Browsing by Author "Riezina, O."

Now showing 1 - 3 of 3

ДОСВІД НАПИСАННЯ КВАЛІФІКАЦІЙНИХ РОБІТ З ТОЧКИ ЗОРУ ФОРМУВАННЯ ЦИФРОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ СТУДЕНТІВ
(2022) Рєзіна, О. В.; Пузікова, А. В.; Котяк, В. В.; Riezina, O.; Puzikova, A.; Kotyak, V.
контексті розвитку цифрових технологій наявність у сучасної людини цифрових компетентностей є необхідною передумовою для навчання, роботи і активної участі в житті суспільства. Перед закладами вищої освіти стоїть задача вибору і розробки відповідних стратегій навчання та розвитку цифрових компетентностей студентів і викладачів, а також використання відповідних інструментів для підвищення якості освіти. У статті висвітлено досвід формування цифрової компетентності на прикладі написання кваліфікаційних робіт студентами спеціальності 122 Комп’ютерні науки, зокрема, під час створення студентами університетської автоматизованої системи вибору дисциплін із варіативної частини навчального плану. Розглянуто особливості постановки технічного завдання, складові автоматизованої системи, процес добору системи управління базами даних. Описано практичні результати, отримані студентами під час виконання різних етапів досліджень відповідно до поставлених завдань: приклади UML- та ER-діаграм (етапи проєктування), зображення графу (етап реалізації), частини програмного коду та результати тестування створеної автоматизованої системи (етапи реалізації та налаштування програмного продукту). Проаналізовано формування та розвиток цифрової компетентності студентів під час проведення таких кваліфікаційних досліджень. У якості концептуального еталона обрано європейську модель цифрових компетентностей для громадян The Digital Competence Framework for Citizens (DigComp 2.1). Увага сфокусована на трьох областях DigCom 2.1: інформаційна грамотність, уміння працювати з даними; створення цифрового контенту; розв’язання проблем у цифровому середовищі. Для кожної компетентності описано види діяльності, під час виконання яких ця компетентність формується. Зроблено висновок про те, що описана стратегія сприяє формуванню та розвитку у здобувачів вищої освіти спеціальності 122 Комп’ютерні науки цифрової компетентності на восьмому найвищому професійному рівні відповідно до моделі DigComp 2.1. In the context of digital technologies’ development, digital competence is a necessary prerequisite for everyone to learn, work, and actively participate in social life. Higher education institutions are faced with the mission of selecting and developing appropriate teaching strategies and cultivating digital competencies of students and academics, as well as using appropriate tools to improve the quality of education. The article highlights the experience of forming digital competencies among students majoring in the 122 Computer Science specialization while writing their thesis. Students developed a university automated system for choosing disciplines from the variable part of the curriculum. This article reviews the specifics of the technical task creation, the components of the automated system, and the process of selecting a database management system. The practical results obtained by students during the research in accordance with the thesis tasks are represented by the following: examples of UML and ER diagrams (design stages), graph images (implementation stage), sections of the program code and test results of the created automated system (implementation and configuration stages of the software product). The formation and development of digital competencies during such thesis research is analyzed. The European model of digital competencies “The Digital Competence Framework for Citizens” (DigComp 2.1) has been selected as a conceptual standard. Attention is focused on three areas of DigCom 2.1: information and data literacy; digital content creation; problems solving in the digital environment. The activities that contribute to the formation of these competencies are outlined. It is concluded that the described strategy promotes the formation and development of digital competence at the eighth (highest) professional level in accordance with the DigComp 2.1 model for higher education students majoring in the 122 Computer Science specialization.
ОРГАНІЗАЦІЯ ТРЕНІНГУ З ВИВЧЕННЯ МЕТОДІВ ТА ЗАСОБІВ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ ДЛЯ ВИКЛАДАЧІВ УНІВЕРСИТЕТУ
(2020) Болілий, В. О.; Матяш, В.В.; Рєзіна, О.В.; Bolilyi, V.; Matiash, V.; Riezina, O.
У статті описано впровадження моделі підвищення кваліфікації викладачів як тренінг з вивчення методів та засобів дистанційного навчання в Центральноукраїнському державному педагогічному університеті. На етапі проектування тренінгу були проаналізовані дослідження вітчизняних та зарубіжних авторів, що стосуються проблем організації дистанційного навчання, формування у викладачів необхідних компетентностей, написання програм навчання дорослих, упровадження принципів інтерактивного навчання, створення персонального навчального середовища. Окреслено проблеми, які виникали під час попередніх невдалих спроб запровадити дистанційне навчання в закладі, та намічені шляхи розв’язання їх, зокрема, запропоновано до групи тренерів запросити викладачів, які є тренерами програми Intel «Навчання для майбутнього» і мають досвід викладання дорослим. Завчасно підготували й затвердили повний пакет нормативних документів та навчально- методичний комплекс для тренінгу. Ретельно добирали учасників першого тренінгу (вони повинні були мати високий рівень зацікавленості). Результатом тримісячної підготовки став успішний перший тренінг «Розробка дистанційних курсів засобами Вікі-КДПУ, Хмарка-КДПУ і Moodle-КДПУ» у січні 2015 року, що був розрахований на 108 годин і 10 робочих днів (10 модулів). Під час навчання учасники розробляли два дистанційні електронні курси. Один курс розроблявся засобами Вікі-КДПУ і Хмарка-КДПУ, другий – засобами Moodle-КДПУ. У статті зазначено цілі тренінгу та продемонстровано зміст навчання, що включає теоретичні й практичні аспекти; до кожного змістового модуля визначено теми занять і кількість відведених для них годин. Доведено, що складники інформаційної інфраструктури, яка сформована в Центральноукраїському педуніверситеті, зокрема Вікі-сайт, хмарне сховище та система управління навчанням Moodle, є ефективними засобами організації дистанційного навчання. За описаною схемою було проведено 9 тренінгів по дві групи. Загальний відсоток учасників, які виконали 85 % завдань й отримали сертифікат – 99 %. Забезпеченість освітнього процесу в університеті електронними навчальними курсами зросла з 12 % у 2014 році до 89 % у 2017 році. The paper describes a model of implementing teacher professional advancement courses in the form of training on learning methods and means of distance learning in the Central Ukrainian State Pedagogical University. The preparation for training included the analysis of researches of native and foreign authors that concern the issue of organizing distance learning, shaping teachers’ competences, creating programs for teaching adults, implementing principles of interactive learning, forming personal educational environment. The paper highlights the problems that appeared when the first attempts to introduce distance learning at the university failed, the ways of solving these challenges are defined. In particular, it was suggested to invite those instructors as coaches who were the coaches in the Intel course “Training for the Future” and had the experience of teaching adults. The complete set of regulatory documents as well as the complex of teaching materials for the training were prepared and approved in advance. The participants of the first training were carefully selected (they were to have a high level of motivation). The result of a three-month preparation period was the first successful training “Developing distance courses by means of Wiki-CDPU, Cloud-CDPU and Moodle-CDPU in January 2015 that comprised 108 hours and 10 working days (10 modules). The participants developed two distance electronic courses in the process of training. One course uses the means of Wiki-CDPU and Cloud-CDPU, the other one – the means of Moodle-CDPU. The paper describes the training objectives and the teaching content that includes theoretical and practical aspects; each content module contains lessons’ themes and the number of hours for studying them. The paper proves that the components of the information infrastructure formed in the Central Ukrainian State Pedagogical University (Wiki-site, cloud storage and the Moodle system of learning management, in particular) are effective tools of organizing distance learning. Nine training sessions were conducted using the scheme described, with two groups in each training session. The total percentage of participants who successfully completed 85% of tasks and got the certificate is 99%. The provision of educational process with electronic teaching courses at the university increased from 12% in 2014 to 89% in 2017.
ТЕХНОЛОГІЇ СТВОРЕННЯ ПРОГРАМИ ПЕРЕВІРКИ ОРФОГРАФІЇ
(2019) Рєзіна, О. В.; Косюг, Р. М.; Riezina, O.; Kosiuh, R.
Програми перевірки орфографії створюються для того, щоб контролювати та виправляти помилки в документі користувача. Робота таких програм базується на порівнянні кожного набраного слова зі списком правильно написаних слів та використанні алгоритмів визначення коректного написання. У статті розглядаються та аналізуються технології створення програми перевірки орфографії, а також методика навчання студентів цих технологій. Досліджено програму контролю правопису, написану Пітером Норвігом, та визначено шляхи модифікації цієї програми для опрацювання текстів українською мовою. Запропоновано підхід до реалізації мовної моделі, тобто створення списку правильно написаних слів, заснований на використанні матеріалів «Браунського корпусу української мови». Визначено особливості побудови регулярного виразу для виокремлення слів із тексту українською мовою. У ролі матеріалу для тестування програми перевірки орфографії використано тексти, що містять субтитри українською мовою, які створено у межах волонтерського перекладацького проекту «To Be Announced». Описано програму, що опрацьовує цей текстовий масив з метою перевірки правопису, та проаналізовано отримані результати. Зроблено висновок про те, що отримані результати були коректними, що заохочує до подальших досліджень. Spell checkers are created to control and correct mistakes in a user document. They are based on the comparison of every word against the spelling dictionary and on the use of correct spelling detection algorithms. The article dwells on technologies of creating spell checker, as well as methods of teaching this technology. Spell checker by Peter Norvig has been studied. Modifications for this program necessary to process Ukrainian texts have been defined. Approach to implementation of language model, that is creating spelling dictionary, based on the Ukrainian Brown Corpus has been suggested. Peculiarities of designing a regular expression for distinguishing words in Ukrainian text have been defined. Texts containing Ukrainian subtitles, created within the volunteer translation project «To Be Announced», have been used as a means of test material for the spell checker. The program that processes this text material in order to check spelling has been described and the obtained results have been analysed. The obtained resulted were concluded to be correct, which encourages further research.