Browsing by Author "Plokhikh, V. V."

Now showing 1 - 6 of 6

ASSESSMENT OF SUBJECT’S READINESS FOR URGENT ACTIONS USING THE VARIATIONS OF SENSORIMOTOR RESPONSE TASKS
(2021) Plokhikh, V. V.; Плохіх, В. В.
The purpose of the research is to identify the scope of combined use of different options of sensorimotor response to assess the effectiveness of the subject’s reorientation from one apperception scheme to another. The empirical research has used the method of a laboratory experiment with an intra-subject implementation plan. 66 students have been the study participants. Computer hardware has been used. The study participants have performed a series of trials of a simple sensorimotor reaction, a sensorimotor reaction of choice and a double choice task, which primarily provides for immediate determination of the apperception scheme and then – selection of an action option. Results. The research has established a significant reduction of the reaction time under increasing orientation time in a double choice task for one and three alternate solutions (the Friedman test is respectively: χ²r=300,65 (df = 5; p<.001) and χ²r=62.67 (df = 5; p<.001). The author has obtained the mathematical models of the linear relationship of the time change in a sensorimotor response for a stimulus from time of orientation in the two indicated variants. The realization of the Hick’ Law in the experiment has been confirmed: a simple sensorimotor reaction of the study participants is quicker than a reaction of choice between three alternatives (the Wilcoxon signed-rank test: Z = -7.073; p < .001). The identity of organizing the response processes for the variants of a double choice task has been defined. To solve a double choice task, there has been established the availability of anticipation effect for reactions to one possible variant of a stimulus under the values of the orientation time of .25 sec and 30 sec (respectively: t=3.138 as р=.003; t=8.656 as р<.001). Conclusion. The assessment of the rate of the subject’s urgent actions can be implemented with the use of a double choice task that involves an immediate choice and realizing one of two variants of sensorimotor response. Automatic variations of orientation time in a double choice task allow establishing the required duration of the urgent formation of a new operative image and a mode of actions, taking into account the set criterion – the time of a simple sensorimotor reaction. Метою дослідження є визначення можливостей поєднаного використання різних варіантів сенсомоторного реагування для оцінки ефективності переорієнтування суб’єкта з однієї апперцептивної схеми дій на іншу. В емпіричному дослідженні застосовано метод лабораторного експерименту з внутрішньосуб’єктним планом реалізації. Досліджуваними в експерименті були 66 студентів. Використовувалась комп’ютерна техніка. Досліджувані виконували серії спроб простої сенсомоторної реакції, сенсомоторної реакції вибору та задачі “подвійного вибору”, в якій спочатку передбачалося оперативне визначення апперцептивної схеми дій, а потім – вибір варіанту дій. Результати. Встановлено суттєве зменшення часу реакції при збільшенні часу орієнтування в задачі “подвійного вибору” для одного і для трьох варіантів рішень (критерій Фрідмана відповідно: χ²r=300,65 (df = 5; p<.001 ) та χ²r=62.67 (df = 5; p<.001 ). Були отримані математичні моделі лінійного зв’язку зміни часу сенсомоторного реагування на стимул від часу орієнтування у двох означених варіантах. Підтверджено реалізацію в експерименті закону У. Хіка: проста сенсомоторна реакція досліджуваних швидше реакції вибору з трьох альтернатив (критерій знакових рангів Уілкоксона: Z = -7.073; p < .001). Було визначено ідентичність організації процесів реагування для варіантів задачі “подвійного вибору”. Для рішень задачі “подвійного вибору” встановлено наявність антиципаційного ефекту у випадках реакції на один можливий варіант стимулу при значеннях часу орієнтування в .25 с та .30 с (відповідно: t=3.138 при р=.003; t=8.656 при р<.001). Висновок. Оцінка швидкості термінових дій суб’єкта може проводитися з використанням задачі “подвійного вибору”, в якій оперативно обирається й реалізується один з двох варіантів сенсомоторного реагування. Автоматичні варіації часу орієнтування в задачі “подвійного вибору” з урахуванням заданого критерію – часу простої сенсомоторної реакції, дозволяють визначити необхідну тривалість термінового формування нового оперативного образу і способу дій.
EMOTIONAL FACTOR OF COMPETITIVE SELF-MOBILIZATION OF PROFESSIONAL ROWERS
(2020) Cheban, Yu. V.; Chebykin, O. Ya.; Plokhikh, V. V.; Massanov, A. V.; Чебан, Ю. В.; Чебикін, О. Я.; Плохіх, В. В.; Масанов, А. В.
Based on the provisions of the differential emotions theory, psychology of attitude, self-regulation con- cepts, the authors study the influence of emotiogenic stimuli and stressors (emotional factor) on the com- petitive self-mobilization of professional rowers. The purpose of the research is to determine the forms and sources of competitive self-mobilization of pro- fessional rowers under the conditions of influence of emotiogenic stimuli. The following methods were used in the empirical part: natural experiment, questionnaire for the evaluation of the frequency of use of mental resources in the competitive prac- tice (image constructs, verbal forms) and experi- ence of support of emotiogenic stimuli of a situa- tion; testing for the identification of the frequency of experience of basal emotions, the motivation for success, and emotional personality traits. According to experimental design, to identify the capacity to overcome fatigue, the study participants have been passing a control distance of 150 m before and after intense training. The participants were 41 profes- sional rowers of whom 27 are National Team mem- bers. Results. It is established that positive emotions of joy and pleasure significantly prevail (Friedman test) over negative ones (χ2=79.823; df 4; p<.001) in the emotional state of athletes’ activities. The ath- letes’ motivation for success is associated with joy (Rs=.337; p=.031) and pleasure (Rs=.398; p=.010). Athletes feel especially vivid emotional support from relatives (χ2=45.343; df=4; p<.001). The verbal for- mulas are often used for self-mobilization. Among image constructs, athletes commonly apply prelimi- nary self-identification with the Winner (χ2=69.676; df=5; p<.001). The use of an image of “powerful mech- anism” is connected with the motivation for success (Rs=.521; p<.001) that contributes to the improve- ment of the overall performance of competitive self-mobilization of athletes. The research concludes about the need to study the joint influence of emo- tional factor and volitional powers of professional rowers on the competitive self-mobilization. На основі положень теорії диференційних емо- цій, психології установки, концепцій саморегуля- ції розглядається вплив емоціогенних стимулів та стресорів (емоційний фактор) на змагальну самомобілізацію спортсменів-веслувальників. Метою дослідження є визначення форм та дже- рел змагальної самомобілізації спортсменів-веслу- вальників в умовах впливу емоціогенних стимулів. В емпіричній частині застосовано наступні методи: природний експеримент; анкетування для оцінки частот використання у змагальній практиці мен- тальних ресурсів (образних конструктів, словесних форм) та переживання підтримки з боку емоціоген- них стимулів ситуації; тестування для визначення частот переживання базальних емоцій, мотива- ції успіху, емоційних особистісних особливостей. За експериментальним планом для визначення здатності до подолання втоми досліджувані про- ходили контрольну дистанцію в 150 м до та після напруженого тренування. Досліджуваними були 41 спортсмен-веслувальник, з яких 27 – члени Національної збірної. Результати. Встановлено, що в емоційному фоні життєдіяльності спортс- менів позитивні емоції радості та задоволення суттєво переважають (критерій Фрідмана) над негативними емоціями (χ2=79.823; df 4; p<.001). Мотивація успіху спортсменів пов’язана з радістю (Rs=.337; p=.031) й задоволенням (Rs=.398; p=.010). Особливо виразну емоційну підтримку спортсмени відчувають з боку родичів (χ2=45.343; df=4; p<.001). Для самомобілізації часто застосовуються словесні формули. Серед образних конструктів дуже часто спортсмени застосовують завчасне уявлення себе як Переможця (χ2=69.676; df=5; p<.001). Застосу- вання образу «могутнього механізму» пов’язане і з мотивацією успіху (Rs=.521; p<.001), і сприяє під- вищенню загальної ефективності змагальної само- мобілізації спортсменів. Робиться висновок про необхідність розгляду поєднаного впливу емоцій- ного фактору та вольових якостей спортсменів-ве- слувальників на змагальну самомобілізацію.
LIMITATION OF PSYCHOLOGICAL DEFENSE ON THE FORMATION OF STUDENTS’ TIME PERSPECTIVE
(2022) Plokhikh, V. V.; Плохіх, В. В.
The purpose of the research is to determine the peculiarities of the formation of students’ time perspective of life given the intensity of the systematic application of various psychological defense mechanisms. Methods. 42 students participated in the research. Standardized test methods were used to collect empirical data. Cluster analysis, correlation analysis, and Mann-Whitney U-test contributed to the quantitative processing of empirical material. Results. It was found that students with a low tolerance for stress in terms of balance (U= 137.00; p=.049) and self-control (U=.001; p<.001) are more prone to systematic actualization of the psychological defense of substitution, regression, and rationalization. It is determined that the systematic use of psychological defense in students is associated with temporal orientations as follows: substitution correlates with the past negative (Rs=.331; p=.033), fatalistic present (Rs=.309; p=.046), and future (Rs=-.314; p=.043); regression correlates with the past negative (Rs=.387; p=.011), present fatalistic (Rs=.374; p=.015), present hedonistic (Rs=.422; p=.005), and future (Rs=- .376; p=.014); rationalization correlates with the future (Rs=.444; p=.003). There were also direct links between the denial of reality and the present hedonistic (Rs=.485; p=.001) with protective compensation and the fatalistic present (Rs=.456; p=.002). The findings indicate that the study group lacks connections between temporal competence and the use of psychological defense mechanisms. At the same time, temporal competence is inversely related to students’ orientation on the past negative (Rs=-.325; p=.036). Conclusions. Students’ systematic application of the psychological defense of substitution, regression, denial, and compensation is associated with time orientations on the past negative, present hedonistic, fatalism and shiftlessness toward current efforts in building the future. Students’ active use of protective rationalization corresponds to their natural orientation toward the future. However, it does not contribute to the complete of the components of the psychological time structure. Students’ systematic application of psychological defense mechanisms is not in line with their temporal competence. Метою дослідження є визначення особливостей формування часової перспективи життєдіяльності в студентів у зв’язку з інтенсивністю систематич- ного застосування різноманітних психологічних захистів. Методи. У дослідженні взяли участь 42 студенти. Для збору емпіричних даних викорис- товувалися стандартизовані тестові методики. Для кількісної обробки емпіричного матеріалу було застосовано кластерний аналіз, кореляційний ана- ліз, U-критерій Манна-Уітні. Результати. Встанов- лено, що студенти зі зниженою стресостійкістю за показниками врівноваженості (U=137.00; p=.049) та самоконтролю (U=.001; p<.001) більше схильні до систематичної актуалізації психологічних захи- стів заміщення, регресії, раціоналізації. Визна- чено, що у студентів систематичне застосування психологічних захистів пов’язане з часовими орієнтаціями наступним чином: заміщення корелює з негативним минулим (Rs=.331; p=.033), фаталістичним теперішнім (Rs=.309; p=.046), майбутнім (Rs=-.314; p=.043); регресія корелює з негативним минулим (Rs=.387; p=.011), фаталістичним теперіш- нім (Rs=.374; p=.015), гедоністичним теперішнім (Rs=.422; p=.005), майбутнім (Rs=-.376; p=.014); раці- оналізація корелює з майбутнім (Rs=.444; p=.003). Також встановлені прямі зв’язки заперечення реальності з гедоністичним теперішнім (Rs=.485; p=.001) та захисної компенсації з фаталістичним теперішнім (Rs=.456; p=.002). Результати свідчать про відсутність в групі досліджуваних зв’язків ком- петентності у часі з застосуванням психологічних захистів. При цьому компетентність у часі обер- нено пов’язана з орієнтацією студентів на нега- тивне минуле (Rs=-.325; p=.036). Висновки. Систе- матичне застосування студентами психологічних захистів заміщення, регресії, заперечення та ком- пенсації пов’язане з часовими орієнтаціями на негативне минуле, гедоністичне теперішнє, фата- лізм і безініціативність щодо актуальних зусиль в побудові майбутнього. Активне використання студентами захисної раціоналізації відповідає їх природній орієнтації на майбутнє, але не сприяє повноцінному єднанню складових структури психологічного часу. Систематичне застосування студентами психологічних захистів не узгоджується з їх компетентністю у часі.
OPERATIONALIZATION OF FOOTBALLERS’ EMOTIONAL INTELLIGENCE IN THE DIMENSIONS OF MOTIVATIONAL ORIENTATION: ANALYSIS BASED ON THE BASIC POSITIONS
(2023) Popovych, I. S.; Plokhikh, V. V.; Hrys, A.; Pavliuk, M.; Nosov, P.; Zinchenko, S.; Попович, І. С.
The purpose is to conduct empirical research on the correlation of emotional intelligence with footballers’ motivational orientation by functional realization (the basic position). The study identifies differences in the parameters of footballers’ emotional intelligence by the basic position. The research involved 74 footballers representing such football clubs: FC “Krystal” (Kherson, Ukraine), FC “Chliba Khersonshchyny” (Kherson, Ukraine), FC “Enerhiia” (Nova Kakhovka, Ukraine), FC “Mykolaiv” (Mykolaiv, Ukraine). Research methods: valid and reliable psycho-diagnostic instruments – the method “EQ questionnaire” (Hall, 2000) and questionnaire “Athlete’s Motivational Orientation” (“AMO”) (Smoldovskaya, 2022); purposeful non-participant observation with standard protocols; statistical methods for identifying significant differences. Results. The study established empirically and substantiated that functional realization (the basic position) in footballers’ competition activities correlates with motivational orientation and sufficiently developed emotional intelligence. The integral index of emotional intelligence (IIEQ) of strikers (Me=38.0) and midfielders (Me=38.0) is characterized by a high level and obvious motivational orientation towards a high result. The study shows that a high level of development of footballers’ ability to manage their emotions and self-motivation corresponds to a high level of involvement in the activity performed and aspiration for team cohesion, for a synergetic contact with spectators. Four strongest (р<.010) significant correlations of self-motivation with subject-directed (rs=.289), result-directed (rs=.344) and personally-directed motivational orientation (rs=.244) and empathy with socially-directed motivational orientation (rs=.267) were established. Conclusions. The study substantiates that focusing on the development of footballers’ emotional intelligence, in particular, of such parameters as selfmotivation and empathy can give an essential advantage over competitors. It shows that the obtained scientific facts constitute a number of operational elements which should be taken into consideration by coaches in team sports.
RELATIONSHIP BETWEEN COPING BEHAVIOR AND STUDENTS’ PERCEPTIONS OF THE PASSAGE OF TIME
(2023) Plokhikh, V. V.; Плохіх, В. В.
Despite the significant increase in academic load and the general complication of daily life, a modern student should be able to overcome stressful situations and complete tasks on time. The study’s purpose was to empirically determine the basis and features for the distinctive correlations between the students’ perceptions of time passing and the selection of coping behavior options. Methods. The study included 139 university students as participants. The empirical study applied the following standardized test methods: “Coping behavior in stressful situations”, the scale “Competence in time” from the Personality Self-Actualization Test, the “Scale of experiencing time”, and the Freiburg Personality Inventory (form B). For statistical data processing, cluster analysis, Spearman’s correlation analysis, and the Mann-Whitney U-test were used. Results. Competence in time in the group was related to group perceptions of time flow as quick (rs=-.188; p=.027), limited (rs=-.265; p=.002), and – at the trend level – as filled (rs=.143; p=.093) and diverse (rs=.157; p=.064). Using cluster analysis, subgroups 1 (n=64) and 2 (n=75) in the group were distinguished. The advantages of Subgroup 1 over Subgroup 2 in terms of time competence (U=172.00; p<.001) and balance (U=708.00; p<.001) were established. Subgroup 1 subjects were more focused on avoidance (U=1811.00; p=.013) and distraction (U=1861.00; p=.022) coping, while Subgroup 2 subjects were more focused on the emotional response to stress (U=1120.00; p<.001). It was discovered that subjects in Subgroup 2 had relatively stronger perceptions of time limited (U=1762.00; p=.006) and fragmented (U=1983.50; p=.073). In a group, task-oriented coping was associated with perceptions of time passing as quick (rs=.183; p=.031), filled (rs=.361; p<.001), pleasant (rs=.182; p=.032), diverse (rs=.175; p=.040), and organized (rs=.296; p<.001); emotion-oriented coping was associated with perceptions of time passing as quick (rs=.208; p=.014), jumpy (rs=.256; p=.002), fragmented (rs=.222; p=.009), and limited (rs=.182; p=.032). Conclusions. The subjects’ comprehensive positive perception of the present moment (as filled, limitless, and slow-flowing) was associated with preferring consciously managed, acceptable in a stressful situation coping behavior options. Students’ emotionally oriented coping behavior was directly related to problematic personality traits and perceptions of fragmentation and disintegration of the passage of time. The insufficient integrity of the personal experience that was being formed, related to the perceptions of the passage of time as filled, pleasant, diverse, organized, but also fleeting, limited students’ use of coping focused on solving tasks in stressful situations. Сучасний студент усупереч суттєвому підвищенню навчального навантаження та загальному ускладненню життєдіяльності повинен бути здатним до долання стресових ситуацій і своєчасного виконання завдань. Метою дослідження є емпіричне визначення підґрунтя та особливостей для характерних зв’язків виборів варіантів копінг-поведінки з переживаннями плину часу у студентів. Методи. Досліджуваними були 139 студентів університету. В емпіричному дослідженні використовувалися такі стандартизовані тестові методики: “Копінг-поведінка в стресових ситуаціях”; шкала “Компетент- ність у часі” з тесту самоактуалізації особистості; “Шкала переживання часу”; Фрайбургський особистісний опитувальник (форма В). Для статистичної обробки даних застосовано кластерний аналіз, кореляційний аналіз за Спірменом, U-критерій Манна-Уїтні. Результати. Компетентність у часі в групі пов’язана з переживаннями плину часу як швидкого (rs=-.188; p=.027), обмеженого (rs=-.265; p=.002), і на рівні тенденції – як цільного (rs=.143; p=.093) і різноманітного (rs=.157; p=.064). З використанням кластерного аналізу в групі було виділено підгрупу 1 (n=64) і підгрупу 2 (n=75). Встановлено переваги підгрупи 1 над підгрупою 2 за показниками компетентності у часі (U=172.00; p<.001) та врівноваженості (U=708.00; p<.001). У підгрупі 1 досліджувані порівняно більше орієнтовані на копінги уникнення (U=1811.00; p=.013) та відволікання (U=1861.00; p=.022), а в підгрупі 2 – на емоційне реагування в стресі (U=1120.00; p<.001). Було встановлено, що в досліджуваних підгрупи 2 порівняно сильніші переживання часу як обмеженого (U=1762.00; p=.006) і як роздробленого (U=1983.50; p=.073). У групі копінг, орієнтований на вирішення завдання, корелює з переживаннями плину часу як швидкого (rs=.183; p=.031), наповненого (rs=.361; p<.001), приємного (rs=.182; p=.032), різноманітного (rs=.175; p=.040), організованого (rs=.296; p<.001); копінг, орієнтований на емоції, корелює з переживаннями плину часу як швидкого (rs=.208; p=.014), стрибкоподібного (rs=.256; p=.002), роздробленого (rs=.222; p=.009), обмеженого (rs=.182; p=.032). Висновки. Повноцінне позитивне переживання досліджуваними моменту теперішнього (як цільного, безмежного, повільно плинного) пов’язане з наданням переваги свідомо керованим, прийнятним у стресовій ситуації варіантам копінг-поведінки. Емоційно зорієнтована копінг-поведінка студентів прямо корелює з проблемними особливостями особистості та з пережи- ваннями фрагментації, розпаду плину часу. Застосування студентами копінгу, орієнтованого на вирішення завдань у стресових ситуаціях, обмежується недостатньою цілісністю особистого досвіду, що формується, пов’язане з переживаннями плину часу як наповненого, приємного, різноманітного, організованого, але й швидкоплинного.
SEX DIFFERENTIATION IN THE ORGANIZATION OF EMERGENCY SENSORIMOTOR ACTION
(2022) Плохіх, В. В.; Яновська, С. Г.; Plokhikh, V. V.; Yanovska, S. G.
The purpose of the study is to determine characteristics of the gender factor’s influence on the structure and speed of implementation of emergency sensorimotor action. The empirical research method is a computer-assisted laboratory experiment with an intrasubject implementation plan. The participants were students divided into two groups: 78 men and 74 women. In the series of attempts, the participants completed tasks of simple sensorimotor response, sensorimotor response, and two-choice response. In the two-choice response task, the subject is first given a reference point for the option of future stimulation, to which one should adjust urgently. After, the subject should act when the stimulus appears. The U Mann-Whitney test and Spearman’s Rank correlation coefficient were applied to process experimental data. Results. It is established that men surpassed women in the speed of simple sensorimotor response (U= 2147.00; p=.006) and sensorimotor choice response (U=1733.00; p<.001), and the reaction speed in a twochoice task with one possible stimulus (U=2078.00; p=.003) and three possible stimuli (U=2006.00; p=.001). Сompared to women, men spend less time on organizing emergency sensorimotor action under a rapid change in the current situation (U=2090.00; p=.003). It is found that in the male group, in contrast to the female one, the orientation time in a twochoice task correlates with the time of motor response in the variant with one possible stimulus (r=-.257; p=.023) and anticipation probability (r=.365; p=.001). Conclusions. The general structure of the organization of emergency sensorimotor action does not differ significantly in men and women. The time of simple sensorimotor response and choice reaction in individual tasks and, if required, their emergency selective implementation in a two-choice task is less in the male group than in the female one. Men have a faster organization of emergency sensorimotor action in response to rapid changes in the current situation than women. Compared to men, relative operational complexity for women regarding the differentiation of time references in the anticipation process since stimulus appearance is associated with a destabilization of the speed of sensorimotor action. Метою дослідження є визначення особливостей впливу фактору статі на структуру та швидкість реалізації екстреної сенсомоторної дії. Метод емпіричного дослідження – комп’ютерний лабораторний експеримент з внутрішньосуб’єктним планом реалізації̈. Досліджуваними були студенти, поділені на дві групи: 78 чоловіків та 74 жінки. У серіях спроб досліджувані вирішували завдання простого сенсомоторного реагування, сенсомоторної реакції̈ вибору, реакції подвійного вибору. У задачі подвійного вибору досліджуваному спочатку надавався орієнтир щодо варіанту майбутньої стимуляції, на який необхідно було екстрено налаштуватись, а після появи стимулу – відповідно діяти. Для обробки експериментальних даних застосовано критерій U Манна-Уітні та рангову кореляцію за Спірменом. Результати. Встановлено переважання чоловіків над жінкам в швидкості простого сенсомоторного реагування (U=2147.00; p=.006) та сенсомоторної реакції вибору (U=1733.00; p<.001), а також у швидкості реагування у варіанті з одним можливим стимулом (U=2078.00; p=.003) і варіанті з трьома можливими стимулами (U=2006.00; p=.001) в задачі подвійного вибору. З’ясовано, що чоловіки, порівняно з жінками, менше витрачають часу на організацію екстреної сенсомоторної дії при швидкій зміні поточної ситуації (U=2090.00; p=.003). Встановлено, що в чоловічій групі, на відміну від жіночої, час орієнтування в задачі подвійного вибору корелює з часом рухової відповіді у варіанті з одним можливим стимулом (r=-.257; p=.023) та з імовірністю антиципації (r=.365; p=.001). Висновки. Загальна структура організації екстреної сенсомоторної дії у чоловіків та жінок суттєво не ідрізняється. Час простого сенсомоторного реагування та реакції вибору в окремих завданнях і при необхідності їх екстреної вибіркової реалізації в задачі подвійного вибору в чоловічій групі менше, порівняно з жіночою. У чоловіків більш швидка, порівняно з жінками, організація екстреної сенсомоторної дії у відповідь на швидкі зміни поточної ситуації. Відносна, порівняно з чоловіками, операційна складність для жінок щодо диференціації часових орієнтирів у процесі антиципації моменту появи стимулу пов’язується з порушенням стабільності в швидкості виконання сенсомоторної дії.