Browsing by Author "Omelchuk, S. A."

Now showing 1 - 6 of 6

INSTITUTIONAL POLICIES ON ARTIFICIAL INTELLIGENCE IN UNIVERSITY LEARNING, TEACHING AND RESEARCH
(2023) Spivakovsky, O. V.; Omelchuk, S. A.; Kobets, V. V.; Valko, N. V.; Malchykova, D. S.; Співаковський, О. В.; Омельчук, С. А.; Кобець, В.; Валько, Н. В.; Мальчикова, Д. С.
Generative artificial intelligence is rapidly transforming the educational process and the scientific work of students, lecturers, researchers and administrators of higher education institutions. There are limited and contradictory recommendations for the use of artificial intelligence in the educational process and in the educational programmes of higher education institutions. To define the scope of AI application, there is a need to develop institutional policies for higher education institutions, which will allow the academic community to determine the appropriate scope of AI application in the educational process and prevent the use of AI in areas where ethical norms are violated. The purpose of the article is to summarise and systematise the experience of forming institutional policies for the application of artificial intelligence in education, training and research in higher education institutions using the experience of Kherson State University. The article presents the developed institutional policies for students, lecturers and researchers with recommended and not recommended initiatives for the use of AI in the educational process and research at Kherson State University. The purpose of these institutional policies was to create an inclusive environment of modern digital tools for involving of lecturers of non-professional specialties and define the framework for the use of artificial intelligence in education, teaching, and research of all subjects (participants) of educational activity. The recommendations are aimed at empowering all participants to select educational components creatively and at improving the efficiency of the educational process and research activities through the use of AI tools.Issues requiring further research regarding generative platforms lie in three thematic areas: knowledge base; transparency and ethics; digital transformation of organizations and societies. It is also relevant to create an educational environment that encourages the interaction and dissemination of positive practice of digital transformation of all participants of the educational process.
ЕТАПИ РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІНГВОДИДАКТИКИ ЗА ЧАСІВ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ
(2022) Омельчук, С. А.; Omelchuk, S. A.
Мета розвідки – дослідити особливості розвитку національної лінгводидактики як науки в період незалежності України та виокремити і охарактеризувати основні етапи розвитку сучасної лінгводидактики. Для досягнення мети використано такі методи: аналіз наукової лінгводидактичної літерату- ри й нормативних документів (стандартів, концепцій, навчальних програм і методичних рекомендацій з вивчення української мови); теоретичне осмислення й узагальнення наукових засад досліджуваної проблеми; абстрагування й ідеалізація у виокремленні етапів розвитку сучасної лінгводидактики; індуктивно-дедуктивний метод для визначення тенденцій розвитку лінгводидактики в період неза- лежності України. Результати дослідження. Період становлення й розвитку національної лінгводи- дактики за часів незалежності України охоплює п’ять етапів. 1991–1995 роки – початок формування концептуальних засад методики навчання української мови в незалежній Україні. 1996–2000 роки – етап формування нових лінгводидактичних підходів у мовній освіті. Відбувається процес переосмис- лення системи навчання української мови, розуміння пріоритетності української мови як навчального предмета. 2001–2010 роки – період кризи системно-структурної методики навчання української мови й кардинального оновлення лінгводидактичних основ навчання української мови в школі й викладання мовних курсів у закладах вищої освіти. 2011–2019 роки – розвиток вітчизняної лінгводидактики під впливом загальносвітових європейських тенденцій глобалізації та цифровізації. 2020–2022 роки – етап корегування й оновлення підходів, принципів, методів, прийомів, засобів навчання і форм організації навчальних занять, пов’язаними з пандемією коронавірусної хвороби, роботою у віддаленому досту- пі, використанням дистанційних технологій. Висновки. Від початку 90-х років ХХ ст. по теперішній час національна лінгводидактика сформувалася як самостійна галузь педагогічної науки, що має свою методологію й закономірності. У цей період вироблено концептуальні підходи дошкільної і шкільної лінгводидактики (зокрема, для початкової школи й закладів загальної середньої освіти нового типу – ліцеїв і гімназій), лінгводидактики вищої школи, розпочато системні дослідження в річищі методики навчання української мови як іноземної. Сформовано нові напрями лінгводидактики: компетентнісно орієнтована, особистісно орієнтована, когнітивна, комунікативна, цифрова. The aim of the research is to investigate the specifics of the development of national lingoudidactics as a science during the period of Ukraine’s independence, to distinguish and characterize the main stages of development of modern lingoudidactics. The following methods were used to achieve the goal: analysis of scientific linguodidactic literature and regulatory documents (standards, concepts, curricula and methodological recommendations for learning the Ukrainian language); the theoretical comprehension and generalization of scientific bases of the researched issue; abstraction and idealization in the distinguishing of stages of development of modern linguodidactics; inductive and deductive method for determining trends in the development of linguodidactic during the independence of Ukraine. The results of the research. The period of formation and development of national linguodidactic during the independence of Ukraine covers five stages. 1991–1995 – the beginning of the formation of the conceptual foundations of the methodology of teaching the Ukrainian language in independent Ukraine. 1996–2000 –the stage of formation of new linguodidactic approaches in language education. The process of rethinking the system of teaching the Ukrainian language had undergone, an understanding the priority of the Ukrainian language as a subject had taken place. 2001–2010 – the period of crisis of the systematic and structural methodology of teaching the Ukrainian language and a radical renewal of the linguodidactic foundations of teaching the Ukrainian language at school and teaching language courses in higher education institutions. 2011–2019 – the development of domestic linguodidactics under the influence of global European trends of globalization and digitalization. 2020–2022 – the stage of adjusting and updating approaches, principles, methods, techniques, teaching tools and forms of organizing education sessions related to the coronavirus disease pandemic and the remote work, using remote technologies. Conclusions. Since the beginning of the 90s of the 20th century to the present, national linguodidactics has been formed as an independent branch of pedagogical science, which has its own methodology and patterns. During this period, conceptual approaches to preschool and school linguodidactics (in particular, for primary schools and general secondary education institutions of a new type, the lyceums and gymnasiums), linguodidactics of higher education were developed, the systematic research has been started in line with the methodology of teaching Ukrainian as a foreign language. The following new directions of linguodidactics have been formed: competently oriented, personality oriented, cognitive, communicative, digital.
НАУКОМЕТРИКА ТВОРЧОГО ДОРОБКУ МАРІЇ ПЕНТИЛЮК У ЦАРИНІ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІНГВОДИДАКТИКИ (на матеріалі часопису "Українська мова і література в школі" та пошукової системи Google Scholar)
(2016) Omelchuk, S. A.; Омельчук, С. А.
У статті здійснено кількісно-якісний аналіз покликань на праці професора Марії Пентилюк у статтях, надрукованих протягом 2013–2015 рр. у науково-методичному часописі "Українська мова і література в школі", який входить до Переліку наукових фахових видань України, та в пошуковій системі Google Scholar, що індексує повний текст публікацій учених і покликання на них в іншій академічній літературі. З’ясовано індекси цитування праць ученої, а також визначено публікації Марії Пентилюк, які мають найбільшу кількість покликань/цитувань у часописі "Українська мова і література в школі" та в Google Scholar. This article deals with quantitative and qualitative analysis of references to scientific researches in articles of Full Professor Maria Pentylyuk, which were published during the 2013- 2015 in the scientific and methodological periodical "Ukrainian language and literature at school", which is on the list of scientific professional editions of Ukraine, and in the search system Google Scholar, that indexes the full text publications of scientists and references on them in other academic literature. This article suggest the revealing of quotation indexes on scientist’s works, and there is also given an attempt to determinate Maria Pentylyuk’s publications, that have the greatest amount of quotations in the periodical "Ukrainian language and literature at school" and Google Scholar.
СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ В УКРАЇНСЬКІЙ ЛІНГВОДИДАКТИЦІ КРІЗЬ ПРИЗМУ НАУКОВИХ ПРАЦЬ МАРІЇ ПЕНТИЛЮК
(2016) Омельчук, С. А.; Omelchuk, S. A.
Розглянуто сучасні тенденції в теорії і методиці навчання української мови крізь призму наукових праць Марії Пентилюк, перспективні для розвитку лінгводидактичної науки в ХХІ ст. У визначенні концептуальних засад навчання української мови враховано зміну парадигми філософії освіти, що відбувається в сучасному освітньому просторі; переорієнтування мовної освіти зі знаннєвого підходу на компетентнісний, діяльнісний, особистісно орієнтований; прогресивні лінгвістичні теорії і концепції, нові аспекти вивчення мови тощо. In the article it is singled out the current trends in theory and methodology of teaching Ukrainian language in the light of Mariia Pentyliuk’s scientific works that have great potential to the development of linguodidactics in the 20th century. The paradigm shift of the philosophy of education that occurs in the current educational space is took into account in the de- termining of conceptual principles of teaching Ukrainian language; preference of language education to competent, active and person-orientated approach; advanced linguistic theories and concepts, new aspects of language learning etc.
СУЧАСНІ ТРЕНДИ РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІНГВОМЕТОДИКИ: ГЛОБАЛЬНИЙ І НАЦІОНАЛЬНИЙ ВИМІРИ
(2024) Омельчук, С. І.; Omelchuk, S. A.
Мета розвідки – визначення сучасних трендів розвитку української лінгвометодики на основі розуміння глобальних викликів, що вливають на трансформування освітньої системи. Для досягнення мети використано такі методи: аналіз наукових джерел і нормативних документів (постанов і розпоряджень Кабінету Міністрів України, концепцій, навчальних програм); теоретичне осмислення й узагальнення наукових засад досліджуваної проблеми; індуктивно-дедуктивний метод, абстрагування та ідеалізація у визначенні трендів розвитку національної лінгвометодики у 20-ті роки ХХІ ст. Результати дослідження. На визначення сучасних трендів в українській лінгвометодиці впливають чинники глобального характеру (наслідки пандемії коронавірусної хвороби, соціальні трансформації й масштабні потрясіння), національного (відповідність європейської та української освітніх систем рівневі технологічного розвитку; гібридна війна від 2014 р. й повномасштабна – від 2022 р., спотворена демографічна ситуація, освітня міграція й еміграція українців, зокрема здобувачів освіти і вчителів) характеру. Виокремлюємо п’ять трендів розвитку української лінгвометодики в сучасних реаліях: 1) трансформація української лінгвометодики; 2) міжпредметна інтеграція; 3) діджиталізація предметів мовно-літературної освітньої галузі; 4) упровадження норм нової редакції Українського правопису в шкільну мовну практику; 5) екс- пертне оцінювання (сертифікація) професійних компетентностей учителів. Висновки. Виокремлені в розвідці тренди розвитку української лінгвометодики в 20-ті роки ХХІ ст. спрямовано на розуміння сутності трансформаційних процесів, що відбуваються в останні п’ять років у шкільній мовній освіті. Дискусія про те, як ці трендові напрями впливають на навчання української мови підлітків покоління Альфа, дасть змогу вибрати ефективні методики, змоделювати нові підходи й технології навчання, що відповідатимуть потребам наступних п’яти-десяти років. Отже, йдеться, власне, не про вдосконалення, осучаснення чи реорганізацію освітньої системи, а про її трансформацію – якісні зміни «правил гри»: підходів, принципів, методів, прийомів і засобів навчання. The research aim is to define current trends in the development of Ukrainian linguistic methodology based on an understanding of global challenges that affect the transformation of the educational system. To achieve this aim, the following methods were used: analysis of scientific sources and normative documents (resolutions and orders of the Cabinet of Ministers of Ukraine, concepts, educational programs); theoretical understanding and generalization of the scientific foundations of the problem under study; inductive and deductive methods, abstraction and idealization in determining trends in the development of national linguistic methodology in the 2020s. Research results. The definition of current trends in Ukrainian linguistic methodology is influenced by factors of a global nature (consequences of the coronavirus pandemic; social transformations and largescale upheavals) and of a national nature (compliance of the European and Ukrainian educational systems with the level of technological development; hybrid war – since 2014 and full-scale war since 2022; distorted demographic situation; educational migration and emigration of Ukrainians, in particular, students and teachers). The work identifies five trends in the development of Ukrainian linguistic methodology in modern reality: 1) transformation of Ukrainian linguistic methodology; 2) interdisciplinary integration; 3) digitalization of subjects of language and literary education; 4) introduction of norms of the new edition of Ukrainian Spelling in school language practice; 5) expert assessment (certification) of professional competencies of teachers. Conclusions. Trends in the development of Ukrainian linguistic methodology in the 2020s, highlighted in the study, are aimed at understanding the essence of the transformation processes that have been taking place in the last five years in school language education. The discussion about how these trends affect the teaching of the Ukrainian language to teenagers of the Alpha generation will allow us to choose effective methods, and model new approaches and technologies of teaching that will meet the needs of the next five to ten years. So, the study is in fact not about improving, modernizing, or reorganizing the educational system, but about its transformation, i.e. qualitative changes in the «game rules»: approaches, principles, methods, techniques and teaching tools.
ФОРМУВАННЯ ЛЕКСИКОЛОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ІНОКОМУНІКАНТА В ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ
(2019) Омельчук, С. А.; Костюшко, В. І.; Omelchuk, S. A.; Kostiusko, V. I.
У статті запропоновано завдання, спрямовані на збагачення, уточнення й активізування лексичного запасу інокомунікантів, що є основою формування в них лексикологічної компетентності. Завдання дібрані за принципом життєвої доцільності й функційності, відповідають можливостям і зацікавленням іноземних студентів, спрямовані на практичне застосування знань не лише в стандартних для інокомунікантів ситуаціях, а й у нестандартних (нетипових).