Browsing by Author "Prots, M."

Filter results by typing the first few letters
Now showing 1 - 2 of 2
  • No Thumbnail Available
    Item
    INNOVATION IN THE PROFESSIONAL FORMATION AND DEVELOPMENT OF FUTURE TEACHERS
    (2024) Tsiuniak*, O.; Цюняк*, O.; Yaremchuk, N.; Яремчук, Н.; Haliuka, O.; Галюка, O.; Prots, M.; Проц, М.
    The aim of the empirical research is to find out and substantiate the psychological content parameters of innovation in the professional formation and devel opment of future teachers. The tasks are: determina tion of correlations of parameters of higher education students’ professional readiness for innovative activi ties with independent variables; finding statistically significant differences between the respondents in the samples of bachelors (group I) and master’s stu dents (group II); comparison of the researched groups with high and low levels of the formation of the coef ficients of innovation. Methods: retrospective analy sis, generalization, systematization and comparison; the author’s questionnaire “Professional readiness of students for innovative activities” (RIA) (Tsiuniak, 2021); method “Diagnostics of the motivational struc ture of the personality” (DMSP) (Milman, 1990); method “Teacher’s abilities for creative self-develop ment” (TACSd) (Nikishina, 2009). Results. It was found that there are no statistically significant differences in the determined parameters between the samples of bachelors (group I) and master’s students (group II). A positive tendency was stated in group I in the quan titative coefficient of innovation QCI (М=.68; SD=.22; Me=.68) and in group II – the qualitative coefficient of innovation Q2 CI (М=.62; SD=.23; Me=. 61). It was established that the coefficients of innovation have four statistically significant correlations with inde pendent variables: creative activity, social usefulness, active self-development, stopped self-development (р<.050; р<.010). Significant differences were found in the studied groups with high and low levels of forma tion of the quantitative coefficient of innovation (QCI) and the qualitative coefficient of innovation (Q2 CI). Discussion and сonclusions. It was explained that the statistically significant correlation between Q2 CI and the “social usefulness” parameter is evidence that the subjects are ready to bear social responsibility for innovation, take a mature social position and work for the long term. The obtained empirical results should be taken into account by the organizers of the educational process and the guarantors of specialized educational and scientific programs, who are responsible for future teachers’ academic and professional training. Метою емпіричного дослідження є з’ясування та обґрунтування психологічних змістових параме трів інноватики у професійному становленні та роз витку майбутніх учителів. Завданнями є: визначення кореляційних зв’язків параметрів професійної готовності здобувачів до інноваційної діяльності з незалежними змінними; з’ясування статистично достовірних відмінностей між досліджуваними у вибірках бакалаврів (група І) і магістрантів (група ІІ); порівняння досліджуваних груп з високим і низь ким рівнями сформованості коефіцієнтів інноватики. Методи: ретроспективне аналізування, узагаль нення, систематизація і порівняння; авторська анкета “Професійна готовність здобувачів до інноваційної діяльності” (ГІД) (Цюняк, 2021); методика “Діагнос тика мотиваційної структури особистості” (ДМСО) (Мільман, 1990); методика “Здібності педагога до творчого саморозвитку” (ЗПТС) (Нікішина, 2009). Результати. З’ясовано, що між вибірками бакалаврів (група I) і магістрантів (група ІІ) немає статистично достовірних відмінностей у запропонованих пара метрах. Позитивну тенденцію зафіксовано у групі I в кількісному коефіцієнті інноватики KKI (М=.68; SD=.22; Me=.68) і в групі ІІ – якісному коефіцієнті інноватики ЯKI (М=.62; SD=.23; Me=.61). Встановлено, що коефіцієнти інноватики мають по чотири статис тично достовірні кореляційні зв’язки з незалежними змінними: творча активність, соціальна корисність, активний саморозвиток, зупинений саморозвиток (р<.050; р<.010). Констатовано достовірні відмін ності в досліджуваних групах із високим і низьким рівнями сформованості кількісного коефіцієнта інноватики (ККІ) і якісного коефіцієнта інноватики (ЯКІ). Дискусія і висновки. Пояснено, що наявність статистично достовірного зв’язку ЯКІ з параметром “соціальна корисність” є свідченням того, що дослі джувані готові нести соціальну відповідальність за нововведення, займати зрілу соціальну позицію і працювати на довготривалу перспективу. Реко мендовано отримані емпіричні результати взяти до уваги організаторам освітнього процесу і гарантам профільних освітньо-наукових програм, які відпові дають за навчально-професійну підготовку майбут ніх вчителів
  • Thumbnail Image
    Item
    TOLERANCE OF UNCERTAINTY AS A COMPONENT OF THE PROCESS OF LIFE-CREATION OF FUTURE EDUCATORS
    (2020) Popovych, I. S.; Halian, O.; Machynska, N.; Lozynska, S.; Nos, L.; Derkach, Yu.; Prots, M.; Попович, І. С.; Мачинська, Н.; Галян, І.; Лозинська, С.; Нос, Л.; Деркач, Ю.; Проц, М.
    The purpose is to present the empirical research on tolerance of uncertainty as a component of future educators’ life-creation process during their studies at higher education institutions. The study emphasizes that intolerance of uncertainty is developed because of inability to act without clearly determined guidelines, intention to receive utmost clarity in ambiguous situations and inclination to avoid uncertainty. The study empirically investigates tolerance of uncertainty as a component of the process of life-long learning of future educators. The results show that intention for self-expression; independence and autonomy are not considered as personal growth by the respondents. Factor analysis allowed establishing the structure of the process of life-creation of future educators, consisting of four main factors (64.21%). The structure factors are: “Psychological well-being” (3.904; 20.55%), “Tolerance of uncertainty” (3.528; 18.57%), “Life awareness” (2.753; 14.49%) and “Selfdevelopment of personality” (2.014; 10.60%). The study determines that the research participants’ consciousness of life awareness is not based on an integral and realistic opinion on it. It recommends that a low level of tolerance should be considered as an incentive to renew life-creation practices. El objetivo de la investigación es estudiar empíricamente la tolerancia de futuros pedagogos en la etapa de cursar estudios en los establecimientos de educación superior. Se observa que la intolerancia a la incertidumbre se forma debido a la incapacidad de actuar sin tener orientaciones claramente definidas, así que al deseo de obtener la máxima claridad de situaciones ambiguas y la tendencia de evitar la incertidumbre. La tolerancia a la incertidumbre de futuros pedagogos fue investigada empíricamente. Se demuestra que el deseo de la autoexpresión, la independencia y la libertad no se considera como crecimiento personal. El análisis factorial estableció la estructura del proceso de la creación de vida de futuros pedagogos, que consta de cuatro factores principales (64.21%): “Bienestar psicológico” (3.904; 20.55%), “Tolerancia a la incertidumbre” (3.528; 18.57%), “Comprensión de la vida” (2.753; 14.49%) y “Autodesarrollo de la personalidad” (2.014; 10.60%). Se estableció que la comprensión de la vida de los investigados no se basa en la visión holística y realista. Se propuso considerar el bajo nivel de la tolerancia como un impulso hacia la renovación de las prácticas de la creación de vida. Метою є емпіричне дослідження толерантності майбутніх педагогів на етапі навчання в закладах вищої освіти. Зазначено, що інтолерантність до невизначеності формується через неспроможність діяти без чітко визначених орієнтирів, через прагнення отримати максимальну ясність у неоднозначних ситуаціях та схильність уникати невизначеності. Толерантність до невизначеності майбутніх педагогів досліджувалася емпірично. Показано, що прагнення до самовираження, незалежності та свободи не розглядається як особистісне зростання. Факторний аналіз встановив структуру процесу створення життя майбутніх педагогів, який складається з чотирьох основних факторів (64,21%): «Психологічне самопочуття» (3 904; 20,55%), «Толерантність до невизначеності» (3,528; 18,57% ), «Розуміння життя» (2,753; 14,49%) та «Саморозвиток особистості» (2,014; 10,60%). Встановлено, що у досліджуваних осмислення життя не ґрунтується на цілісному, реалістичному погляді на нього. Запропоновано низький рівень толерантності розглядати як поштовх до оновлення практик життєтворення.