Browsing by Author "Prokhorenko, L. I."

Now showing 1 - 2 of 2

GIFTEDNESS AS ASYNCHRONOUS DEVELOPMENT OF CHILDREN WITH SPECIAL EDUCATIONAL NEEDS
(2022) Prokhorenko, L. I.; Прохоренко, Л. І.
The research purpose is to clarify the features of asynchronous development of gifted children with psychophysical disorders that will be a substantial argument for shaping a differentiated approach to teaching such children amidst inclusion. Methodology and methods. It is substantiated that the methodological provision is the interpretation of the phenomenon of giftedness as asynchronous development, which stipulates special needs and provides for the creation of conditions for their satisfaction. It was applied a retrospective analysis, generalization and systematization of the scientific literature on the relevant problem; participation observation using the observation protocol and the author’s survey. The study participants are inclusive classes with talented and gifted children with special educational needs (n=100) and teachers (n=25) who maintain the organization of an inclusive space and conduct classes with such students. Results. It was defined the features of asynchronous development of gifted children with special needs, as follows: specifics of motivational, cognitive and social components, involving the deficiency of cognitive and adaptive skills, breach of socially acceptable norms, limited communication, etc. An experimental model of giftedness research, which contains the features of a gifted person at four levels: psychophysiological, psychological, socio-psychological and pedagogical, was elaborated. Conclusions. The main issues which need urgent addressing were summarized, including adherence to the principle of the best interests of gifted children with special needs and the application of a comprehensive approach to ensure their right to access to high-quality educational and social services. Emphasis was placed on the development of teaching & learning materials for alternative forms of education and the upbringing of gifted children. Метою дослідження є з’ясування особливостей асинхронного розвитку обдарованих дітей, які мають певні психофізичні порушення, що складе важливу аргументацію у створенні диференційованого підходу навчання таких дітей в умовах інклюзії. Методологія та методи. Обґрунтовано, що методологічним положенням є тлумачення феномену обдарованості як асинхронного розвитку, що зумовлює особливі потреби і передбачає створення умов для їх задоволення. Застосовано ретроспективне аналізування, узагальнення і систематизація наукової літератури з окресленої проблеми; включене спостереження за респондентами з застосуванням протоколу спостереження, авторське анкетування. Учасниками дослідження є інклюзивні класи з талановитими і обдарованими дітьми з особливими освітніми потребами (n=100) та вчителі (n=25), які забезпечують організацію інклюзивного простору та проводять заняття з такими учнями. Результати. З’ясовано особливості асинхронного розвитку дітей з особливими потребами, які мають обдарованість, до яких віднесено: специфічні особливості мотиваційної, когнітивної та соціальної складових, зокрема, дефіцит когнітивних та адаптивних навичок, недотримання суспільно прийнятних соціальних норм, обмежене спілкування тощо. Розроблено експериментальну модель дослідження проблеми обдарованості, що містить особливості обдарованої особистості на чотирьох рівнях: психофізіоло- гічному, психологічному, соціально-психологічному та педагогічному. Висновки. Узагальнено основні питання, які потребують нагального вирішення, зокрема дотримання принципу найкращих інтересів обдарованих дітей з особливими потребами та застосування комплексного підходу з метою забезпечення їхнього права на доступ до якісних освітніх і соціальних послуг. Акцентовано увагу на розробці навчально-методичного забезпечення альтернативних форм навчання і виховання таких дітей.
Research of psychological and pedagogical typologization of mental developmental delay of schoolchildren
(2020) Prokhorenko, L. I.; Kostenko, T. M.
The study presents an analysis of developmental delay of schoolchildren. It is outlined that the studied state covers the whole mental sphere of the child and is reflected in the peculiarities of the development of cognitive processes, speech defects, immaturity of complex behaviors, shortcomings of purposeful activity against the background of excessive exhaustion, disability, encephalopathy disorders. The purpose of the study is to substantiate a psychological and pedagogical typology of developmental delay of students theoretically; to reveal key ways of organizing and optimizing the education of children with different types of developmental delay; to form recommendations on the most optimal trajectory of choosing an educational institution for them. Research methods – analysis and generalization of the fundamentally important aspects of education reform for people with special needs. To determine the developmental delay of schoolchildren we used k-means cluster analysis, to determine the relationship between motivational, operational and reflexive-evaluative components of educational activities we used Pearson correlation analysis at p≤.01; р≤.05. Emphasis is placed on the progress of inclusion in general, the activities of inclusive resource centers (IRC), and preschool education of children with special needs and the realization of the opportunities of such children in the educational environment. Results. It is established that the hierarchy of mental disorders in developmental delay is different from intellectual disability. It has been shown that developmental delay is characterized rather not by deficiencies in one’s thinking, in particular in the ability to abstract and generalize, but in the deficiency of “preconditions” of thinking, in cognitive processes: memory, attention, spatial gnosis, other higher cortical functions, and pace of mental processes. Conclusions. It is proved that it is important to ensure the effective integration of children with special educational needs into the educational institution with correctly defined educational trajectory in view of their mental capabilities and educational and cognitive abilities. У дослідженні представлено аналізування затримки психічного розвитку школярів. Окреслено, що досліджуваний стан охоплює усю психічну сферу дитини й відображається в особливостях розвитку пізнавальних процесів, недоліках мовлення, незрілості складних форм поведінки, недоліках цілеспрямованої діяльності на тлі надмірної виснажуваності, порушеннях працездатності, енцефалопатичних розладах. Мета – теоретично обґрунтувати і реалізувати психолого-педагогічну типологізацію затримки психічного розвитку школярів; розкрити ключові шляхи організації та оптимізації навчання дітей з різними типами затримки психічного розвитку; сформувати рекомендації щодо найоптимальнішої траєкторії вибору для них навчального закладу. Методи дослідження – аналізування та узагальнення принципово важливих аспектів реформування освіти осіб з особливими потребами. Для дефініції затримки психічного розвитку школярів використано кластерний аналіз методом k-середніх, для визначення взаємозв’язку між мотиваційним, операційним та рефлексивно-оцінним компонентами навчальної діяльності застосовано метод кореляційного аналізу r-Пірсона при р≤0.01; р≤0.05. Акцентовано увагу на поступі інклюзії в цілому, діяльності інклюзивно-ресурсних центрів (ІРЦ), дошкільної і переддошкільної ланок освіти дітей з особливими потребами і, реалізації можливостей таких дітей в освітньому середовищі. Результати. Встановлено, що ієрархія порушень психічних функцій при затримці психічного розвитку інша, ніж при розумовій відсталості. Показано, що при затримці психічного розвитку недосконалим є не власне мислення, зокрема здатність до абстрагування та узагальнення, а дефіцитарність “передумов” мислення, тобто когнітивних процесів: пам’яті, уваги, просторового гнозису, інших вищих коркових функцій, темпу психічних процесів. Висновки. Обґрунтовано і доведено, що важливе значення для забезпечення ефективної інтеграції дітей з особливими освітніми потребами у навчальний заклад має правильно визначена освітня траєкторія дитини з огляду на її психічні можливості та навчально-пізнавальні здібності.