Browsing by Author "Prokhorenko, L."

Now showing 1 - 4 of 4

Expectations of a winning result in women’s handball team: comparison of different age groups
(2020) Popovych, I. S.; Blynova, O. Ye.; Savchuk, O.; Zasenko, V.; Prokhorenko, L.; Попович, І. С.; Блинова, О. Є.; Савчук, О. А.; Засенко, В. В.; Прохоренко, Л. І.
The aim of the article is an empirical study of the expectations of a winning result and its comparison in three age groups of women’s handball club “Dniprianka” (Kherson, Ukraine). Study participants are: senior age group (n = 16; 19-27 years) – Championship of Ukraine (Super League); middle age group (n = 11; 15-17 years old) – Championship of Ukraine (Junior League); youngerage group (n = 9; 13-15 years) – Championship of Ukraine (Children’s League). The influence of pre-start emotional states on the female handball players’ expectations of a winning sports result is determined and substantiated. Methods. Clear of purpose observation, standardized and adapted psychodiagnostic methods with experimental scales, factor analysis by the method of principal components, rotation – Varimax are applied. Results. The influence of emotions “joy” and “interest” on the pregame expectations of handball players has been established. The connection of emotions with awareness of the foreseeable course of events, with the apprehended attitude to the participants of the game interaction, with the level of expected results from the game (p <.05) is determined.Factor analysis proved the existence of a set of variables aimed at the future outcome of the competition, as well as to obtain positive emotions from the game process, the desire to avoid defeat in a sports match. The differences between the female handball players of the main team and the female athletes of the youth and children’s teams in terms of emotional states and psychological content parameters of pre-game expectations (p <.05) were clarified. The factor structure of prestart emotional states of the winning result expectancy of handball players is constructed. The factor structure consists (68.82%): F1 “Expectation of a winning result” (34.72%); F2 “Expectation of positive emotions from the game process” (21.84%); F3 “Expectation of an opportunity to avoid defeat” (7.51%) and F4 “Expectation of a negative scenario” (4.75%). It is advisable to implement the obtained empirical results in the tactical psychological training of athletes in game sports. Метою статті є емпіричне дослідження очікування переможного результату і його порівняння у трьох вікових групах жіночого гандбольного клубу “Дніпрянка” (Херсон, Україна). Учасники дослідження: старша вікова група (n=16; 19-27 років) – Чемпіонат України (Суперліга); середня вікова група (n=11; 15-17 років) – Чемпіонат України (Ліга Юніорів); молодша група (n=9; 13-15 років) – Чемпіонат України (Дитяча Ліга). Визначено і обґрунтовано вплив передстартових емоційних станів на очікування гандболістками переможного спортивного результату. Методи. Застосовано цілеспрямоване спостереження, стандартизовані і адаптовані психодіагностичні методики з експериментальними шкалами, факторний аналіз методом головних компонент, обертання – Varimax. Результати. Встановлено вплив емоцій “радість” та “інтерес” на передігрові очікування гандболісток. Визначено зв’язок емоцій з обізнаністю про передбачуваний перебіг подій, з очікуваним ставленням до учасників ігрової взаємодії, з рівнем очікуваних результатів від гри (р < .05). Факторним аналізом доведено існування комплексу змінних, спрямованих на майбутній результат змагання, на отримання позитивних емоцій від процесу гри, на прагнення уникнути поразки у спортивній зустрічі. З’ясовано відмінності між гандболістками основного складу команди та спортсменками юнацької та дитячої команди за проявами емоційних станів та за психологічними змістовими параметрами передігрових очікувань (р < .05). Побудовано факторну структуру передстартових емоційних станів очікування переможного результату гандболісток. Факторна структура складається (68,82 %): F1 “Очікування переможного результату” (34,72%); F2 “Очікування позитивних емоцій від процесу гри” (21,84%); F3 “Очікування можливості уникнути поразки” (7,51%) і F4 “Очікування негативного сценарію розвитку подій” (4,75%). Отримані емпіричні результати доцільно операціоналізувати у тактичну психологічну підготовку спортсменів ігрових видів спорту.
GENDER DIFFERENTIATION OF SELF-REGULATING MENTAL STATES OF ATHLETES WITH DISABILITIES: COMPARATIVE ANALYSIS
(2023) Prokhorenko, L.; Popovych, I. S.; Sokolova, H.; Chumaieva, Yu.; Kosenko, Yu.; Razumovska, T.; Zasenko, V.; Попович, І. С.
The purpose is to develop a strategy for empirical research on self-regulating mental states of athletes with disabilities; to identify differences in the structure of self-regulating mental states in the male (Group 1) and female (Group 2) samples. Research methods: psychological content parameters of self-regulation were determined using reliable and valid psycho-diagnostic instruments tested in empirical research on sport psychology. Ranking by a module value of the research parameter (Rg) was applied; factor analysis with the method ANOVA with Varimax rotation was used; correlation between the parameters was determined by means of Spearmen’ coefficient (rs); significant differences were identified with Student’s t-test. Results. The study substantiates a strategy for empirical research on self-regulating mental states of athletes with disabilities. The ranking of the parameters under study by the level of significance of correlations with self-esteem was performed. Significant differences (р>.05) were found by two content parameters of self-regulation: process (t=- 1.2006) and result (t=1.1045). Two graphical factor structures of self-regulating mental states of athletes with disabilities by gender differentiation were created. It was established that the most loaded factors in the male sample (Group 1) are F1 “Value-meaningful” (DG1=22.67%) and F2 “Result-motivated” (DG2=16.23%). It was found that the most loaded factors in the female sample (Group 2) are F1 “Procedural-value” (DG1=23.88%) and F2 “Pragmatically-oriented” (DG2=14.34%). The study substantiates that dominants for athletes with disabilities in Group 1 are meaning-of-life in sporting activities and stable motivation for success. The research emphasizes that a procedural component of sporting activities dominates in female athletes. The smallest number of correlations was registered in Group 1: F4G1 – “Self-worth” and Group 2: F5G2 – “Reflexive”, they are the most independent and dangerous ones. Female athletes with the above dominating mental state are too much focused on their “Ego”, that reduces concentration on training and competition activities. Female athletes with the selfregulating state “Reflexive” spend too much time analyzing their shortcomings, they are too much focused on correction of their mistakes and on an excessively high level of self-criticism that does not contribute to achievement of maximum sport results. Conclusions. The obtained empirical results should be operationalized into tactical preparation for training staff and male and female athletes with disabilities. Differentiation of selfregulating mental states can be a considerable tactical advantage in sporting activities of people with disabilities.
RESEARCH ON REFLECTIVE-EVALUATIVE COMPETENCE IN PUPILS WITH INTELLECTUAL DISABILITIES
(2021) Prokhorenko, L.; Popovych, I. S.; Sokolova, H.; Yarmola, N.; Forostian, O.; Прохоренко, Л. І.; Попович, І. С.; Соколова, Г. Б.; Ярмола, Н. А.; Форостян, О. І.
The aim is to conduct empirical research on the formation of reflective-evaluative competence in primary pupils with intellectual disabilities and to determine effective methods to develop it. Methods: tests with standardized questionnaires, methods for checking the logic of motivating dialogue, comparative analysis, quantitative and qualitative content-analysis. We established that disorders in the functioning of reflection in primary pupils are observed in changeable or unfamiliar situations: rejection to solve a problem, desire to simplify a task, justification of their inability, avoidance of difficulties. We registered that insufficient development of selfcontrol and self-esteem causes faults in programming and performing activity. We identified difficulties in verbalizing a plan of actions showing the respondents’ inability to compare and substantiate practical and mental operations. Disorders in reflective-evaluative competence are insufficient development of reflection, self-control, self-esteem and selfcorrection that does not allow primary pupils to organize their mental actions purposefully. Метою є емпіричне дослідження сформованості рефлексивно-оцінної компетентності молодших школярів з порушеннями інтелекту та визначення ефективних засобів її формування. Методи: тести зі стандартизованими анкетами, методи перевірки логіки спонукального діалогу, порівняльний аналіз, кількісне і якісне контент-аналізування. Встановлено, що порушення функціонування рефлексії молодших школярів простежується у змінних або незнайомих ситуаціях: відмова від розв’язання, прагнення спростити завдання, виправдання своєї неспроможності, уникнення труднощів. Зафіксовано, що недостатній розвиток самоконтролю, самооцінки породжує недоліки програмування та виконання діяльності. Констатовано труднощі під час вербалізації плану дій, що є неспроможністю респонденів порівнювати і обґрунтовувати практичні і розумові операції. Порушення рефлексивнооцінної компетентності є недостатнім розвитком рефлексії, самоконтролю, самооцінки та самокорекції, що не дає змоги молодшим школярам цілеспрямовано організовувати свої розумові дії.
БАГАТОВИМІРНИЙ АНАЛІЗ НАЦІОНАЛЬНИХ ОСВІТНІХ СИСТЕМ В ГЛОБАЛЬНОМУ КОНТЕКСТІ: СУЧАСНІ МОДЕЛІ ТА ПІДХОДИ
(2025) Орлов, О.; Прохоренко, Л.; Попович, І. С.; Волошина, О.; Orlov, О.; Prokhorenko, L.; Popovych, І.; Voloshyna, О.
У статті розглядаються сучасні багатовимірні підходи до аналізу національних освітніх систем, що мають особливе значення для зусиль України з реформування освіти. На основі комплексного огляду наукової літератури автори виділяють та оцінюють кілька ключових аналітичних моделей: Критичний культурний політико-економічний підхід до освіти (CCPEE), підхід вкладених кейсів, освіту як виробничу систему (моделі CIPO/CIPP), теорію світової культури та різноманітні ідеологічно вмотивовані критичні підходи (сюди входять і феміністичні, деколоніальні та перспективи соціальної справедливості). Методологічно дослідження використовує аналітичний огляд наукової літератури, що охоплює порівняльну педагогіку, освітню політику, соціологію освіти, політичну економію, інституційний аналіз та право. Відбір аналітичних моделей здійснювався за критеріями: 1) наявність цілісної структури з кількома аналітичними вимірами; 2) здатність пояснювати взаємозв’язки між структурними елементами освітніх систем та 3) застосування в порівняльних освітніх дослідженнях. Для кожного підходу автори аналізують концептуальні основи, методологічні принципи, переваги та обмеження через систематичне порівняння та критичну оцінку. Дослідження систематично порівнює ці моделі за п’ятьма параметрами: рівень абстрактності аналітичних категорій, методологічна складність, потенціал операціоналізації, ідеологічна орієнтація та політична заангажованість. Кожен підхід пропонує певні переваги та обмеження для порівняльних досліджень в освіті. Модель CCPEE забезпечує комплексну, хоча й абстрактну структуру, що досліджує культурні, політичні та економічні виміри; підхід вкладених кейсів пропонує багаторівневий аналіз, що пов’язує макро-, мезо- та мікроперспективи; а системні моделі на зразок CIPO акцентують увагу на вимірюваних показниках освітньої ефективності. У підсумку, трансформація освіти в Україні потребує складних аналітичних моделей, які враховують багатовимірний характер освітніх процесів. Дослідження підкреслює важливість критичної методологічної рефлексії дослідників під час вибору аналітичних інструментів для порівняльних освітніх досліджень та адаптації міжнародного досвіду до українського контексту. Цей аналіз сприяє формуванню теоретичного підґрунтя для розробки освітньої політики, що базується на доказах, в умовах європейської інтеграції України та викликів воєнного часу. This article examines contemporary multidimensional approaches to analyzing national education systems, with particular relevance for Ukraine's efforts to reform its educational framework, including provisions for students with special educational needs. Through a comprehensive literature review of both Ukrainian and international research, the authors identify and evaluate several key analytical frameworks: the Critical Cultural Political Economy of Education (CCPEE), the Nested Case Studies approach, education as a production system (CIPO/CIPP models), World Culture Theory, and various ideologically motivated critical approaches (including feminist, decolonial, and social justice perspectives). Methodologically, the research employs an analytical review of scientific literature spanning comparative pedagogy, educational policy, sociology of education, political economy, institutional analysis, and law. The selection of analytical models follows specific criteria: (1) the presence of a holistic framework with multiple analytical dimensions, (2) the ability to explain relationships between structural elements of educational systems, and (3) application in comparative educational research. For each approach, the authors analyze conceptual foundations, methodological principles, advantages, and limitations through systematic comparison and critical evaluation. The study systematically compares these frameworks based on five parameters: the abstraction level of analytical categories, methodological complexity, operationalization potential, ideological orientation, and political engagement. Each approach offers distinct advantages and limitations for educational comparative research. The CCPEE model provides a comprehensive but abstract framework examining cultural, political, and economic dimensions; the Nested Case Studies approach offers multi-level analysis connecting macro, meso, and micro perspectives; and system- based models like CIPO emphasize measurable indicators for educational effectiveness. The authors conclude that Ukraine's educational transformation, particularly regarding inclusive education, requires complex analytical models that account for the multidimensional nature of educational processes. The study emphasizes the importance of researchers' critical methodological reflection when selecting analytical tools for comparative educational research and adapting international practices to the Ukrainian context. This analysis contributes to the theoretical foundation for evidence-based educational policy development during Ukraine's European integration and wartime challenges.