Browsing by Author "Serhet, I."

Filter results by typing the first few letters
Now showing 1 - 2 of 2
  • No Thumbnail Available
    Item
    VALUE ATTITUDES OF STUDENT YOUTH TO PHYSICAL CULTURE AND SPORTS AS FACTORS IN THEIR ASPIRATION FOR SUCCESS
    (2020) Blynova, O. Ye.; Popovych, I. S.; Tkach, T.; Serhet, I.; Semenova, N.; Semenov, O.; Блинова, О. Є.; Попович, І. С.; Ткач, Т. В.; Сергет, І. В.; Семенова, Н. І.; Семенов, О. С.
    The purpose is to determine the value attitudes of student youth to physical culture and sports and its influence on the quality of volitional self-regulation of behavior and aspiration for success. An empirical study was conducted among students who are not majoring in physical education. Psychodiagnostic techniques have been applied: original questionnaire to find out the level of students’ physical and sports activity; the method of “Style of self-regulation of behavior” (Morosanova & Konoz, 2000); “The need for achievement” test-questionnaire (Orlov, 1998). Results. A statistically significant interconnection was established between the parameters of self-regulation of one’s behavior, namely: “Planning”, “Evaluation of results”, “Flexibility”, “Independence”, and the need for success among student youth (p < .01). The correlation between the level of students’ physical and sports activity and their aspiration for success was established (p < .01). Differences between groups of students with high and low levels of physical and sports activity by the variables of selfregulation of behavior – “Planning” (p < .05), “Evaluation of results” (p < .05), “Flexibility” (p < .05), “Independence” (p < .05) were clarified. It proves that awareness of physical culture as a value influences volitional qualities of students’ personality and their level of aspiration for success. It is established that students’ attitude to physical culture as a value is an effective factor in the formation of a healthy lifestyle, intellectual abilities, their own “Self”, as well as professionally important qualities. Метою є визначення ціннісного ставлення студентської молоді до фізичної культури і спорту та його впливу на якості вольової саморегуляції поведінки та прагнення до успіху. Проведено емпіричне дослідження серед студентів нефізкультурних спеціальностей. Застосовано психодіагностичні методики: авторська анкета для з’ясування рівня фізкультурно-спортивної активності студентів; методика “Стиль саморегуляції поведінки” (Morosanova & Konoz, 2000); тест-опитувальник “Потреба у досягненні” (Orlov, 1998). Результати. Встановлено статистично значущий взаємозв’язок між параметрами саморегуляції власної поведінки, а саме, “Планування”, “Оцінка результатів”, “Гнучкість”, “Самостійність”, та потребою у досягненні успіху у студентської молоді (р < .01). Встановлено взаємозалежність між рівнем фізкультурно-спортивної активності студентів та їх прагненням до успіху (р < .01). З’ясовано відмінності між групами студентів з високим та низьким рівнем фізкультурно-спортивної активності за параметрами саморегуляції поведінки – “Планування” (р < .05), “Оцінка результатів” (р < .05), “Гнучкість” (р < .05), “Самостійність” (р < .05), що доводить, що усвідомлення фізичної культури як цінності впливає на вольові якості особистості студентів та рівень їх прагнення до успіху. Встановлено, що ставлення студентів до фізичної культури як до цінності є дієвим чинником формування здорового способу життя, інтелектуальних здібностей, власного “Я”, а також професійно-важливих якостей.
  • No Thumbnail Available
    Item
    СТАВЛЕННЯ ДО ХВОРОБИ ТА ЙОГО ЗВ’ЯЗОК ІЗ ЦІННІСНИМИ ОРІЄНТАЦІЯМИ ОНКОЛОГІЧНИХ ПАЦІЄНТІВ
    (2024) Сергет, І. В.; Serhet, I.
    Вивчення внутрішньої картини хвороби є важливим компонентом медико-психологічного супроводу пацієнтів онкологічного відділення. Хоча у світовій та вітчизняній психології накопичено досить знань про психічні стани та особистісні властивості, що впливають на перебіг онкологічних захворювань, трансформація життєвих цінностей хворих залишається малодослідженим питанням. Проведене опитування 105 пацієнтів, які мали встановлені діагнози онкологічних захворювань різного типу та рівня локалізації з різною тривалістю. Використано методику для психологічної діагностики типів реагування на хворобу «ТОБОЛ» та методику вивчення ціннісних орієнтацій особистості М. Рокича. Отримані результати показали, що загалом до умовно-адаптивних типів реагування належать 56,2% пацієнтів, при цьому власне гармонійний тип властивий лише 13,3%. Найбільш поширеним є ергопатичне ставлення, що передбачає збереження хворими активної продуктивної діяльності і професійного статусу (це може мати компенсаторний та захисний характер). Воно виявлене у 26,0% жінок та 21,9% чоловіків. Серед типів реагування, що включають ознаки дезадаптації, найбільш поширеними виявилися сенситивне реагування на хворобу та тривожна залученість. За допомогою кореляційного аналізу були виявлені набори ціннісних орієнтацій, що асоціюються з різними типами реагування на хворобу. Так, вираженість гармонійного типу виявилась пов’язана із переважанням термінальних цінностей «активна життєва діяльність» та «пізнання». Ергопатичний тип реагування супроводжується такими самими орієнтаціями, при цьому цінність «цікава робота» зсувається на другорядні позиції, що підтверджує її компенсаторну роль. У разі анозогнозичного типу реагування цінність «здоров’я» відсувається на задній план, натомість пріоритет отримують життєва активність та саморозвиток. Сенситивне і тривожне реагування мають схожі кореляції з цінностями: пріоритетна увага до здоров’я і стурбованість стосунками з оточуючими. Отримані результати суттєво розширюють уявлення про ціннісні аспекти внутрішньої картини хвороби онкологічних пацієнтів. The study of the internal picture of illness is a crucial component of medical and psychologi- cal support for oncology ward patients. While global and Ukrainian psychology have amassed substantial knowledge on psychological states and personality traits that influence the course of oncological diseases, the transformation of patients’ life values remains an underexplored issue. A survey was conducted among 105 patients diagnosed with various types and levels of local- ization of oncological diseases of differing durations. The study utilized the “TOBOL” method for psychological diagnostics of illness response types and M. Rokeach’s method for assessing per- sonal value orientations. The findings revealed that 56.2% of patients demonstrated conditionally adaptive types of responses, with only 13.3% exhibiting a genuinely harmonious response type. The most prevalent response was ergopathic, characterized by the maintenance of active pro- ductive activities and professional status, which may serve as compensatory or defensive mech- anisms. This response was observed in 26.0% of women and 21.9% of men. Among maladaptive response types, the most common were sensitive responses to illness and anxious involvement. Correlation analysis identified sets of value orientations associated with different illness response types. Specifically, the harmonious type was linked to the dominance of terminal values such as “active life” and “knowledge”. The ergopathic response was accompanied by similar orienta- tions; however, the value of “interesting work” shifted to a secondary position, supporting its compensatory role. In the anosognosic response type, the value of “health” was deprioritized, while “life activity” and “self-development” gained prominence. Sensitive and anxious responses showed similar correlations with values, emphasizing a focus on health and concern about rela- tionships with others. These findings significantly expand the understanding of the value aspects of the internal picture of illness in oncology patients.