(2019) Ходосовцев, О. Є.; Мойсієнко, І. І.; Бойко, М. Ф.; Кунц, Б.; Мельник, Р. П.; Загороднюк, Н. В.; Дармостук, В. В.; Захарова, М. Я.; Клименко, В. М.; Дайнеко, П. М.; Малюга, Н. Г.; Khodosovtsev, A.Ye.; Moysiyenko, I. I.; Boiko, M. F.; Kuntz, B.; Melnyk, R. P.; Zagorodnyuk, N. V.; Darmostuk, V. V.; Zaharova, V. Ya.; Klymenko, V. M.; Dayneko, P. M.; Malyuga, N.G.
У книзі йдеться про історію та сучасність старовинних парків, створених у XVIII–XX століттях і які залишилися до наших часів. Вперше показано видовий склад дендрофлори та трав’янистих рослин, епіфітних мохоподібних та лишайників стародавніх парків та лісопарків Херсонщини, розташованих у Бехтерах, Преображенці, Старій Збур’ївці, Новочорномор’ї, Олексіївці, Хорлах, Роздольному, Чкаловому, Новоолександрівці, Нововоронцовці, Садовому, Херсоні (Казенний Сад) та Оджиголі, Архангельському лісі, Недогірському лісі, Оджигольському лісі, Іванівському лісі, Новодмитрівському лісі, Новочорноморському лісі, Олешківському сосновому борі, Реймерському лісі. В книзі наводиться історія деяких вікових та меморіальних дерев Херсонщини. The monograph is opens the history and the present of parks create in the XVIII–XX centuries remained until our times. For the first time, the complete species lists of the vascular plants (dendroflora and herbaceous plants), epiphytic mosses and lichens of the ancient parks of the Kherson region in the Bekhtery, Novovorontsovka, Novooleksandrivka, Odzhyhol, Oleksiivka, Preobrazhenka, Rozdolne, Stara Zburivka, Chkalove, Chornomorske, Kherson (Kazennyi Sad), Khorly, Arkhangelskyi Forest, Nedogirskyi Forest, Odzhyholskyi Forest, Ivanivskyi Forest, Novodmytrivskyi Forest, Novochornomorskyi Forest, Oleshkivskyi Pine Forest, Reimerskyi Forest. The story of the old and memorial trees and it conservation are given.
УГОРСЬКИЙ БОТАНІК ДАНІЕЛ ПІФКО (1976–2023): МИ ПАМ’ЯТАЄМО
(2023) Шевера, М. В.; Протопопова, В. В.; Оптасюк, О. М.; Любінська, Л. Г.; Чорней, І. І.; Мельник, Р. П.; Андрик, Є. Й.; Кіш, Р. Я.; Когут, Е. І.; Shevera, M. V.; Protopopova, V. V.; Optasyuk, O. M.; Lyubinska, L. G.; Chorney, I. I.; Melnyk, R. P.; Andrik, E. J.; Kish, R. Ya.; Kohut, E. I.
Стаття присвячена пам’яті угорського ботаніка Даніеля Піфко (4 грудня 1976, м. Естергом, Угорщина – 25 жовтня 2023, хребет Чемерно, Сербія). Описано та проаналізовано його життєвий і творчий шлях. Ботанік за освітою, навчався в Університеті імені Етвеша Лорана в Будапешті. Працював у Гербарії Угорського природознавчого музею, в останні роки – в Угорській педагогічній бібліотеці та музеї. Його наукові інтереси охоплювали систематику, флористику та історію ботаніки. Найбільш відомий як моно-граф роду Chamaecytisus Link. Його науковий доробок у вивченні систематики цього складного роду вагомий: це і опрацьовані історичні колекції, і виявлені типові зразки, і нові флористичні знахідки, опи-сані нові для науки види (Ch. pseudojankae Pifkó et Barina та Ch. korabensis Pifkó et Barina), а також так-сономічні ревізії та огляди критичних таксонів. Іншим об’єктом його досліджень були флора Угорщини та Албанії. Він є автором і співавтором оригінальних систематичних, флористичних публікацій, зокрема «Новий угорський визначник: судинні рослини Угорщини», «Червоний список судинної флори Угорщи-ни», «Список флори Албанії» та «Атлас поширення судинних рослин Албанії» тощо. The article is dedicated to the memory of the Hungarian botanist Dániel Pifkó (1976, december 4, Esztergom, Hungary – 2023, oktober 25, Čemerno Mountain, Serbia), his life and scientific path is described and analized. He studied at the Eötvös Loránd University in Budapest. Dániel Pifkó worked in the Hungarian Natural History Museum Herbarium, in recent years – in the National Educational Library and Museum. His research interests included taxonomy, floristics, and the history of botany. He is best known as a monographer of the genus Chamaecytisus Link. His scientific contribution to the study of the taxonomy of this complex genus is significant: it includes both the study of historical collections, designation the type specimens, new floristic finds, as well as the description of new species (Ch. pseudojankae Pifkó et Barina and Ch. korabensis Pifkó et Barina), and taxonomic revisions and reviews of critical taxa. Another object of his research was the flora of Hungary and Albania. He is the author and co-author of original systematic and floristic papers, such as New Hungarian Herbal: The Vascu-lar Plants of Hungary, Red List of the Vascular flora of Hungary, Checklist of Albanian Flora and Distribution Atlas of Vascular Plants in Albania, etc.
Участь антропофітів у природних фітоценозах на прикладі Бургунської балки (Херсонська область, Україна)
(2015) Мельник, Р. П.; Melnyk, R. P.