Browsing by Author "Panok, V."

Now showing 1 - 2 of 2

RELATIONSHIPS BETWEEN INTERNET ADDICTION AND COPING STRATEGY USE IN JUNIOR ATHLETES.
(2025) Popovych, I.; Plokhikh, V.; Abdullayev, S.; Panok, V.; Hrynchuk, O.; Borysiuk, O.; Yesmakhanova, A.; Попович, І. С.
This study empirically examined and theoretically supported the factors associated with Internet addiction in relation to coping strategy use among junior athletes. Methods. The sample comprised junior male and female athletes participating in individual and team sports across age groups U-15, U-17, U-19, and U-21, aged 14–20 years (M = 18.23; Me = 18.00; SD = ± 2.98). Participants attended sports schools of the Olympic Reserve for children and youth in Lviv, Ivano-Frankivsk, and Kherson (the institution had been relocated). They were affiliated with professional football, mini-football, and handball academies. The sample’s gender distribution was as follows: male athletes (n = 54; 43.20%) and female athletes (n = 71; 56.80%). Valid, reliable, and representative methodologies, which relevantly reflected and captured the measurements of the main research variables, were applied. Results. It was established that the examined junior athletes with manifestations of Internet addiction of a moderate level and mild symptoms of depressivity showed emphasis on choosing behavioral strategies related to intense reaction to negative experiences in stressful situations. It was found that severe symptoms of depressivity and moderate manifestations of Internet addiction in the examined junior athletes significantly prevent them from implementing the cognitive component of coping behavior in stressful circumstances within the framework of coping strategies focused on assessing the situation and opportunities for its constructive transformation. It was established that moderate manifestations of Internet addiction and mild symptoms of depressivity in the examined junior athletes do not significantly impair the average capacity for reflective assessment of their subjective resources for coping with stress. It was noted that this result is associated with a high level of junior athletes’ self-control. Discussion and conclusions. It was substantiated that Internet addiction correlates in junior athletes’ coping strategies are considered coping behavior patterns that junior athletes use in stressful situations to manage their emotions and solve learning, training, competitive, and rehabilitative problems. It was recommended that the results of the research into Internet addiction correlates in the coping strategies of junior athletes with a propensity for Internet addiction and depressivity symptoms should be implemented in the learning and training process at sports schools of the Olympic Reserve for children and youth.
RESEARCH ON PERSONALITY DETERMINANTS OF ATHLETES’ MENTAL EXHAUSTION DURING THE ONGOING COVID-19 PANDEMIC
(2021) Popovych, I.; Halian, I.; Halian, O.; Nosov, P.; Zinchenko, S.; Panok, V.; Попович, І. С.; Галян, І. М.; Галян, О. І.; Носов, П. С.; Зінченко, С. М.; Панок, В. Г.
Дослідження представляє теоретичне обґрунтування та кореляційне аналізування чинників, що складають зміст психологічної байдужості спортсменів різного рівня майстерності, що представляють індивідуальні та командні види спорту (n = 180). Метою є емпіричне дослідження особистісних якостей спортсменів, що допомагають долати психічне вигорання і блокують появу емоційної байдужості. Методи дослідження: кореляційне аналізування, валідний і надійний психодіагностичний інструментарій. Дослідження виконано у період прогресування пандемії COVID-19 і дозволило встановити низку закономірностей. Результати. Розвиток психічного вигорання у спортсменів детермінується різним рівнем прояву особистісних якостей та їх співвідношення у структурі особистості, а саме: особистісною тривожністю, самооцінкою, рівнем домагань, локус контролем та мотивацією досягнення успіху і уникнення невдач. Показано, що значущі розходження між рівнем домагань і самооцінкою у чоловіків (r = .38**), висока особистісна тривожність у чоловіків та жінок, що корелює з інтегральним показником психічного вигорання (r = .28**; r = 36**), якнайбільше сприяють появі психічної напруженості у багатьох спортсменів. З’ясовано, що події власного життя стають чинником психічного вигорання за умови домінування екстернального локус контролю. Вираженою ця особливість є у спортсменів-розрядників/майстрів командних видів спорту (r = .34**). Встановлено, що низький рівень прояву емоційного вигорання у спортсменів, які займаються командними видами спорту є наслідком значущості для них соціальної підтримки (r = -.38**). Підвищені вимоги щодо демонстрації успіху створюють для спортсменів-чоловіків психологічний тиск, який збільшує ймовірність появи у них психічного вигорання. Висновки. Отримані результати операціоналізують вирішення завдань професійної підготовки спортсменів. Розуміння суті психічного вигорання дозволяє вирішувати завдання зниження психологічної байдужості спортсменів. Перспективним видається дослідження ролі емоційного інтелекту в структурі психічного вигорання спортсменів. The research presents theoretical substantiation and correlation analysis of the factors causing emotional indifference in athletes with different levels of mastership, participating in individual and team sports (n = 180). The purpose is to carry out empirical research on athletes’ personality traits helping overcome mental exhaustion and prevent form emotional indifference. Research methods: correlation analysis, valid and reliable psycho-diagnostic instruments. The research was conducted during the ongoing COVID-19 pandemic and made it possible to find out a number of regularities. Results. The development of mental exhaustion in athletes is determined by a different level of manifestation of personality traits and their correlation in the structure of personality: anxiety, self-esteem, the level of aspirations, locus of control and motivation for achieving success and avoiding failures. The study shows that significant differences between the level of aspirations and selfesteem in the men (r = .38**), high anxiety in the men and women correlating with the integral index of mental exhaustion (r = .28**; r = 36**) mostly contribute to mental strain in many athletes. It finds out that the events of their personal lives become a factor of mental exhaustion provided that external locus of control prevails. This trait is pronounced in the athletes – Masters of team sports (r = .34**). The research determines that a low level of mental exhaustion in the athletes engaged in team sports is a consequence of the significance of social support (r = -.38**). High requirements for demonstrating success cause mental strain for the male athletes that increases probability of their mental exhaustion. Conclusions. The obtained results operationalize the process of solving the problems of professional training for athletes. Understanding the essence of mental exhaustion allows solving the problem of emotional indifference in athletes. Research on the role of emotional intelligence in the structure of athletes’ mental exhaustion is considereds to be very promising.