Browsing by Author "Mykhailenko, G."

Now showing 1 - 3 of 3

IMAGE OF FOREIGN COLONIZERS IN A TOWN ENVIRONMENT IN THE SOUTH OF UKRAINE IN TRAVELLERS’ NARRATIVES AT THE END OF THE 18th – THE FIRST HALF OF THE 19th CENTURY
(2022) Mykhailenko, G.; Cheremisin, O.; Михайленко, Г. М.; Черемісін, О. В.
The purpose of the research is to study the image of foreign colonizers in a town environment in the South of Ukraine described in travellers’ narratives at the end of the 18th – the first half of the 19th century. In the second half of the 18th century the incorporation of the southern Ukrainian region into the Russian Empire, as a fact in itself, promoted a great interest in the region all over the world, which caused springing up a new kind of tourism – travels to countries whose culture was very different from that of the West Europe. As a result, visitors described their travels in narratives which were published afterwards and it gave rise to a new literary genre – “travellers’ narratives”. In these narratives authors described their own vision of the processes which were taking place on the territory of the South of Ukraine at the end of the 18th – the first half of the 19th century. Nowadays these travellers’ narratives (“travels”) are important informational sources in regard to history of the region, as they contain a lot of information which was not saved in other documentary and statistical sources. The research methodology is based on the principles of scientism, historical methods, verification, author’s objectiveness, the frontier theory, human dimension, regionalism, and also on the use of general scientific (analysis, synthesis, generalization), special and historical (historical and genetic, historical and typological, historical and systemic) methods. The Scientific Novelty. Views of travellers on foreigners in the cities of Southern Ukraine at the end of the 18th – the first half of the 19th century is researched for the first time in Ukrainian historiography. The Conclusion. During their own travels visitors characterized towns of the region as well as peculiarities of their social and economical, cultural development. The image of foreigners, who settled on the territory of the region during the colonization’s process, was brought into focus in their numerous descriptions. In their memoirs a plenty of attention was paid to the image of foreigners in towns in the South of Ukraine. In particular, travellers focused on peculiarities of a local everyday life, culture of various nationalities, inhabitants’ interaction with government, their attitude to modernization process as well. The major attention in the article is paid to differences in taking a new social and cultural reality in the southern Ukrainian region by the English and American travellers, on the one hand, and by the Russian visitors, on the other hand. The research resulted in creating a whole image of foreigners in towns in the South of Ukraine during the period under analysis. Мета статті – представити результати дослідження образу іноземних колоністів в міському середовищі Півдня України, який був описаний в записках мандрівників наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст. Інкорпорація до складу Російської імперії південноукраїнського регіону в другій половині XVIII ст. викликала значний інтерес світової громадськості. Це призвело до виникнення нового виду туризму – “путешествия” – мандрівних поїздок до країн, культура яких значно відрізнялася від західноєвропейської. У результаті візитери залишили після своїх поїздок велику кількість мандрівних записок, які були опубліковані і породили новий жанр літератури – травелери. Саме в них мандрівники описували власні спостереження процесів, які відбувалися на території Півдня України наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст. Травелери є цінним джерелом з історії регіону, оскільки містять великий масив інформації, що не збереглася у документальних і статистичних джерелах. Методологію дослідження складають принципи науковості, об’єктивності, верифікації джерел, теорії фронтиру, людиновимірності, регіоналізму. У роботі використані як загальнонаукові (аналізу, синтезу, так і спеціально-наукові (історико-хронологічний, історико-систематичний, історико типологічний) методи дослідження. Наукова новизна. Уперше в українській історіографії проаналізовано погляди мандрівників на іноземців у містах Півдня України наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст. Висновки. Під час мандрів візитери характеризували міста регіону, особливості їхнього соціально-економічного та культурного розвитку. Центральне місце в їх описах займав образ іноземців, які оселилися на території регіону в ході колонізаційних процесів. У їхніх споминах багато уваги приділено образу іноземців у містах Півдня України. Мандрівники звертали увагу на особливості побуту, культуру, взаємовідносин іноземців із владними структурами, їх ставлення до модернізаційних перетворень тощо. Головна увага у статті звернена на відмінності сприйняття нової соціально-культурної дійсності в південноукраїнському регіоні в середовищі іноземців англійськими, американськими мандрівниками, з одного боку, та російськими візитерами, з іншого. У результаті проведеного дослідження вдалося встановити цілісний образ іноземців у містах Півдня України протягом досліджуваного періоду.
PAGES OF SOCIAL AND POLITICAL ACTIVITY OF OLEKSANDR LOTOTSKIY IN EMIGRATION DURING THE PERIOD OF 1926 – 1932 (ACCORDING TO THE MATERIALS FROM THE BRANCH STATE ARCHIVE OF THE FOREIGN INTELLIGENCE SERVICE OF UKRAINE)
(2021) Mykhailenko, G.; Михайленко, Г. М.
The aim of the research is to analyze some circumstances of Oleksandr Lotozkiy’s participation in activity of émigré establishments on the territories of Central and Western Europe during the period of the 1920s – 1930s and to verify the continuance of his social and political activity. The research methodology is based on the principles of historical methods, scientism, objectiveness; also on the use of general scientific (analysis, synthesis, systematization, typology) and special and historical (historic and comparative, problematic, problematic chronological) methods. Apart from it, the research is based on the principles of a biographical approach and theoretical methodological principles of “intellectual history”, as the present research adds to the factual intellectual biography of O. Lotozkiy. The scientific novelty consists in reconstructing the events of Oleksandr Lotozkiy’s life (1870 – 1939) as a social and political figure and historian during the emigration period while making use of open materials from branch state archives of the foreign intelligence service of Ukraine. There are given facts relevant to the figure’s participation in activity of various establishments and organizations founded on the territories of Central-Western Europe during the period of the 1920s – 1930s. The main centers of O. Lotozkiy’s social and political activity in emigration were Prague and Warsaw. If the Prague period was characteristic of partaking in social and political organizations, the moving to Warsaw was connected with joining to the Government of the Ukrainian People’s Republic (UPR) in exile under the leadership of A. Levytskiy. There is a plenty of information relevant to O. Lotozkiy’s cooperation with representatives of the Ukrainian emigration: participation in conferences, congresses, taking care of Ukrainian Church problems, coordination of the UPR Government’s functioning. Apart from it, there are found documents proving O. Lotozkiy’s contribution to reorganizing of political circles of the Ukrainian emigration as well as establishing of multi-branch social activity. The Conclusions. As a result of the present investigation, conclusions are made proving that the emigration period of O. Lotozkiy’s life during the years of the 1920s – 1930s was filled not only with scientific and teaching work, but also with numerous events of social and political character. During the last decades of his life O. Lotozkiy dedicated his time not only to the history of Ukrainian Church, but also took leading positions in the work of the establishments founded by representatives of the Ukrainian emigration in Warsaw, Prague and Paris which shows the continuance of his social and political activity. Мета дослідження – проаналізувати умови участі Олександра Лотоцького в діяльності українських еміграційних установ та організацій на теренах Центрально-Східної Європи упродовж 1920 – 1930-х рр. і підтвердити тяглість його громадсько-політичної діяльності. Методологія дослідження спирається на базові принципи історизму, науковості, об’єктивності; загальнонаукові (аналіз, синтез, систематизація, типологізація) та спеціально історичні (історико-порівняльний, проблемний, проблемно-хронологічний) методи. Крім того, дослідження ґрунтується на принципах біографічного підходу, а також теоретико методологічних принципах “інтелектуальної історії”, адже розвідка розширює наявну інтелектуальну біографію О. Лотоцького. Наукова новизна полягає у тому, що на основі матеріалів Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України доповнено події еміграційного етапу життєвого шляху українського громадсько-політичного діяча та історика Олександра Лотоцького (1870 – 1939). Подаються факти щодо його участі у діяльності різноманітних установ та організацій, що виникли на теренах Центрально-Східної Європи протягом 1920 – 1930-х рр. Головними осередками громадсько-політичної активності О.Лотоцького в еміграції стали Прага та Варшава. Якщо празький період ознаменувався участю у громадсько-політичних організаціях, то переїзд до Варшави був пов`язаний з входженням до лав Уряду Української Народної Республіки (УНР) в екзилі під головуванням А. Левицького. Маємо різноманітну інформацію щодо співпраці О. Лотоцького з представниками української еміграції: участь у конференціях, з`їздах, опікування проблемами Української церкви, робота в Уряді УНР. Крім того, наявні відомості, що засвідчують внесок О. Лотоцького у реорганізацію політичних кіл української еміграції та налагодження розгалуженої громадської діяльності. Висновки. У підсумку проведеного дослідження були зроблені висновки, що еміграційний період у житті О. Лотоцького (1920 – 1930-ті) був насичений не лише науково-викладацькою роботою, а й численними акціями громадсько-політичного характеру. Протягом двох останніх десятиліть свого життя О. Лотоцький не лише присвятив час студіюванню історії Української церкви, а й обійняв чільні посади в установах, започаткованих представниками української еміграції у Варшаві, Празі, Парижі, зберігши тяглість своєї громадсько-політичної діяльності.
ЦИВІЛІЗАЦІЙНІ ДИСКУРСИ ВІДНОСНО ПІВДНЯ УКРАЇНИ У «ТРАВЕЛЕРАХ» КІНЦЯ XVIII – ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ XIX ст.
(2022) Михайленко, Г. М.; Черемісін, О. В.; Mykhailenko, G.; Cheremisin, O.
Стаття присвячена проблемі цивілізаційних дискурсів відносно південноукраїнського регіону, які розгортались на сторінках подорожніх записок західноєвропейських, американських та російських мандрівників наприкінці XVIII – першої половини XIX століть. Після інкорпорації південноукраїнського регіону до складу російської імперії в другій половині XVIII ст. у свідомості світової громадськості відбулось зростання цивілізаційної зацікавленості щодо Півдня України. Це призвело до виникнення нового виду туризму – «путешествия» – мандрівні поїздки в країни, культура яких значно відрізнялась від західноєвропейських зразків. У результаті візитери залишили після власних поїздок значну кількість мандрівних записок, які були опубліковані і породили новий жанр літератури під терміном «травелери». Саме на сторінках мандрівних записок як російські, так і іноземні візитери аналізували особисті спостереження щодо статусу південноукраїнського регіону, внеску в його розвиток Західної Європи наприкінці XVIII – першій половині XIX ст. Травелери стали цінним джерелом із цивілізаційного осмислення тих процесів, які відбувались протягом досліджуваного періоду. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що автори зробили спробу привернути увагу на цивілізаційний аспект матеріалів травелерів та проаналізували дискусійність полярних поглядів у російських та іноземних мандрівників стосовно ролі росії та держав Західної Європи у формуванні нової соціокультурної реальності на Півдні України. У висновках увага акцентується на відмінностях сприйняття нової соціально-культурної дійсності, яка формувалась на території південноукраїнського регіону в середовищі іноземців з однієї сторони, та російських візитерів, з іншої. У результаті проведеного дослідження вдалося встановити цілісний образ цивілізаційної значимості південноукраїнського регіону. An article is devoted to the problem of civilizational discourses as for the southern Ukrainian region, which took place on the pages of travel notes of West European, American and Russian travelers in the late XVIII – first half of the XIX centuries. After incorporation about the southern Ukrainian region as a part of Russian Empire in the second half of the XVIII century, there was a growing civilizational interest of world community’s minds. It led to the emergence of a new type of tourism – «traveling» – wandering trips to countries whose culture was significantly different from West European models. As a result, visitors left a significant number of travel notes after their trips, which were published and gave rise to a new genre of literature with the term «travelers». Exactly on the pages of travel notes that both Russian and foreign visitors analyzed personal views on the status of the southern Ukrainian region, its contribution to the development of western Europe in the late XVIII – first half of the XIX century. Travelers became a valuable source of civilizational understanding of the processes that took place during the researched period. The scientific novelty of the study is that the authors tried to attract attention to the civilizational aspect of Traveler’s views and analyzed the debatable polar views of Russian and foreign travelers about the role of Russia and West Europe in shaping a new socio-cultural reality in south of Ukraine. The conclusions of the article focus on the differences in the perception of the new socio-cultural reality, which was formed in the southern region among foreigners on the one hand, and Russian visitors on the another one. As a result of the research it was possible to establish a whole image of the civilizational significance of the southern Ukrainian region.